Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2020) |
Воіслав Нікчевич сербохорв. Војислав П. Никчевић / Vojislav P. Nikčević (18 січня 1935 року, Стубіца (Нікшич), Королівство Югославія — 2 липня 2007 року, Белград, Сербія) — югославський чорногорський лінгвіст та історик літератури, почесний член Дуклянської академії наук і мистецтв, засновник і голова Товариства чорногорсько-хорватської дружби.
| Воіслав Нікчевич | |
|---|---|
| Војислав П. Никчевић / Vojislav P. Nikčević | |
| Народився | 18 січня 1935 d, d, Королівство Югославія |
| Помер | 2 липня 2007 (72 роки) Белград, Сербія |
| Країна | Чорногорія |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Загребський університет |
| Галузь | лінгвістика, історія літератури |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | d |
Біографія
Воїслав Нікчевич народився 18 січня 1935 року в селі Стубіца. Закінчив гімназію в Нікшичі та філософський факультет Загребського університету. 1975 року захистив докторську дисертацію «Молодий : аналітично-компаративні перетини поетичного розвитку».
З 1965 року працював в Нікшицькій педагогічній академії, викладав у Бихацькій і Земунській медичних школах. З 1982 року був професором філософського факультету в Нікшичі та культурологічного факультету в Цетинє.
У кінці 1960-х років Нікчевич приєднався до групи чорногорських інтелігентів, які підтримували тезу про національну самобутність чорногорців і про статус чорногорської мови. Піддавався критиці й був під наглядом з боку влади. Деякі його роботи не публікували з ідеологічних міркувань.
У кінці 1980-х років Нікчевич і група інтелектуалів з Чорногорського лексикографічного видавництва підтримали Міло Джукановича і Моміра Булатовича, які виступали за демократичні реформи та підтримували низку автономних чорногорських організацій (Чорногорське суспільство незалежних письменників, Чорногорський ПЕН-центр і навіть автокефальну чорногорську православну церкву).
У 1990-і роки Нікчевич опублікував низку статей на підтримку теорії про окрему чорногорську мову, з якими виступав у Польщі, Хорватії та Словенії. Як літературознавець, Нікчевич досліджував творчість Петра II Петровича Негоша і таке явище, як Потуріца (колоківальна назва балканських слов'ян, які прийняли іслам і адаптувалися до тюркської культури).
З огляду на історичні джерела, народну творчість і текстологічний аналіз, Нікчевич виступив проти історичної обґрунтованості подібних явищ. Ця теза, попри початковий опір, була прийнята чорногорською історіографією.
Також Нікчевич як професор і завідувач кафедри чорногорської літератури філософського факультету в Нікшичі писав роботи про інші феномени чорногорської літератури, вивчаючи періодизацію, середньовічну літературу (Літопис Попа Дуклянина, Мірославово Євангеліє, Маріїнське Євангеліє), народну літературу (про чорногорських болгар), літературу XIX і XX століть. Викладав слов'янську літературу на своєму факультеті. Він став засновником і першим директором Інституту чорногорської мови та лінгвістики, членом Дуклянської академії наук і мистецтв, президентом Інституту чорногорської мови. Був керівником проєкту «Історія чорногорської літератури», у рамках якого писав другий том своєї фундаментальної роботи «Чорногорська література з найдавніших часів до середини дев'ятнадцятого століття».
Досягнення. Відзнаки
- За свою кар'єру Нікчевич видав близько 600 науково-дослідних робіт у Чорногорії і за кордоном, 16 монографій, одну спільну книгу й 11 збірок прислів'їв і приказок чорногорської мови.
- З 1982 року — професор філософського факультету.
- Почесний член Дуклянської академії наук і мистецтва.
Роботи
- Молодий Негош («Млади Његош»)
- Вивчення дій у «Гірському вінці» Нєгоша («Істрага потуріца у Његошеву Гірському віјенцу»)
- Пиши так, як говориш («Пиши као што зборіш»)
- Історія чорногорської мови («Історіја црногорског језіка») — два томи
- Правопис чорногорської мови
- Чорногорське літературне перехрестя («Црногорска књіжевна раскршћа»)
- Штокавська діасістема («штокавський діјасістем»)
- Граматика чорногорської мови («Граматика црногорског језіка»)
- Дослідження потуріц — міф чи реальність («Істрага потуріца — міт або стварност»)
- Любішин мовна кузня («Љубішіна језічка ковніца»)
- Дослідження в галузі мовознавства («Језікословне студіје»)
- Дослідження в галузі кроатістікі («Кроатістічке студіје»)
- Мовні та літературні теми («Језічке і књіжевне темі»)
- Історія чорногорської літератури від виникнення писемності до XIII століття («Історіја црногорске књіжевності од почетака письмового до XIII віјека»)
- Вірші («П (ј) есме»)
Література
- Др Крсто Пижурица, Војислав П. Никчевић као његошолог, Цетиње 2006.
- Жарко Л. Ђуровић, Бард црногорског језика, Цетиње 2006.
- LINGUA MONTENEGRINA. časopis za jezikoslovna, književna i kulturna pitanja. Broj 3., 2009. [ 11 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2020 Voislav Nikchevich serbohorv Voјislav P Nikcheviћ Vojislav P Nikcevic 18 sichnya 1935 roku Stubica Nikshich Korolivstvo Yugoslaviya 2 lipnya 2007 roku Belgrad Serbiya yugoslavskij chornogorskij lingvist ta istorik literaturi pochesnij chlen Duklyanskoyi akademiyi nauk i mistectv zasnovnik i golova Tovaristva chornogorsko horvatskoyi druzhbi Voislav NikchevichVoјislav P Nikcheviћ Vojislav P NikcevicNarodivsya18 sichnya 1935 1935 01 18 d d Korolivstvo YugoslaviyaPomer2 lipnya 2007 2007 07 02 72 roki Belgrad SerbiyaKrayinaChornogoriyaDiyalnistmovoznavecAlma materZagrebskij universitetGaluzlingvistika istoriya literaturiNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvodBiografiyaVoyislav Nikchevich narodivsya 18 sichnya 1935 roku v seli Stubica Zakinchiv gimnaziyu v Nikshichi ta filosofskij fakultet Zagrebskogo universitetu 1975 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Molodij analitichno komparativni peretini poetichnogo rozvitku Z 1965 roku pracyuvav v Nikshickij pedagogichnij akademiyi vikladav u Bihackij i Zemunskij medichnih shkolah Z 1982 roku buv profesorom filosofskogo fakultetu v Nikshichi ta kulturologichnogo fakultetu v Cetinye U kinci 1960 h rokiv Nikchevich priyednavsya do grupi chornogorskih inteligentiv yaki pidtrimuvali tezu pro nacionalnu samobutnist chornogorciv i pro status chornogorskoyi movi Piddavavsya kritici j buv pid naglyadom z boku vladi Deyaki jogo roboti ne publikuvali z ideologichnih mirkuvan U kinci 1980 h rokiv Nikchevich i grupa intelektualiv z Chornogorskogo leksikografichnogo vidavnictva pidtrimali Milo Dzhukanovicha i Momira Bulatovicha yaki vistupali za demokratichni reformi ta pidtrimuvali nizku avtonomnih chornogorskih organizacij Chornogorske suspilstvo nezalezhnih pismennikiv Chornogorskij PEN centr i navit avtokefalnu chornogorsku pravoslavnu cerkvu U 1990 i roki Nikchevich opublikuvav nizku statej na pidtrimku teoriyi pro okremu chornogorsku movu z yakimi vistupav u Polshi Horvatiyi ta Sloveniyi Yak literaturoznavec Nikchevich doslidzhuvav tvorchist Petra II Petrovicha Negosha i take yavishe yak Poturica kolokivalna nazva balkanskih slov yan yaki prijnyali islam i adaptuvalisya do tyurkskoyi kulturi Z oglyadu na istorichni dzherela narodnu tvorchist i tekstologichnij analiz Nikchevich vistupiv proti istorichnoyi obgruntovanosti podibnih yavish Cya teza popri pochatkovij opir bula prijnyata chornogorskoyu istoriografiyeyu Takozh Nikchevich yak profesor i zaviduvach kafedri chornogorskoyi literaturi filosofskogo fakultetu v Nikshichi pisav roboti pro inshi fenomeni chornogorskoyi literaturi vivchayuchi periodizaciyu serednovichnu literaturu Litopis Popa Duklyanina Miroslavovo Yevangeliye Mariyinske Yevangeliye narodnu literaturu pro chornogorskih bolgar literaturu XIX i XX stolit Vikladav slov yansku literaturu na svoyemu fakulteti Vin stav zasnovnikom i pershim direktorom Institutu chornogorskoyi movi ta lingvistiki chlenom Duklyanskoyi akademiyi nauk i mistectv prezidentom Institutu chornogorskoyi movi Buv kerivnikom proyektu Istoriya chornogorskoyi literaturi u ramkah yakogo pisav drugij tom svoyeyi fundamentalnoyi roboti Chornogorska literatura z najdavnishih chasiv do seredini dev yatnadcyatogo stolittya Pomer 2 lipnya 2007 roku v Belgradi pohovanij v Cetinye Dosyagnennya VidznakiZa svoyu kar yeru Nikchevich vidav blizko 600 naukovo doslidnih robit u Chornogoriyi i za kordonom 16 monografij odnu spilnu knigu j 11 zbirok prisliv yiv i prikazok chornogorskoyi movi Z 1982 roku profesor filosofskogo fakultetu Pochesnij chlen Duklyanskoyi akademiyi nauk i mistectva RobotiMolodij Negosh Mladi Њegosh Vivchennya dij u Girskomu vinci Nyegosha Istraga poturica u Њegoshevu Girskomu viјencu Pishi tak yak govorish Pishi kao shto zborish Istoriya chornogorskoyi movi Istoriјa crnogorskog јezika dva tomi Pravopis chornogorskoyi movi Chornogorske literaturne perehrestya Crnogorska kњizhevna raskrshћa Shtokavska diasistema shtokavskij diјasistem Gramatika chornogorskoyi movi Gramatika crnogorskog јezika Doslidzhennya poturic mif chi realnist Istraga poturica mit abo stvarnost Lyubishin movna kuznya Љubishina јezichka kovnica Doslidzhennya v galuzi movoznavstva Јezikoslovne studiјe Doslidzhennya v galuzi kroatistiki Kroatistichke studiјe Movni ta literaturni temi Јezichke i kњizhevne temi Istoriya chornogorskoyi literaturi vid viniknennya pisemnosti do XIII stolittya Istoriјa crnogorske kњizhevnosti od pochetaka pismovogo do XIII viјeka Virshi P ј esme LiteraturaDr Krsto Pizhurica Voјislav P Nikcheviћ kao њegosholog Cetiњe 2006 Zharko L Ђuroviћ Bard crnogorskog јezika Cetiњe 2006 LINGUA MONTENEGRINA casopis za jezikoslovna knjizevna i kulturna pitanja Broj 3 2009 11 veresnya 2012 u Wayback Machine