Салтичі́я (місцева назва: Салтичія́) — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 416 осіб (1 січня 2015). До 2016 орган місцевого самоврядування — Обіточненська сільська рада.
село Салтичія | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Громада | Чернігівська селищна громада |
Облікова картка | Салтичія |
Основні дані | |
Засноване | 1822 |
Населення | 513 (2001) |
Площа | 3,66 км² |
Густота населення | 140,16 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71232 |
Телефонний код | +380 6140 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°07′36″ пн. ш. 36°25′23″ сх. д. / 47.12667° пн. ш. 36.42306° сх. д.Координати: 47°07′36″ пн. ш. 36°25′23″ сх. д. / 47.12667° пн. ш. 36.42306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 131 м |
Водойми | Салтич |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71231, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Обіточне, вул. Миру, 42а |
Карта | |
Салтичія | |
Салтичія | |
Мапа | |
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Географія
Село Салтичія розташоване на обидвох берегах одноймейнної річки яка через 3 км впадає в річку Обитічна. На відстані 2,5 км розташоване село Обіточне. Загальна протяжність села 5 км. На південь від села знаходиться сопка Каратюбе — «Чорна могила».
Назва
Назва річки, а згодом й села походить від тюркського «салтак» — грязюка.
Історія
Дореволюційна доба
Село засноване 1815 року державними селянами з сусідньої Попівки, нині Смирнове, Пологівського району, які в свою чергу в 1805 році прибули з села Попівка, нині Полтавської області. На початку свого існування й до 1859 року Салтичія вважалася хутором Попівки. Хліборобством займалися мало, а тримали багато худоби, користуючись надлишком землі та сінокосів, які існували до початку 60-х років. У 1865 році в селі проживало 668 чоловік. У 1883 р. відбувся переділ землі. Орної землі стає більше. Землеробство в цей час переважає скотарство, але врожаї були невисокі. У 1862 році було куплено дерев'яну церкву й перевезено в Салтичію. Парафіянами також були мешканці с. Обіточне. Населення села зростало за рахунок переселенців з Катеринославської та інших губерній. На початку XX століття село було в чмслі багатих та великих сіл Бердянського повіту.
У 1896 році в центрі села на кошти сільської громади збудовано початкову земську школу з будинком для вчителів та господарськими будівлями. Школа була двоштатною, у 1911 році навчалося 74 учні: 53 хлопчики й 21 дівчинка.За переписом 1897 року кількість мешканців становила 1292 осіб (650 чоловічої статі та 642 — жіночої), з яких 1278 — православної віри.
Радянська доба
Революційні перетворення та прихід до влади більшовиків внесли зміни в розмірене життя селян. Частина чоловіків загинула на фронтах. Бачили жителі й вояків кайзера і денікінців і червоних і кінноту Примакова і врангелівців і махнівців. Частина служила в Махна, частина в червоних, частина в білих. Після війни землі було націоналізовано. У голод 1921—1922 в селі померло 120 чоловік. У період розкуркулення з села виселено близько 15 найкращих господарів. Під час голоду 1932—1933 років у селі померло близько 200 селян. Після цього в село завезли 20 сімей з Брянської області. У ці роки було закрито й зруйновано місцеву церкву. У 1936 році в селі організовано семирічну школу.
203 салтичінці воювало на фронтах німецько-радянської війни, 77 з них загинуло, 107 нагороджено орденами та медалями. У важкі повоєнні роки вдалося відновити виробництво. Салтичія стає бригадним селом. У 1972 році 3-ю бригадою колгоспу «Дружба». У селі працює восьмирічна школа. Однак поступово село потрапляє в розряд неперспективних, молодь звідси виїжджає.
В незалежній Україні
Після проголошення України незалежною державою, в селі споруджена будівля нової школи, а також значну кількість колгоспних будинків для селян. У 2000 році утворено ПСП «Прогрес». На сьогоднішній день в селі працює медпункт, пошта, магазин, переробні підприємства місцевого господарства, ферми. У 2005 році закрито школу.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.
Населення
Мова
українська мова | російська |
---|---|
97.47 % | 2.53 % |
Економіка
- «Прогрес», сільськогосподарське ПП.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа I—II ст.
- Клуб.
Відомі люди
- (1898—1969) — радянський фізик, доктор технічних наук, професор, лауреат Сталінської і Ленінської премій.
- Тищенко Юрій Пилипович — видавець, публіцист, письменник, журналіст, перекладач, суспільний діяч, член Української Центральної Ради.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- Погода в селі Салтичія
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Єременко М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saltichi ya misceva nazva Saltichiya selo v Ukrayini u Chernigivskij selishnij gromadi Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 416 osib 1 sichnya 2015 Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Obitochnenska silska rada selo Saltichiya Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Berdyanskij rajon Gromada Chernigivska selishna gromada Oblikova kartka Saltichiya Osnovni dani Zasnovane 1822 Naselennya 513 2001 Plosha 3 66 km Gustota naselennya 140 16 osib km Poshtovij indeks 71232 Telefonnij kod 380 6140 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 07 36 pn sh 36 25 23 sh d 47 12667 pn sh 36 42306 sh d 47 12667 36 42306 Koordinati 47 07 36 pn sh 36 25 23 sh d 47 12667 pn sh 36 42306 sh d 47 12667 36 42306 Serednya visota nad rivnem morya 131 m Vodojmi Saltich Misceva vlada Adresa radi 71231 Zaporizka obl Chernigivskij r n s Obitochne vul Miru 42a Karta Saltichiya Saltichiya Mapa Selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami 24 lyutogo 2022 roku GeografiyaSelo Saltichiya roztashovane na obidvoh beregah odnojmejnnoyi richki yaka cherez 3 km vpadaye v richku Obitichna Na vidstani 2 5 km roztashovane selo Obitochne Zagalna protyazhnist sela 5 km Na pivden vid sela znahoditsya sopka Karatyube Chorna mogila NazvaNazva richki a zgodom j sela pohodit vid tyurkskogo saltak gryazyuka IstoriyaDorevolyucijna doba Selo zasnovane 1815 roku derzhavnimi selyanami z susidnoyi Popivki nini Smirnove Pologivskogo rajonu yaki v svoyu chergu v 1805 roci pribuli z sela Popivka nini Poltavskoyi oblasti Na pochatku svogo isnuvannya j do 1859 roku Saltichiya vvazhalasya hutorom Popivki Hliborobstvom zajmalisya malo a trimali bagato hudobi koristuyuchis nadlishkom zemli ta sinokosiv yaki isnuvali do pochatku 60 h rokiv U 1865 roci v seli prozhivalo 668 cholovik U 1883 r vidbuvsya peredil zemli Ornoyi zemli staye bilshe Zemlerobstvo v cej chas perevazhaye skotarstvo ale vrozhayi buli nevisoki U 1862 roci bulo kupleno derev yanu cerkvu j perevezeno v Saltichiyu Parafiyanami takozh buli meshkanci s Obitochne Naselennya sela zrostalo za rahunok pereselenciv z Katerinoslavskoyi ta inshih gubernij Na pochatku XX stolittya selo bulo v chmsli bagatih ta velikih sil Berdyanskogo povitu U 1896 roci v centri sela na koshti silskoyi gromadi zbudovano pochatkovu zemsku shkolu z budinkom dlya vchiteliv ta gospodarskimi budivlyami Shkola bula dvoshtatnoyu u 1911 roci navchalosya 74 uchni 53 hlopchiki j 21 divchinka Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv stanovila 1292 osib 650 cholovichoyi stati ta 642 zhinochoyi z yakih 1278 pravoslavnoyi viri Radyanska doba Revolyucijni peretvorennya ta prihid do vladi bilshovikiv vnesli zmini v rozmirene zhittya selyan Chastina cholovikiv zaginula na frontah Bachili zhiteli j voyakiv kajzera i denikinciv i chervonih i kinnotu Primakova i vrangelivciv i mahnivciv Chastina sluzhila v Mahna chastina v chervonih chastina v bilih Pislya vijni zemli bulo nacionalizovano U golod 1921 1922 v seli pomerlo 120 cholovik U period rozkurkulennya z sela viseleno blizko 15 najkrashih gospodariv Pid chas golodu 1932 1933 rokiv u seli pomerlo blizko 200 selyan Pislya cogo v selo zavezli 20 simej z Bryanskoyi oblasti U ci roki bulo zakrito j zrujnovano miscevu cerkvu U 1936 roci v seli organizovano semirichnu shkolu 203 saltichinci voyuvalo na frontah nimecko radyanskoyi vijni 77 z nih zaginulo 107 nagorodzheno ordenami ta medalyami U vazhki povoyenni roki vdalosya vidnoviti virobnictvo Saltichiya staye brigadnim selom U 1972 roci 3 yu brigadoyu kolgospu Druzhba U seli pracyuye vosmirichna shkola Odnak postupovo selo potraplyaye v rozryad neperspektivnih molod zvidsi viyizhdzhaye V nezalezhnij Ukrayini Pislya progoloshennya Ukrayini nezalezhnoyu derzhavoyu v seli sporudzhena budivlya novoyi shkoli a takozh znachnu kilkist kolgospnih budinkiv dlya selyan U 2000 roci utvoreno PSP Progres Na sogodnishnij den v seli pracyuye medpunkt poshta magazin pererobni pidpriyemstva miscevogo gospodarstva fermi U 2005 roci zakrito shkolu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Chernigivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Chernigivskogo rajonu selo uvijshlo do Berdyanskogo rajonu NaselennyaMova Naselennya za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska 97 47 2 53 Ekonomika Progres silskogospodarske PP Ob yekti socialnoyi sferiShkola I II st Klub Vidomi lyudi 1898 1969 radyanskij fizik doktor tehnichnih nauk profesor laureat Stalinskoyi i Leninskoyi premij Tishenko Yurij Pilipovich vidavec publicist pismennik zhurnalist perekladach suspilnij diyach chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast Primitki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 13 travnya 2016 Pogoda v seli Saltichiya Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 219 X 270 120 s ros doref Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaBank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine DzherelaYeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi