Губернські з'їзди Рад селянських депутатів 1917—1918 — з'їзди Рад селянських депутатів, які пройшли в Україні протягом березня 1917 — квітня 1918. Відбулося близько 40 губернських з'їздів. Весною — на початку літа 1917 пройшло 14 з'їздів, на яких обговорювалися такі питання: поточний момент, ставлення до Тимчасового уряду й Української Центральної Ради, війни та миру (див. Перша світова війна), ліквідація великого приватновласницького землеволодіння, встановлення 8-годинного робочого дня і робітничого контролю над виробництвом тощо. В центрі уваги багатьох з'їздів стояло питання організації селянства. Трибуну з'їздів активно використовували партії політичні для пропаганди своїх аграрних програм. Особливо гостра боротьба точилася між Українською партією соціалістів-революціонерів і Партією соціалістів-революціонерів, а в промислових і робітничих районах — і Російською соціал-демократичною робітничою партією (більшовиків). Постанови більшості з'їздів засвідчили переважний вплив на селі есерівських партій.
З розвитком і поглибленням аграрної революції (липень–листопад 1917) резолюції губернських з'їздів ставали все більш радикальними. Центральним в їхній роботі залишалося питання організації селянства. Основною вимогою цього періоду була організація на місцях рад селянських депутатів. За повсюдне їх створення, ліквідацію російських селянських союзів, а подекуди і українських спілок висловилися серпневі з'їзди селян Катеринославської губернії, Чернігівської губернії і Таврійської губернії. Переважна кількість з'їздів цього періоду (всього їх відбулося 15) висловилася за негайне й безкоштовне відчуження всіх приватновласницьких земель та передачу їх у загально-народне користування. В національному питанні з'їзди селян вимагали надання Україні широкої національно-територіальної автономії у складі Російської Федеративної Демократичної Республіки, протестували проти «Тимчасової інструкції Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» 1917 та поділу України.
Важлива роль у зростанні політичної активності широких верств селянства належить губернським селянським з'їздам, що відбулися наприкінці грудня 1917 — березня 1918. В їхній роботі брали участь тисячі делегатів, обраних на сільських сходах і маніфестаціях, волосних і повітових з'їздах Рад. У постановах з'їзди вітали прийняття Декрету про мир 1917 і Декрету про землю 1917, вимагали негайної конфіскації всіх приватновласницьких земель і зрівняльного розподілу їх серед безземельних і малоземельних селян. Більшість з'їздів визнала ЦВК Радянської України і Народний секретаріат центральними органами влади в Україні, зобов'язала всі ради негайно взяти владу на місцях до своїх рук. Характерною рисою цього періоду був рух за об'єднання рад селянських депутатів з радами робітничих і солдатських депутатів (див. Ради робітничих депутатів, Ради солдатських депутатів в Україні 1917). З'їзди відіграли значну роль у політичному пробудженні села, поглибленні аграрної революції, революціонізуванні широких верств селянства.
Джерела та література
- Хміль І. В. Губернські з'їзди Рад селянських депутатів 1917—1918 [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 240. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gubernski z yizdi Rad selyanskih deputativ 1917 1918 z yizdi Rad selyanskih deputativ yaki projshli v Ukrayini protyagom bereznya 1917 kvitnya 1918 Vidbulosya blizko 40 gubernskih z yizdiv Vesnoyu na pochatku lita 1917 projshlo 14 z yizdiv na yakih obgovoryuvalisya taki pitannya potochnij moment stavlennya do Timchasovogo uryadu j Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vijni ta miru div Persha svitova vijna likvidaciya velikogo privatnovlasnickogo zemlevolodinnya vstanovlennya 8 godinnogo robochogo dnya i robitnichogo kontrolyu nad virobnictvom tosho V centri uvagi bagatoh z yizdiv stoyalo pitannya organizaciyi selyanstva Tribunu z yizdiv aktivno vikoristovuvali partiyi politichni dlya propagandi svoyih agrarnih program Osoblivo gostra borotba tochilasya mizh Ukrayinskoyu partiyeyu socialistiv revolyucioneriv i Partiyeyu socialistiv revolyucioneriv a v promislovih i robitnichih rajonah i Rosijskoyu social demokratichnoyu robitnichoyu partiyeyu bilshovikiv Postanovi bilshosti z yizdiv zasvidchili perevazhnij vpliv na seli eserivskih partij Z rozvitkom i pogliblennyam agrarnoyi revolyuciyi lipen listopad 1917 rezolyuciyi gubernskih z yizdiv stavali vse bilsh radikalnimi Centralnim v yihnij roboti zalishalosya pitannya organizaciyi selyanstva Osnovnoyu vimogoyu cogo periodu bula organizaciya na miscyah rad selyanskih deputativ Za povsyudne yih stvorennya likvidaciyu rosijskih selyanskih soyuziv a podekudi i ukrayinskih spilok vislovilisya serpnevi z yizdi selyan Katerinoslavskoyi guberniyi Chernigivskoyi guberniyi i Tavrijskoyi guberniyi Perevazhna kilkist z yizdiv cogo periodu vsogo yih vidbulosya 15 vislovilasya za negajne j bezkoshtovne vidchuzhennya vsih privatnovlasnickih zemel ta peredachu yih u zagalno narodne koristuvannya V nacionalnomu pitanni z yizdi selyan vimagali nadannya Ukrayini shirokoyi nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi u skladi Rosijskoyi Federativnoyi Demokratichnoyi Respubliki protestuvali proti Timchasovoyi instrukciyi Generalnomu sekretariatovi Timchasovogo uryadu na Ukrayini 1917 ta podilu Ukrayini Vazhliva rol u zrostanni politichnoyi aktivnosti shirokih verstv selyanstva nalezhit gubernskim selyanskim z yizdam sho vidbulisya naprikinci grudnya 1917 bereznya 1918 V yihnij roboti brali uchast tisyachi delegativ obranih na silskih shodah i manifestaciyah volosnih i povitovih z yizdah Rad U postanovah z yizdi vitali prijnyattya Dekretu pro mir 1917 i Dekretu pro zemlyu 1917 vimagali negajnoyi konfiskaciyi vsih privatnovlasnickih zemel i zrivnyalnogo rozpodilu yih sered bezzemelnih i malozemelnih selyan Bilshist z yizdiv viznala CVK Radyanskoyi Ukrayini i Narodnij sekretariat centralnimi organami vladi v Ukrayini zobov yazala vsi radi negajno vzyati vladu na miscyah do svoyih ruk Harakternoyu risoyu cogo periodu buv ruh za ob yednannya rad selyanskih deputativ z radami robitnichih i soldatskih deputativ div Radi robitnichih deputativ Radi soldatskih deputativ v Ukrayini 1917 Z yizdi vidigrali znachnu rol u politichnomu probudzhenni sela pogliblenni agrarnoyi revolyuciyi revolyucionizuvanni shirokih verstv selyanstva Dzherela ta literaturaHmil I V Gubernski z yizdi Rad selyanskih deputativ 1917 1918 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 240 ISBN 966 00 0405 2