Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Петро́вич Шереме́тєв (рос. Николай Петрович Шереметев; * 28 червня (9 липня) 1751, Російська імперія — † 2 (14) січня 1809, Петербург, Російська імперія) — російський офіцер, музикант і меценат. Граф з роду Шереметєвих, син Петра Борисовича (1713—1788) й Варвари Олексіївни (1714—1767, до шлюбу Черкаської). Обер-камергер, дійсний таємний радник, сенатор, директор Московського дворянського банку, власник села Іваново (нині місто Іваново).
| Микола Петрович Шереметєв | |
|---|---|
 Микола Шереметєв (портрет роботи Володимира Боровиковського). | |
| Ім'я при народженні | Микола Петрович Шереметєв |
| Народився | 28 червня (9 липня) 1751 [[]], Російська імперія |
| Помер | 2 (14) січня 1809 (57 років) Санкт-Петербург |
| Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | офіцер, музикант і меценат |
| Галузь | мистецтво[1], музика[1], Q113958178?[1] і політика[1] |
| Знання мов | російська[1] |
| Титул | граф |
| Військове звання | фельдмаршал |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Шереметєви |
| Батько | Шереметєв Петро Борисович |
| Мати | d[2] |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | Парасковія Іванівна (в дівоцтві Ковальова) |
| Діти | Дмитро |
| Нагороди |       |
 | |
| |
Біографія
Микола Шереметєв провів ранню юність при імператорському дворі. Його батько Петро Шереметєв був любитель театру й передав цю рису синові. У віці 13—14 років той виступав у приватних спектаклях свого батька, а потім — у великому придворному театрі. 1765 року зіграв роль бога Гіменея в міфологічному балеті «Акід і Галатея» — разом із своїм приятелем дитинства, майбутнім царем Павлом I.
Маючи особливу пристрасть до музики, Микола майстерно грав на віолончелі. З 1769 по 1773 він перебував за кордоном: слухав лекції в Лейденському університеті, подорожував по Англії, Голландії, Швейцарії, ознайомлювався з тамтешнім театральним життям. У Франції він захоплювався оперою й навчався гри на віолончелі в паризького музиканта Івара. За кордоном познайомився з Вольфґанґом Амадеєм Моцартом і Ґеорґом Фрідріхом Генделем.
На ті часи в Росії діяло близько 170 театрів, у тому числі 53 у Москві. Повернувшись до цього міста й діставши посаду директора Московського дворянського банку, Микола Шереметєв почав удосконалювати театр свого батька в Кускові: давав спеціальну освіту дітям-кріпакам, що мали стати артистами (російська література, чужоземні мови, музика, спів, танці, дикція, вишукані манери). Зауваживши незвичайний талант в однієї з учениць — Парасковії, він приділяв їй дедалі більшу уваги й готував дівчину до майбутньої театральної кар'єри.
Число артистів у Кусковському театрі доходило до дев'яноста п'яти. У 1792 році Шереметєв облаштував найбільший кріпацький театр того часу — в Останкіні. 28 червня 1794 графа нагороджено . Згодом він одержав також орден святого Станіслава.
Спершу невеликий, приватний театр графа Петра Шереметєва переріс у трупу, якій були до снаги «опери й алегоричні балети». З часу свого повернення з-за кордону Микола Шереметєв не тільки уважно стежив за всіма театральними подіями в Москві, але й регулярно залучав свою трупу до виступів у Великому театрі Росії, запрошував провідних артистів цього театру навчати акторів-кріпаків. На початку 1790 він вирішив перевести кріпацький театр з Кускова до Останкіна. 22 липня 1795 театр відкрився прем'єрою героїчної опери «Взяття Ізмаїла» (музика П. Потьомкіна, лібрето І. Козловського). З-посеред кріпацьких театрів тільки колектив графа Олександра Воронцова міг позмагатися з шереметєвським.
У 1796-му Шереметєв став сенатором, а в березні цього ж року переїхав до Санкт-Петербурга, на двір Катерини II. 6 листопада 1796 імператриця померла, й трон успадкував Павло I, який дав Шереметєву звання маршала. Крім того, Микола Шереметєв обіймав посаду директора Імператорського театру (1799), згодом став директором Пажеського корпусу. Мешкав у Санкт-Петербурзі, Павловську, Гатчині й менше був зайнятий у театрі.
Останні роки життя
Через невиліковну хворобу (туберкульоз) Парасковії Жемчугової, його фактичної дружини, граф закрив театр в Останкіно і 6 листопада 1801 таємно одружився з нею, попередньо знайшовши в архіві документи, які мали б свідчити про її походження з польського шляхетського роду Ковальових. 3 лютого 1803 у них народився син — Дмитро. Шлюб оприлюднено тільки після смерти Жемчугової († 23 лютого 1803). Шереметєв звернувся з листом до царя й повідомив йому про одруження з жінкою, «походження якої було безперечно благородне», а також про народження сина Дмитра — спадкоємця.
Микола Шереметєв помер у 1809 році. У заповіті він розпорядився влаштувати скромний похорон, у простій домовині з дощок, а гроші, що були призначені на пишний похорон, роздати біднякам і передати монастирям. Похований у Петербурзі у родинній усипальниці графів Шереметєвих в Олександро-Невській лаврі.
Благодійність
У Ростові Микола Шереметєв упродовж 1794—1802 років спорудив Дмитрівський собор Спасо-Яківського монастиря й матеріально допомагав йому. Також збудував церкву Богородиці в Новоспаському монастирі, що в Москві. За 1793-1803 роки збудував Прочанський дім у Москві і церкву Святої Трійці при ньому. Він також засновник Невської богадільні в Петербурзі.
Почесті
- На честь Миколи Шереметєва Дмитрівський собор Спасо-Яківського монастиря в Ростові нерідко називають Шереметєвським
- На честь Миколи Шереметєва названо вулицю в Москви — Шереметьєвська
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шереметєв Микола Петрович |
- Судьба таланта. Театр в дореволюционной России. Сост., вступ. ст. и коммент. Л. В. Маньковой. М., Правда, 1990.
- Douglas Smith, The Pearl. A True Tale of Forbidden Love in Catherine the Great's Russia (New Haven, Yale University Press 2008).
- Музей-садиба «Останкіно» [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Кінофільм «Графиня Шереметьєва» [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- Czech National Authority Database
- Lundy D. R. The Peerage
- Календарь памятных дат — Июль 2011[недоступне посилання з серпня 2019]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sheremetyev Miko la Petro vich Shereme tyev ros Nikolaj Petrovich Sheremetev 28 chervnya 9 lipnya 1751 17510709 Rosijska imperiya 2 14 sichnya 1809 Peterburg Rosijska imperiya rosijskij oficer muzikant i mecenat Graf z rodu Sheremetyevih sin Petra Borisovicha 1713 1788 j Varvari Oleksiyivni 1714 1767 do shlyubu Cherkaskoyi Ober kamerger dijsnij tayemnij radnik senator direktor Moskovskogo dvoryanskogo banku vlasnik sela Ivanovo nini misto Ivanovo Mikola Petrovich SheremetyevMikola Sheremetyev portret roboti Volodimira Borovikovskogo Im ya pri narodzhenniMikola Petrovich SheremetyevNarodivsya28 chervnya 9 lipnya 1751 1751 07 09 Rosijska imperiyaPomer2 14 sichnya 1809 1809 01 14 57 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistoficer muzikant i mecenatGaluzmistectvo 1 muzika 1 Q113958178 1 i politika 1 Znannya movrosijska 1 TitulgrafVijskove zvannyafeldmarshalKonfesiyapravoslav yaRidSheremetyeviBatkoSheremetyev Petro BorisovichMatid 2 Brati sestridU shlyubi zParaskoviya Ivanivna v divoctvi Kovalova DitiDmitroNagorodiGerb Mediafajli u Vikishovishi Prochanskij dim u Moskvi sho jogo Mikola Sheremetyev pobuduvav na pam yat pro svoyu druzhinu Paraskoviyu Nini tut mistitsya Institut shvidkoyi dopomogi imeni Sklifosovskogo Kuskovo Sadiba Mikoli Sheremetyeva BiografiyaMikola Sheremetyev proviv rannyu yunist pri imperatorskomu dvori Jogo batko Petro Sheremetyev buv lyubitel teatru j peredav cyu risu sinovi U vici 13 14 rokiv toj vistupav u privatnih spektaklyah svogo batka a potim u velikomu pridvornomu teatri 1765 roku zigrav rol boga Gimeneya v mifologichnomu baleti Akid i Galateya razom iz svoyim priyatelem ditinstva majbutnim carem Pavlom I Mayuchi osoblivu pristrast do muziki Mikola majsterno grav na violoncheli Z 1769 po 1773 vin perebuvav za kordonom sluhav lekciyi v Lejdenskomu universiteti podorozhuvav po Angliyi Gollandiyi Shvejcariyi oznajomlyuvavsya z tamteshnim teatralnim zhittyam U Franciyi vin zahoplyuvavsya operoyu j navchavsya gri na violoncheli v parizkogo muzikanta Ivara Za kordonom poznajomivsya z Volfgangom Amadeyem Mocartom i Georgom Fridrihom Gendelem Na ti chasi v Rosiyi diyalo blizko 170 teatriv u tomu chisli 53 u Moskvi Povernuvshis do cogo mista j distavshi posadu direktora Moskovskogo dvoryanskogo banku Mikola Sheremetyev pochav udoskonalyuvati teatr svogo batka v Kuskovi davav specialnu osvitu dityam kripakam sho mali stati artistami rosijska literatura chuzhozemni movi muzika spiv tanci dikciya vishukani maneri Zauvazhivshi nezvichajnij talant v odniyeyi z uchenic Paraskoviyi vin pridilyav yij dedali bilshu uvagi j gotuvav divchinu do majbutnoyi teatralnoyi kar yeri Chislo artistiv u Kuskovskomu teatri dohodilo do dev yanosta p yati U 1792 roci Sheremetyev oblashtuvav najbilshij kripackij teatr togo chasu v Ostankini 28 chervnya 1794 grafa nagorodzheno Zgodom vin oderzhav takozh orden svyatogo Stanislava Spershu nevelikij privatnij teatr grafa Petra Sheremetyeva pereris u trupu yakij buli do snagi operi j alegorichni baleti Z chasu svogo povernennya z za kordonu Mikola Sheremetyev ne tilki uvazhno stezhiv za vsima teatralnimi podiyami v Moskvi ale j regulyarno zaluchav svoyu trupu do vistupiv u Velikomu teatri Rosiyi zaproshuvav providnih artistiv cogo teatru navchati aktoriv kripakiv Na pochatku 1790 vin virishiv perevesti kripackij teatr z Kuskova do Ostankina 22 lipnya 1795 teatr vidkrivsya prem yeroyu geroyichnoyi operi Vzyattya Izmayila muzika P Potomkina libreto I Kozlovskogo Z posered kripackih teatriv tilki kolektiv grafa Oleksandra Voroncova mig pozmagatisya z sheremetyevskim U 1796 mu Sheremetyev stav senatorom a v berezni cogo zh roku pereyihav do Sankt Peterburga na dvir Katerini II 6 listopada 1796 imperatricya pomerla j tron uspadkuvav Pavlo I yakij dav Sheremetyevu zvannya marshala Krim togo Mikola Sheremetyev obijmav posadu direktora Imperatorskogo teatru 1799 zgodom stav direktorom Pazheskogo korpusu Meshkav u Sankt Peterburzi Pavlovsku Gatchini j menshe buv zajnyatij u teatri Ostanni roki zhittyaCherez nevilikovnu hvorobu tuberkuloz Paraskoviyi Zhemchugovoyi jogo faktichnoyi druzhini graf zakriv teatr v Ostankino i 6 listopada 1801 tayemno odruzhivsya z neyu poperedno znajshovshi v arhivi dokumenti yaki mali b svidchiti pro yiyi pohodzhennya z polskogo shlyahetskogo rodu Kovalovih 3 lyutogo 1803 u nih narodivsya sin Dmitro Shlyub oprilyudneno tilki pislya smerti Zhemchugovoyi 23 lyutogo 1803 Sheremetyev zvernuvsya z listom do carya j povidomiv jomu pro odruzhennya z zhinkoyu pohodzhennya yakoyi bulo bezperechno blagorodne a takozh pro narodzhennya sina Dmitra spadkoyemcya Mikola Sheremetyev pomer u 1809 roci U zapoviti vin rozporyadivsya vlashtuvati skromnij pohoron u prostij domovini z doshok a groshi sho buli priznacheni na pishnij pohoron rozdati bidnyakam i peredati monastiryam Pohovanij u Peterburzi u rodinnij usipalnici grafiv Sheremetyevih v Oleksandro Nevskij lavri BlagodijnistU Rostovi Mikola Sheremetyev uprodovzh 1794 1802 rokiv sporudiv Dmitrivskij sobor Spaso Yakivskogo monastirya j materialno dopomagav jomu Takozh zbuduvav cerkvu Bogorodici v Novospaskomu monastiri sho v Moskvi Za 1793 1803 roki zbuduvav Prochanskij dim u Moskvi i cerkvu Svyatoyi Trijci pri nomu Vin takozh zasnovnik Nevskoyi bogadilni v Peterburzi PochestiNa chest Mikoli Sheremetyeva Dmitrivskij sobor Spaso Yakivskogo monastirya v Rostovi neridko nazivayut Sheremetyevskim Na chest Mikoli Sheremetyeva nazvano vulicyu v Moskvi SheremetyevskaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sheremetyev Mikola Petrovich Sudba talanta Teatr v dorevolyucionnoj Rossii Sost vstup st i komment L V Mankovoj M Pravda 1990 ISBN 5 253 00109 3 Douglas Smith The Pearl A True Tale of Forbidden Love in Catherine the Great s Russia New Haven Yale University Press 2008 Muzej sadiba Ostankino 5 serpnya 2017 u Wayback Machine Kinofilm Grafinya Sheremetyeva 21 sichnya 2012 u Wayback Machine PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kalendar pamyatnyh dat Iyul 2011 nedostupne posilannya z serpnya 2019 Div takozhKripactvo Balet Opera Kripackij teatr Kuskovo sadiba Rekonstrukciya notnoyi kolekciyi grafa O K Rozumovskogo za katalogami XVIII storichchya