Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хру́стова (рос. Хрустовая; молд./рум. Hrustoveni) — село в Кам'янському районі в Молдові (Придністров'ї). Адміністративний центр Хрустовської сільської ради. Перша згадка про село датується 1794 р. Село розташоване в північній частині району на кордоні з Україною. Поблизу села знаходиться міжнародний автомобільний пункт пропуску Хрустова—Болган.
| Село Хрустова молд./рум. Hristovaia | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°06′27″ пн. ш. 28°43′55″ сх. д. / 48.107722° пн. ш. 28.73194° сх. д.Координати: 48°06′27″ пн. ш. 28°43′55″ сх. д. / 48.107722° пн. ш. 28.73194° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Кам'янський район | |||
| Комуна | Хрустовська | |||
| Засновано | початок XVIII ст. | |||
| Перша згадка | 1794 | |||
| Населення | 2 390 (2008) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-6618[1] | |||
| Висота над р.м. | 208 м м | |||
| Назва мешканців | хрустовці, хрустовчани | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| — фізична | 9,0 км | |||
| — автошляхами | 11,0 км | |||
| До Кишинева | ||||
| — фізична | 120,5 км | |||
| — автошляхами | 159,0 км | |||
| Місцева влада | ||||
| Вебсторінка | hrust.comlu.com | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 618090 | |||
| Freebase | /m/0czdtpj | |||
| Карта | ||||
  Хрустова Хрустова (Молдова) | ||||
 Хрустова у Вікісховищі | ||||
Населення села переважно складається з українців (34%), також велика кількість молдован та росіян.
Опис села
Розташоване в північній частині району в долині річки Кам'янка, за 10 км від районного центру. Село розташоване в глибокій долині, що захищена від вітрів.
Конфігурація села лінійна з багаторядною забудовою. Основною планувальною віссю села є долина річки Кам'янка. Вулиці піднімаються по схилах долини і в глиб бічних ярів. Розтягнутість села більше чим на 5 км ускладнює транспортну доступність соціально-побутових об'єктів, розташованих в центрі села, жителям, що проживають на його окраїнах.
Хрустова є найбільшим сільським поселенням в районі. 1959 р. в ньому проживало 3326 жителів, в 1970 р. — 3212, в 2004 р. — 2502, а в 2008 р. — 2388 жителів. В основному селяни сповідують православ'я. На території села працюють «Хрустовська школа-дитячий садок», філія Кам'янської школи мистецтв, Будинок культури, бібліотека, сільська амбулаторія, ветеринарний пункт, магазини. Відкритий дім-музей Я. А. Кучерова.
Походження назви села
Про походження назви села існують дві версії. За однією з них, село отримало назву від хрестоподібного розташування гір і називалось Хрістова. Інші вважають, що в давності лісових гірських схилах, що оточують село накопичувалося багато хворосту, що на польському наріччі звучить як «chrust», від чого село отримало назву Хрустова. Зараз на горах, що оточують село, немає лісів. Проте старі люди стверджують, що тут було багато лісу і народ будував собі дерев'яні будинки, а із хворосту плели стіни в домах та сараях. В селі було розвинене плетіння з лози та гончарне виробництво.
Історія
Постійне поселення на місці сучасного села виникло ще на початку XVIII ст. В цей період був побудований перший православний храм. Хрустова розміщувалась на старовинному подільському торговому шляху, що вів з Рашкова та Кам'янки на Тульчин. Село було розорено після невдалої для Росії російсько-турецької війни 1735—1739 рр. Повторно згадується в документах в 1769 р. До 1789 р. село було володінням магнатів Любомирських, від яких в 1779 році поступило в казенне відомство, а потім переходить графу Ягушинському. З приходом на Поділля російської адміністрації, в село активно вселяються російські сім'ї з центральних губерній, з Волги та Дону.
1811 року Хрустову купив колезький радник Петро Христофорович Юшневський, а з 1825 року володарем села став його син камер-юнкер Семен Юшневський — брат декабриста Олексія Юшневського. Потомки Семена Юшневського володіли селом аж до революції. Жителі займались землеробством, особливо багато сіяли кукурудзи, тримали рогату худобу та овець та отримували значні доходи від городів, фруктових садів та пасік.
Перший храм в селі в ім'я Св. Архистратига Михайла був дерев'яним. Дата його будівництва невідома. Його розібрали в 1855 р. Ще в 1804 році граф С. Ягушинський мав намір побудувати в ім'я Св. Сергія Радонежського, проте цей намір не здійснився. В 1839 році селяни заклали нову кам'яну церкву. Вона була побудована до верхнього карнізу, але через нестачу коштів будівництво припинили. Її побудову в 1852 році завершив власник села С. П. Юшневський, а в 1853 році церкву освятили в ім'я Різдва Христового. Цей храм і дотепер стоїть на горі, оточений величезними брилами пісковику, пануючи над усім селом. В 1888 р. в селі була відкрита церковноприходська школа. В 1892 році 2570 православних прихожан, 14 лютеран та 82 юдеї.
В 1897 році побудована школа грамоти для дівчат. Відомо, що в 1901 році в селі вже було і училище Міністерства народної освіти. В 1913 році в Хрустовій відкрилась земська школа.
Село спеціалізувалось на товарному виноградарстві, тютюнництві, садівництві, городництві, скотарстві, свинарстві, конярстві, вівчарстві, бджільництві. В околицях селах розташовані обширні лісові угіддя. В післяреформений період в Хрустовій будуються перші парові млини, винокурні заводи, цукровий завод, лісопильні. В центрі та в інших частинах села Юшневські збудували садибні будівлі, більшість з яких збереглась і до сьогодні.
Після революції відбувається стихійне захоплення поміщицьких земель. 10 січня 1918 року Ольгопільська повітова земська управа писала начальнику Південно-західного фронту про те, що селяни Кам'янки, Грушки, Хрустової та Болгана «…продовжують розгром маєтків все більше і більше. Агітатори-більшовики бунтують селян і організовують погроми економій. Земельні комітети забороняють купівлю худоби в розграбованих маєтках. Якщо не буде терміново прислана озброєна охорона свідомих солдатів в кількості 200 чоловік, то доведеться припинити заготівлю худоби та фуражу для фронту».
До середини березня 1918 р. німецькі та австро-угорські війська окупували Лівобережжя Дністра. Землі повертались попереднім власникам. Крім того, селян зобов'язували відшкодовувати збитки, які понесли поміщики внаслідок розподілу їхніх маєтків. Поміщик Юшневський за конфісковане у нього під час революції майно, наклав на селян с. Хрустова контрибуцію в 5 тис. карбованців. До того часу у населення накопичилась велика кількість різного роду зброї від дезертирів, що переходили через Дністер з Бессарабії на Поділля. Поміщики звернулись до гетьманського уповноваженого при австро-угорському командуванні Східної армії з вимогою вжити заходів з метою виявлення більшовицьких агітаторів та роззброєння населення, зокрема в селах Кам'янка, Грушка та Хрустова.
Після захоплення влади в селі більшовиками держкомісія офіційно розпочала процес землевлаштування селян. Землеміри ділили ділянки за кількістю членів сім'ї. Хрустовчани з натхненням взялись обробляти свої наділи землі. Проте, згідно з партійною директивою довелося провести колективізацію. Селяни, що отримали земельні ділянки, не хотіли з ними розлучатися. Однак, під тиском влади в 1929 році частина селян була змушена об'єднатись в колгосп імені Леніна. До 1934 року в селі було сформовано п'ять колгоспів: ім. Леніна, ім. Котовського, ім. Ворошилова ім. Кагановича та «Червоний партизан».
В роки Другої світової війни в Хрустовій діяла радянська підпільна організація. Її керівником був секретар Кам'янського підпільного райкому партії Яків Олексійович Кучеров, який загинув в 1944 році в Рибницькій тюрмі. В березні 1944 з села було витіснено німецькі війська. Жителі Хрустової взялися за відновлення зруйнованого господарства. В 1952 році всі п'ять колгоспів було об'єднано в один великий колгосп, що отримав назву «Шлях Леніна». В 1970-ті роки «Шлях Леніна» став колгоспом-мільйонером. В господарстві переважали зернові та кормові культури, овочі, сади. В селі були побудовані будівлі середньої школи, дитсадка, Будинку культури, фельдшерсько-акушерського пункту, майстерні побутового обслуговування, кафе, магазинів. З 1986 по 2010 рр. колгосп очолював Г. Н. Євстратій — людина, яка користувалась великим авторитетом у селян. В лютому 2010 року головою колгоспу був обраний Пеньковський Михайло Семенович. Протягом 2010 року планується завершити газифікацію села.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Лупол Василь Митрофанович (1917—2012) — український журналіст.
Галерея
-
![image]()
Кордон Придністров'я поблизу села -
![image]()
Автомобільна дорога від кордону до села -
![image]()
Випас худоби поблизу села -
![image]()
Річка Кам'янка у селі -
![image]()
Криниця -
![image]()
Магазин -
![image]()
Автобусна зупинка -
![image]()
Каплиця в центрі села -
![image]()
На мосту -
![image]()
Церква -
![image]()
Будинок культури -
![image]()
Парк
Джерела
- Кривенко А. В., Бурла М. П., Фоменко В. Г. и др. География Каменского района ПМР. -Тирасполь, 2009. −191 с.
Посилання
- Сайт села [ 20 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Chrustowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 648. (пол.)
Примітки
- http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- На багатьох картах позначено як Хрістова (рос. Христовая)
- Еремия А. И. Граюл пэмынтулуй. Скицэ де топонимие молдовеняскэ. -Кишинев, 1981, С. 29-32.
- Hristovaia // Localitatiile Republicii Moldova. — Vol. 7.: H-Le. — Chisinau: −2007. — P. 355—358.
- Справочная книга по народному образованию Подольской губернии в 1906 г. — Каменец-Подольский, 1907
- История народного хозяйства Молдавской ССР (1917—1958 гг.). — Кишинев, 1974.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хрустова |
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hru stova ros Hrustovaya mold rum Hrustoveni selo v Kam yanskomu rajoni v Moldovi Pridnistrov yi Administrativnij centr Hrustovskoyi silskoyi radi Persha zgadka pro selo datuyetsya 1794 r Selo roztashovane v pivnichnij chastini rajonu na kordoni z Ukrayinoyu Poblizu sela znahoditsya mizhnarodnij avtomobilnij punkt propusku Hrustova Bolgan selo komuna Moldovi Selo Hrustova mold rum Hristovaia HrustovaOsnovni dani 48 06 27 pn sh 28 43 55 sh d 48 107722 pn sh 28 73194 sh d 48 107722 28 73194 Koordinati 48 06 27 pn sh 28 43 55 sh d 48 107722 pn sh 28 73194 sh d 48 107722 28 73194Krayina MoldovaRajon Kam yanskij rajonKomuna HrustovskaZasnovano pochatok XVIII st Persha zgadka 1794Naselennya 2 390 2008 Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 6618 1 Visota nad r m 208 m mNazva meshkanciv hrustovci hrustovchaniVidstan Do rajonnogo centru fizichna 9 0 km avtoshlyahami 11 0 kmDo Kishineva fizichna 120 5 km avtoshlyahami 159 0 kmMisceva vlada Vebstorinka hrust comlu comIdentifikatori i posilannya GeoNames 618090Freebase m 0czdtpjKartaHrustovaHrustova Moldova Hrustova u Vikishovishi Naselennya sela perevazhno skladayetsya z ukrayinciv 34 takozh velika kilkist moldovan ta rosiyan Opis selaRoztashovane v pivnichnij chastini rajonu v dolini richki Kam yanka za 10 km vid rajonnogo centru Selo roztashovane v glibokij dolini sho zahishena vid vitriv Konfiguraciya sela linijna z bagatoryadnoyu zabudovoyu Osnovnoyu planuvalnoyu vissyu sela ye dolina richki Kam yanka Vulici pidnimayutsya po shilah dolini i v glib bichnih yariv Roztyagnutist sela bilshe chim na 5 km uskladnyuye transportnu dostupnist socialno pobutovih ob yektiv roztashovanih v centri sela zhitelyam sho prozhivayut na jogo okrayinah Hrustova ye najbilshim silskim poselennyam v rajoni 1959 r v nomu prozhivalo 3326 zhiteliv v 1970 r 3212 v 2004 r 2502 a v 2008 r 2388 zhiteliv V osnovnomu selyani spoviduyut pravoslav ya Na teritoriyi sela pracyuyut Hrustovska shkola dityachij sadok filiya Kam yanskoyi shkoli mistectv Budinok kulturi biblioteka silska ambulatoriya veterinarnij punkt magazini Vidkritij dim muzej Ya A Kucherova Pohodzhennya nazvi selaPro pohodzhennya nazvi sela isnuyut dvi versiyi Za odniyeyu z nih selo otrimalo nazvu vid hrestopodibnogo roztashuvannya gir i nazivalos Hristova Inshi vvazhayut sho v davnosti lisovih girskih shilah sho otochuyut selo nakopichuvalosya bagato hvorostu sho na polskomu narichchi zvuchit yak chrust vid chogo selo otrimalo nazvu Hrustova Zaraz na gorah sho otochuyut selo nemaye lisiv Prote stari lyudi stverdzhuyut sho tut bulo bagato lisu i narod buduvav sobi derev yani budinki a iz hvorostu pleli stini v domah ta sarayah V seli bulo rozvinene pletinnya z lozi ta goncharne virobnictvo IstoriyaPostijne poselennya na misci suchasnogo sela viniklo she na pochatku XVIII st V cej period buv pobudovanij pershij pravoslavnij hram Hrustova rozmishuvalas na starovinnomu podilskomu torgovomu shlyahu sho viv z Rashkova ta Kam yanki na Tulchin Selo bulo rozoreno pislya nevdaloyi dlya Rosiyi rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rr Povtorno zgaduyetsya v dokumentah v 1769 r Do 1789 r selo bulo volodinnyam magnativ Lyubomirskih vid yakih v 1779 roci postupilo v kazenne vidomstvo a potim perehodit grafu Yagushinskomu Z prihodom na Podillya rosijskoyi administraciyi v selo aktivno vselyayutsya rosijski sim yi z centralnih gubernij z Volgi ta Donu 1811 roku Hrustovu kupiv kolezkij radnik Petro Hristoforovich Yushnevskij a z 1825 roku volodarem sela stav jogo sin kamer yunker Semen Yushnevskij brat dekabrista Oleksiya Yushnevskogo Potomki Semena Yushnevskogo volodili selom azh do revolyuciyi Zhiteli zajmalis zemlerobstvom osoblivo bagato siyali kukurudzi trimali rogatu hudobu ta ovec ta otrimuvali znachni dohodi vid gorodiv fruktovih sadiv ta pasik Pershij hram v seli v im ya Sv Arhistratiga Mihajla buv derev yanim Data jogo budivnictva nevidoma Jogo rozibrali v 1855 r She v 1804 roci graf S Yagushinskij mav namir pobuduvati v im ya Sv Sergiya Radonezhskogo prote cej namir ne zdijsnivsya V 1839 roci selyani zaklali novu kam yanu cerkvu Vona bula pobudovana do verhnogo karnizu ale cherez nestachu koshtiv budivnictvo pripinili Yiyi pobudovu v 1852 roci zavershiv vlasnik sela S P Yushnevskij a v 1853 roci cerkvu osvyatili v im ya Rizdva Hristovogo Cej hram i doteper stoyit na gori otochenij velicheznimi brilami piskoviku panuyuchi nad usim selom V 1888 r v seli bula vidkrita cerkovnoprihodska shkola V 1892 roci 2570 pravoslavnih prihozhan 14 lyuteran ta 82 yudeyi V 1897 roci pobudovana shkola gramoti dlya divchat Vidomo sho v 1901 roci v seli vzhe bulo i uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti V 1913 roci v Hrustovij vidkrilas zemska shkola Selo specializuvalos na tovarnomu vinogradarstvi tyutyunnictvi sadivnictvi gorodnictvi skotarstvi svinarstvi konyarstvi vivcharstvi bdzhilnictvi V okolicyah selah roztashovani obshirni lisovi ugiddya V pislyareformenij period v Hrustovij buduyutsya pershi parovi mlini vinokurni zavodi cukrovij zavod lisopilni V centri ta v inshih chastinah sela Yushnevski zbuduvali sadibni budivli bilshist z yakih zbereglas i do sogodni Pislya revolyuciyi vidbuvayetsya stihijne zahoplennya pomishickih zemel 10 sichnya 1918 roku Olgopilska povitova zemska uprava pisala nachalniku Pivdenno zahidnogo frontu pro te sho selyani Kam yanki Grushki Hrustovoyi ta Bolgana prodovzhuyut rozgrom mayetkiv vse bilshe i bilshe Agitatori bilshoviki buntuyut selyan i organizovuyut pogromi ekonomij Zemelni komiteti zaboronyayut kupivlyu hudobi v rozgrabovanih mayetkah Yaksho ne bude terminovo prislana ozbroyena ohorona svidomih soldativ v kilkosti 200 cholovik to dovedetsya pripiniti zagotivlyu hudobi ta furazhu dlya frontu Do seredini bereznya 1918 r nimecki ta avstro ugorski vijska okupuvali Livoberezhzhya Dnistra Zemli povertalis poperednim vlasnikam Krim togo selyan zobov yazuvali vidshkodovuvati zbitki yaki ponesli pomishiki vnaslidok rozpodilu yihnih mayetkiv Pomishik Yushnevskij za konfiskovane u nogo pid chas revolyuciyi majno naklav na selyan s Hrustova kontribuciyu v 5 tis karbovanciv Do togo chasu u naselennya nakopichilas velika kilkist riznogo rodu zbroyi vid dezertiriv sho perehodili cherez Dnister z Bessarabiyi na Podillya Pomishiki zvernulis do getmanskogo upovnovazhenogo pri avstro ugorskomu komanduvanni Shidnoyi armiyi z vimogoyu vzhiti zahodiv z metoyu viyavlennya bilshovickih agitatoriv ta rozzbroyennya naselennya zokrema v selah Kam yanka Grushka ta Hrustova Pislya zahoplennya vladi v seli bilshovikami derzhkomisiya oficijno rozpochala proces zemlevlashtuvannya selyan Zemlemiri dilili dilyanki za kilkistyu chleniv sim yi Hrustovchani z nathnennyam vzyalis obroblyati svoyi nadili zemli Prote zgidno z partijnoyu direktivoyu dovelosya provesti kolektivizaciyu Selyani sho otrimali zemelni dilyanki ne hotili z nimi rozluchatisya Odnak pid tiskom vladi v 1929 roci chastina selyan bula zmushena ob yednatis v kolgosp imeni Lenina Do 1934 roku v seli bulo sformovano p yat kolgospiv im Lenina im Kotovskogo im Voroshilova im Kaganovicha ta Chervonij partizan V roki Drugoyi svitovoyi vijni v Hrustovij diyala radyanska pidpilna organizaciya Yiyi kerivnikom buv sekretar Kam yanskogo pidpilnogo rajkomu partiyi Yakiv Oleksijovich Kucherov yakij zaginuv v 1944 roci v Ribnickij tyurmi V berezni 1944 z sela bulo vitisneno nimecki vijska Zhiteli Hrustovoyi vzyalisya za vidnovlennya zrujnovanogo gospodarstva V 1952 roci vsi p yat kolgospiv bulo ob yednano v odin velikij kolgosp sho otrimav nazvu Shlyah Lenina V 1970 ti roki Shlyah Lenina stav kolgospom miljonerom V gospodarstvi perevazhali zernovi ta kormovi kulturi ovochi sadi V seli buli pobudovani budivli serednoyi shkoli ditsadka Budinku kulturi feldshersko akusherskogo punktu majsterni pobutovogo obslugovuvannya kafe magaziniv Z 1986 po 2010 rr kolgosp ocholyuvav G N Yevstratij lyudina yaka koristuvalas velikim avtoritetom u selyan V lyutomu 2010 roku golovoyu kolgospu buv obranij Penkovskij Mihajlo Semenovich Protyagom 2010 roku planuyetsya zavershiti gazifikaciyu sela Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Lupol Vasil Mitrofanovich 1917 2012 ukrayinskij zhurnalist GalereyaKordon Pridnistrov ya poblizu sela Avtomobilna doroga vid kordonu do sela Vipas hudobi poblizu sela Richka Kam yanka u seli Krinicya Magazin Avtobusna zupinka Kaplicya v centri sela Na mostu Cerkva Budinok kulturi ParkDzherelaKrivenko A V Burla M P Fomenko V G i dr Geografiya Kamenskogo rajona PMR Tiraspol 2009 191 s PosilannyaSajt sela 20 lyutogo 2010 u Wayback Machine Chrustowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 648 pol Primitkihttp date gov md ro system files resources 2015 11 coduri 20postale 20RM xlsx Na bagatoh kartah poznacheno yak Hristova ros Hristovaya Eremiya A I Grayul pemyntuluj Skice de toponimie moldovenyaske Kishinev 1981 S 29 32 Hristovaia Localitatiile Republicii Moldova Vol 7 H Le Chisinau 2007 P 355 358 Spravochnaya kniga po narodnomu obrazovaniyu Podolskoj gubernii v 1906 g Kamenec Podolskij 1907 Istoriya narodnogo hozyajstva Moldavskoj SSR 1917 1958 gg Kishinev 1974 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hrustova Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi