Миші й щети нник або бри ця Setaria рід однорічних рослин родини злакових Рід космополітичного поширення й містить понад

Миші́й, щети́нник або бри́ця (Setaria) — рід однорічних рослин родини злакових. Рід космополітичного поширення й містить понад 130 видів.

Мишій

Setaria verticillata
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Просові (Panicoideae)
Надтриба:	Panicodae
Триба:	Paniceae
Підтриба:
Рід:	Мишій (Setaria) P.Beauv.
Види
понад 100 видів, докладніше див. Список видів роду мишій
Синоніми
Acrochaete Peter Chaetochloa Scribn. Cymbosetaria Schweick. Miliastrum Fabr., nom. inval. Tansaniochloa Rauschert
Вікісховище: Setaria

Назва

Назва роду походить від латинського слова seta, що означає щетинка або волос, через щетинки у суцвітті., Вперше рід описав у 1812 році французький ботанік Амбруаз Марі Франсуа Жозеф Палізо де Бовуа.

Будова

Має густе суцвіття, видовжене або циліндричне, типу колосоподібна волоть. Колоски одно- або двоквіткові, на коротких ніжках. Вони оточені неплідними гілочками суцвіття, які виглядають як довгі, зазублені, ламкі щетинки. Мають три плівчастих колоскових луски. Нижня луска найбільш укорочена, друга довша, а третя має довжину колоска і часто буває з чоловічою квіткою. Квіткові луски при плодах зморщені або гладенькі, хрящуваті. Тичинок три. Приймочки пірчасті.

Поширення та середовище існування

Мишій росте на прирічкових ділянках, галявах, полях, біля доріг. Рід містить близько 100 видів (див. Список видів роду мишій). Поширений переважно у тропічних і субтропічних країнах.

В Україні є три рідні види:

Setaria verticillata — мишій кільчастий,
Setaria viridis — мишій зелений,
Setaria pumila — мишій сизий

також інтродуковані:

Хвороби

Вражається іржастими грибами роду Puccinia, такими як Puccinia chaetochloae, Puccinia dolosa, Puccinia graminis, Puccinia substriata, ‘Uromyces’ setariae-italicae і Puccinia esclavensis. Також вражається грибами роду Tilletia та родів Sorosporium, Sphacelotheca, Tolyposporium, Ustilago.

Практичне використання

Застосовується у народній медицині.

Кілька видів культивують як харчові та кормові культури, наприклад могар, чумиза (S. italica) та S. pumila. Багато видів є інвазійними бур'янами. Мишій зелений (S. viridis) використовується як модельний організм для вивчення біоенергетичних трав та трав з типом фотосинтезу С4.,

Галерея

Колосок
Setaria viridis

Див. також

Список родів родини тонконогових

Примітки

Genus: Setaria P. Beauv. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 3 березня 2011.
Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names: Common Names, Scientific Names, Eponyms, Synonyms, and Etymology. Т. Vol. 4: R-Q. CRC Press. с. 2470. ISBN .
Флора УРСР. Т. том 2. Видавництво академії наук УРСР. 1940. с. 102.
Watson L, Dallwitz MJ. . The Grass Genera of the World. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
Dekker, Jack (2004). 4. У Inderjit (ред.). Weed Biology and Management. Kluwer Academic Publishers. с. 65–67. ISBN .
. Архів оригіналу за 14 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
http://www.amjbot.org/content/101/3/539.short^{[недоступне посилання]}

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

[1] Genus: Setaria P. Beauv. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 3 березня 2011.

[CRC-2] Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names: Common Names, Scientific Names, Eponyms, Synonyms, and Etymology. Т. Vol. 4: R-Q. CRC Press. с. 2470. ISBN .

[FloraUrsr-3] Флора УРСР. Т. том 2. Видавництво академії наук УРСР. 1940. с. 102.

[4] Watson L, Dallwitz MJ. . The Grass Genera of the World. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.

[Dekker-5] Dekker, Jack (2004). 4. У Inderjit (ред.). Weed Biology and Management. Kluwer Academic Publishers. с. 65–67. ISBN .

[6] . Архів оригіналу за 14 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] ttp://www.amjbot.org/content/101/3/539.short^{[недоступне посилання]}