Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бардача (серб. Језеро Бардача) — озерний комплекс разом із заболоченою місцевістю муніципалітету , за 45 км на північ від Баня-Луки в північній частині Республіка Сербська (Боснія і Герцеговина). Комплекс озер, ставків, заплавних ділянок, разом із лісами та сільгоспугіддями заплави правого берега річки Сава (лівий берег гирла Врбаса) на площі 3500 га виокремлено в пам'ятку природи, що охороняється державою. Водно-болотні угіддя озера Бардача охороняються згідно Рамсарської конвенції, як середовище існування водоплавних птахів.
| Бардача серб. Језеро Бардача | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°06′05″ пн. ш. 17°27′13″ сх. д. / 45.10139° пн. ш. 17.45361° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Боснія і Герцеговина[1] | |||
| Регіон | Республіка Сербська | |||
| Прибережні країни | Боснія і Герцеговина | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | природоохоронна територія[1] d і Важлива орнітологічна територія | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 7,32 км² | |||
| Висота | 85 м | |||
| Глибина середня | 1,6 м | |||
| Глибина макс. | 2,5 м | |||
| Довжина | 5,5 км | |||
| Ширина | 1,7 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| На об'єкті | Врбас, Сава | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя[2], Важлива орнітологічна територія[3] і d[4] | |||
  Бардача (озеро) (Боснія і Герцеговина) | ||||
| | ||||
  Бардача у Вікісховищі | ||||
босн. Barski rezervat Bardača[1] | |
|---|---|
 Озеро Бардача | |
| 45°06′09″ пн. ш. 17°27′11″ сх. д. / 45.102570000027775166° пн. ш. 17.45315000002777950° сх. д.Координати: 45°06′09″ пн. ш. 17°27′11″ сх. д. / 45.102570000027775166° пн. ш. 17.45315000002777950° сх. д. | |
| Країна | Боснія і Герцеговина[1] |
| Розташування | Боснія і Герцеговина |
| Найближче місто | Баня-Лука |
| Водні об'єкти | комплекс озер Бардача |
| Площа | 3500 га |
| Висота над р. м. | 85 м і 95 м |
| Засновано | 1995 |
| Статус: | Рамсарське угіддя[2], Важлива орнітологічна територія[3] і d[4] |
  Бардача (озеро) (Боснія і Герцеговина) | |
| Бардача у Вікісховищі | |
Гідрологічна характеристика
Розміри озера Бардача: довжина — 5,5 км, ширина — 1,7 км, площа — 7,32 км². Максимальна глибина сягає 2,5 м, середня - 1,7 м. Уріз води в озері знаходиться на висоті 85 м над рівнем моря.
Окрім власне озера Бардача, до комплексу входять такі водойми: Превлака (площа 160 га), Дуго Польє 1 (128 га), Дуго Польє 2 (110 га), Ракітовац (80 га), Луг (72 га), Синяк (60 га), Нецик (40 га), Великий (20 га) і Малий Дажковац (15 га), Брзайскі (10 га), Велика Стубля.
Озерний комплексу живлять несудноплавні річки: (серб. Матура), (серб. Стублаја) і (серб. Брзаја). Гідрологічний режим озерного комплексу був порушений будівництвом ставків, каналів і насосних станцій.
Рослинність
Тваринний світ
У межах пам'ятки природи зареєстровано 280 видів вищих рослин, гніздується, або мігрує 178 видів птахів, 26 видів риб мешкає у водах озер і річок.
Теріофауна досліджена недостатньо, вона типово бідна як для заболочених угідь, так і для територій інтенсивного аграрного використання. Здебільшого це лисиці (Vulpes vulpes), дикі кролі (Oryctolagus cuniculus), кроти (Talpa europaea), їжаки (Erinaceus europaeus), горностай (Mustela erminea).
В орнітологічному плані Бардача є однією з двох важливих зон (англ. Important Bird Area, IBA) міграцій та гніздування птахів у Боснії і Герцеговині. Серед пташиних популяцій особливо помітні:
- лелекоподібні (Ciconiiformes): ібіс (Threskiornis aethiopicus), коровайка (Plegadis falcinellus), косар (Platalea leucorodia), лелека чорний (Ciconia nigra), мала біла (Ardeola ralloides), жовта (Egretta garzetta);
- журавлеподібні (Gruiformes): пастушок (Rallus aquaticus);
- сивкоподібні (Charadriiformes): мартин звичайний (Larus ridibundus) і жовтоногий (Larus cachinnans), сивка морська (Pluvialis squatarola), чайка (Vanellus vanellus), коловодник чорний (Tringa erythropus) і великий (T. nebularia), крячок річковий (Sterna hirundo), білощокий (Chlidonias hybrida) і чорний (C. niger);
- гусеподібні (Anseriformes): гуменник (Anser fabalis), крижні (Anas platyrhynchos), качка сіра (A. strepera), чирянка мала (A. crecca) і велика (A. querquedula), широконіска (A. clypeata);
- голубоподібні (Columbiformes): припутень (Columba palumbus), горлиця садова (Streptopelia decaocto) і звичайна (S. turtur);
- горобцеподібні (Passeriformes): ластівка берегова (Riparia riparia), ремез (Remiz pendulinus), сойка (Garrulus glandarius), зяблик (Fringilla coelebs);
- соколоподібні (Falconiformes): шуліка чорний (Milvus migrans), змієїд (Circaetus gallicus), лунь польовий (Circus cyaneus), яструб великий (Accipiter gentilis) і малий (Accipiter nisus), скопа (Pandion haliaetus), кібчик (Falco vespertinus);
- дятлоподібні (Piciformes): дятел середній (Dendrocopos medius);
- сиворакшеподібні (Coraciiformes): рибалочка (Alcedo atthis), бджолоїдка звичайна (Merops apiaster).
Цікавий світ земноводних і рептилій: вогняна саламандра (Salamandra salamandra), (Bufo bufo) і (B. viridis), жаба прудка (Rana dalmatina), трав'яна (R. temporaria) і озерна (R. ridibunda), тритон звичайний (Triturus vulgaris) і гребінчастий (T. cristatus), кумка червоночерева (Bombina bombina) і жовточерева (B. variegata), часничниця (Pelobates fuscus); болотяна черепаха (Emys orbicularis), ящірка (Lacerta vivipara), вуж звичайний (Natrix natrix) і водяний (N. tessellata), гадюка (Vipera berus).
З 26 видів іхтіофауни варто відмітити йоржа смугастого (Gymnocephalus schraetzer) і чіпа малого (Zingel streber). Також присутні: плотва (Rutilus rutilus), клень (Squalius cephalus), лин (Tinca tinca), підуст (Chondrostoma nasus), марена (Barbus barbus), плоскирка (Blicca bjoerkna), лящ (Abramis brama), жерех (Aspius aspius), карась (Carassius gibelio), сом (Silurus glanis), окунь (Perca fluviatilis), судак (Sander lucioperca). Промислово розводять амура, товстолобика (Hypophthalmichthys) і коропа (Cyprinus carpio).
Наукові дослідження флори, фауни та екології даної місцевості проводились спорадично й недостатньо.
Охорона природи
Озера Бардача мають надважливе значення як прихісток для гніздування, так і місце відгодівлі під час міграцій. Тут були зареєстровані птахи з Червоного списку МСОП видів, яким загрожує зникнення. Задля збереження важливого біотопу 1995 року на площі 3,5 тис. га було створено природний парк Бардача (Nature parks Bardača).
Господарське використання
Більшість ставків комплексу було вирито посеред лісу Йовач на початку XX століття для потреб риборозведення, а у 1960-х роках їх значно розширено під час іригаційних робіт для зрошення сільськогосподарських угідь навколишніх сіл. Перший ставок вирили польські підприємці Артур і Віктор Бурда з Галичини. Гідрологічний режим озерного комплексу був зарегульований каналами і насосними станціями.
Земельний фонд природного парку 2007 року розподілявся таким чином: ліси — 9,25 %, заболочені місцевості — 0,28 %; сільгоспугіддя — 35,98 %, сади — 3,99 %, пасовища — 12,31 %, луки — 17,53 %, водна поверхня — 18,76 %, міська забудова й шляхи сполучення — 5,68 %. Дві третини земель перебувало у приватній власності фермерів і компанії «Agroimpex», інша частина в муніципальній і власності рибного господарства «Bardaca».
Головний тиск на екосистему відбувається з боку інтенсивного випасу великої рогатої худоби, надмірного і нерозважливого використання добрив і пестицидів у землеробстві на прилеглих полях, інтенсивного вилову риби у гонитві за прибутком. У 1970-х роках територія заплави використовувалась як мисливське угіддя для полювання на фазанів та крижнів.
На території заплави розташоване село Бардача, общини Сербац, населення якого на початку 1990-х років становило 250 осіб. У районі озерного комплексу розташовані великі міста: Градишка — за 25 км, Лакташі — 30 км, Баня-Лука — 45 км. За 20 км від комплексу автомобільний шлях, за 30 км — аеропорт Баня-Луки, .
На території природної пам'ятки з 15 травня 1984 року щорічно відбувається літня екологічна школа художників (серб. Ликовно-еколошка колонија Бардача).
Див. також
Примітки
- Nationally designated areas (CDDA)
- https://rsis.ramsar.org/ris/1658?language=en
- http://datazone.birdlife.org/site/factsheet/bardaca-iba-bosnia-and-herzegovina
- https://www.protectedplanet.net/192996
- (англ.) Bardaca Wetland. [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Ramsar Sites Information Service, 2 лютого 2007 року.
- (англ.) Heath, M. F. and Evans, M. I., editors. 2000. Important Bird Areas in Europe: Priority sites for conservation. Vol 2: Southern Europe. BirdLife International (BirdLife Conservation Series No: 8).
- (серб.) Obratil, S. , Matvejev, S., 1989: Predlog “Crvene liste” ugroženih ptica SR Bosne i Hercegovine. Naše starine, 18-19:227-235.
- (серб.) Демографски процеси у селима србачке општине (подаци за Ванредни попис становништва 1993. године, преузети од СO Србац), аутор: Љиља Копрен, Српске земље и свијет (географски научно-популарни часопис), Година XIV, Број 26, штампа: Вилукс д.о.о. у 3.000 примјерака, издавач: Географско друштво Републике Српске, Бања Лука (фебруар, 2007), pp. 16 и 17
- (серб.) Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ: Попис становништва 1991. [ 8 січня 2015 у Wayback Machine.] — перепис населення ФНРЮ за 1991 рік.
Література
- (англ.) Aleksandar Trifkovic (2003). Water sources for Bardaca fisheries-brief description of several project documentation.
- (англ.) Ireson, A., (2003): Catchment based Environmental Managmement — A Case Study of the Vrbas Catchment, MSc Thesis, Imperial College. London.
- (серб.) Мала енциклопедија Просвета (3 ed.), Београд: Просвета, 1985,
- (серб.) Марковић Јован Ђ. Енциклопедијски географски лексикон Југославије. — Сарајево: Свјетлост, 1990. — .
- (серб.) Life Licence. Живот у мочвари. — Бања Лука: Урбанистички завод Републике Српске, 2005. — .
- (серб.) Boreli M. i ostali (1978): Hidrodinamički model Lijevče Polja, Jaroslav Černi, Beograd Jugoslavija.
- (серб.) Gašić, B., 2006: Crni labud na ribnjacima «Bardača». Bilten "Mreže posmatrača ptica u Bosni i Hercegovini 2 (u pripremi za štampu).
- (серб.) Kovačević, Z. (2005): Vaskularna flora i akvatična vegetacija Bardače. Magistarska teza Poljoprivredni fakultet, Univerzitet u Banjaluci.
- (серб.) Kovačević, Z. (2005): Dominantne vaskularne hidrofite kompleksa Bardača, I Simpozijum biologa Republike Srpske, Prirodno-matematički fakultet, Banjaluka.
- (серб.) Kovačević, Z. (2006): Ekološke i fitogeografske karakteristike dominantnih hidrofita kompleksa Bardača. Naučno-stručno savjetovanje agronoma Republike Srpske, Proizvodnja hrane u uslovima evropske zakonske regulative, Poljoprivredni fakultet, Banjaluka.
- (серб.) Kosorić, Đ. i sar. (1984): Ribolovna osnova rijeke Save, BIUS, Sarajevo.
- (серб.) Obratil, S., 1974: Ornitofauna ribnjaka Bardača kod Srbca. GZM BiH (PN) NS 11-12: 153—193.
- (серб.) Obratil, S., 1982: Ekološki pristup utvrđivanju štetnosti ihtiofagnih ptica u ribnjacima Bardača. GZM BiH (PN) NS 19-20: 139—256.
Посилання
- Bardaca, Snimak iz vazduha HD — аеровідеозйомка місцевості.
- Bardača — відеофільм про пам'ятку природи.
- Unistenje Bardace, mart 2012 — екологічні наслідки господарської діяльності в Бардачі.
 | Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bardacha serb Јezero Bardacha ozernij kompleks razom iz zabolochenoyu miscevistyu municipalitetu za 45 km na pivnich vid Banya Luki v pivnichnij chastini Respublika Serbska Bosniya i Gercegovina Kompleks ozer stavkiv zaplavnih dilyanok razom iz lisami ta silgospugiddyami zaplavi pravogo berega richki Sava livij bereg girla Vrbasa na ploshi 3500 ga viokremleno v pam yatku prirodi sho ohoronyayetsya derzhavoyu Vodno bolotni ugiddya ozera Bardacha ohoronyayutsya zgidno Ramsarskoyi konvenciyi yak seredovishe isnuvannya vodoplavnih ptahiv Bardacha serb Јezero BardachaBardacha45 06 05 pn sh 17 27 13 sh d 45 10139 pn sh 17 45361 sh d 45 10139 17 45361Roztashuvannya Krayina Bosniya i Gercegovina 1 Region Respublika SerbskaPriberezhni krayini Bosniya i GercegovinaGeologichni dani Tip prirodoohoronna teritoriya 1 d i Vazhliva ornitologichna teritoriyaRozmiri Plosha poverhni 7 32 km Visota 85 mGlibina serednya 1 6 mGlibina maks 2 5 mDovzhina 5 5 kmShirina 1 7 kmVoda Basejn Na ob yekti Vrbas SavaInshe Status spadshini Ramsarske ugiddya 2 Vazhliva ornitologichna teritoriya 3 i d 4 Bardacha ozero Bosniya i Gercegovina Bardacha u Vikishovishi Bardachabosn Barski rezervat Bardaca 1 Ozero BardachaOzero Bardacha45 06 09 pn sh 17 27 11 sh d 45 102570000027775166 pn sh 17 45315000002777950 sh d 45 102570000027775166 17 45315000002777950 Koordinati 45 06 09 pn sh 17 27 11 sh d 45 102570000027775166 pn sh 17 45315000002777950 sh d 45 102570000027775166 17 45315000002777950Krayina Bosniya i Gercegovina 1 Roztashuvannya Bosniya i GercegovinaNajblizhche mistoBanya LukaVodni ob yektikompleks ozer BardachaPlosha3500 gaVisota nad r m 85 m i 95 mZasnovano1995Status Ramsarske ugiddya 2 Vazhliva ornitologichna teritoriya 3 i d 4 Bardacha ozero Bosniya i Gercegovina Bardacha u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Bardacha Gidrologichna harakteristikaRozmiri ozera Bardacha dovzhina 5 5 km shirina 1 7 km plosha 7 32 km Maksimalna glibina syagaye 2 5 m serednya 1 7 m Uriz vodi v ozeri znahoditsya na visoti 85 m nad rivnem morya Okrim vlasne ozera Bardacha do kompleksu vhodyat taki vodojmi Prevlaka plosha 160 ga Dugo Polye 1 128 ga Dugo Polye 2 110 ga Rakitovac 80 ga Lug 72 ga Sinyak 60 ga Necik 40 ga Velikij 20 ga i Malij Dazhkovac 15 ga Brzajski 10 ga Velika Stublya Ozernij kompleksu zhivlyat nesudnoplavni richki serb Matura serb Stublaјa i serb Brzaјa Gidrologichnij rezhim ozernogo kompleksu buv porushenij budivnictvom stavkiv kanaliv i nasosnih stancij RoslinnistTvarinnij svitU mezhah pam yatki prirodi zareyestrovano 280 vidiv vishih roslin gnizduyetsya abo migruye 178 vidiv ptahiv 26 vidiv rib meshkaye u vodah ozer i richok Teriofauna doslidzhena nedostatno vona tipovo bidna yak dlya zabolochenih ugid tak i dlya teritorij intensivnogo agrarnogo vikoristannya Zdebilshogo ce lisici Vulpes vulpes diki kroli Oryctolagus cuniculus kroti Talpa europaea yizhaki Erinaceus europaeus gornostaj Mustela erminea V ornitologichnomu plani Bardacha ye odniyeyu z dvoh vazhlivih zon angl Important Bird Area IBA migracij ta gnizduvannya ptahiv u Bosniyi i Gercegovini Sered ptashinih populyacij osoblivo pomitni lelekopodibni Ciconiiformes ibis Threskiornis aethiopicus korovajka Plegadis falcinellus kosar Platalea leucorodia leleka chornij Ciconia nigra mala bila Ardeola ralloides zhovta Egretta garzetta zhuravlepodibni Gruiformes pastushok Rallus aquaticus sivkopodibni Charadriiformes martin zvichajnij Larus ridibundus i zhovtonogij Larus cachinnans sivka morska Pluvialis squatarola chajka Vanellus vanellus kolovodnik chornij Tringa erythropus i velikij T nebularia kryachok richkovij Sterna hirundo biloshokij Chlidonias hybrida i chornij C niger gusepodibni Anseriformes gumennik Anser fabalis krizhni Anas platyrhynchos kachka sira A strepera chiryanka mala A crecca i velika A querquedula shirokoniska A clypeata golubopodibni Columbiformes priputen Columba palumbus gorlicya sadova Streptopelia decaocto i zvichajna S turtur gorobcepodibni Passeriformes lastivka beregova Riparia riparia remez Remiz pendulinus sojka Garrulus glandarius zyablik Fringilla coelebs sokolopodibni Falconiformes shulika chornij Milvus migrans zmiyeyid Circaetus gallicus lun polovij Circus cyaneus yastrub velikij Accipiter gentilis i malij Accipiter nisus skopa Pandion haliaetus kibchik Falco vespertinus dyatlopodibni Piciformes dyatel serednij Dendrocopos medius sivorakshepodibni Coraciiformes ribalochka Alcedo atthis bdzholoyidka zvichajna Merops apiaster Cikavij svit zemnovodnih i reptilij vognyana salamandra Salamandra salamandra Bufo bufo i B viridis zhaba prudka Rana dalmatina trav yana R temporaria i ozerna R ridibunda triton zvichajnij Triturus vulgaris i grebinchastij T cristatus kumka chervonochereva Bombina bombina i zhovtochereva B variegata chasnichnicya Pelobates fuscus bolotyana cherepaha Emys orbicularis yashirka Lacerta vivipara vuzh zvichajnij Natrix natrix i vodyanij N tessellata gadyuka Vipera berus Z 26 vidiv ihtiofauni varto vidmititi jorzha smugastogo Gymnocephalus schraetzer i chipa malogo Zingel streber Takozh prisutni plotva Rutilus rutilus klen Squalius cephalus lin Tinca tinca pidust Chondrostoma nasus marena Barbus barbus ploskirka Blicca bjoerkna lyash Abramis brama zhereh Aspius aspius karas Carassius gibelio som Silurus glanis okun Perca fluviatilis sudak Sander lucioperca Promislovo rozvodyat amura tovstolobika Hypophthalmichthys i koropa Cyprinus carpio Naukovi doslidzhennya flori fauni ta ekologiyi danoyi miscevosti provodilis sporadichno j nedostatno Ohorona prirodiOzera Bardacha mayut nadvazhlive znachennya yak prihistok dlya gnizduvannya tak i misce vidgodivli pid chas migracij Tut buli zareyestrovani ptahi z Chervonogo spisku MSOP vidiv yakim zagrozhuye zniknennya Zadlya zberezhennya vazhlivogo biotopu 1995 roku na ploshi 3 5 tis ga bulo stvoreno prirodnij park Bardacha Nature parks Bardaca Gospodarske vikoristannyaBilshist stavkiv kompleksu bulo virito posered lisu Jovach na pochatku XX stolittya dlya potreb riborozvedennya a u 1960 h rokah yih znachno rozshireno pid chas irigacijnih robit dlya zroshennya silskogospodarskih ugid navkolishnih sil Pershij stavok virili polski pidpriyemci Artur i Viktor Burda z Galichini Gidrologichnij rezhim ozernogo kompleksu buv zaregulovanij kanalami i nasosnimi stanciyami Zemelnij fond prirodnogo parku 2007 roku rozpodilyavsya takim chinom lisi 9 25 zabolocheni miscevosti 0 28 silgospugiddya 35 98 sadi 3 99 pasovisha 12 31 luki 17 53 vodna poverhnya 18 76 miska zabudova j shlyahi spoluchennya 5 68 Dvi tretini zemel perebuvalo u privatnij vlasnosti fermeriv i kompaniyi Agroimpex insha chastina v municipalnij i vlasnosti ribnogo gospodarstva Bardaca Golovnij tisk na ekosistemu vidbuvayetsya z boku intensivnogo vipasu velikoyi rogatoyi hudobi nadmirnogo i nerozvazhlivogo vikoristannya dobriv i pesticidiv u zemlerobstvi na prileglih polyah intensivnogo vilovu ribi u gonitvi za pributkom U 1970 h rokah teritoriya zaplavi vikoristovuvalas yak mislivske ugiddya dlya polyuvannya na fazaniv ta krizhniv Na teritoriyi zaplavi roztashovane selo Bardacha obshini Serbac naselennya yakogo na pochatku 1990 h rokiv stanovilo 250 osib U rajoni ozernogo kompleksu roztashovani veliki mista Gradishka za 25 km Laktashi 30 km Banya Luka 45 km Za 20 km vid kompleksu avtomobilnij shlyah za 30 km aeroport Banya Luki Na teritoriyi prirodnoyi pam yatki z 15 travnya 1984 roku shorichno vidbuvayetsya litnya ekologichna shkola hudozhnikiv serb Likovno ekoloshka koloniјa Bardacha Div takozhPrirodno zapovidnij fond Bosniyi i GercegoviniPrimitkiNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 https rsis ramsar org ris 1658 language en http datazone birdlife org site factsheet bardaca iba bosnia and herzegovina https www protectedplanet net 192996 angl Bardaca Wetland 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ramsar Sites Information Service 2 lyutogo 2007 roku angl Heath M F and Evans M I editors 2000 Important Bird Areas in Europe Priority sites for conservation Vol 2 Southern Europe BirdLife International BirdLife Conservation Series No 8 serb Obratil S Matvejev S 1989 Predlog Crvene liste ugrozenih ptica SR Bosne i Hercegovine Nase starine 18 19 227 235 serb Demografski procesi u selima srbachke opshtine podaci za Vanredni popis stanovnishtva 1993 godine preuzeti od SO Srbac autor Љiљa Kopren Srpske zemљe i sviјet geografski nauchno popularni chasopis Godina XIV Broј 26 shtampa Viluks d o o u 3 000 primјeraka izdavach Geografsko drushtvo Republike Srpske Baњa Luka februar 2007 pp 16 i 17 serb Savezni zavod za statistiku i evidenciјu FNRЈ Popis stanovnishtva 1991 8 sichnya 2015 u Wayback Machine perepis naselennya FNRYu za 1991 rik Literatura angl Aleksandar Trifkovic 2003 Water sources for Bardaca fisheries brief description of several project documentation angl Ireson A 2003 Catchment based Environmental Managmement A Case Study of the Vrbas Catchment MSc Thesis Imperial College London serb Mala enciklopediјa Prosveta 3 ed Beograd Prosveta 1985 ISBN 978 86 07 00001 2 serb Markoviћ Јovan Ђ Enciklopediјski geografski leksikon Јugoslaviјe Saraјevo Svјetlost 1990 ISBN 978 86 01 02651 3 serb Life Licence Zhivot u mochvari Baњa Luka Urbanistichki zavod Republike Srpske 2005 ISBN 99938 684 1 8 serb Boreli M i ostali 1978 Hidrodinamicki model Lijevce Polja Jaroslav Cerni Beograd Jugoslavija serb Gasic B 2006 Crni labud na ribnjacima Bardaca Bilten Mreze posmatraca ptica u Bosni i Hercegovini 2 u pripremi za stampu serb Kovacevic Z 2005 Vaskularna flora i akvaticna vegetacija Bardace Magistarska teza Poljoprivredni fakultet Univerzitet u Banjaluci serb Kovacevic Z 2005 Dominantne vaskularne hidrofite kompleksa Bardaca I Simpozijum biologa Republike Srpske Prirodno matematicki fakultet Banjaluka serb Kovacevic Z 2006 Ekoloske i fitogeografske karakteristike dominantnih hidrofita kompleksa Bardaca Naucno strucno savjetovanje agronoma Republike Srpske Proizvodnja hrane u uslovima evropske zakonske regulative Poljoprivredni fakultet Banjaluka serb Kosoric Đ i sar 1984 Ribolovna osnova rijeke Save BIUS Sarajevo serb Obratil S 1974 Ornitofauna ribnjaka Bardaca kod Srbca GZM BiH PN NS 11 12 153 193 serb Obratil S 1982 Ekoloski pristup utvrđivanju stetnosti ihtiofagnih ptica u ribnjacima Bardaca GZM BiH PN NS 19 20 139 256 PosilannyaBardaca Snimak iz vazduha HD aerovideozjomka miscevosti Bardaca videofilm pro pam yatku prirodi Unistenje Bardace mart 2012 ekologichni naslidki gospodarskoyi diyalnosti v Bardachi Ce nezavershena stattya z geografiyi Bosniyi i Gercegovini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi