Сільські збори, сільські сходи — органи сільських громад у поміщицьких селах з елементами самоврядування, на чолі яких стояли старости. Вони виникли під час селянської реформи 1861, за якою колишні кріпаки отримали статус "вільних сільських обивателів", право участі у сходах, складанні мирських приговорів, обранні громадських посадовців і право бути обраними. Сільські збори складалися з виборних посадових осіб, а також туди входило по одному селянинові від кожного двору. Селяни-власники, тобто такі, що здійснили викупну операцію, не мали права брати участь у сходах, де обговорювалися питання взаємовідносин поміщиків і тимчасовозобов'язаних селян. Не дозволялося брати участь у сільських зборах особам, які перебували під судом, слідством та наглядом громади. Сільські збори скликалися за ініціативою мирового посередника чи поміщика, обирали органи селянського самоврядування, відали справами общинного землекористування і землеволодіння, розверстанням податків — державних і поміщикові, вирішували інші мирські справи. Сільські збори наділялися правом приймати нових членів та виключати з громади і тимчасово звільняти від участі в них певних осіб. Правомірність зборів забезпечувалася присутністю старости і не менше половини селян, що мали право на участь у сільських зборах. Схваленими вважалися рішення, які підтримувалися простою більшістю голосів або загальною згодою. Не менше 2/3 голосів вимагалося для рішення особливо важливих питань, таких як перехід на подвірне землекористування і володіння, при переділах землі, а також при видаленні, як гласив закон, "порочных членов общества" і передачі їх в "распоряжение правительства". Подібні сходи діяли з дореформеної доби в середовищі категорій вільних селян, таких як козаки, державні селяни та ін. Сільські збори були частиною волосного правління, завдяки чому сільське самоврядування ставало сегментом низової ланки державної влади в Російській імперії.
Джерела та література
- Лазанська Т.І. Сільські збори // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 574. — .
Посилання
- Сільський сход // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silski zbori silski shodi organi silskih gromad u pomishickih selah z elementami samovryaduvannya na choli yakih stoyali starosti Voni vinikli pid chas selyanskoyi reformi 1861 za yakoyu kolishni kripaki otrimali status vilnih silskih obivateliv pravo uchasti u shodah skladanni mirskih prigovoriv obranni gromadskih posadovciv i pravo buti obranimi Silski zbori skladalisya z vibornih posadovih osib a takozh tudi vhodilo po odnomu selyaninovi vid kozhnogo dvoru Selyani vlasniki tobto taki sho zdijsnili vikupnu operaciyu ne mali prava brati uchast u shodah de obgovoryuvalisya pitannya vzayemovidnosin pomishikiv i timchasovozobov yazanih selyan Ne dozvolyalosya brati uchast u silskih zborah osobam yaki perebuvali pid sudom slidstvom ta naglyadom gromadi Silski zbori sklikalisya za iniciativoyu mirovogo poserednika chi pomishika obirali organi selyanskogo samovryaduvannya vidali spravami obshinnogo zemlekoristuvannya i zemlevolodinnya rozverstannyam podatkiv derzhavnih i pomishikovi virishuvali inshi mirski spravi Silski zbori nadilyalisya pravom prijmati novih chleniv ta viklyuchati z gromadi i timchasovo zvilnyati vid uchasti v nih pevnih osib Pravomirnist zboriv zabezpechuvalasya prisutnistyu starosti i ne menshe polovini selyan sho mali pravo na uchast u silskih zborah Shvalenimi vvazhalisya rishennya yaki pidtrimuvalisya prostoyu bilshistyu golosiv abo zagalnoyu zgodoyu Ne menshe 2 3 golosiv vimagalosya dlya rishennya osoblivo vazhlivih pitan takih yak perehid na podvirne zemlekoristuvannya i volodinnya pri peredilah zemli a takozh pri vidalenni yak glasiv zakon porochnyh chlenov obshestva i peredachi yih v rasporyazhenie pravitelstva Podibni shodi diyali z doreformenoyi dobi v seredovishi kategorij vilnih selyan takih yak kozaki derzhavni selyani ta in Silski zbori buli chastinoyu volosnogo pravlinnya zavdyaki chomu silske samovryaduvannya stavalo segmentom nizovoyi lanki derzhavnoyi vladi v Rosijskij imperiyi Dzherela ta literaturaLazanska T I Silski zbori Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 574 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaSilskij shod Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Div takozhKopnij sud