Синьодзьоб чорноголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Spermophaga haematina (Vieillot, 1805) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Loxia haematina Spermospiza haematina | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Синьодзьо́б чорноголовий (Spermophaga haematina) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, верхня частина тіла, крила, хвіст, живіт і гузка чорні, місцями блискучі, горло, груди і боки червоні. У самиць обличчя чорнувате або темно-бордове, на животі у них є білі плями. Дзьоб чорнувато-синій з червонуватим кінчиком і краями, біля основи світліший. Очі карі, у самців навколо очей є сині кільця. Лапи тілесно-сірого кольору.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- S. h. haematina (Vieillot, 1807) — від Сенегалу і Гамбії до Гани;
- S. h. togoensis (Neumann, 1910) — від Того до південного заходу Нігерії;
- S. h. pustulata (Voigt, 1831) — від південно-східної Нігерії і Камеруну до південного заходу ЦАР, сходу ДР Конго і північного заходу Анголи (Кабінда).
Поширення і екологія
Чорноголові синьодзьоби мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, [Кот-д'Івуар]]і, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Центральноафриканській Республіці, Габоні, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго і Анголі. Вони живуть в густих очеретяних і чагарникових заростях на берегах річок і боліт та в підліску тропічних лісів поблизу водойм. Зустрічаються поодинці або парами.
Чорноголові синьодзьоби живляться переважно насінням трав, доповнюють свій раціон ягодами, плодами, іноді комахами та іншими дрібними безхребетними. Сезон розмноження припадає на другу половину сезону дощів. Самиці приваблюють самиць, стрибаючи перед нею і тримають при цьому в дзьобі травинку; самиці в цей час співають і демонструють готовністю до розмноження, присідаючи і рухаючи хвостом із сторони в сторону. Гніздо будується парою птахів з трави і рослинних волокон, встелюється мохом і пір'ям, розміщується в густих заростях. В кладці від 3 до 6 білуватих яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, насиджують та доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак залишаються разом з батьками ще деякий час.
Примітки
- BirdLife International (2016). Spermophaga haematina: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 вересня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinodzob chornogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Astrildovi Estrildidae Rid Sinodzob Spermestes Vid Sinodzob chornogolovij Binomialna nazva Spermophaga haematina Vieillot 1805 Pidvidi Div tekst Sinonimi Loxia haematina Spermospiza haematina Posilannya Vikishovishe Spermophaga haematina Vikividi Spermophaga haematina ITIS 563053 MSOP 22719398 NCBI 247675 Sinodzo b chornogolovij Spermophaga haematina vid gorobcepodibnih ptahiv rodini astrildovih Estrildidae Meshkaye v Zahidnij i Centralnij Africi OpisDovzhina ptaha stanovit 13 14 sm Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova verhnya chastina tila krila hvist zhivit i guzka chorni miscyami bliskuchi gorlo grudi i boki chervoni U samic oblichchya chornuvate abo temno bordove na zhivoti u nih ye bili plyami Dzob chornuvato sinij z chervonuvatim kinchikom i krayami bilya osnovi svitlishij Ochi kari u samciv navkolo ochej ye sini kilcya Lapi tilesno sirogo koloru PidvidiVidilyayut tri pidvidi S h haematina Vieillot 1807 vid Senegalu i Gambiyi do Gani S h togoensis Neumann 1910 vid Togo do pivdennogo zahodu Nigeriyi S h pustulata Voigt 1831 vid pivdenno shidnoyi Nigeriyi i Kamerunu do pivdennogo zahodu CAR shodu DR Kongo i pivnichnogo zahodu Angoli Kabinda Poshirennya i ekologiyaChornogolovi sinodzobi meshkayut v Senegali Gambiyi Gvineyi Bisau Gvineyi Syerra Leone Liberiyi Kot d Ivuar i Gani Togo Benini Nigeriyi Kameruni Ekvatorialnij Gvineyi Centralnoafrikanskij Respublici Gaboni Respublici Kongo Demokratichnij Respublici Kongo i Angoli Voni zhivut v gustih ocheretyanih i chagarnikovih zarostyah na beregah richok i bolit ta v pidlisku tropichnih lisiv poblizu vodojm Zustrichayutsya poodinci abo parami Chornogolovi sinodzobi zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav dopovnyuyut svij racion yagodami plodami inodi komahami ta inshimi dribnimi bezhrebetnimi Sezon rozmnozhennya pripadaye na drugu polovinu sezonu doshiv Samici privablyuyut samic stribayuchi pered neyu i trimayut pri comu v dzobi travinku samici v cej chas spivayut i demonstruyut gotovnistyu do rozmnozhennya prisidayuchi i ruhayuchi hvostom iz storoni v storonu Gnizdo buduyetsya paroyu ptahiv z travi i roslinnih volokon vstelyuyetsya mohom i pir yam rozmishuyetsya v gustih zarostyah V kladci vid 3 do 6 biluvatih yayec Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni nasidzhuyut ta doglyadayut za ptashenyatami i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya odnak zalishayutsya razom z batkami she deyakij chas PrimitkiBirdLife International 2016 Spermophaga haematina informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 15 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Waxbills parrotfinches munias whydahs Olive Warbler accentors pipits IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 15 veresnya 2022 DzherelaJurgen Nicolai Hrsg Joachim Steinbacher Hrsg Renate van den Elzen Gerhard Hofmann Prachtfinken Afrika Serie Handbuch der Vogelpflege Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 2007 ISBN 978 3 8001 4964 3 Peter Clement Alan Harris John Davis Finches and Sparrows An Identification Guide Christopher Helm London 1993 ISBN 0 7136 8017 2 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi