Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́гі́льна промисло́вість — одна з сучасних основних енергозабезпечуючих промисловостей для світової економіки.
Загальна характеристика
У світовій економіці вугілля використовується як основний енергоносій, посідаючи третю позицію за обсягами використання після нафти і природного газу.
У світовому виробництві електроенергії частка вугілля — (2001 р.) — 39,1 %, природного газу — 17,4 %; гідроенергії — 17,1 %; атомної енергії — 16,9 %; нафти — 7,9 %. В країнах ЄС частка вугілля у виробництві електроенергії нижча — 15–27 %, в Україні — 26 %.
Світові запаси вугілля є найбільшими серед горючих копалин і у перерахунку на горюче паливо становлять 66% їх загального обсягу. На нафту припадає 18%, на природний газ — 15%. В Україні ці показники становлять відповідно 95,4 %, 2 % і 2,6 %.
Найбільші загальні ресурси вугілля розташовані в США, КНР, РФ, Австралії, Канаді, Німеччині, ПАР, Великій Британії, Польщі, Індії, Україні.
За прогнозними оцінками світова потреба вугілля у 2010 р. складе 4 293 млн т, при цьому на країни ЄС припаде 2 057 млн т, Західну Європу 406, Східну Європу 610, Північну Америку 1040.
Видобуток вугілля відповідно досягне 4300 (весь світ), 2013 (ЄС), 122, 607, 1285 млн т, імпорт 630, 352, 290, 36, 19, експорт 637, 308, 5, 33, 270 млн т відповідно. Імпорт в Західну Європу зросте з 150 до 290 млн т. На виробництво енергії в країнах ЄС витрачається 60 % вугілля, у світі — 45 %. Найбільшими вугледобувними країнами в цей період будуть: Австралія, Індія, Китай, Польща, ПАР, Росія, США, Україна. Вони будуть давати близько 85 % кам'яного вугілля. Частка ЄС зменшиться з 52 % (1990) до 46 % (2010).
Основні ланки вуглевидобутку шахтним способом є такі:
- шахта з комплексом наземних і підземних споруд, енергосиловим господарством;
- Вуглезбагачувальна фабрика;
- Транспортні комунікації;
- Водогосподарські споруди;
- Районні експертичні центри;
- Складське господарство;
- Підприємства та установи невиробничої сфери.
Світові родовища вугілля є важливим національним природним ресурсом у першу чергу завдяки своїй енергетичній цінності. Серед провідних світових держав тільки Японія не має у своєму розпорядженні великих запасів вугілля. Вугілля — найпоширеніший вид енергоресурсів. Світовий видобуток вугілля становить 6,195 млрд т на рік (2006). Однак в усіх країнах в останні роки виявляється тенденція до зниження його видобутку Вугілля поступається місцем іншим видам енергетичної сировини — нафті і газу. У ряді країн видобуток вугілля стає нерентабельним в зв'язку з відпрацюванням багатих і неглибоко залягаючих шарів. Багато старих шахт закриваються як збиткові. Перше місце за видобутком вугілля займає Китай, за ним — США, Індія, Австралія і Росія. Значна кількість вугілля добувається в ПАР, Німеччині, Індонезії, Польщі, Україні й Казахстані.
Викопне вугілля — найважливіше і найбільш розповсюджене джерело енергії в США. Країна має у своєму розпорядженні найбільші у світі промислові запаси вугілля (усіх типів), що оцінюються в 444,8 млрд т. Загальні запаси в країні перевищують 1,13 трлн т, прогнозні ресурси — 3,6 трлн т. Найбільший постачальник вугілля — штат Кентуккі, за ним — Вайомінг і Західна Вірджинія, Пенсільванія, Іллінойс, Техас (в основному лігніт), Вірджинія, Огайо, Індіана і Монтана. Приблизно половина запасів високосортного вугілля зосереджена в Східній (або Аппалачській) провінції, що простяглася з півночі на південь від північно-західної Пенсільванії до північної Алабами.
Це високоякісне вугілля кам'яновугільного періоду використовується для виробництва електроенергії й одержання металургійного коксу, який споживають при виплавці чавуну. На сході від цього вугленосного пояса в Пенсильванії знаходиться вугільний басейн площею близько 1300 км², на який припадає майже весь видобуток антрациту в країні. Найбільші запаси вугілля розміщуються на півночі Центральних рівнин і в Скелястих горах. У вугільному басейні Паудер-Рівер (штат Вайомінг) вугільні пласти потужністю близько 30 м розробляються відкритим способом гігантськими екскаваторами-драглайнами, тоді як у східних районах країни навіть малопотужні пласти часто доступні для виїмки лише підземним способом. На бурому вугіллі Північної Дакоти працює найбільше в країні підприємство по газифікації вугілля.
Запаси бурого і кам'яного (напівбітумінозного) вугілля верхньої крейди і третинного періоду в західних районах Північної і Південної Дакоти, а також у східних районах Монтани і Вайомінга багаторазово перевищують обсяг вугілля, видобутого дотепер у США. Великі запаси кам'яного вугілля крейдового періоду є в міжгірних осадових басейнах провінції Скелястих гір (у штатах Монтана, Вайомінг, Колорадо, Юта). Далі на південь вугільний басейн продовжується в межах штатів Аризона і Нью-Мексико. Невеликі вугільні родовища розробляються в штатах Вашингтон і Каліфорнія. Майже 1,5 млн т вугілля щорічно видобувається на Алясці. Запасів кам'яного вугілля США при сучасних темпах його споживання має вистачити на кількасот років.
Потенційним джерелом енергії є метан, що міститься у вугільних пластах; його запаси в США оцінюються більш ніж у 11 трлн м³. Вугільні поклади Канади зосереджені в основному в східних і західних провінціях, де видобувається близько 64 млн т бітумінозного і 11 млн т бурого вугілля на рік. Залягання високоякісного вугілля кам'яновугільного періоду є в Новій Шотландії і Нью-Брансуїку, більш молодого вугілля не настільки високої якості — у межах вугленосних басейнів Великих рівнин і Скелястих гір у Саскачевані й Альберти. Високоякісне вугілля нижньої крейди залягає на заході Альберти й у Британській Колумбії. Воно інтенсивно розробляється в зв'язку зі зростаючим попитом на коксівне вугілля металургійних заводів, розташованих на Тихоокеанському узбережжі країни. В іншій частині Західної півкулі промислові родовища вугілля невеликі. Провідний виробник вугілля в Південній Америці — Колумбія, де воно видобувається відкритим способом головним чином на гігантському вугільному розрізі Ель-Серрехон. За Колумбією йдуть Бразилія, Чилі, Аргентина і Венесуела, що мають порівняно незначні запаси вугілля.
Найбільші запаси викопного вугілля в Азії зосереджені у Китаї, де на цей вид енергетичної сировини припадає 76 % споживаного палива. Загальні ресурси вугілля на території Китаю перевищують 986 млрд т (24,6 % світових), приблизно половина їх знаходиться в Шеньсі і Внутрішній Монголії. Великі запаси є також у провінціях Аньхой, Гуйчжоу й у Нінся-Хуейському автономному районі. З загальної кількості 1,3 млрд т вугілля, видобутого в Китаї в 1995 р., близько половини припадає на 60 тис. дрібних вугільних копалень і розрізів місцевого значення, ще половина — на великі державні шахти, такі, як потужний розріз Аньтайбао в провінції Шеньсі, де щорічно видобувається до 15 млн т незбагаченого вугілля.
Важливими вуглевидобувними країнами в Азії є Індія (278 млн т на рік), Північна Корея (50 млн т), Туреччина (53,2 млн т), Таїланд (19,3 млн т).
Видобуток вугілля в Центральній і Західній Європі у 1995 р. становив ⅑ від світового. Високоякісне вугілля, що видобувається на Британських островах, сформувалося в основному у кам'яновугільну добу. Більша частина родовищ вугілля знаходиться в південному Уельсі, на заході і півночі Англії і на півдні Шотландії.
У межах континентальної Європи вугілля видобувають приблизно в 20 країнах, головним чином в Україні й у Росії. З вугілля, що видобувається в Німеччині, близько ⅓ складає високоякісне коксівне вугілля Рурського басейну (Вестфалія); у Тюрінгії і Саксонії й у меншій кількості в Баварії, де в основному видобувають буре вугілля. Промислові запаси кам'яного вугілля у Верхньосілезькому вугільному басейні на півдні Польщі займають друге місце після запасів Рурського басейну. У Чехії також є промислові запаси кам'яного і бурого вугілля.
Африка досить бідна родовищами викопного вугілля. Тільки в ПАР (в основному на півдні і південному сході Трансваалю) кам'яне вугілля добувається в значній кількості (близько 202 млн т на рік) і у невеликому обсязі — у Зімбабве (4,9 млн т на рік).
Австралія — один з найбільших у світі виробників вугілля, експорт якого в країни Тихоокеанського басейну постійно зростає. Видобуток вугілля тут перевищує 277 млн т на рік (80 % кам'яного і 20 % бурого вугілля). Найбільший обсяг видобутку вугілля припадає на Квінсленд (вугленосний басейн Боуен), за ним ідуть Новий Південний Уельс (родовище в долині річки Хантер, Західне і Південне прибережне), Західна Австралія (родовища в околицях Банбері) і Тасманія (родовище Фінгал). Крім того, вугілля добувають у Південній Австралії (Чі-Лемент) і Вікторії (вугленосний басейн Латроб-Веллі).
У Німеччині останній вугільний комплекс "Проспер-Ханіель" біля міста Боттроп в Рурському регіоні закрився 21 грудня 2018 року [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]. На сьогодні Німеччина все ще отримує близько десятої частки енергії від вугільних теплоелектростанцій, що спалюють низькоякісний, але більш доступний лігніт (буре вугілля). Німеччина поки не може повністю відмовитись від вугільних ТЕС, тому що відмовилася і від атомної генерації, а «зелені» електростанції потрібно балансувати.
Видобуток вугілля
Світова потреба вугілля
За прогнозними оцінками світова потреба вугілля у 2010 р. складе 4293 млн т., при цьому на країни ЄС припаде 2057 млн т., Західну Європу 406, Східну Європу 610, Північну Америку 1040.
Видобуток вугілля відповідно досягне 4300, 2013, 122, 607, 1285, імпорт 630, 352, 290, 36, 19, експорт 637, 308, 5, 33, 270 млн т відповідно. Імпорт в Західну Європу виросте з 150 до 290 млн т. На виробництво енергії в країнах ЄС витрачається 60 % вугілля, у світі — 45 %. Найбільшими вугледобувними країнами в цей період будуть: Австралія, Індія, Китай, Польща, ПАР, Росія, США, Україна. Вони будуть давати близько 85 % кам'яного вугілля. Частка ЄС зменшиться з 52 % (1990) до 46 % (2010).
| Споживання вугілля, млн т | |||
|---|---|---|---|
| Регіон | 2001 | 2005 | Зміна |
| США | 1060 | 1567 | +47,8 % |
| Західна Європа | 574 | 463 | −19,3 % |
| Японія | 166 | 202 | +21,7 % |
| Країни колишнього СРСР | 446 | 436 | −2,2 % |
| Китай | 1383 | 2757 | +99,3 % |
| Індія | 360 | 611 | +69,7 % |
| Решта світу | 1274 | 3518 | +20,7 % |
| Загалом | 5263 | 7574 | +43,9 % |
Перспективи світової вугільної промисловості
При стабільному рівні видобутку світові запаси вугілля достатні для розробки протягом 218 років, у тому числі в країнах колишнього СРСР 500, Африки і Середнього Сходу 266, Північної Америки 235, Латинської Америки понад 500, Європи 158 і азіатсько-тихоокеанського регіону 146 років.
У країнах СНД вугілля видобувають у таких основних районах і родовищах: у Європейській частині Росії — у Підмосковному і Печорському басейнах, у східній частині Донбасу; на Уралі — у Кізеловському, Челябінському, Південно-Уральському басейнах, у Вовчанському, Богословському і Буланашському родовищі; у Східній частині Росії — Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Іркутському, Мінусинському басейнах і Забайкальському родовищах; на Далекому Сході — на Буреїнському, Ківда-Райчихінському Угловському, Сучанському родовищах і на о. Сахалін; у Закавказзі — на родовищах Грузії (Ткібульське, Ткварчельське й Ахалцихське); у Казахстані — у Карагандинському басейні, на Екібастузському та ін. родовищах; у Середній Азії — на родовищах Узбекистану, Киргизстану і Таджикистану.
У країнах ЄС на сьогодні основною вугледобувною країною є Польща.
Підмосковний буровугільний басейн розташований у центральному промисловому районі Європейської частини Росії, з чим пов'язаний інтенсивний видобуток вугілля в ньому, незважаючи на низьку якість, несприятливі гірничо-геологічні умови і високу собівартість. Вугілля відноситься до категорії Б2, вміст золи в середньому 32,2 %, сірки до 4,2 %. Основними споживачами вугілля є місцеві електростанції, цементні і цегельні заводи та котельні установки. Вугілля залягає лінзами, потужність яких досягає кількох метрів.
Печорський вугільний басейн, основні родовища якого розташовані за Полярним колом, розташований на значній відстані від районів споживання. Вугілля представлене марками від Д до К, причому останні (Ж і К) характеризуються малим вмістом сірки (0,5–1,8 %) і фосфору (0,004–0,02 %). Основні споживачі вугілля — промислові підприємства північних і північно-західних областей, а також коксохімічна промисловість. У 80-ті роки ХХ ст. коксівне вугілля басейну поставлялося і на коксохімзаводи України.
Кізеловський вугільний басейн розташований у Пермській області Росії. Вугілля марок Г і Ж, вміст золи 18–43 %, вміст сірки до 6,8 %. Використовується в основному для енергетичних цілей, використання в коксохімії стримується високим вмістом сірки, високою зольністю і поганою збагачуваністю.
Кузнецький басейн є одним з найбільших у Росії і має великі запаси вугілля від бурого до антрацитів, які характеризуються високою якістю і низькою собівартістю видобутку. Видобуток здійснюється підземним і відкритим способами, вміст сірки 0,3-0,65 %, золи — 4–16 %, вологи — 4,7–2,1 %. Близько 30 % кузнецького вугілля йде на коксування, у тому числі і на коксохімзаводи України.
Карагандинський вугільний басейн. Містить вугілля марок К, КЖ і ПС, яке використовується для енергетики, коксування і комунально-побутових потреб.
В Україні вугільні шахти розташовані у центральній та північній частинах Донецької та південній частині Луганської області.
Вугільна промисловість за обсягом видобутку палива у натуральному виразі є першою серед галузей ПЕК, де зосереджено більшість працівників та основних фондів паливної промисловості. Вугілля видобувають на 295 шахтах, з них 131 шахта з коксівним вугіллям. У 1995 році видобуток кам'яного вугілля разом з бурим склав 83,8 млн тонн. Основним районом видобутку кам'яного вугілля є Донецький басейн.
У Львівсько — Волинському кам'яновугільному басейні добувають 14 млн тонн кам'яного вугля (має працювати 2 шахти з 15).
Дніпровський буровугільний басейн складається з 12 буровугільних районів, включає понад 100 родовищ Правобережжя України. Щорічно видобувають близько 4,0–4,5 млн тонн бурого вугілля.
В інфраструктуру бурої промисловості входять великі механізовані вуглорозрізи, шахти, вуглебрикетні фабрики, допоміжні підприємства.
Див. також
Примітки
- . sum.in.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
- . kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
Література
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu gi lna promislo vist odna z suchasnih osnovnih energozabezpechuyuchih promislovostej dlya svitovoyi ekonomiki Vidobutok ta import vugillya u krayinah Yevropi Vidkrite vidobuvannya vugillya Vajoming SShA Vugilna kopalnya Bihar Indiya Vuglezbagachuvalna fabrika Kentukki SShA Zagalna harakteristikaU svitovij ekonomici vugillya vikoristovuyetsya yak osnovnij energonosij posidayuchi tretyu poziciyu za obsyagami vikoristannya pislya nafti i prirodnogo gazu U svitovomu virobnictvi elektroenergiyi chastka vugillya 2001 r 39 1 prirodnogo gazu 17 4 gidroenergiyi 17 1 atomnoyi energiyi 16 9 nafti 7 9 V krayinah YeS chastka vugillya u virobnictvi elektroenergiyi nizhcha 15 27 v Ukrayini 26 Svitovi zapasi vugillya ye najbilshimi sered goryuchih kopalin i u pererahunku na goryuche palivo stanovlyat 66 yih zagalnogo obsyagu Na naftu pripadaye 18 na prirodnij gaz 15 V Ukrayini ci pokazniki stanovlyat vidpovidno 95 4 2 i 2 6 Najbilshi zagalni resursi vugillya roztashovani v SShA KNR RF Avstraliyi Kanadi Nimechchini PAR Velikij Britaniyi Polshi Indiyi Ukrayini Za prognoznimi ocinkami svitova potreba vugillya u 2010 r sklade 4 293 mln t pri comu na krayini YeS pripade 2 057 mln t Zahidnu Yevropu 406 Shidnu Yevropu 610 Pivnichnu Ameriku 1040 Vidobutok vugillya vidpovidno dosyagne 4300 ves svit 2013 YeS 122 607 1285 mln t import 630 352 290 36 19 eksport 637 308 5 33 270 mln t vidpovidno Import v Zahidnu Yevropu zroste z 150 do 290 mln t Na virobnictvo energiyi v krayinah YeS vitrachayetsya 60 vugillya u sviti 45 Najbilshimi vugledobuvnimi krayinami v cej period budut Avstraliya Indiya Kitaj Polsha PAR Rosiya SShA Ukrayina Voni budut davati blizko 85 kam yanogo vugillya Chastka YeS zmenshitsya z 52 1990 do 46 2010 Osnovni lanki vuglevidobutku shahtnim sposobom ye taki shahta z kompleksom nazemnih i pidzemnih sporud energosilovim gospodarstvom Vuglezbagachuvalna fabrika Transportni komunikaciyi Vodogospodarski sporudi Rajonni ekspertichni centri Skladske gospodarstvo Pidpriyemstva ta ustanovi nevirobnichoyi sferi Svitovi rodovisha vugillya ye vazhlivim nacionalnim prirodnim resursom u pershu chergu zavdyaki svoyij energetichnij cinnosti Sered providnih svitovih derzhav tilki Yaponiya ne maye u svoyemu rozporyadzhenni velikih zapasiv vugillya Vugillya najposhirenishij vid energoresursiv Svitovij vidobutok vugillya stanovit 6 195 mlrd t na rik 2006 Odnak v usih krayinah v ostanni roki viyavlyayetsya tendenciya do znizhennya jogo vidobutku Vugillya postupayetsya miscem inshim vidam energetichnoyi sirovini nafti i gazu U ryadi krayin vidobutok vugillya staye nerentabelnim v zv yazku z vidpracyuvannyam bagatih i negliboko zalyagayuchih shariv Bagato starih shaht zakrivayutsya yak zbitkovi Pershe misce za vidobutkom vugillya zajmaye Kitaj za nim SShA Indiya Avstraliya i Rosiya Znachna kilkist vugillya dobuvayetsya v PAR Nimechchini Indoneziyi Polshi Ukrayini j Kazahstani Vikopne vugillya najvazhlivishe i najbilsh rozpovsyudzhene dzherelo energiyi v SShA Krayina maye u svoyemu rozporyadzhenni najbilshi u sviti promislovi zapasi vugillya usih tipiv sho ocinyuyutsya v 444 8 mlrd t Zagalni zapasi v krayini perevishuyut 1 13 trln t prognozni resursi 3 6 trln t Najbilshij postachalnik vugillya shtat Kentukki za nim Vajoming i Zahidna Virdzhiniya Pensilvaniya Illinojs Tehas v osnovnomu lignit Virdzhiniya Ogajo Indiana i Montana Priblizno polovina zapasiv visokosortnogo vugillya zoseredzhena v Shidnij abo Appalachskij provinciyi sho prostyaglasya z pivnochi na pivden vid pivnichno zahidnoyi Pensilvaniyi do pivnichnoyi Alabami Ce visokoyakisne vugillya kam yanovugilnogo periodu vikoristovuyetsya dlya virobnictva elektroenergiyi j oderzhannya metalurgijnogo koksu yakij spozhivayut pri viplavci chavunu Na shodi vid cogo vuglenosnogo poyasa v Pensilvaniyi znahoditsya vugilnij basejn plosheyu blizko 1300 km na yakij pripadaye majzhe ves vidobutok antracitu v krayini Najbilshi zapasi vugillya rozmishuyutsya na pivnochi Centralnih rivnin i v Skelyastih gorah U vugilnomu basejni Pauder River shtat Vajoming vugilni plasti potuzhnistyu blizko 30 m rozroblyayutsya vidkritim sposobom gigantskimi ekskavatorami draglajnami todi yak u shidnih rajonah krayini navit malopotuzhni plasti chasto dostupni dlya viyimki lishe pidzemnim sposobom Na buromu vugilli Pivnichnoyi Dakoti pracyuye najbilshe v krayini pidpriyemstvo po gazifikaciyi vugillya Zapasi burogo i kam yanogo napivbituminoznogo vugillya verhnoyi krejdi i tretinnogo periodu v zahidnih rajonah Pivnichnoyi i Pivdennoyi Dakoti a takozh u shidnih rajonah Montani i Vajominga bagatorazovo perevishuyut obsyag vugillya vidobutogo doteper u SShA Veliki zapasi kam yanogo vugillya krejdovogo periodu ye v mizhgirnih osadovih basejnah provinciyi Skelyastih gir u shtatah Montana Vajoming Kolorado Yuta Dali na pivden vugilnij basejn prodovzhuyetsya v mezhah shtativ Arizona i Nyu Meksiko Neveliki vugilni rodovisha rozroblyayutsya v shtatah Vashington i Kaliforniya Majzhe 1 5 mln t vugillya shorichno vidobuvayetsya na Alyasci Zapasiv kam yanogo vugillya SShA pri suchasnih tempah jogo spozhivannya maye vistachiti na kilkasot rokiv Potencijnim dzherelom energiyi ye metan sho mistitsya u vugilnih plastah jogo zapasi v SShA ocinyuyutsya bilsh nizh u 11 trln m Vugilni pokladi Kanadi zoseredzheni v osnovnomu v shidnih i zahidnih provinciyah de vidobuvayetsya blizko 64 mln t bituminoznogo i 11 mln t burogo vugillya na rik Zalyagannya visokoyakisnogo vugillya kam yanovugilnogo periodu ye v Novij Shotlandiyi i Nyu Bransuyiku bilsh molodogo vugillya ne nastilki visokoyi yakosti u mezhah vuglenosnih basejniv Velikih rivnin i Skelyastih gir u Saskachevani j Alberti Visokoyakisne vugillya nizhnoyi krejdi zalyagaye na zahodi Alberti j u Britanskij Kolumbiyi Vono intensivno rozroblyayetsya v zv yazku zi zrostayuchim popitom na koksivne vugillya metalurgijnih zavodiv roztashovanih na Tihookeanskomu uzberezhzhi krayini V inshij chastini Zahidnoyi pivkuli promislovi rodovisha vugillya neveliki Providnij virobnik vugillya v Pivdennij Americi Kolumbiya de vono vidobuvayetsya vidkritim sposobom golovnim chinom na gigantskomu vugilnomu rozrizi El Serrehon Za Kolumbiyeyu jdut Braziliya Chili Argentina i Venesuela sho mayut porivnyano neznachni zapasi vugillya Najbilshi zapasi vikopnogo vugillya v Aziyi zoseredzheni u Kitayi de na cej vid energetichnoyi sirovini pripadaye 76 spozhivanogo paliva Zagalni resursi vugillya na teritoriyi Kitayu perevishuyut 986 mlrd t 24 6 svitovih priblizno polovina yih znahoditsya v Shensi i Vnutrishnij Mongoliyi Veliki zapasi ye takozh u provinciyah Anhoj Gujchzhou j u Ninsya Huejskomu avtonomnomu rajoni Z zagalnoyi kilkosti 1 3 mlrd t vugillya vidobutogo v Kitayi v 1995 r blizko polovini pripadaye na 60 tis dribnih vugilnih kopalen i rozriziv miscevogo znachennya she polovina na veliki derzhavni shahti taki yak potuzhnij rozriz Antajbao v provinciyi Shensi de shorichno vidobuvayetsya do 15 mln t nezbagachenogo vugillya Vazhlivimi vuglevidobuvnimi krayinami v Aziyi ye Indiya 278 mln t na rik Pivnichna Koreya 50 mln t Turechchina 53 2 mln t Tayiland 19 3 mln t Vidobutok vugillya v Centralnij i Zahidnij Yevropi u 1995 r stanoviv vid svitovogo Visokoyakisne vugillya sho vidobuvayetsya na Britanskih ostrovah sformuvalosya v osnovnomu u kam yanovugilnu dobu Bilsha chastina rodovish vugillya znahoditsya v pivdennomu Uelsi na zahodi i pivnochi Angliyi i na pivdni Shotlandiyi U mezhah kontinentalnoyi Yevropi vugillya vidobuvayut priblizno v 20 krayinah golovnim chinom v Ukrayini j u Rosiyi Z vugillya sho vidobuvayetsya v Nimechchini blizko skladaye visokoyakisne koksivne vugillya Rurskogo basejnu Vestfaliya u Tyuringiyi i Saksoniyi j u menshij kilkosti v Bavariyi de v osnovnomu vidobuvayut bure vugillya Promislovi zapasi kam yanogo vugillya u Verhnosilezkomu vugilnomu basejni na pivdni Polshi zajmayut druge misce pislya zapasiv Rurskogo basejnu U Chehiyi takozh ye promislovi zapasi kam yanogo i burogo vugillya Afrika dosit bidna rodovishami vikopnogo vugillya Tilki v PAR v osnovnomu na pivdni i pivdennomu shodi Transvaalyu kam yane vugillya dobuvayetsya v znachnij kilkosti blizko 202 mln t na rik i u nevelikomu obsyazi u Zimbabve 4 9 mln t na rik Avstraliya odin z najbilshih u sviti virobnikiv vugillya eksport yakogo v krayini Tihookeanskogo basejnu postijno zrostaye Vidobutok vugillya tut perevishuye 277 mln t na rik 80 kam yanogo i 20 burogo vugillya Najbilshij obsyag vidobutku vugillya pripadaye na Kvinslend vuglenosnij basejn Bouen za nim idut Novij Pivdennij Uels rodovishe v dolini richki Hanter Zahidne i Pivdenne priberezhne Zahidna Avstraliya rodovisha v okolicyah Banberi i Tasmaniya rodovishe Fingal Krim togo vugillya dobuvayut u Pivdennij Avstraliyi Chi Lement i Viktoriyi vuglenosnij basejn Latrob Velli U Nimechchini ostannij vugilnij kompleks Prosper Haniel bilya mista Bottrop v Rurskomu regioni zakrivsya 21 grudnya 2018 roku 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Na sogodni Nimechchina vse she otrimuye blizko desyatoyi chastki energiyi vid vugilnih teploelektrostancij sho spalyuyut nizkoyakisnij ale bilsh dostupnij lignit bure vugillya Nimechchina poki ne mozhe povnistyu vidmovitis vid vugilnih TES tomu sho vidmovilasya i vid atomnoyi generaciyi a zeleni elektrostanciyi potribno balansuvati Vidobutok vugillyaDokladnishe Spisok krayin za virobnictvom vugillya Div takozh Spisok providnih vugledobuvnih kompanij svituSvitova potreba vugillyaZa prognoznimi ocinkami svitova potreba vugillya u 2010 r sklade 4293 mln t pri comu na krayini YeS pripade 2057 mln t Zahidnu Yevropu 406 Shidnu Yevropu 610 Pivnichnu Ameriku 1040 Vidobutok vugillya vidpovidno dosyagne 4300 2013 122 607 1285 import 630 352 290 36 19 eksport 637 308 5 33 270 mln t vidpovidno Import v Zahidnu Yevropu viroste z 150 do 290 mln t Na virobnictvo energiyi v krayinah YeS vitrachayetsya 60 vugillya u sviti 45 Najbilshimi vugledobuvnimi krayinami v cej period budut Avstraliya Indiya Kitaj Polsha PAR Rosiya SShA Ukrayina Voni budut davati blizko 85 kam yanogo vugillya Chastka YeS zmenshitsya z 52 1990 do 46 2010 Spozhivannya vugillya mln t Region 2001 2005 Zmina SShA 1060 1567 47 8 Zahidna Yevropa 574 463 19 3 Yaponiya 166 202 21 7 Krayini kolishnogo SRSR 446 436 2 2 Kitaj 1383 2757 99 3 Indiya 360 611 69 7 Reshta svitu 1274 3518 20 7 Zagalom 5263 7574 43 9 Perspektivi svitovoyi vugilnoyi promislovostiPri stabilnomu rivni vidobutku svitovi zapasi vugillya dostatni dlya rozrobki protyagom 218 rokiv u tomu chisli v krayinah kolishnogo SRSR 500 Afriki i Serednogo Shodu 266 Pivnichnoyi Ameriki 235 Latinskoyi Ameriki ponad 500 Yevropi 158 i aziatsko tihookeanskogo regionu 146 rokiv U krayinah SND vugillya vidobuvayut u takih osnovnih rajonah i rodovishah u Yevropejskij chastini Rosiyi u Pidmoskovnomu i Pechorskomu basejnah u shidnij chastini Donbasu na Urali u Kizelovskomu Chelyabinskomu Pivdenno Uralskomu basejnah u Vovchanskomu Bogoslovskomu i Bulanashskomu rodovishi u Shidnij chastini Rosiyi Kuzneckomu Kansko Achinskomu Irkutskomu Minusinskomu basejnah i Zabajkalskomu rodovishah na Dalekomu Shodi na Bureyinskomu Kivda Rajchihinskomu Uglovskomu Suchanskomu rodovishah i na o Sahalin u Zakavkazzi na rodovishah Gruziyi Tkibulske Tkvarchelske j Ahalcihske u Kazahstani u Karagandinskomu basejni na Ekibastuzskomu ta in rodovishah u Serednij Aziyi na rodovishah Uzbekistanu Kirgizstanu i Tadzhikistanu U krayinah YeS na sogodni osnovnoyu vugledobuvnoyu krayinoyu ye Polsha Pidmoskovnij burovugilnij basejn roztashovanij u centralnomu promislovomu rajoni Yevropejskoyi chastini Rosiyi z chim pov yazanij intensivnij vidobutok vugillya v nomu nezvazhayuchi na nizku yakist nespriyatlivi girnicho geologichni umovi i visoku sobivartist Vugillya vidnositsya do kategoriyi B2 vmist zoli v serednomu 32 2 sirki do 4 2 Osnovnimi spozhivachami vugillya ye miscevi elektrostanciyi cementni i cegelni zavodi ta kotelni ustanovki Vugillya zalyagaye linzami potuzhnist yakih dosyagaye kilkoh metriv Pechorskij vugilnij basejn osnovni rodovisha yakogo roztashovani za Polyarnim kolom roztashovanij na znachnij vidstani vid rajoniv spozhivannya Vugillya predstavlene markami vid D do K prichomu ostanni Zh i K harakterizuyutsya malim vmistom sirki 0 5 1 8 i fosforu 0 004 0 02 Osnovni spozhivachi vugillya promislovi pidpriyemstva pivnichnih i pivnichno zahidnih oblastej a takozh koksohimichna promislovist U 80 ti roki HH st koksivne vugillya basejnu postavlyalosya i na koksohimzavodi Ukrayini Kizelovskij vugilnij basejn roztashovanij u Permskij oblasti Rosiyi Vugillya marok G i Zh vmist zoli 18 43 vmist sirki do 6 8 Vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya energetichnih cilej vikoristannya v koksohimiyi strimuyetsya visokim vmistom sirki visokoyu zolnistyu i poganoyu zbagachuvanistyu Kuzneckij basejn ye odnim z najbilshih u Rosiyi i maye veliki zapasi vugillya vid burogo do antracitiv yaki harakterizuyutsya visokoyu yakistyu i nizkoyu sobivartistyu vidobutku Vidobutok zdijsnyuyetsya pidzemnim i vidkritim sposobami vmist sirki 0 3 0 65 zoli 4 16 vologi 4 7 2 1 Blizko 30 kuzneckogo vugillya jde na koksuvannya u tomu chisli i na koksohimzavodi Ukrayini Karagandinskij vugilnij basejn Mistit vugillya marok K KZh i PS yake vikoristovuyetsya dlya energetiki koksuvannya i komunalno pobutovih potreb Vugilna promislovist UkrayiniV Ukrayini vugilni shahti roztashovani u centralnij ta pivnichnij chastinah Doneckoyi ta pivdennij chastini Luganskoyi oblasti Vugilna promislovist za obsyagom vidobutku paliva u naturalnomu virazi ye pershoyu sered galuzej PEK de zoseredzheno bilshist pracivnikiv ta osnovnih fondiv palivnoyi promislovosti Vugillya vidobuvayut na 295 shahtah z nih 131 shahta z koksivnim vugillyam U 1995 roci vidobutok kam yanogo vugillya razom z burim sklav 83 8 mln tonn Osnovnim rajonom vidobutku kam yanogo vugillya ye Doneckij basejn U Lvivsko Volinskomu kam yanovugilnomu basejni dobuvayut 14 mln tonn kam yanogo vuglya maye pracyuvati 2 shahti z 15 Dniprovskij burovugilnij basejn skladayetsya z 12 burovugilnih rajoniv vklyuchaye ponad 100 rodovish Pravoberezhzhya Ukrayini Shorichno vidobuvayut blizko 4 0 4 5 mln tonn burogo vugillya V infrastrukturu buroyi promislovosti vhodyat veliki mehanizovani vuglorozrizi shahti vuglebriketni fabriki dopomizhni pidpriyemstva Div takozhSpisok krayin za virobnictvom vugillya Vugilna promislovist Ukrayini Vugilna promislovist PAR Vugillya Resursi i zapasi vugillya VuglezbagachennyaPrimitki sum in ua Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 kosatka media ros Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 28 veresnya 2020 LiteraturaV I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4