Тома́ківський райо́н — колишній район Дніпропетровської області України. Районний центр — селище Томаківка. Населення становило ▼ 25 267 (на 1.04.2016).
Томáківський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1225400000 | ||||
Утворений: | 13 лютого 1923 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 25 267 (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 1200 км² | ||||
Густота: | 21.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5668 | ||||
Поштові індекси: | 53500—53571 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Томаківка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 50 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Скрипченко Наталія Миколаївна | ||||
Голова РДА: | Євтушенко Євген Вячеславович | ||||
Вебсторінка: | Томаківська РДА | ||||
Адреса: | 53500, Дніпропетровська область, Томаківський р-н, с-ще Томаківка, вул. Лесі Українки, 14 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Томáківський район у Вікісховищі |
Назва
Було запропоновано цю статтю або розділ до Томаківка, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з травня 2024. |
Існує легенда, що назву населеному пункту надала імператриця Катерина ІІ, яка об'їжджаючи запорозьку слобідку, побачила цвіт маку. Запитала вона у своєї свити, що це так гарно квітне. Та вони зроду таких квітів не бачили. Відповів цариці старий дід-запорожець: «То — маківка». «Томаківка», — не зовсім зрозумівши, повторила Катерина і додала, що нехай же і слобода ця віднині зветься Томаківкою. Тож недаремно на гербі сучасної Томаківки красується ця яскрава степова квітка.
Географія
Томаківський район розташовувався у південно-східній частині Дніпропетровської області. Площа району складала 1200 км².
Солонянський район | ||
Нікопольський район, Марганець | Запорізька область (Запорізький район) | |
Запорізька область (Енергодар) | Запорізька область (Кам'янсько-Дніпровський район) |
Гідрологія
Територією колишнього Томаківського району протікає три річки загальною довжиною 96,3 км. Загальна площа ставків 356,4 га. У 2008 році з природних водних джерел району забрано 9,3 млн м³ води, при цьому забір підземних вод (з підвищеним вмістом заліза) 2,6 млн м³.
Історія
13 лютого 1923 року Томаківка набула статусу районного центру новоутвореного Запорізького округу, Катеринославської губернії. Після ліквідації губерній, з 1925 по 1930 роки Томаківський район підпорядковувався Запорізькому округу, а з ліквідацією округів у 1930 і до створення Дніпропетровської області у 1932 році — республіканському центру в Харкові. Друкованим органом Томаківського райкому КП(б)У і районної ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів стала газета «Соціалістичне поле», яка почала виходити у грудні 1931 року. З 1962 по 2000 роки газета мала назву «Радянське життя». На короткий проміжок (серпень-листопад 1939 року) часу районний центр був перейменований в Калініно, а район отримав назву Калінінський.
У 1963 році Томаківський район приєднано до Нікопольського, у 1965 році — знову відокремлено у самостійний район. Район був поділений на 13 адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі — 1 селищна та 12 сільських рад, до складу яких входили 54 населених пункти. В районі налічувалось 190 підприємств, організацій, соціальних об'єктів.
Томаківський район — скарбниця минулого. На його території розташовані 28 пам'яток історії та 211 пам'яток археології, з яких 207 курганних могильників, в селах Вищетарасівка та Іллінка — 3 поселення епохи бронзи та одне поселення Черняхівської культури.
Найрідкіснішою з пам'яток археології є кромлех — культова споруда у вигляді кільця з граніту, яка розміщується під насипом кургану епохи енеоліту — ранньої бронзової доби, висотою 3,5 метри та діаметром 17 метрів. В центрі споруди — могила, в якій знайдено поховання, пофарбоване охрою. В 1920 році кромлех дослідив академік Дмитро Яворницький і встановив, що він датується III — початком II тисячоліття до нашої ери.
Томаківська Січ
Томаківщина має глибоке історичне коріння. Не всі знають, що перша Запорозька Січ — Томаківська Січ — знаходилася на острові Томаківка, серед низовинних плавнів і з усіх боків був охоплений річками та протоками, які навколо острова Томаківки були достатньо глибокі та широкі. Підступитися до острова було нелегко, й татари дали йому через це влучну назву «тумак», що по-їхньому означало «шапка».
Історія розвитку освіти
Історія освіти на Томаківщині розпочалася з 1880 року. В селі Настасівці на кошти селян була організована двокласна школа, де навчались діти заможних селян.
У 1880—1890 роках будуються школи в селах Чумаки, Кисличувата, Томаківка, Преображенка, Іллінка, Новокиївка, Вищетарасівка.
13 лютого 1923 року було утворено Томаківський район. На той час вже працювала одна середня школа (Вчительська семінарія), одна восьмирічна та 34 початкових школи. В школах навчалося 2083 учні та працювало 65 учителів.
Під час німецько-радянської війни більшість шкіл було зруйновано. У 1950—1952 роках було відбудовано і відкрито Томаківську, Вищетарасівську та Чумаківську середню школи загальною кількістю 1975 учнів. У 1953 році відкрита Володимирівська середня школа. Загальна кількість учнів в цих школах становила — 2475.
У 1954 році були відкриті Преображенська, Виводівська та Іллінська середні школи (у 1971 році Іллінську школу було перейменовано в Добронадіївську середню школу).
У 1976 році переведено із восьмирічних в середні п'ять шкіл: Кисличуватську, Китайгородську, Настасівську, Зорянську та Зеленогайську.
У 1998 році в селищі міського типу Томаківка було побудовано ще одну середню школу на 750 місць та проведена реорганізація Томаківської середньої школи в Томаківську СШ № 1 та Томаківську СШ № 2.
До 2020 року в районі налічувалося 13 загальноосвітніх шкіл I—III ступенів, 2 загальноосвітніх школи I—II ступенів, 3 навчально-виховні комплекси, школа-інтернат, 3 позашкільні заклади.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділявся на селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднували 55 населених пунктів та підпорядковувались Томаківській районній раді. Адміністративний центр — селище Томаківка.
У 1988 році з обліку знято село Любимівка.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 404 | 2843 | 2046 | 4328 | 3560 | 1564 | 63 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 17 224 | 2850 | 2091 | 4467 | 4412 | 3094 | 310 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 26 131 особу.
Промисловість
Основою економіки Томаківського району є сільськогосподарське виробництво. Сільськогосподарські угіддя становлять 94,7 тис. гектарів. Господарства району спеціалізуються на виробництві зерна, молока, яєць, вирощуванні технічних культур. Сільськогосподарську діяльність в районі здійснюють 42 підприємства різних форм власності та 130 фермерських господарств.
Активно розвивавалося мале підприємництво: в районі налічувалося 50 малих підприємств.
Транспорт
Територією району пролягають автошляхи Н23, Р73, Т 0420 та Т 0435 та залізнична лінія Апостолове — Запоріжжя, на якій розташовані одна залізнична станція Мирова та чотири зупинні пункти: 125 км, 132 км, 141 км та 146 км.
Соціальна сфера
Для забезпечення освітніх послуг діють 1 професійно-технічне училище, 13 середніх загальноосвітніх шкіл, 4 неповні загальноосвітні школи, 8 дитячих дошкільних установ, школа-інтернат.
Протягом 15 років незалежності України у районі збудовано 947 будинків загальною площею 87,8 тис. м²; газопроводів — 390,2 км; водопровідних мереж — 52,2 км; 3 школи; відкрився Свято-Благовіщенський храм у Томаківці.
Для задоволення духовних потреб населення в районі функціонують 37 бібліотек та 44 заклади культури. З 17 клубних закладів, які функціонують на території району: районний будинок культури та 16 сільських клубних закладів, в яких діють 132 клубних формувань, із них — 86 колективи художньої творчості. У Томаківському районі працює дитяча музична школа.
Для збереження історичного минулого краю в районі засновано Томаківський районний народний історико-краєзнавчий музей імені 50-річчя Перемоги та 5 сільських музеїв, у яких налічується майже 8000 експонатів. У музеї експонується та знаходиться в запасниках понад 5000 експонатів.
Філією історико-краєзнавчого музею є картинна галерея, яка названа іменем земляка, заслуженого діяча мистецтв України, скульптора Дмитра Красняка. Експозиційний фонд картинної галереї становить понад 200 експонатів, а 2004 року поповнився 36 скульптурними творами, які після своєї смерті Дмитро Красняк заповів томаківцям і були привезені з Житомира. Протягом року картинну галерею відвідують понад 1500 осіб.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Томаківського району було створено 19 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,61 % (проголосували 11 535 із 21 124 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,88 % (5 062 виборців); Юлія Тимошенко — 12,62 % (1 456 виборців), Сергій Тігіпко — 9,30 % (1 073 виборців), Олег Ляшко — 7,56 % (872 виборців), Анатолій Гриценко — 5,96 % (687 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,28 %.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 529/2019-рп «Про призначення Євгена Євтушенка головою Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Софіївського району. Верховна Рада України.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) — регіон, 5 рiчнi вiковi групи, рік, категорія населення, Стать. Процитовано 12 липня 2023.
- Головне управління статистики в Дніпропетровській області.[недоступне посилання з травня 2019]
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія. ІАС «Вибори Президента України». Процитовано 12 квітня 2016.
Література
- Томаківський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959с. — С. 837-849, 845—846
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томаківський район |
- . Дніпропетровська ОДА.
- Громадська організація «Правозахисна варта Томаківщини».
- .
- Юридичний портал Томаківщини.
- Томаківський район. Інформаційно-пізнавальний портал. Дніпропетровська область у складі УРСР. (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toma kivskij rajo n kolishnij rajon Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr selishe Tomakivka Naselennya stanovilo 25 267 na 1 04 2016 Tomakivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Dnipropetrovska oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastKod KOATUU 1225400000Utvorenij 13 lyutogo 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 25 267 na 1 04 2016 Plosha 1200 km Gustota 21 7 osib km Tel kod 380 5668Poshtovi indeksi 53500 53571Naseleni punkti ta radiRajonnij centr TomakivkaSelishni radi 1Silski radi 12Smt 1Sela 50Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Skripchenko Nataliya MikolayivnaGolova RDA Yevtushenko Yevgen VyacheslavovichVebstorinka Tomakivska RDAAdresa 53500 Dnipropetrovska oblast Tomakivskij r n s she Tomakivka vul Lesi Ukrayinki 14MapaTomakivskij rajon u VikishovishiNazvaBulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Tomakivka ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z travnya 2024 Isnuye legenda sho nazvu naselenomu punktu nadala imperatricya Katerina II yaka ob yizhdzhayuchi zaporozku slobidku pobachila cvit maku Zapitala vona u svoyeyi sviti sho ce tak garno kvitne Ta voni zrodu takih kvitiv ne bachili Vidpoviv carici starij did zaporozhec To makivka Tomakivka ne zovsim zrozumivshi povtorila Katerina i dodala sho nehaj zhe i sloboda cya vidnini zvetsya Tomakivkoyu Tozh nedaremno na gerbi suchasnoyi Tomakivki krasuyetsya cya yaskrava stepova kvitka GeografiyaTomakivskij rajon roztashovuvavsya u pivdenno shidnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti Plosha rajonu skladala 1200 km Solonyanskij rajonNikopolskij rajon Marganec Zaporizka oblast Zaporizkij rajon Zaporizka oblast Energodar Zaporizka oblast Kam yansko Dniprovskij rajon Gidrologiya Teritoriyeyu kolishnogo Tomakivskogo rajonu protikaye tri richki zagalnoyu dovzhinoyu 96 3 km Zagalna plosha stavkiv 356 4 ga U 2008 roci z prirodnih vodnih dzherel rajonu zabrano 9 3 mln m vodi pri comu zabir pidzemnih vod z pidvishenim vmistom zaliza 2 6 mln m Istoriya13 lyutogo 1923 roku Tomakivka nabula statusu rajonnogo centru novoutvorenogo Zaporizkogo okrugu Katerinoslavskoyi guberniyi Pislya likvidaciyi gubernij z 1925 po 1930 roki Tomakivskij rajon pidporyadkovuvavsya Zaporizkomu okrugu a z likvidaciyeyu okrugiv u 1930 i do stvorennya Dnipropetrovskoyi oblasti u 1932 roci respublikanskomu centru v Harkovi Drukovanim organom Tomakivskogo rajkomu KP b U i rajonnoyi radi robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ stala gazeta Socialistichne pole yaka pochala vihoditi u grudni 1931 roku Z 1962 po 2000 roki gazeta mala nazvu Radyanske zhittya Na korotkij promizhok serpen listopad 1939 roku chasu rajonnij centr buv perejmenovanij v Kalinino a rajon otrimav nazvu Kalininskij U 1963 roci Tomakivskij rajon priyednano do Nikopolskogo u 1965 roci znovu vidokremleno u samostijnij rajon Rajon buv podilenij na 13 administrativno teritorialnih odinic u tomu chisli 1 selishna ta 12 silskih rad do skladu yakih vhodili 54 naselenih punkti V rajoni nalichuvalos 190 pidpriyemstv organizacij socialnih ob yektiv Tomakivskij rajon skarbnicya minulogo Na jogo teritoriyi roztashovani 28 pam yatok istoriyi ta 211 pam yatok arheologiyi z yakih 207 kurgannih mogilnikiv v selah Vishetarasivka ta Illinka 3 poselennya epohi bronzi ta odne poselennya Chernyahivskoyi kulturi Najridkisnishoyu z pam yatok arheologiyi ye kromleh kultova sporuda u viglyadi kilcya z granitu yaka rozmishuyetsya pid nasipom kurganu epohi eneolitu rannoyi bronzovoyi dobi visotoyu 3 5 metri ta diametrom 17 metriv V centri sporudi mogila v yakij znajdeno pohovannya pofarbovane ohroyu V 1920 roci kromleh doslidiv akademik Dmitro Yavornickij i vstanoviv sho vin datuyetsya III pochatkom II tisyacholittya do nashoyi eri Tomakivska Sich Tomakivshina maye gliboke istorichne korinnya Ne vsi znayut sho persha Zaporozka Sich Tomakivska Sich znahodilasya na ostrovi Tomakivka sered nizovinnih plavniv i z usih bokiv buv ohoplenij richkami ta protokami yaki navkolo ostrova Tomakivki buli dostatno gliboki ta shiroki Pidstupitisya do ostrova bulo nelegko j tatari dali jomu cherez ce vluchnu nazvu tumak sho po yihnomu oznachalo shapka Istoriya rozvitku osviti Istoriya osviti na Tomakivshini rozpochalasya z 1880 roku V seli Nastasivci na koshti selyan bula organizovana dvoklasna shkola de navchalis diti zamozhnih selyan U 1880 1890 rokah buduyutsya shkoli v selah Chumaki Kislichuvata Tomakivka Preobrazhenka Illinka Novokiyivka Vishetarasivka 13 lyutogo 1923 roku bulo utvoreno Tomakivskij rajon Na toj chas vzhe pracyuvala odna serednya shkola Vchitelska seminariya odna vosmirichna ta 34 pochatkovih shkoli V shkolah navchalosya 2083 uchni ta pracyuvalo 65 uchiteliv Pid chas nimecko radyanskoyi vijni bilshist shkil bulo zrujnovano U 1950 1952 rokah bulo vidbudovano i vidkrito Tomakivsku Vishetarasivsku ta Chumakivsku serednyu shkoli zagalnoyu kilkistyu 1975 uchniv U 1953 roci vidkrita Volodimirivska serednya shkola Zagalna kilkist uchniv v cih shkolah stanovila 2475 U 1954 roci buli vidkriti Preobrazhenska Vivodivska ta Illinska seredni shkoli u 1971 roci Illinsku shkolu bulo perejmenovano v Dobronadiyivsku serednyu shkolu U 1976 roci perevedeno iz vosmirichnih v seredni p yat shkil Kislichuvatsku Kitajgorodsku Nastasivsku Zoryansku ta Zelenogajsku U 1998 roci v selishi miskogo tipu Tomakivka bulo pobudovano she odnu serednyu shkolu na 750 misc ta provedena reorganizaciya Tomakivskoyi serednoyi shkoli v Tomakivsku SSh 1 ta Tomakivsku SSh 2 Do 2020 roku v rajoni nalichuvalosya 13 zagalnoosvitnih shkil I III stupeniv 2 zagalnoosvitnih shkoli I II stupeniv 3 navchalno vihovni kompleksi shkola internat 3 pozashkilni zakladi Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Tomakivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyavsya na selishnu radu ta 12 silskih rad yaki ob yednuvali 55 naselenih punktiv ta pidporyadkovuvalis Tomakivskij rajonnij radi Administrativnij centr selishe Tomakivka U 1988 roci z obliku znyato selo Lyubimivka NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 14 404 2843 2046 4328 3560 1564 63Zhinki 17 224 2850 2091 4467 4412 3094 310Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki63 85 310 81 80 84 368 295 75 79 776 617 70 74 1058 571 65 69 892 1072 60 64 1508 531 55 59 728 886 50 54 978 1071 45 49 1198 1180 40 44 1216 1088 35 39 1158 1014 30 34 1044 1046 25 29 1049 923 20 24 1031 1123 15 20 1060 1231 10 14 1181 921 5 9 924 691 0 4 745 Za danimi Golovnogo upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti kilkist naselennya v rajoni na 1 lyutogo 2011 roku stanovila 26 131 osobu PromislovistOsnovoyu ekonomiki Tomakivskogo rajonu ye silskogospodarske virobnictvo Silskogospodarski ugiddya stanovlyat 94 7 tis gektariv Gospodarstva rajonu specializuyutsya na virobnictvi zerna moloka yayec viroshuvanni tehnichnih kultur Silskogospodarsku diyalnist v rajoni zdijsnyuyut 42 pidpriyemstva riznih form vlasnosti ta 130 fermerskih gospodarstv Aktivno rozvivavalosya male pidpriyemnictvo v rajoni nalichuvalosya 50 malih pidpriyemstv TransportTeritoriyeyu rajonu prolyagayut avtoshlyahi N23 R73 T 0420 ta T 0435 ta zaliznichna liniya Apostolove Zaporizhzhya na yakij roztashovani odna zaliznichna stanciya Mirova ta chotiri zupinni punkti 125 km 132 km 141 km ta 146 km Socialna sferaDlya zabezpechennya osvitnih poslug diyut 1 profesijno tehnichne uchilishe 13 serednih zagalnoosvitnih shkil 4 nepovni zagalnoosvitni shkoli 8 dityachih doshkilnih ustanov shkola internat Protyagom 15 rokiv nezalezhnosti Ukrayini u rajoni zbudovano 947 budinkiv zagalnoyu plosheyu 87 8 tis m gazoprovodiv 390 2 km vodoprovidnih merezh 52 2 km 3 shkoli vidkrivsya Svyato Blagovishenskij hram u Tomakivci Dlya zadovolennya duhovnih potreb naselennya v rajoni funkcionuyut 37 bibliotek ta 44 zakladi kulturi Z 17 klubnih zakladiv yaki funkcionuyut na teritoriyi rajonu rajonnij budinok kulturi ta 16 silskih klubnih zakladiv v yakih diyut 132 klubnih formuvan iz nih 86 kolektivi hudozhnoyi tvorchosti U Tomakivskomu rajoni pracyuye dityacha muzichna shkola Dlya zberezhennya istorichnogo minulogo krayu v rajoni zasnovano Tomakivskij rajonnij narodnij istoriko krayeznavchij muzej imeni 50 richchya Peremogi ta 5 silskih muzeyiv u yakih nalichuyetsya majzhe 8000 eksponativ U muzeyi eksponuyetsya ta znahoditsya v zapasnikah ponad 5000 eksponativ Filiyeyu istoriko krayeznavchogo muzeyu ye kartinna galereya yaka nazvana imenem zemlyaka zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini skulptora Dmitra Krasnyaka Ekspozicijnij fond kartinnoyi galereyi stanovit ponad 200 eksponativ a 2004 roku popovnivsya 36 skulpturnimi tvorami yaki pislya svoyeyi smerti Dmitro Krasnyak zapoviv tomakivcyam i buli privezeni z Zhitomira Protyagom roku kartinnu galereyu vidviduyut ponad 1500 osib Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tomakivskogo rajonu bulo stvoreno 19 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 54 61 progolosuvali 11 535 iz 21 124 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 43 88 5 062 viborciv Yuliya Timoshenko 12 62 1 456 viborciv Sergij Tigipko 9 30 1 073 viborciv Oleg Lyashko 7 56 872 viborciv Anatolij Gricenko 5 96 687 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 28 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 529 2019 rp Pro priznachennya Yevgena Yevtushenka golovoyu Tomakivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Dnipropetrovskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Sofiyivskogo rajonu Verhovna Rada Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Dnipropetrovska oblast osib region 5 richni vikovi grupi rik kategoriya naselennya Stat Procitovano 12 lipnya 2023 Golovne upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti nedostupne posilannya z travnya 2019 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini Procitovano 12 kvitnya 2016 LiteraturaTomakivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 837 849 845 846DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tomakivskij rajon Dnipropetrovska ODA Gromadska organizaciya Pravozahisna varta Tomakivshini Yuridichnij portal Tomakivshini Tomakivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s