Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Козацькі пісні Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» — явище виконання степових пісенних творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області, внесене до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони.
| Козацькі пісні Дніпропетровщи | |
|---|---|
| Cossack’s songs of Dnipropetrovsk Region | |
| Світова спадщина | |
 Козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть». Листівка Амвросія Ждахи 1911—1914 років | |
| Країна |  Україна |
| Тип | Нематеріальна спадщина |
| Ідентифікатор | 01194 |
| Зареєстровано: | 2016 (40 сесія) |
Характеристика
Козацькі пісні
Козацькі пісні — традиція чоловічого співу, притаманного запорожцям.
Козацькі протяжні пісні виконуються без супроводу музичних інструментів, зазвичай гуртом. Ці пісні належали й до репертуару кобзарів-бандуристів. Однак традиція виконання пісень під супровід бандури, яка побутувала у Нікопольському районі ще у 1980-х роках, остаточно зникла. Для будови козацької пісні властивий сольний заспів («заводити») та сольний верхній голос («виводити» або «тягти»).
Степовий спів — розлогий, розкладений на вісім голосів. Але гуртова частина козацької пісні зазвичай має триголосу або чотириголосну будову, коли додається імітація чоловічої партії («басити»).
До «козацьких пісен» відносять:
- пісні про козацькі походи (наприклад, із с.Капулівка Нікопольського району),
- пісні про козацьких ватажків (пісня про козацького полковника Данила Нечая «Ой з-за гори та ще й з-за лиману» з м. Жовті Води),
- козацьку лірику ( із м. Підгородне),
- козацький романс («Ішов козак з Дону» із с. Великомихайлівка Покровського району),
- пісні про стосунки між козаком і дівчиною ( із смт. Межова Межівського району).
Проте не всі пісні, в яких співається про козаків, є козацькими піснями. До козацької тематики зверталися автори пісень, що створені в роки боротьби за незалежність України 1917—1921 років, наприклад, пісні або .
Сучасні пісні виконуються по селах, але виконавці старшого віку зневажливо відносяться до цих пісень, називаючи їх «триндичками» (наприклад, у селі Кочережки Павлоградського району).
Опис
Музичній мові козацьких пісень властива розлогість мелодії, протяжність кожної музичної фрази (народні виконавці з села Капулівка Нікопольського району називають такого типу пісню «затяжна»), помітне тривання в часі кожного музичного фрагменту, навіть окремих звуків; текст пісні часто «губиться» у мелодійних розспівах окремих складів; зустрічається, як художній прийом, недоспівування окремих слів з одночасним початком іншої музичної фрази. Під час виконання зосереджений пісень виконавцям властивий самозаглиблений, стан, наближений до молитви-медитації. Козацькі пісні виконуються без супроводу музичних інструментів, зазвичай гуртом. Виключення становлять пісні, що належать до репертуару кобзарів-бандуристів, які виконуються соло, найчастіше під супровід бандури. Залишки кобзарської побутової традиції зустрічалися у Нікопольському районі ще на межі 1980-1990-х років, але згодом за відсутності спадкоємності явище майже вичерпано.
Для будови гуртової козацької пісні властивий сольний заспів та сольний верхній голос. Ці функції народні виконавці, відповідно, називають дієсловами «заводити» та «виводити» («тягти»). Під впливом діяльності народних хорів верхній голос може виконувати група осіб (як, наприклад, у фольклорному ансамблі «Знахідка» з міста Жовті Води). Це призводить до спрощення мелодії верхнього голосу, втрати виконавської індивідуальності. Гуртова частина пісні зазвичай має триголосу будову (сольний верхній голос та гуртові середній і нижній голос). В селі Богуслав Павлоградського району в деяких піснях жінки додають четвертий, найнижчий голос, який, фактично, є імітацією чоловічої партії («басити»).
Козацькі пісні виконуються зазвичай голосним насиченим звуком із формуванням його у грудній клітині, а манера виконання є спільною як для чоловіків, так і для жінок.
На початку ХХІ сторіччя козацькі пісні частіше виконують самі жінки, рідше трапляються змішані гурти. Гуртовий чоловічий спів є реліктовим явищем, хоча за згадками жінок, чия юність припала на першу половину XX століття, гуртовий чоловічий спів раніше був надзвичайно поширеним явищем. Востаннє зразки чоловічого гуртового співу зафіксовані у 2000 році у селі Гаврилівка Покровського району керівником фольклорного ансамблю «Буття» (місто Київ) Бутом Олегом Васильовичем та на початку 2000-х років фольклористами Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара у селі Новов'язівок Юр'ївського району та селі Піщанка Новомосковського району.
Носії
Носії «Козацьких пісень Дніпропетровщини» не становлять якоїсь однієї громади. Умовно вони об'єднанні у три групи:
1. Фольклорні аматорські колективи, як, наприклад, ансамбль «Знахідка» у місті Жовті Води, ансамбль «Криниця» у місті Підгородне Дніпровського району, ансамблі «Першоцвіт» та «Богуславочка» у селі Богуслав і Вербки Павлоградського району.
2. Окремі особи, які не беруть участі у художніх колективах, наприклад, станом на 2014 рік такими були Анна Михайлівна Должанська, 1918 року народження з селища Межова Межівського району; Катерина Григорівна Скиба, 1929 року народження з села Красний Під Широківського району.
3. Неформальні гурти, які збираються при нагоді (у вихідний, свято, просто поспівати коло хати), наприклад, гурт у селі Капулівка Нікопольського району у складі: Федоренко Надія Семенівна, 1927 року народження, Іванчура Марія Кіндратівна, 1934 року народження, Біляєва Ольга Григорівна, 1930 року народженн.
Водночас традиція «перебуває під загрозою у зв'язку з віком виконавців і відсутністю наставників для підготовки нових поколінь».
Марія Заугольна, учасниця фольклорно-етнографічного ансамблю «Криниця», зізналася, що гурт тримається винятково на ентузіазмі літніх жінок. Народний спів поступово вмирає: молодь ним не цікавиться:
Нині у «Криниці» вже є послідовники - гурт «Криниченька». А міська рада м. Підгородного прийняла місцеву програму, де передбачені заходи із збереження пісень. Аналогічні гурти-послідовники є й у Павлоградському районі - ансамбль «Любава», тріо «Лілея» тощо.«Ми росли — ці пісні звучали. Тоді гульня яка була в Підгородньому: виряджають хлопця в армію — збираються і три, і п’ять вулиць. Вранці йдемо, проводжаємо, плачемо й співаємо. І зараз, коли кажуть: «та то старі щось собі там «мелять», стає дуже боляче. Молоді не хочуть співати. Ми набирали діток, щоб вчити співу, то вони не схотіли. Бо співати народну пісню треба спокійно, скромно, красиво одягнувшись, не виставляючи на показ, що треба і що не треба».
Географічне розташування та зона побутування
Географічно поширення козацьких пісень охоплює майже всю Дніпропетровську область, за винятком сіл, в яких компактно проживають представники інших національностей наприклад росіян, білорусів.
На момент дослідження значні здобутки у збереженні народної пісні, зокрема козацької пісні досягнуті у місті Жовті Води, селах Дебальцеве Васильківського району, с. Інгулець Криворізького району, Гупалівка, Личкове та Могилів Магдалинівському районі; Межова Межівського району; Капулівка Нікопольського району; Голубівка, Піщанка, Івано-Михайлівка Новомосковського району; Кочережки, Богуслав, Межиріч, В'язівок Павлоградського району; Олексіївка, Катеринівка, Велика Михайлівка, Гаврилівка, Романки Покровського району; Калинівка, Сурсько-Михайлівка, хутір Гроза, селище Солоне Солонянського району; Добра Надія Томаківського району; Турове, Могилів, Цибульківка Царичанського району; Красний Під, Новокурське Широківського району; Новов'язівок Юр'ївського району. Експедиції, що проведені у 2014 році, виявили такі точки збереження цього елементу — селах Капулівка Нікопольського району, Богуслав Павлоградського району, Красний Під та Новокурське Широківського району, селища Межова Межівського району, містах Жовті Води, Підгородне, селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району.
Враховуючи, що покозачення України розпочалося саме з Нижньої Наддніпрянщини (останні п'ять Запорізьких Січей, з 1581 по 1775 роки, розташовувалися на території нинішньої Дніпропетровської області), козацькі пісні, що побутували на цій території, також занесені і в інші місцевості України, натомість там вони набули інших рис та характеру. Крім того, з'ясування стану їхнього побутування зараз, вимагає проведення відповідних досліджень.
Дослідження
Вивченням козацьких пісень під час фольклорних експедицій займалися науково-дослідна лабораторія фольклору, народних говорів і літератури Нижньої Наддніпрянщини Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та Всеукраїнська асоціація молодих дослідників фольклору під керівництвом Іллі Фетисова Із 2014 року до організації проведення фольклорних експедицій долучилася Дніпропетровська обласна рада, яка сформувала робочу групу куди увійшли фахівці її виконавчого апарату, музикознавці і науковці ДНУ, історичного музею, представник асоціації молодих дослідників фольклору. За підтримки місцевих громад робочою групою було досліджено більше 15 населених пунктів, зібрано велику кількість фото, аудіо та відеоматеріалу, оцифровано аудіозаписи виконавців козацьких пісень, зібраних під час роботи лабораторії фольклору ДНУ, яка на жаль на той час припинила свою діяльність. За результатами зібраного матеріалу було підготовлено та подано на розгляд Мінкультури Украіни облікову картку елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини» для включення до Національного переліку елементів НКС. Було з’ясовано, що виконавці цих пісень досить похилого віку, відсутня достатня кількість іх носіїв, майже відсутня преємність поколінь, такі пісні непопулярні серед населення Дніпропетровщини. Керівництвом облради на підставі зібраних аналітичних висновків було прийнято рішення продовжувати дослідження й фольклорні експедиції, та збирати матеріал для підготовки Номінаційного досьє з метою подачі документів на розгляд ЮНЕСКО і включення козацьких пісень Дніпропетровщини до списку елементів, що потребують термінової охорони. У номінаційне досьє було включено інформацію про три гурти, які на думку музикознавців зберегли манеру виконання цих пісень - гурт «Криниця» з міста Підгородного Дніпровського району, гурти «Першоцвіт» та «Богуславочка» з Павлоградського району. У 2014 році номінаційне досьє було подано Дніпропетровською облрадою до Мінкульту Украіни, та після проходження всіх необхідних процедур через МЗС Украіни - на розгляд ЮНЕСКО. У 2015 році робота з дослідження козацьких пісень також продовжувалася. До неі тепер долучилися обласні комунальні заклади культури - Дніпропетровська академія музики імені Глінки, де з цією метою створено Лабораторію фольклору та етнографії, Кам‘янський та Криворізький музичні коледжі. У всіх закладах створено музичні гурти, що вивчали манеру виконання козацьких пісень у іх носіїв, і вже співають ці козацькі пісні. Лабораторія фольклору та етнографії академії ім. Глінки продовжує роботу з дослідження пісень, займається науковою роботою, розробкою й випуском методичної літератури, щорічно проводить фольклорні експедиції, популяризує цю пісню. Дніпропетровська обласна рада є координатором виконання заходів і заходів із охорони, виявлення, збереження та популяризації козацьких пісень Дніпропетровщини.
Охорона
На даний момент проводиться фіксація пісень за участю науковців дослідників українського фольклору лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. Глінки. На регіональному рівні влади України Дніпропетровською обласною радою запроваджена Програма збереження та розвитку об'єктів культурної і природної спадщини, розташованих на території Дніпропетровської області, на 2014—2019 роки, яку продовжено до 2025 року.. Відбувається оцифрування та розпізнання записів попередніх років. Проводяться консультації з експертами, носіями елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини» (в тому числі з керівниками фольклорних колективів, що презентують козацькі пісні Дніпропетровщини), та зацікавленими установами й організаціями метою котрих є передача козацьких пісень Дніпропетровщини молодшому поколінню. Обласна рада та адміністрація проводять численні форуми, фестивалі, «круглі столи», майстер- класи з виконання пісень, семінари-практикуми, займаються підготовкою, випуском та розповсюдженням інформаційних буклетів, календарів, книг з аудіодисками тощо. З 2017 року започатковано щорічний фестиваль «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Дніпропетровська музична академія ім. Глінки проводить щорічні семінари-практикуми для викладачів музичних шкіл міста та вчителів музики, музичні і наукові конференції, обласна рада - семінари-практикуми для викладачів музики та шкіл естетичного виховання тощо. З 2019 року функціонують сторінка у соцмережі ФБ та сайт «Козацькі пісні Дніпропетровщини»..
Список нематеріальної культурної спадщини
2014 року в Дніпропетровській області за іціативи Дніпропетровської обласної ради робоча група за участю музикознавців, науковців, дослідників, фахівців облради розпочала формування номінаційного досьє для внесення козацьких пісень Дніпропетровщини до списку елементів НКС, що потребують термінової охорони ЮНЕСКО.
29 листопада 2016 року Комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО включив козацькі пісні Дніпропетровської області до Списку елементів нематеріальної культурної спадщини, які потребують термінової охорони. Як повідомляє Комітет, ці твори «співаються в козацьких громадах регіону та розповідають про трагедію війн й особисті переживання воїнів-козаків. Пісні підтримують духовні зв'язки з минулим, але можуть носити також розважальний характер» .
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 30 Листопада 2016. Процитовано 30 Листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 1 Грудня 2016. Процитовано 30 Листопада 2016.
-
![image]()
Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини» - . Архів оригіналу за 1 Грудня 2016. Процитовано 1 Грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 30 Листопада 2016. Процитовано 30 Листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 30 Листопада 2016. Процитовано 30 Листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 1 Грудня 2016. Процитовано 30 Листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 6 Серпня 2017. Процитовано 1 Лютого 2017.
Література
- Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України / М-во культури України, Український культурний фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. - Вінниця : Твори, 2018. - 145, [6] с. : іл.
- Козацькі пісні Дніпропетровщини : [зб.] / Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки ; авт. передм. Є. Удод. - Дніпропетровськ : ЛізуновПрес, 2015. - 60 с. : іл.
- Гей, гук, мати, гук! Пісні Апостолівщини, зібрані бандуристом В.І. Кириленком. - Дніпропетровськ: Видавництво «Навчальна книга», 1997. -271 с.
- http://cossackssongs.com.ua/ [ 9 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
![image]()
Облікова картка «Козацькі пісні Дніпропетровщини»- Козацькі пісні Дніпропетровщини. ЮНЕСКО [ 1 Грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Козацькі пісні Дніпропетровщини.
- Козацькі пісні Дніпропетровщини.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kozacki pisni Kozacki pisni Dnipropetrovshini abo kozacki pisni yavishe vikonannya stepovih pisennih tvoriv ukrayinskih kozackih pisen u Dnipropetrovskij oblasti vnesene do Spisku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini sho potrebuye negajnoyi ohoroni Kozacki pisni DnipropetrovshiCossack s songs of Dnipropetrovsk Region Svitova spadshinaKozacka pisnya Oj na gori ta j zhenci zhnut Listivka Amvrosiya Zhdahi 1911 1914 rokivKrayina UkrayinaTipNematerialna spadshinaIdentifikator01194Zareyestrovano 2016 40 sesiya HarakteristikaKozacki pisni source source source source source Gurt Mikluho Maklaj Oj z za gori da she j z za limanu Kozacki pisni tradiciya cholovichogo spivu pritamannogo zaporozhcyam Kozacki protyazhni pisni vikonuyutsya bez suprovodu muzichnih instrumentiv zazvichaj gurtom Ci pisni nalezhali j do repertuaru kobzariv banduristiv Odnak tradiciya vikonannya pisen pid suprovid banduri yaka pobutuvala u Nikopolskomu rajoni she u 1980 h rokah ostatochno znikla Dlya budovi kozackoyi pisni vlastivij solnij zaspiv zavoditi ta solnij verhnij golos vivoditi abo tyagti Stepovij spiv rozlogij rozkladenij na visim golosiv Ale gurtova chastina kozackoyi pisni zazvichaj maye trigolosu abo chotirigolosnu budovu koli dodayetsya imitaciya cholovichoyi partiyi basiti Do kozackih pisen vidnosyat pisni pro kozacki pohodi napriklad iz s Kapulivka Nikopolskogo rajonu pisni pro kozackih vatazhkiv pisnya pro kozackogo polkovnika Danila Nechaya Oj z za gori ta she j z za limanu z m Zhovti Vodi kozacku liriku iz m Pidgorodne kozackij romans Ishov kozak z Donu iz s Velikomihajlivka Pokrovskogo rajonu pisni pro stosunki mizh kozakom i divchinoyu iz smt Mezhova Mezhivskogo rajonu Kozacka pisnya Listivka Amvrosiya Zhdahi 1911 1914 rokiv Prote ne vsi pisni v yakih spivayetsya pro kozakiv ye kozackimi pisnyami Do kozackoyi tematiki zvertalisya avtori pisen sho stvoreni v roki borotbi za nezalezhnist Ukrayini 1917 1921 rokiv napriklad pisni abo Suchasni pisni vikonuyutsya po selah ale vikonavci starshogo viku znevazhlivo vidnosyatsya do cih pisen nazivayuchi yih trindichkami napriklad u seli Kocherezhki Pavlogradskogo rajonu Opis Muzichnij movi kozackih pisen vlastiva rozlogist melodiyi protyazhnist kozhnoyi muzichnoyi frazi narodni vikonavci z sela Kapulivka Nikopolskogo rajonu nazivayut takogo tipu pisnyu zatyazhna pomitne trivannya v chasi kozhnogo muzichnogo fragmentu navit okremih zvukiv tekst pisni chasto gubitsya u melodijnih rozspivah okremih skladiv zustrichayetsya yak hudozhnij prijom nedospivuvannya okremih sliv z odnochasnim pochatkom inshoyi muzichnoyi frazi Pid chas vikonannya zoseredzhenij pisen vikonavcyam vlastivij samozagliblenij stan nablizhenij do molitvi meditaciyi Kozacki pisni vikonuyutsya bez suprovodu muzichnih instrumentiv zazvichaj gurtom Viklyuchennya stanovlyat pisni sho nalezhat do repertuaru kobzariv banduristiv yaki vikonuyutsya solo najchastishe pid suprovid banduri Zalishki kobzarskoyi pobutovoyi tradiciyi zustrichalisya u Nikopolskomu rajoni she na mezhi 1980 1990 h rokiv ale zgodom za vidsutnosti spadkoyemnosti yavishe majzhe vicherpano Dlya budovi gurtovoyi kozackoyi pisni vlastivij solnij zaspiv ta solnij verhnij golos Ci funkciyi narodni vikonavci vidpovidno nazivayut diyeslovami zavoditi ta vivoditi tyagti Pid vplivom diyalnosti narodnih horiv verhnij golos mozhe vikonuvati grupa osib yak napriklad u folklornomu ansambli Znahidka z mista Zhovti Vodi Ce prizvodit do sproshennya melodiyi verhnogo golosu vtrati vikonavskoyi individualnosti Gurtova chastina pisni zazvichaj maye trigolosu budovu solnij verhnij golos ta gurtovi serednij i nizhnij golos V seli Boguslav Pavlogradskogo rajonu v deyakih pisnyah zhinki dodayut chetvertij najnizhchij golos yakij faktichno ye imitaciyeyu cholovichoyi partiyi basiti Kozacki pisni vikonuyutsya zazvichaj golosnim nasichenim zvukom iz formuvannyam jogo u grudnij klitini a manera vikonannya ye spilnoyu yak dlya cholovikiv tak i dlya zhinok Na pochatku HHI storichchya kozacki pisni chastishe vikonuyut sami zhinki ridshe traplyayutsya zmishani gurti Gurtovij cholovichij spiv ye reliktovim yavishem hocha za zgadkami zhinok chiya yunist pripala na pershu polovinu XX stolittya gurtovij cholovichij spiv ranishe buv nadzvichajno poshirenim yavishem Vostannye zrazki cholovichogo gurtovogo spivu zafiksovani u 2000 roci u seli Gavrilivka Pokrovskogo rajonu kerivnikom folklornogo ansamblyu Buttya misto Kiyiv Butom Olegom Vasilovichem ta na pochatku 2000 h rokiv folkloristami Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu imeni Olesya Gonchara u seli Novov yazivok Yur yivskogo rajonu ta seli Pishanka Novomoskovskogo rajonu Nosiyi Kozacka pisnya Listivka Amvrosiya Zhdahi 1911 1914 rokiv Nosiyi Kozackih pisen Dnipropetrovshini ne stanovlyat yakoyis odniyeyi gromadi Umovno voni ob yednanni u tri grupi 1 Folklorni amatorski kolektivi yak napriklad ansambl Znahidka u misti Zhovti Vodi ansambl Krinicya u misti Pidgorodne Dniprovskogo rajonu ansambli Pershocvit ta Boguslavochka u seli Boguslav i Verbki Pavlogradskogo rajonu 2 Okremi osobi yaki ne berut uchasti u hudozhnih kolektivah napriklad stanom na 2014 rik takimi buli Anna Mihajlivna Dolzhanska 1918 roku narodzhennya z selisha Mezhova Mezhivskogo rajonu Katerina Grigorivna Skiba 1929 roku narodzhennya z sela Krasnij Pid Shirokivskogo rajonu 3 Neformalni gurti yaki zbirayutsya pri nagodi u vihidnij svyato prosto pospivati kolo hati napriklad gurt u seli Kapulivka Nikopolskogo rajonu u skladi Fedorenko Nadiya Semenivna 1927 roku narodzhennya Ivanchura Mariya Kindrativna 1934 roku narodzhennya Bilyayeva Olga Grigorivna 1930 roku narodzhenn Vodnochas tradiciya perebuvaye pid zagrozoyu u zv yazku z vikom vikonavciv i vidsutnistyu nastavnikiv dlya pidgotovki novih pokolin Mariya Zaugolna uchasnicya folklorno etnografichnogo ansamblyu Krinicya ziznalasya sho gurt trimayetsya vinyatkovo na entuziazmi litnih zhinok Narodnij spiv postupovo vmiraye molod nim ne cikavitsya Mi rosli ci pisni zvuchali Todi gulnya yaka bula v Pidgorodnomu viryadzhayut hlopcya v armiyu zbirayutsya i tri i p yat vulic Vranci jdemo provodzhayemo plachemo j spivayemo I zaraz koli kazhut ta to stari shos sobi tam melyat staye duzhe bolyache Molodi ne hochut spivati Mi nabirali ditok shob vchiti spivu to voni ne shotili Bo spivati narodnu pisnyu treba spokijno skromno krasivo odyagnuvshis ne vistavlyayuchi na pokaz sho treba i sho ne treba Nini u Krinici vzhe ye poslidovniki gurt Krinichenka A miska rada m Pidgorodnogo prijnyala miscevu programu de peredbacheni zahodi iz zberezhennya pisen Analogichni gurti poslidovniki ye j u Pavlogradskomu rajoni ansambl Lyubava trio Lileya tosho Geografichne roztashuvannya ta zona pobutuvannya Geografichno poshirennya kozackih pisen ohoplyuye majzhe vsyu Dnipropetrovsku oblast za vinyatkom sil v yakih kompaktno prozhivayut predstavniki inshih nacionalnostej napriklad rosiyan bilorusiv Na moment doslidzhennya znachni zdobutki u zberezhenni narodnoyi pisni zokrema kozackoyi pisni dosyagnuti u misti Zhovti Vodi selah Debalceve Vasilkivskogo rajonu s Ingulec Krivorizkogo rajonu Gupalivka Lichkove ta Mogiliv Magdalinivskomu rajoni Mezhova Mezhivskogo rajonu Kapulivka Nikopolskogo rajonu Golubivka Pishanka Ivano Mihajlivka Novomoskovskogo rajonu Kocherezhki Boguslav Mezhirich V yazivok Pavlogradskogo rajonu Oleksiyivka Katerinivka Velika Mihajlivka Gavrilivka Romanki Pokrovskogo rajonu Kalinivka Sursko Mihajlivka hutir Groza selishe Solone Solonyanskogo rajonu Dobra Nadiya Tomakivskogo rajonu Turove Mogiliv Cibulkivka Carichanskogo rajonu Krasnij Pid Novokurske Shirokivskogo rajonu Novov yazivok Yur yivskogo rajonu Ekspediciyi sho provedeni u 2014 roci viyavili taki tochki zberezhennya cogo elementu selah Kapulivka Nikopolskogo rajonu Boguslav Pavlogradskogo rajonu Krasnij Pid ta Novokurske Shirokivskogo rajonu selisha Mezhova Mezhivskogo rajonu mistah Zhovti Vodi Pidgorodne seli Sursko Mihajlivka Solonyanskogo rajonu Vrahovuyuchi sho pokozachennya Ukrayini rozpochalosya same z Nizhnoyi Naddnipryanshini ostanni p yat Zaporizkih Sichej z 1581 po 1775 roki roztashovuvalisya na teritoriyi ninishnoyi Dnipropetrovskoyi oblasti kozacki pisni sho pobutuvali na cij teritoriyi takozh zaneseni i v inshi miscevosti Ukrayini natomist tam voni nabuli inshih ris ta harakteru Krim togo z yasuvannya stanu yihnogo pobutuvannya zaraz vimagaye provedennya vidpovidnih doslidzhen Doslidzhennya Vivchennyam kozackih pisen pid chas folklornih ekspedicij zajmalisya naukovo doslidna laboratoriya folkloru narodnih govoriv i literaturi Nizhnoyi Naddnipryanshini Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu imeni Olesya Gonchara ta Vseukrayinska asociaciya molodih doslidnikiv folkloru pid kerivnictvom Illi Fetisova Iz 2014 roku do organizaciyi provedennya folklornih ekspedicij doluchilasya Dnipropetrovska oblasna rada yaka sformuvala robochu grupu kudi uvijshli fahivci yiyi vikonavchogo aparatu muzikoznavci i naukovci DNU istorichnogo muzeyu predstavnik asociaciyi molodih doslidnikiv folkloru Za pidtrimki miscevih gromad robochoyu grupoyu bulo doslidzheno bilshe 15 naselenih punktiv zibrano veliku kilkist foto audio ta videomaterialu ocifrovano audiozapisi vikonavciv kozackih pisen zibranih pid chas roboti laboratoriyi folkloru DNU yaka na zhal na toj chas pripinila svoyu diyalnist Za rezultatami zibranogo materialu bulo pidgotovleno ta podano na rozglyad Minkulturi Ukraini oblikovu kartku elementu Kozacki pisni Dnipropetrovshini dlya vklyuchennya do Nacionalnogo pereliku elementiv NKS Bulo z yasovano sho vikonavci cih pisen dosit pohilogo viku vidsutnya dostatnya kilkist ih nosiyiv majzhe vidsutnya preyemnist pokolin taki pisni nepopulyarni sered naselennya Dnipropetrovshini Kerivnictvom oblradi na pidstavi zibranih analitichnih visnovkiv bulo prijnyato rishennya prodovzhuvati doslidzhennya j folklorni ekspediciyi ta zbirati material dlya pidgotovki Nominacijnogo dosye z metoyu podachi dokumentiv na rozglyad YuNESKO i vklyuchennya kozackih pisen Dnipropetrovshini do spisku elementiv sho potrebuyut terminovoyi ohoroni U nominacijne dosye bulo vklyucheno informaciyu pro tri gurti yaki na dumku muzikoznavciv zberegli maneru vikonannya cih pisen gurt Krinicya z mista Pidgorodnogo Dniprovskogo rajonu gurti Pershocvit ta Boguslavochka z Pavlogradskogo rajonu U 2014 roci nominacijne dosye bulo podano Dnipropetrovskoyu oblradoyu do Minkultu Ukraini ta pislya prohodzhennya vsih neobhidnih procedur cherez MZS Ukraini na rozglyad YuNESKO U 2015 roci robota z doslidzhennya kozackih pisen takozh prodovzhuvalasya Do nei teper doluchilisya oblasni komunalni zakladi kulturi Dnipropetrovska akademiya muziki imeni Glinki de z ciyeyu metoyu stvoreno Laboratoriyu folkloru ta etnografiyi Kam yanskij ta Krivorizkij muzichni koledzhi U vsih zakladah stvoreno muzichni gurti sho vivchali maneru vikonannya kozackih pisen u ih nosiyiv i vzhe spivayut ci kozacki pisni Laboratoriya folkloru ta etnografiyi akademiyi im Glinki prodovzhuye robotu z doslidzhennya pisen zajmayetsya naukovoyu robotoyu rozrobkoyu j vipuskom metodichnoyi literaturi shorichno provodit folklorni ekspediciyi populyarizuye cyu pisnyu Dnipropetrovska oblasna rada ye koordinatorom vikonannya zahodiv i zahodiv iz ohoroni viyavlennya zberezhennya ta populyarizaciyi kozackih pisen Dnipropetrovshini Ohorona Kozacka pisnya Listivka Amvrosiya Zhdahi 1911 1914 rokiv Na danij moment provoditsya fiksaciya pisen za uchastyu naukovciv doslidnikiv ukrayinskogo folkloru laboratoriyi folkloru ta etnografiyi Dnipropetrovskoyi akademiyi muziki im Glinki Na regionalnomu rivni vladi Ukrayini Dnipropetrovskoyu oblasnoyu radoyu zaprovadzhena Programa zberezhennya ta rozvitku ob yektiv kulturnoyi i prirodnoyi spadshini roztashovanih na teritoriyi Dnipropetrovskoyi oblasti na 2014 2019 roki yaku prodovzheno do 2025 roku Vidbuvayetsya ocifruvannya ta rozpiznannya zapisiv poperednih rokiv Provodyatsya konsultaciyi z ekspertami nosiyami elementu Kozacki pisni Dnipropetrovshini v tomu chisli z kerivnikami folklornih kolektiviv sho prezentuyut kozacki pisni Dnipropetrovshini ta zacikavlenimi ustanovami j organizaciyami metoyu kotrih ye peredacha kozackih pisen Dnipropetrovshini molodshomu pokolinnyu Oblasna rada ta administraciya provodyat chislenni forumi festivali krugli stoli majster klasi z vikonannya pisen seminari praktikumi zajmayutsya pidgotovkoyu vipuskom ta rozpovsyudzhennyam informacijnih bukletiv kalendariv knig z audiodiskami tosho Z 2017 roku zapochatkovano shorichnij festival Kozacki pisni Dnipropetrovshini Dnipropetrovska muzichna akademiya im Glinki provodit shorichni seminari praktikumi dlya vikladachiv muzichnih shkil mista ta vchiteliv muziki muzichni i naukovi konferenciyi oblasna rada seminari praktikumi dlya vikladachiv muziki ta shkil estetichnogo vihovannya tosho Z 2019 roku funkcionuyut storinka u socmerezhi FB ta sajt Kozacki pisni Dnipropetrovshini Spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshiniKozacka pisnya Listivka Amvrosiya Zhdahi 1911 1914 rokiv 2014 roku v Dnipropetrovskij oblasti za iciativi Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi robocha grupa za uchastyu muzikoznavciv naukovciv doslidnikiv fahivciv oblradi rozpochala formuvannya nominacijnogo dosye dlya vnesennya kozackih pisen Dnipropetrovshini do spisku elementiv NKS sho potrebuyut terminovoyi ohoroni YuNESKO 29 listopada 2016 roku Komitet z ohoroni nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO vklyuchiv kozacki pisni Dnipropetrovskoyi oblasti do Spisku elementiv nematerialnoyi kulturnoyi spadshini yaki potrebuyut terminovoyi ohoroni Yak povidomlyaye Komitet ci tvori spivayutsya v kozackih gromadah regionu ta rozpovidayut pro tragediyu vijn j osobisti perezhivannya voyiniv kozakiv Pisni pidtrimuyut duhovni zv yazki z minulim ale mozhut nositi takozh rozvazhalnij harakter Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 30 Listopada 2016 Procitovano 30 Listopada 2016 Arhiv originalu za 1 Grudnya 2016 Procitovano 30 Listopada 2016 Oblikova kartka Kozacki pisni Dnipropetrovshini Arhiv originalu za 1 Grudnya 2016 Procitovano 1 Grudnya 2016 Arhiv originalu za 30 Listopada 2016 Procitovano 30 Listopada 2016 Arhiv originalu za 30 Listopada 2016 Procitovano 30 Listopada 2016 Arhiv originalu za 1 Grudnya 2016 Procitovano 30 Listopada 2016 Arhiv originalu za 6 Serpnya 2017 Procitovano 1 Lyutogo 2017 LiteraturaElementi Nematerialnoyi Kulturnoyi Spadshini Ukrayini M vo kulturi Ukrayini Ukrayinskij kulturnij fond nauk red V V Teleucya L M Snigirova Vinnicya Tvori 2018 145 6 s il Kozacki pisni Dnipropetrovshini zb Dnipropetrovska konservatoriya im M Glinki avt peredm Ye Udod Dnipropetrovsk LizunovPres 2015 60 s il Gej guk mati guk Pisni Apostolivshini zibrani banduristom V I Kirilenkom Dnipropetrovsk Vidavnictvo Navchalna kniga 1997 271 s http cossackssongs com ua 9 Serpnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaOblikova kartka Kozacki pisni Dnipropetrovshini Kozacki pisni Dnipropetrovshini YuNESKO 1 Grudnya 2016 u Wayback Machine Kozacki pisni Dnipropetrovshini Kozacki pisni Dnipropetrovshini