Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Загальна характеристика
Викопне вугілля поширене на всіх континентах, на шельфі морів і океанів, а іноді і в їх глибоководних частинах. Світові прогнозні ресурси вугілля до цього часу повністю не враховані, а оцінки їх суперечливі. Прогнозні ресурси вугілля у світі на початок 1998 р. становили близько 32,5 трлн т, з них на суші — 24,5 трлн т (у тому числі бурого вугілля — 8,44 трлн т).
Найбільшими прогнозними ресурсами вугілля володіє Євразія — 14,4 трлн т. У Північній і Південній Америці зосереджено 6,33 трлн т, з них 4,76 трлн т — бурого вугілля. Прогнозні ресурси Австралії і Океанії оцінюються в 1,51 трлн т, Африки — 0,22 трлн т. Істотні прогнозні ресурси вугілля відомі в Антарктиді, де вони, імовірно, перевищують 2 трлн т тільки кам'яного вугілля. Прогнозні ресурси морів і океанів оцінюються приблизно в 8 трлн т.
Світові достовірно підраховані запаси вугілля в надрах (в дужках в тому числі антрациту і кам'яного), за станом на початок 1999 р., оцінювалися (в млн т): всього 984211 (509491), в тому числі в країнах Північної Америки 256477 (116707), з них в США 246643 (111338), Канаді 8623 (4509), Мексиці 1211 (860); Латинській Америці 21574 (7839), з них в Бразилії 11950 (немає), Колумбії 6749 (6368), Венесуелі 479 (479); Європі 122032 (41664), з них в Болгарії 2711 (13), Чехії 6177 (2613), Франції 116 (95), Німеччині 67000 (24000), Греції 2874 (немає), Угорщині 4461 (596), Україні 34356 (16388); Польщі 14309 (12113), Румунії 3611 (1), Іспанії 660 (200), Туреччині 1075 (449), Великій Британії 1500 (1000), РФ 157010 (49088); у Казахстані 34000 (31000), Африці і на Середньому Сході 61605 (61355), з них в ПАР 55333 (55333), Зімбабве 734 (734), інших країнах Африки 5345 (5095), країнах Середнього Сходу 193 (193); Азії і тихоокеанського регіону 292345 (184450), з них в Австралії 90400 (47300), Китаї 114500 (62200), Індії 74733 (72733), Індонезії 5220 (770), Японії 785 (785), Новій Зеландії 571 (29), Північній Кореї 600 (300), Пакистані 2928 (немає), Південній Кореї 82 (82).
Найбільшими підтвердженими запасами вугілля всіх типів володіють США, Китай, Австралія, Німеччина, Росія, Канада, Велика Британія і ПАР.
Світові доведені запаси кам'яного вугілля, станом на 2000 р., показані на гістограмі (у млн т), а їх розподіл по материках — у таблиці 1 (Джерело: Statistical Review of World Energy).
Таблиці
Табл. 1. Розподіл світових запасів кам'яного вугілля (у %):
|
| 24,2 |
|
| 1,0 |
|
| 15,2 |
Країни пострадянського простору
| 23,4 |
|
| 6,0 |
Азія і Тихоокеанський регіон
| 30,2 |
Табл. 2. Основні вугільні басейни світу:
Вугільні басейни | Країна | Підтв. запаси, млн т | Тип вугілля*. |
Ордоський | 100000 | К | |
Іллінойський | 99995 | К | |
Аппалачський | 93431 | К | |
Кансько-Ачинський | 80197 | Б | |
Кузнецький | 57632 | К | |
Вітбанк | 51123 | К | |
|
|
| 50929 | СБ |
Нижньорейнський | 50000 | Б | |
Донецький
|
| 48310 | К |
Альберта
| 46582 | К, Б | |
Латроб-Валлі | 40500 | Б | |
Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) | 36540 | К | |
Форт-Юніон | 31238 | Б | |
Дамодарський | 31058 | К | |
23678 | К | ||
Сідней | 22243 | К | |
Йоркшир-Ноттінгемшир | 15380 | К | |
Техаський | 13234 | Б | |
Західний | 10160 | К | |
Південний Уельс | 8000 | К |
Примітки: * К — кам'яне, СБ — суббітумінозне, Б — буре Таблиця — Запаси кам′яного і бурого вугілля в країнах світу (2008 р.).
| Країна | Кам′яне вугілля, млн т | Буре вугілля, млн т | Всього, млн т | У % від світових запасів | Забезпеченість запасами, роки |
1.  США | 115891 | 134103 | 249994 | 25,4 | 252 |
2.  Росія | 49088 | 107922 | 157010 | 15,9 | 500 |
3.  КНР | 62200 | 52300 | 114500 | 11,6 | 82 |
4.  Індія | 82396 | 2000 | 84396 | 8,6 | 235 |
5.  Австралія | 42550 | 39540 | 82090 | 8,3 | 243 |
6.  Німеччина | 23000 | 43000 | 66000 | 6,7 | 317 |
7.  ПАР | 49520 | - | 49520 | 5,0 | 221 |
8.  Україна | 16274 | 17879 | 34153 | 3,5 | 412 |
9.  Казахстан | 31000 | 3000 | 34000 | 3,5 | 464 |
10.  Польща | 20300 | 1860 | 22160 | 2,3 | 138 |
По країнах
США володіють найбільшими у світі підтвердженими запасами вугілля всіх типів, при цьому кам'яне (бітумінозне) вугілля і антрацити зосереджені у вугільних басейнах східної і центральної частини країни: Аппалачському (штати Пенсільванія, Огайо, Західна Вірджинія, Теннессі, Алабама, східна частина Кентуккі), Іллінойському (штати Іллінойс, західна частина Кентуккі, Індіана), Внутрішньому Західному (штати Айова, Міссурі, Оклахома, Канзас, Небраска) і Пенсильванському (західна частина штату Пенсільванія, антрацити).
Басейни з бурим і суббітумінозним вугіллям розташовані в західній частині (штати Північна і Південна Дакота, Вайомінг, Монтана, Колорадо, Аризона, Нью-Мексико), а також на півдні країни (штати Техас, Арканзас, Міссісіпі, Луїзіана, Алабама). Запаси вугілля в США характеризуються в основному пологим заляганням пластів (середня потужність — бл. 1 м) на невеликій глибині, поширеністю на великих площах, стійкістю бічних порід, помірним вмістом води та газу, а також великою різноманітністю типів вугілля і загалом високою їх якістю.
Китай займає друге після США місце у світі за обсягом підтверджених запасів вугілля всіх типів. Бл. 95 % з них зосереджено в провінціях Шаньсі, Шеньсі, Хейлунцзян, Гуйчжоу, Хенань, Аньхой, Юньнань, Шаньдун, Хебей і в автономних районах Синьцзян-Уйгурському і Внутрішній Монголії. У межах великих вугільних басейнів є як родовища з пологими вугільними пластами, так і родовища складнішої будови, вугілля яких сильно метаморфізоване (провінція Шаньдун). Якість китайського вугілля поступається якості американського, хоч в Китаї є родовища з високосортним вугіллям, частково придатним для коксування (наприклад, Фушунське).
У Росії головні вугільні басейни — Кузнецький, Печорський, Південно-Якутський і російська частина Донецького.
Основним у ПАР є басейн Вітбанк, де вугільні пласти залягають відносно полого, на невеликій глибині (бл. 100 м), але вугілля характеризується значною зольністю, і лише незначна частина його придатна для коксування.
У Австралії найголовнішими вугільними басейнами є Боуен і Сідней. У басейні Боуен (штат Квінсленд) вугільні пласти залягають у сприятливих гірничо-геологічних умовах, вугілля хорошої якості. У басейні Сідней (штат Новий Південний Уельс) вугільні пласти тектонічно порушені значно сильніше, а вугілля має підвищену зольність, але добре коксується.
У Німеччині основні вугільні басейни Нижньорейнсько-Вестфальський або Рурський (кам'яне вугілля) і Нижньорейнський (буре вугілля). У Рурському басейні вугільні пласти мають в основному круте падіння, часто сильно тектонічно порушені, залягають на великій глибині, водо- і газонасичені.
Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується.
В Україні основним вугільним басейном є Донецький (Донбас). Тут також розташовані Львівсько-Волинський (кам'яне вугілля) та Придніпровський (буре вугілля) басейни. Прогнозні запаси вугілля в Україні становлять 117,5 млрд т, промислові запаси на діючих шахтах — 6,5 млрд т. З них 3,5 млрд т (54 %) — запаси енергетичного вугілля. Запаси вугілля становлять 95,4 % від загального обсягу запасів органічного палива в країні. На 01.01.2006 р. на обліку діючих вугледобувних підприємств перебувало 1364 шахтопласти, із яких відпрацьовувалися 345, в тому числі 91 — викидонебезпечні.
Загалом найсприятливіші для відробки запаси вугілля в США, Австралії і ПАР, найскладніші — в країнах Європи, зокрема в Україні.
Видобуток вугілля
В кінці ХХ ст. (1998) видобуток та споживання вугілля (млн т) в країнах світу складали (в дужках в тому числі антрациту і кам'яного): в КНР 1235,50 (1185,50); США 1014,20 (934,20); Австралії 355,50 (289,70); Індії 323,00 (300,00); РФ 232,00 (149,00); ПАР 222,30 (222,30); Німеччині 207,50 (41,30); Польщі 180,00 (117,00); Україні 76,20 (74,20); Чехії 75,70 (24,90); Канаді 75,38 (63,59); Північній Кореї 75,00 (60,00); Казахстані 68,70 (65,70); Індонезії 61,20 (61,20); Греції 60,40 (немає); Сербії і Чорногорії 43,20 (0,10); Туреччині 42,30 (2,30); Великій Британії 41,30 (41,30); Колумбії 34,00 (34,00); Румунії 33,00 (4,00); Болгарії 31,12 (0,10); Іспанії 26,10 (12,40); Таїланді 21,20 (4,70); Угорщині 14,50 (0,90); В'єтнамі 11,70 (11,70); Мексиці 10,00 (10,00); Венесуелі 6,80 (6,80); Македонії 6,50 (немає); Франції 6,10 (5,30); Бразилії 5,60 (5,60); Словенії 5,20 (немає); Монголії 5,20 (2,00); Зімбабве 5,05 (5,05); Південній Кореї 4,30 (4,30); Словаччині 4,00 (немає); Новій Зеландії 3,70 (3,50); Японії 3,60 (3,60); Пакистані 3,10 (3,10); Узбекистані 3,00 (немає); Боснії і Герцеговині 2,00 (немає); Ірані 1,81 (1,81); Австрії 1,00 (немає); на Філіппінах 1,00 (1,00); в Чилі 0,90 (0,90); Ботсвані 0,80 (0,80); Тайвані 0,50 (0,50); Киргизстані 0,50 (0,50); Свазіленді 0,41 (0,41); Марокко 0,40 (0,40); Малайзії 0,35 (0,35); Норвегії 0,33 (0,33); Аргентині 0,24 (0,24); Афганістані 0,23 (0,23); Єгипті 0,20 (0,20); Нігері 0,15 (0,15); Замбії 0,15 (0,15); Мозамбіку 0,14 (0,14); Танзанії 0,10 (0,10); Нігерії 0,09 (0,09); Італії 0,08 (немає); Перу 0,08 (0,08); Малаві 0,05 (0,05); Хорватії 0,05 (0,05); Албанії 0,03 (0,03); М'янмі 0,02 (0,02); Таджикистані 0,01 (0,01). Світове споживання вугілля (1998) склало (в млн т нафтового еквівалента): всього 2219,4 (за 1997 р. 2265,8), в тому числі в азіатсько-тихоокеанському регіоні 1015,5; Північній Америці 565,6; Європі 350,5; країнах колишнього СРСР 166,5; Африці 95,9; Південній і Центральній Америці 18,6; на Середньому Сході 6,8.
Перспективи
При стабільному рівні видобутку світові запаси вугілля достатні для розробки протягом 218 років, у тому числі в країнах колишнього СРСР 500, Африки і Середнього Сходу 266, Північної Америки 235, Латинської Америки понад 500, Європи 158 і Азійсько-Тихоокеанського регіону 146 років.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- World coal: world coal production 1998 / Chadwick John // Mining Mag. — 1999. — 181, P.– P. 179, 181, 183.
- World coal: world proven coal reserves at end 1998 / Chadwick John // Mining Mag. — 1999. — 181, P. — P. 177.
- Mineral Commodity Summaries — http://minerals[недоступне посилання з липня 2019]. er.usgs.gov/minerals/.
- Єжі Кіцкі. Роль кам'яного вугілля: Світ, Європа, Польща. — Краків: Гірничо-Металургійна академія. — 2002.
- Ресурси і запаси вугілля //Білецький В. С. Гірничий енциклопедичний словник. — Донецьк:Східний видавничий дім. Т. 3. 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagalna harakteristikaVikopne vugillya poshirene na vsih kontinentah na shelfi moriv i okeaniv a inodi i v yih glibokovodnih chastinah Svitovi prognozni resursi vugillya do cogo chasu povnistyu ne vrahovani a ocinki yih superechlivi Prognozni resursi vugillya u sviti na pochatok 1998 r stanovili blizko 32 5 trln t z nih na sushi 24 5 trln t u tomu chisli burogo vugillya 8 44 trln t Najbilshimi prognoznimi resursami vugillya volodiye Yevraziya 14 4 trln t U Pivnichnij i Pivdennij Americi zoseredzheno 6 33 trln t z nih 4 76 trln t burogo vugillya Prognozni resursi Avstraliyi i Okeaniyi ocinyuyutsya v 1 51 trln t Afriki 0 22 trln t Istotni prognozni resursi vugillya vidomi v Antarktidi de voni imovirno perevishuyut 2 trln t tilki kam yanogo vugillya Prognozni resursi moriv i okeaniv ocinyuyutsya priblizno v 8 trln t Svitovi dostovirno pidrahovani zapasi vugillya v nadrah v duzhkah v tomu chisli antracitu i kam yanogo za stanom na pochatok 1999 r ocinyuvalisya v mln t vsogo 984211 509491 v tomu chisli v krayinah Pivnichnoyi Ameriki 256477 116707 z nih v SShA 246643 111338 Kanadi 8623 4509 Meksici 1211 860 Latinskij Americi 21574 7839 z nih v Braziliyi 11950 nemaye Kolumbiyi 6749 6368 Venesueli 479 479 Yevropi 122032 41664 z nih v Bolgariyi 2711 13 Chehiyi 6177 2613 Franciyi 116 95 Nimechchini 67000 24000 Greciyi 2874 nemaye Ugorshini 4461 596 Ukrayini 34356 16388 Polshi 14309 12113 Rumuniyi 3611 1 Ispaniyi 660 200 Turechchini 1075 449 Velikij Britaniyi 1500 1000 RF 157010 49088 u Kazahstani 34000 31000 Africi i na Serednomu Shodi 61605 61355 z nih v PAR 55333 55333 Zimbabve 734 734 inshih krayinah Afriki 5345 5095 krayinah Serednogo Shodu 193 193 Aziyi i tihookeanskogo regionu 292345 184450 z nih v Avstraliyi 90400 47300 Kitayi 114500 62200 Indiyi 74733 72733 Indoneziyi 5220 770 Yaponiyi 785 785 Novij Zelandiyi 571 29 Pivnichnij Koreyi 600 300 Pakistani 2928 nemaye Pivdennij Koreyi 82 82 Najbilshimi pidtverdzhenimi zapasami vugillya vsih tipiv volodiyut SShA Kitaj Avstraliya Nimechchina Rosiya Kanada Velika Britaniya i PAR Svitovi dovedeni zapasi kam yanogo vugillya stanom na 2000 r pokazani na gistogrami u mln t a yih rozpodil po materikah u tablici 1 Dzherelo Statistical Review of World Energy TabliciTabl 1 Rozpodil svitovih zapasiv kam yanogo vugillya u Pivnichna Amerika 24 2 Pivdenna Amerika 1 0 Yevropa 15 2 Krayini postradyanskogo prostoru 23 4 Afrika i Blizkij Shid 6 0 Aziya i Tihookeanskij region 30 2 Tabl 2 Osnovni vugilni basejni svitu Vugilni basejni Krayina Pidtv zapasi mln t Tip vugillya Ordoskij KNR 100000 K Illinojskij SShA 99995 K Appalachskij SShA 93431 K Kansko Achinskij Rosiya 80197 B Kuzneckij Rosiya 57632 K Vitbank PAR 51123 K Pauder River SShA 50929 SB Nizhnorejnskij Nimechchina 50000 B Doneckij Ukrayina 48310 K Alberta Kanada SShA 46582 K B Latrob Valli Avstraliya 40500 B Nizhnorejnsko Vestfalskij Rurskij Nimechchina 36540 K Fort Yunion SShA 31238 B Damodarskij Indiya 31058 K Bouen Avstraliya 23678 K Sidnej Avstraliya 22243 K Jorkshir Nottingemshir Velika Britaniya 15380 K Tehaskij SShA 13234 B Zahidnij SShA 10160 K Pivdennij Uels Velika Britaniya 8000 K Primitki K kam yane SB subbituminozne B bure Tablicya Zapasi kam yanogo i burogo vugillya v krayinah svitu 2008 r Krayina Kam yane vugillya mln t Bure vugillya mln t Vsogo mln t U vid svitovih zapasiv Zabezpechenist zapasami roki 1 SShA 115891 134103 249994 25 4 252 2 Rosiya 49088 107922 157010 15 9 500 3 KNR 62200 52300 114500 11 6 82 4 Indiya 82396 2000 84396 8 6 235 5 Avstraliya 42550 39540 82090 8 3 243 6 Nimechchina 23000 43000 66000 6 7 317 7 PAR 49520 49520 5 0 221 8 Ukrayina 16274 17879 34153 3 5 412 9 Kazahstan 31000 3000 34000 3 5 464 10 Polsha 20300 1860 22160 2 3 138Po krayinahSShA volodiyut najbilshimi u sviti pidtverdzhenimi zapasami vugillya vsih tipiv pri comu kam yane bituminozne vugillya i antraciti zoseredzheni u vugilnih basejnah shidnoyi i centralnoyi chastini krayini Appalachskomu shtati Pensilvaniya Ogajo Zahidna Virdzhiniya Tennessi Alabama shidna chastina Kentukki Illinojskomu shtati Illinojs zahidna chastina Kentukki Indiana Vnutrishnomu Zahidnomu shtati Ajova Missuri Oklahoma Kanzas Nebraska i Pensilvanskomu zahidna chastina shtatu Pensilvaniya antraciti Basejni z burim i subbituminoznim vugillyam roztashovani v zahidnij chastini shtati Pivnichna i Pivdenna Dakota Vajoming Montana Kolorado Arizona Nyu Meksiko a takozh na pivdni krayini shtati Tehas Arkanzas Missisipi Luyiziana Alabama Zapasi vugillya v SShA harakterizuyutsya v osnovnomu pologim zalyagannyam plastiv serednya potuzhnist bl 1 m na nevelikij glibini poshirenistyu na velikih ploshah stijkistyu bichnih porid pomirnim vmistom vodi ta gazu a takozh velikoyu riznomanitnistyu tipiv vugillya i zagalom visokoyu yih yakistyu Kitaj zajmaye druge pislya SShA misce u sviti za obsyagom pidtverdzhenih zapasiv vugillya vsih tipiv Bl 95 z nih zoseredzheno v provinciyah Shansi Shensi Hejlunczyan Gujchzhou Henan Anhoj Yunnan Shandun Hebej i v avtonomnih rajonah Sinczyan Ujgurskomu i Vnutrishnij Mongoliyi U mezhah velikih vugilnih basejniv ye yak rodovisha z pologimi vugilnimi plastami tak i rodovisha skladnishoyi budovi vugillya yakih silno metamorfizovane provinciya Shandun Yakist kitajskogo vugillya postupayetsya yakosti amerikanskogo hoch v Kitayi ye rodovisha z visokosortnim vugillyam chastkovo pridatnim dlya koksuvannya napriklad Fushunske U Rosiyi golovni vugilni basejni Kuzneckij Pechorskij Pivdenno Yakutskij i rosijska chastina Doneckogo Osnovnim u PAR ye basejn Vitbank de vugilni plasti zalyagayut vidnosno pologo na nevelikij glibini bl 100 m ale vugillya harakterizuyetsya znachnoyu zolnistyu i lishe neznachna chastina jogo pridatna dlya koksuvannya U Avstraliyi najgolovnishimi vugilnimi basejnami ye Bouen i Sidnej U basejni Bouen shtat Kvinslend vugilni plasti zalyagayut u spriyatlivih girnicho geologichnih umovah vugillya horoshoyi yakosti U basejni Sidnej shtat Novij Pivdennij Uels vugilni plasti tektonichno porusheni znachno silnishe a vugillya maye pidvishenu zolnist ale dobre koksuyetsya U Nimechchini osnovni vugilni basejni Nizhnorejnsko Vestfalskij abo Rurskij kam yane vugillya i Nizhnorejnskij bure vugillya U Rurskomu basejni vugilni plasti mayut v osnovnomu krute padinnya chasto silno tektonichno porusheni zalyagayut na velikij glibini vodo i gazonasicheni Najvazhlivishimi vugilnimi basejnami Kanadi ye Alberta bure vugillya i ligniti i ryad basejniv regionu Skelyastih gir Rodovisha Skelyastih gir harakterizuyutsya zvichajno pologim zalyagannyam plastiv vugillya dobre koksuyetsya V Ukrayini osnovnim vugilnim basejnom ye Doneckij Donbas Tut takozh roztashovani Lvivsko Volinskij kam yane vugillya ta Pridniprovskij bure vugillya basejni Prognozni zapasi vugillya v Ukrayini stanovlyat 117 5 mlrd t promislovi zapasi na diyuchih shahtah 6 5 mlrd t Z nih 3 5 mlrd t 54 zapasi energetichnogo vugillya Zapasi vugillya stanovlyat 95 4 vid zagalnogo obsyagu zapasiv organichnogo paliva v krayini Na 01 01 2006 r na obliku diyuchih vugledobuvnih pidpriyemstv perebuvalo 1364 shahtoplasti iz yakih vidpracovuvalisya 345 v tomu chisli 91 vikidonebezpechni Zagalom najspriyatlivishi dlya vidrobki zapasi vugillya v SShA Avstraliyi i PAR najskladnishi v krayinah Yevropi zokrema v Ukrayini Vidobutok vugillyaV kinci HH st 1998 vidobutok ta spozhivannya vugillya mln t v krayinah svitu skladali v duzhkah v tomu chisli antracitu i kam yanogo v KNR 1235 50 1185 50 SShA 1014 20 934 20 Avstraliyi 355 50 289 70 Indiyi 323 00 300 00 RF 232 00 149 00 PAR 222 30 222 30 Nimechchini 207 50 41 30 Polshi 180 00 117 00 Ukrayini 76 20 74 20 Chehiyi 75 70 24 90 Kanadi 75 38 63 59 Pivnichnij Koreyi 75 00 60 00 Kazahstani 68 70 65 70 Indoneziyi 61 20 61 20 Greciyi 60 40 nemaye Serbiyi i Chornogoriyi 43 20 0 10 Turechchini 42 30 2 30 Velikij Britaniyi 41 30 41 30 Kolumbiyi 34 00 34 00 Rumuniyi 33 00 4 00 Bolgariyi 31 12 0 10 Ispaniyi 26 10 12 40 Tayilandi 21 20 4 70 Ugorshini 14 50 0 90 V yetnami 11 70 11 70 Meksici 10 00 10 00 Venesueli 6 80 6 80 Makedoniyi 6 50 nemaye Franciyi 6 10 5 30 Braziliyi 5 60 5 60 Sloveniyi 5 20 nemaye Mongoliyi 5 20 2 00 Zimbabve 5 05 5 05 Pivdennij Koreyi 4 30 4 30 Slovachchini 4 00 nemaye Novij Zelandiyi 3 70 3 50 Yaponiyi 3 60 3 60 Pakistani 3 10 3 10 Uzbekistani 3 00 nemaye Bosniyi i Gercegovini 2 00 nemaye Irani 1 81 1 81 Avstriyi 1 00 nemaye na Filippinah 1 00 1 00 v Chili 0 90 0 90 Botsvani 0 80 0 80 Tajvani 0 50 0 50 Kirgizstani 0 50 0 50 Svazilendi 0 41 0 41 Marokko 0 40 0 40 Malajziyi 0 35 0 35 Norvegiyi 0 33 0 33 Argentini 0 24 0 24 Afganistani 0 23 0 23 Yegipti 0 20 0 20 Nigeri 0 15 0 15 Zambiyi 0 15 0 15 Mozambiku 0 14 0 14 Tanzaniyi 0 10 0 10 Nigeriyi 0 09 0 09 Italiyi 0 08 nemaye Peru 0 08 0 08 Malavi 0 05 0 05 Horvatiyi 0 05 0 05 Albaniyi 0 03 0 03 M yanmi 0 02 0 02 Tadzhikistani 0 01 0 01 Svitove spozhivannya vugillya 1998 sklalo v mln t naftovogo ekvivalenta vsogo 2219 4 za 1997 r 2265 8 v tomu chisli v aziatsko tihookeanskomu regioni 1015 5 Pivnichnij Americi 565 6 Yevropi 350 5 krayinah kolishnogo SRSR 166 5 Africi 95 9 Pivdennij i Centralnij Americi 18 6 na Serednomu Shodi 6 8 PerspektiviPri stabilnomu rivni vidobutku svitovi zapasi vugillya dostatni dlya rozrobki protyagom 218 rokiv u tomu chisli v krayinah kolishnogo SRSR 500 Afriki i Serednogo Shodu 266 Pivnichnoyi Ameriki 235 Latinskoyi Ameriki ponad 500 Yevropi 158 i Azijsko Tihookeanskogo regionu 146 rokiv Div takozhVugillyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 World coal world coal production 1998 Chadwick John Mining Mag 1999 181 P P 179 181 183 World coal world proven coal reserves at end 1998 Chadwick John Mining Mag 1999 181 P P 177 Mineral Commodity Summaries http minerals nedostupne posilannya z lipnya 2019 er usgs gov minerals Yezhi Kicki Rol kam yanogo vugillya Svit Yevropa Polsha Krakiv Girnicho Metalurgijna akademiya 2002 Resursi i zapasi vugillya Bileckij V S Girnichij enciklopedichnij slovnik Doneck Shidnij vidavnichij dim T 3 2004