О́льга Пилипівна Яку́шко (біл. Вольга Піліпаўна Якушка; 18 березня 1921, Мінськ, Російська імперія — 21 серпня 2012, Мінськ, Білорусь) — радянська і білоруська географиня, геоморфологиня, засновниця білоруської школи лімнології, докторка географічних наук, професорка, заслужена діячка науки Білоруської РСР, лауреатка Державної премії Білоруської РСР.
Якушко Ольга Пилипівна | |
---|---|
біл. Вольга Піліпаўна Якушка | |
Народилася | 18 березня 1921 Мінськ, Білоруська РСР |
Померла | 21 серпня 2012 (91 рік) Мінськ, Білорусь |
Країна | СРСР Білорусь |
Діяльність | географ |
Alma mater | d |
Галузь | лімнологія і географія |
Заклад | Білоруський державний університет |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Членство | Q3920634? |
Батько | d |
Нагороди |
Біографія
Народилася 18 березня 1921 року в Мінську. Тато — син селянина — відомий інженер-будівельник часів перших радянських п'ятирічок, зокрема головного корпусу БГУ (зараз корпус географічного факультету БГУ), Оршанського бавовнокомбінату, останньої черги Дому уряду. Мама була дуже освіченою людиною, її запрошували працювати у бібліотеки міста.
У 1938 році після закінчення середньої школи № 5 м. Мінська, не зважаючи на бажання тата, щоб донька стала будівельницею або інженеркою, вступила на геолого-ґрунтово-географічний факультет БГУ й до початку Великої Вітчизняної війни встигла закінчити 3 курс.
Війна застала Ольгу Пилипівну на навчальній практиці на Кавказі; потім вона опинилася за Уралом у м. Курган, але, дізнавшися, що її тато був мобілізований на воєнне будівництво у районі Куйбишева (м. Самара), поїхала до нього, жила у містечку на станції Безимянка, котра швидко перетворилася у великий центр відновлення найбільших авіаційних заводів, вивезених з Москви. Працювала на моторобудівничому заводі № 24.
У 1943 році дізнається про поновлення роботи Білоруського державного університету і повертається на навчання на станцію Сходня під Москвою. У ці роки знайомиться з У. Демєнтьєвим, котрий читав курс фізичної географії. У. Демєнтьєв вплинув на її подальшу наукову діяльність і долю як ученої.
У 1945 році після визволення Мінська Ольга Пилипівна повертається у місто, де разом з викладачами і студентами бере участь у відновленні будівель університетського містечка БГУ. У цім же році закінчує географічний факультет і вступає до аспірантури, котру закінчує 1948 року.
Після закінчення аспірантури працює викладачкою кафедри фізичної географії, а 1949 року успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Геоморфологія південної частини Мінської височини». Уся подальша трудова, наукова і педагогічна діяльність О. П. Якушко пов'язана з університетом, де вона за 40 років пройшла шлях від викладачки до докторки географічних наук, професорки.
У 1952 році була затверджена в ученому званні доцентки кафедри фізичної географії.
У 1954 році стала членкинею Всесоюзного географічного товариства. З 1995 по 1990 р.р. — учасниця Всесоюзних з'їздів Всесоюзного географічного товариства.
Упродовж багатьох років професорка О. Ф. Якушко виконувала велику суспільну роботу. З 1959 по 1961 рік обрана депутаткою Мінської міської Ради депутатів трудящих. З 1967 по 1971 р.р. була депутаткою Ленінської районної Ради депутатів трудящих м.Мінська. Також була членкинею партійного і профсоюзного комітетів університету.
У 1970 році захистила докторську дисертацію на тему «Історія розвитку і сучасний стан озер Півночі Білорусі» і стала першою у республіці жінкою, що отримала наукове звання докторки географічних наук. У цім же році була нагороджена медаллю «За доблесний труд».
З 1970 по 1973 роки брала участь у науково-туристичних поїздках країнами Східної Африки: Танзанія, Замбія, Мадагаскар, Маврикій.
У 1972 році затверджена у вченім званні професорки на катедрі фізичної географії зарубіжних країн. У 1973 році організувала і очолила катедру спільного землезнавства і науково-дослідницьку лабораторію озерознавства.
У 1976 році була учасницею Міжнародного палінологічного конгресу в Індії (м.Лакхнау).
У 1978 році була командирована до Люблянського університету для наукової роботи, пізніше — до Софійського університету для читання лекцій. У 1979 році проводила наукову роботу в Якутському університеті. У 1981 році була командирована до Болгарії (м. Варна) на ХІІ з'їзд географів Болгарії. У 1983 році читала лекції в Берлінському університеті.
У 1990 році була учасницею ІХ з'їзда Всесоюзного географічного товариства і була обрана його почесною членкинею.
Наукова діяльність
Наукові інтереси
Наукова діяльність пов'язана з вивченням і картографуванням ландшафтів, розробкою схеми фізико-географічного районування терену Білорусі. Напрямки наукової діяльності достатньо широкі. У теоретичній геоморфології дослідження вели з проблем літоморфогенезу Білоруського Поозер'я і Мінської височини, геоморфологічого районування, проявів карстових і сучасних процесів утворення рельєфу в районах поширення лесовидних порід Мінської, Новогрудської височин і Оршано-Могильовської підвищеної рівнини. Широке застосування мають роботи прикладної спрямованості: з морфометрії рельєфу, інженерної, ландшафтної і екологічніої геоморфології.
Наукова діяльність
Будучи доценткою на кафедрі фізичної географії, Ольга Пилипівна бере активну участь у ландшафтному зняттю півночі і центру республіки і створенні схем фізико-географічного і геоморфологічного районування Білорусі.
З середини 50-х рр. вона звертається до вивчення озер Білорусі — новій проблемі у географічній науці в регіоні. Пише монографії, навчальні посібники, окремі статті, у котрих на основі тривалих досліджень була розроблена комплексна лімнологична класифікація озер. Ольга Пилипівна вивчає історію їхнього розвитку у голоцені, закономірності еволюції лімносистем, проблеми їхнього стійкого розвитку, антропогенне евтрофікування в умовах інтенсивної господарської діяльності, наукові принципи обґрунтування охорони озерних ландшафтів і окремих озер. Настольною книгою цілого покоління лімнологів стали «Географія озер Білорусі» (1967), «Білоруське Поозер'я» (1971), «Озерознавство» (1981).
У 70-ті роки за особистої участі О. П. Якушко сформувалась школа палеогеографів Білорусі.
На початку 80-х р.р. під керівництвом О. П. Якушко і за її особистої участі був виданий перший довідник білоруських озер, котрий включав комплекс даних про понад 500 озер Білорусі. Ця робота дотепер широко використовується численними науковими і виробничими організаціями: у практиці меліоративних робіт, при рішенні питань раціонального використання багатих на озера територій, рибництві.
Спільно з болгарськими ученими Якушко внесла суттєвий вклад у розвиток вчення про антропогенні ландшафти: були визначені критерії виділення таксономічних одиниць озерних ландшафтів за комплексом природних і антропогенних чинників, котрий не має аналогів у лімнологичній науці.
Значущий вклад О. П. Якушко — створення у республіці мережі особливоохоронних природних зон, основу котрих, зазвичай, становлять озера. Це заказники республіканського значення (1968), «Голубі озера» (1972), «Біле», «Криве», «Довге», «Ричи» (1979), «Синьша», «Червоний бор», національні парки Нарочанський і Браславські озера.
Педагогічна діяльність
Наукова діяльність Якушко поєднувалась з педагогічною. Ольга Пилипівна читала лекції з основних географічних курсів: із загального землезнавства, загальної геоморфології та спецкурсів «Сучасні проблеми геоморфології», «Лімнологія», «Геоморфологія Білорусі».
Наукова діяльність Ольги Пилипівни постійно поєднувалася з вишколом спеціалістів географічного профілю. У 1973 році на кафедрі загального землезнавства була організована нова спеціалізація з геоморфології і геофізики АН БССР. Із цією метою публікувалися численні статті і навчальні посібники з основ геоморфології (1986).
Брала участь у створенні підручника з географії БРСР для середньої школи, котрий витримав 10 перевидань, хрестоматій з географії для середньої школи, підручників для вищої школи «Природа Білорусі» (1965; 1977) і «Географія озер Білорусі» (1965; 1977), численних спеціалізованих збірників.
Наукові роботи Ольги Пилипівни Якушко отримали широку відомість у кругах лімнологів, географів, геоморфологів. Вона неодноразово виступала з доповідями та лекціями на міжнародних, всесоюзних, республіканських конференціях і з'їздах у ПНР, НРБ, Індії, СФРЮ, Ленінграді, Москві, Іркутську, Вільнюсі і Таллінні. Ольга Пилипівна була науковою консультанткою лабораторії озерознавства Якутського університету, вона постійно працювала у тісній співпраці з Інститутом озерознавства АН СРСР, була членом Ради Всесоюзного географічного товариства і БССР, активно працювала у Білоруській радянській енциклопедії як автор численних статей, член редколегії і науковий консультант.
Нагороди
- 1968 — нагороджена почесною грамотою Верховної Ради БРСР.
- 1970 — нагороджена ювілейною медаллю «За доблесну працю».
- 1971 — нагороджена почесною грамотою Верховної Ради БРСР за успіхи у розвитку вищої освіти і науки у зв'язку з 50-річчям БДУ.
- 1977 — нагороджена нагрудним знаком «За відмінні успіхи у роботі» у царині вищої освіти СРСР.
- 1980 — присвоєно почесне звання Заслуженої діячки науки БРСР.
- 1984 — нагороджена медаллю «Ветеран праці».
- 1986 — присуджено звання лауреатки державної премії БРСР.
Була нагороджена почесною грамотою міністерства вищої і середньої освіти БРСР, почесними грамотами університету і факультету.
За значущий вклад у розвиток вітчизняної науки і успіхи у підготовці педагогічних кадрів 2001 року була нагороджена медаллю Франциска Скорини.
Наукові праці
Автор понад 300 робіт. Основні серед них:
- Ерозійні і делювіальні процеси у лесових районах БРСР // Уч. зап. / БГУ ім. В. І. Леніна. Сірок. геолого-геогр. — Мн., 1954. — Вип. 21. — з.71-86.
- Прырода Беларусі: Фізіка-геагр. агляд / В. А. Дзяменцьеў, А. Х. Шкляр, В. П. Якушка. — Мн.: Дзярж. вуч.-пед. выд-ва М-ва асветы БССР, 1959. — 315 c.
- Географія озер Білорусі // Навч. пос. для геогр. фак. ун-тів //. Мн., Вишейш. шк.,1967, 213 с.
- Білоруське Поозер'я: Історія розвитку і сучасне стан озер Північної Білорусі. Мн., Вышэйш. шк., 1971. 335 з.
- Край озёрный.—2 изд.— Мн., 1978
- Озерознавство: Географія озер Білорусі : /Навч. пос. для геогр. спец. вишів. Мн., Вишейш. шк., 1981. 223 з.
- Озера Белоруссии / О. Ф. Якушко и др. — Мн.: Ураджай, 1988. — 216 с.
- Асновы агульнага землязнаўства: Вучэб. дапаможнік для студэнтаў І курса геагр. фак. / Беларус.дзярж.ун-т. — Мн., 1993. — 53 с.
- Пра рэльеф Беларусі / А. В. Мацвееў, В. П. Якушка. — Мн.: Нар.асвета, 1994. — 72 с.
- Основи геоморфології /Підручник для студентів геогр. і геол.спец. вишів/. Мн., БГУ, 1997. 236 с.
- Геоморфологія Білорусі / Підручник для студентів геогр. факультетів. У соавт./ Мн., БГУ, 2000. 172 с.
- [[https://web.archive.org/web/20171201040042/http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/111507/1/55-59.pdf Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] Вісник Білоруського державного університету. Сірок. 2, Хімія. Біологія. Географія. — 2005. — № 1. — З.55-59]
Література
- Моя доля— географічний факультет БГУ / О. Ф. Якушко. — Мінський: БГУ, 2009. — 64 з.: іл.
- Широков В. М. Професор Ольга Пилипівна Якушко — дослідник озер Білорусі // Прикладні питання лімнології — Мн., БГУ, 1992. З.6-11.
- Якушко О. Ф. (до 70-річчя з дня народження). Бібліографичний вказівник. — Мн., БГУ, 1990. 60 з.
- Широков У. МА. Професор Ольга Пилипівна Якушко — дослідник озер Білорусі // Прикладниі питання лімнології. — Мн., БГУ, 1992. З.6-11.
- Энцыклапедыя прыроды Білорусі. — Мн., БелСЭ, у 5-і т., 1986, т.5, З.459.
- Беларуская Савецкая Энцыклапедыя. — Мн., БелСЭ, у 12-і т.1974,т.11, З.539.
- Борушко У. Ольга Пилипівна Якушко // Географія у школі. — Мн.,1971, № 4. З. 85-86.
- Прикладна лімнологія: лімнологічне і геоморфологічне забезпечення раціонального природокорстування: Сб. научн. ст. Вып. 3 / Під спільною. ред. П. З. Лопуха. — Мн.: БГУ, 2002. — 342 з.
Посилання
- На сайті БГУ [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Ольга Пилипівна Якушко [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Надежда Декола. Тысяча и одно озеро Ольги Якушко // Беларусь сегодня, 2021-10-20
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O lga Pilipivna Yaku shko bil Volga Pilipayna Yakushka 18 bereznya 1921 Minsk Rosijska imperiya 21 serpnya 2012 Minsk Bilorus radyanska i biloruska geografinya geomorfologinya zasnovnicya biloruskoyi shkoli limnologiyi doktorka geografichnih nauk profesorka zasluzhena diyachka nauki Biloruskoyi RSR laureatka Derzhavnoyi premiyi Biloruskoyi RSR Yakushko Olga Pilipivnabil Volga Pilipayna YakushkaNarodilasya18 bereznya 1921 1921 03 18 Minsk Biloruska RSRPomerla21 serpnya 2012 2012 08 21 91 rik Minsk BilorusKrayina SRSR BilorusDiyalnistgeografAlma materdGaluzlimnologiya i geografiyaZakladBiloruskij derzhavnij universitetVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupindoktor geografichnih naukChlenstvoQ3920634 BatkodNagorodiQ88267968 1977 BiografiyaNarodilasya 18 bereznya 1921 roku v Minsku Tato sin selyanina vidomij inzhener budivelnik chasiv pershih radyanskih p yatirichok zokrema golovnogo korpusu BGU zaraz korpus geografichnogo fakultetu BGU Orshanskogo bavovnokombinatu ostannoyi chergi Domu uryadu Mama bula duzhe osvichenoyu lyudinoyu yiyi zaproshuvali pracyuvati u biblioteki mista U 1938 roci pislya zakinchennya serednoyi shkoli 5 m Minska ne zvazhayuchi na bazhannya tata shob donka stala budivelniceyu abo inzhenerkoyu vstupila na geologo gruntovo geografichnij fakultet BGU j do pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vstigla zakinchiti 3 kurs Vijna zastala Olgu Pilipivnu na navchalnij praktici na Kavkazi potim vona opinilasya za Uralom u m Kurgan ale diznavshisya sho yiyi tato buv mobilizovanij na voyenne budivnictvo u rajoni Kujbisheva m Samara poyihala do nogo zhila u mistechku na stanciyi Bezimyanka kotra shvidko peretvorilasya u velikij centr vidnovlennya najbilshih aviacijnih zavodiv vivezenih z Moskvi Pracyuvala na motorobudivnichomu zavodi 24 U 1943 roci diznayetsya pro ponovlennya roboti Biloruskogo derzhavnogo universitetu i povertayetsya na navchannya na stanciyu Shodnya pid Moskvoyu U ci roki znajomitsya z U Demyentyevim kotrij chitav kurs fizichnoyi geografiyi U Demyentyev vplinuv na yiyi podalshu naukovu diyalnist i dolyu yak uchenoyi U 1945 roci pislya vizvolennya Minska Olga Pilipivna povertayetsya u misto de razom z vikladachami i studentami bere uchast u vidnovlenni budivel universitetskogo mistechka BGU U cim zhe roci zakinchuye geografichnij fakultet i vstupaye do aspiranturi kotru zakinchuye 1948 roku Pislya zakinchennya aspiranturi pracyuye vikladachkoyu kafedri fizichnoyi geografiyi a 1949 roku uspishno zahishaye kandidatsku disertaciyu na temu Geomorfologiya pivdennoyi chastini Minskoyi visochini Usya podalsha trudova naukova i pedagogichna diyalnist O P Yakushko pov yazana z universitetom de vona za 40 rokiv projshla shlyah vid vikladachki do doktorki geografichnih nauk profesorki U 1952 roci bula zatverdzhena v uchenomu zvanni docentki kafedri fizichnoyi geografiyi U 1954 roci stala chlenkineyu Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva Z 1995 po 1990 r r uchasnicya Vsesoyuznih z yizdiv Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva Uprodovzh bagatoh rokiv profesorka O F Yakushko vikonuvala veliku suspilnu robotu Z 1959 po 1961 rik obrana deputatkoyu Minskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih Z 1967 po 1971 r r bula deputatkoyu Leninskoyi rajonnoyi Radi deputativ trudyashih m Minska Takozh bula chlenkineyu partijnogo i profsoyuznogo komitetiv universitetu U 1970 roci zahistila doktorsku disertaciyu na temu Istoriya rozvitku i suchasnij stan ozer Pivnochi Bilorusi i stala pershoyu u respublici zhinkoyu sho otrimala naukove zvannya doktorki geografichnih nauk U cim zhe roci bula nagorodzhena medallyu Za doblesnij trud Z 1970 po 1973 roki brala uchast u naukovo turistichnih poyizdkah krayinami Shidnoyi Afriki Tanzaniya Zambiya Madagaskar Mavrikij U 1972 roci zatverdzhena u vchenim zvanni profesorki na katedri fizichnoyi geografiyi zarubizhnih krayin U 1973 roci organizuvala i ocholila katedru spilnogo zemleznavstva i naukovo doslidnicku laboratoriyu ozeroznavstva U 1976 roci bula uchasniceyu Mizhnarodnogo palinologichnogo kongresu v Indiyi m Lakhnau U 1978 roci bula komandirovana do Lyublyanskogo universitetu dlya naukovoyi roboti piznishe do Sofijskogo universitetu dlya chitannya lekcij U 1979 roci provodila naukovu robotu v Yakutskomu universiteti U 1981 roci bula komandirovana do Bolgariyi m Varna na HII z yizd geografiv Bolgariyi U 1983 roci chitala lekciyi v Berlinskomu universiteti U 1990 roci bula uchasniceyu IH z yizda Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva i bula obrana jogo pochesnoyu chlenkineyu Naukova diyalnistNaukovi interesi Naukova diyalnist pov yazana z vivchennyam i kartografuvannyam landshaftiv rozrobkoyu shemi fiziko geografichnogo rajonuvannya terenu Bilorusi Napryamki naukovoyi diyalnosti dostatno shiroki U teoretichnij geomorfologiyi doslidzhennya veli z problem litomorfogenezu Biloruskogo Poozer ya i Minskoyi visochini geomorfologichogo rajonuvannya proyaviv karstovih i suchasnih procesiv utvorennya relyefu v rajonah poshirennya lesovidnih porid Minskoyi Novogrudskoyi visochin i Orshano Mogilovskoyi pidvishenoyi rivnini Shiroke zastosuvannya mayut roboti prikladnoyi spryamovanosti z morfometriyi relyefu inzhenernoyi landshaftnoyi i ekologichnioyi geomorfologiyi Naukova diyalnist Buduchi docentkoyu na kafedri fizichnoyi geografiyi Olga Pilipivna bere aktivnu uchast u landshaftnomu znyattyu pivnochi i centru respubliki i stvorenni shem fiziko geografichnogo i geomorfologichnogo rajonuvannya Bilorusi Z seredini 50 h rr vona zvertayetsya do vivchennya ozer Bilorusi novij problemi u geografichnij nauci v regioni Pishe monografiyi navchalni posibniki okremi statti u kotrih na osnovi trivalih doslidzhen bula rozroblena kompleksna limnologichna klasifikaciya ozer Olga Pilipivna vivchaye istoriyu yihnogo rozvitku u goloceni zakonomirnosti evolyuciyi limnosistem problemi yihnogo stijkogo rozvitku antropogenne evtrofikuvannya v umovah intensivnoyi gospodarskoyi diyalnosti naukovi principi obgruntuvannya ohoroni ozernih landshaftiv i okremih ozer Nastolnoyu knigoyu cilogo pokolinnya limnologiv stali Geografiya ozer Bilorusi 1967 Biloruske Poozer ya 1971 Ozeroznavstvo 1981 U 70 ti roki za osobistoyi uchasti O P Yakushko sformuvalas shkola paleogeografiv Bilorusi Na pochatku 80 h r r pid kerivnictvom O P Yakushko i za yiyi osobistoyi uchasti buv vidanij pershij dovidnik biloruskih ozer kotrij vklyuchav kompleks danih pro ponad 500 ozer Bilorusi Cya robota doteper shiroko vikoristovuyetsya chislennimi naukovimi i virobnichimi organizaciyami u praktici meliorativnih robit pri rishenni pitan racionalnogo vikoristannya bagatih na ozera teritorij ribnictvi Spilno z bolgarskimi uchenimi Yakushko vnesla suttyevij vklad u rozvitok vchennya pro antropogenni landshafti buli viznacheni kriteriyi vidilennya taksonomichnih odinic ozernih landshaftiv za kompleksom prirodnih i antropogennih chinnikiv kotrij ne maye analogiv u limnologichnij nauci Znachushij vklad O P Yakushko stvorennya u respublici merezhi osoblivoohoronnih prirodnih zon osnovu kotrih zazvichaj stanovlyat ozera Ce zakazniki respublikanskogo znachennya 1968 Golubi ozera 1972 Bile Krive Dovge Richi 1979 Sinsha Chervonij bor nacionalni parki Narochanskij i Braslavski ozera Pedagogichna diyalnist Naukova diyalnist Yakushko poyednuvalas z pedagogichnoyu Olga Pilipivna chitala lekciyi z osnovnih geografichnih kursiv iz zagalnogo zemleznavstva zagalnoyi geomorfologiyi ta speckursiv Suchasni problemi geomorfologiyi Limnologiya Geomorfologiya Bilorusi Naukova diyalnist Olgi Pilipivni postijno poyednuvalasya z vishkolom specialistiv geografichnogo profilyu U 1973 roci na kafedri zagalnogo zemleznavstva bula organizovana nova specializaciya z geomorfologiyi i geofiziki AN BSSR Iz ciyeyu metoyu publikuvalisya chislenni statti i navchalni posibniki z osnov geomorfologiyi 1986 Brala uchast u stvorenni pidruchnika z geografiyi BRSR dlya serednoyi shkoli kotrij vitrimav 10 perevidan hrestomatij z geografiyi dlya serednoyi shkoli pidruchnikiv dlya vishoyi shkoli Priroda Bilorusi 1965 1977 i Geografiya ozer Bilorusi 1965 1977 chislennih specializovanih zbirnikiv Naukovi roboti Olgi Pilipivni Yakushko otrimali shiroku vidomist u krugah limnologiv geografiv geomorfologiv Vona neodnorazovo vistupala z dopovidyami ta lekciyami na mizhnarodnih vsesoyuznih respublikanskih konferenciyah i z yizdah u PNR NRB Indiyi SFRYu Leningradi Moskvi Irkutsku Vilnyusi i Tallinni Olga Pilipivna bula naukovoyu konsultantkoyu laboratoriyi ozeroznavstva Yakutskogo universitetu vona postijno pracyuvala u tisnij spivpraci z Institutom ozeroznavstva AN SRSR bula chlenom Radi Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva i BSSR aktivno pracyuvala u Biloruskij radyanskij enciklopediyi yak avtor chislennih statej chlen redkolegiyi i naukovij konsultant Nagorodi1968 nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi BRSR 1970 nagorodzhena yuvilejnoyu medallyu Za doblesnu pracyu 1971 nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi BRSR za uspihi u rozvitku vishoyi osviti i nauki u zv yazku z 50 richchyam BDU 1977 nagorodzhena nagrudnim znakom Za vidminni uspihi u roboti u carini vishoyi osviti SRSR 1980 prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenoyi diyachki nauki BRSR 1984 nagorodzhena medallyu Veteran praci 1986 prisudzheno zvannya laureatki derzhavnoyi premiyi BRSR Bula nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu ministerstva vishoyi i serednoyi osviti BRSR pochesnimi gramotami universitetu i fakultetu Za znachushij vklad u rozvitok vitchiznyanoyi nauki i uspihi u pidgotovci pedagogichnih kadriv 2001 roku bula nagorodzhena medallyu Franciska Skorini Naukovi praciAvtor ponad 300 robit Osnovni sered nih Erozijni i delyuvialni procesi u lesovih rajonah BRSR Uch zap BGU im V I Lenina Sirok geologo geogr Mn 1954 Vip 21 z 71 86 Pryroda Belarusi Fizika geagr aglyad V A Dzyamencey A H Shklyar V P Yakushka Mn Dzyarzh vuch ped vyd va M va asvety BSSR 1959 315 c Geografiya ozer Bilorusi Navch pos dlya geogr fak un tiv Mn Vishejsh shk 1967 213 s Biloruske Poozer ya Istoriya rozvitku i suchasne stan ozer Pivnichnoyi Bilorusi Mn Vyshejsh shk 1971 335 z Kraj ozyornyj 2 izd Mn 1978 Ozeroznavstvo Geografiya ozer Bilorusi Navch pos dlya geogr spec vishiv Mn Vishejsh shk 1981 223 z Ozera Belorussii O F Yakushko i dr Mn Uradzhaj 1988 216 s Asnovy agulnaga zemlyaznaystva Vucheb dapamozhnik dlya studentay I kursa geagr fak Belarus dzyarzh un t Mn 1993 53 s Pra relef Belarusi A V Macveey V P Yakushka Mn Nar asveta 1994 72 s Osnovi geomorfologiyi Pidruchnik dlya studentiv geogr i geol spec vishiv Mn BGU 1997 236 s Geomorfologiya Bilorusi Pidruchnik dlya studentiv geogr fakultetiv U soavt Mn BGU 2000 172 s https web archive org web 20171201040042 http elib bsu by bitstream 123456789 111507 1 55 59 pdf Arhivovano1 grudnya 2017 u Wayback Machine Visnik Biloruskogo derzhavnogo universitetu Sirok 2 Himiya Biologiya Geografiya 2005 1 Z 55 59 LiteraturaMoya dolya geografichnij fakultet BGU O F Yakushko Minskij BGU 2009 64 z il Shirokov V M Profesor Olga Pilipivna Yakushko doslidnik ozer Bilorusi Prikladni pitannya limnologiyi Mn BGU 1992 Z 6 11 Yakushko O F do 70 richchya z dnya narodzhennya Bibliografichnij vkazivnik Mn BGU 1990 60 z Shirokov U MA Profesor Olga Pilipivna Yakushko doslidnik ozer Bilorusi Prikladnii pitannya limnologiyi Mn BGU 1992 Z 6 11 Encyklapedyya pryrody Bilorusi Mn BelSE u 5 i t 1986 t 5 Z 459 Belaruskaya Saveckaya Encyklapedyya Mn BelSE u 12 i t 1974 t 11 Z 539 Borushko U Olga Pilipivna Yakushko Geografiya u shkoli Mn 1971 4 Z 85 86 Prikladna limnologiya limnologichne i geomorfologichne zabezpechennya racionalnogo prirodokorstuvannya Sb nauchn st Vyp 3 Pid spilnoyu red P Z Lopuha Mn BGU 2002 342 z PosilannyaNa sajti BGU 21 sichnya 2015 u Wayback Machine Olga Pilipivna Yakushko 21 sichnya 2015 u Wayback Machine Nadezhda Dekola Tysyacha i odno ozero Olgi Yakushko Belarus segodnya 2021 10 20 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2021 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2021