Попі́вка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Тернівської сільської громади. У селі мешкає 1039 людей. На території Попівки знаходиться одне з двох водосховищ колишнього Смілянського району, на р. Гнилий Ташлик. Мінерально-сировинні запаси: сірий граніт, площею 28,0 тис. м²; пісок, площею 14,0 тис. м².
село Попівка | |
---|---|
Вид з полів на пров. Романенка, вздовж якого розташовувався лівий бік маєтку Миколи Білокопитова, а також панський сад | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Тернівська сільська громада |
Облікова картка | [1] |
Основні дані | |
Засноване | Перша половина XVII ст. |
Населення | 1039 |
Площа | 3,728 км² |
Густота населення | 278,7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 20735 |
Телефонний код | +380 4733 |
Катойконіми | Попівчани, попівчанин, попівчанка |
День села | 30 серпня |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′47″ пн. ш. 31°49′21″ сх. д. / 49.11306° пн. ш. 31.82250° сх. д.Координати: 49°06′47″ пн. ш. 31°49′21″ сх. д. / 49.11306° пн. ш. 31.82250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 118 м |
Водойми | р. Гнилий Ташлик, став у Ковалиському яру |
Відстань до обласного центру | 46,3 км |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Сердюківка |
Відстань до залізничної станції | 12 км |
Ліси | Карнаух, Байрак |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Центральна, 35, с. Тернівка, Черкаський р-н, Черкаська обл., 20733; старостат — вул. Центральна, 84, с. Попівка, Черкаський р-н, Черкаська обл., 20735 |
Сільський голова | Кривда Юрій Іванович |
Староста | Вибивайло Володимир Федотович |
Карта | |
Попівка | |
Попівка | |
Мапа | |
Попівка у Вікісховищі |
Назва
Назва села
За легендою та переказами старожилів, назва села з'явилась, коли тут жив і працював попом один чоловік, який мав доньку. Вона була наділена природною красою і була настільки вродлива, що проїжджі та приїжджі люди завжди казали: «О, це ж тут мешкає та сама прекрасна попівна!» І коли йшлося про вказівку дороги до Попівки чи про село як про кінцевий пункт призначення, то люди завжди використовували у своєму мовленні цю яскраву ознаку як орієнтир, наприклад: до попівни; там (туди), де попівна живе; повз попівну і таке ін.
Так, за цією версією, етимологічно назва ґрунтується на слові, яке позначає доньку по відношенню до її батька за його професійною діяльністю:
піп → попова донька → попівна → Попівка.
За лінгвістично-історичною версією, у XVI—XIX ст. на південно-східних околицях Речі Посполитої, завдяки багатокультурності, найменування професій, світських і церковних функцій у посесивній формі знайшло відображення у топонімії, часто диференційованій на цій території географічно. Давньоруське п о п ъ (укр. піп, попа) зустрічається в різних морфологічних структурах із суф. -ов-, -овка в 17—18 століттях: Popow, Popowa, Popowo на Поділлі, Брацлавщині, Київщині та Чернігівщині; Popowiczew лише у колишньому воєводстві Чернігівському; P o p o w k a значиться на Волині, а також у воєводстві Чернігівському та Київському; лексема pop з'являється у 18 столітті у таких назвах: Popow-Róg (1789, Київське воєводство), Popowa Słoboda (Чернігівське воєводство) та ін.
Отже, за цією версією, назва походить знову ж таки від слова піп і утворилась за допомогою присвійного прикметника з додаванням суфікса:
піп → поповий → Попівка.
Назви сільських кутків та місцевостей
Попівка історично ділиться на декілька кутків:
- Дігтярка — раніше тут жив чоловік, що займавсь дігтярством — дігтяр;
- Центр — назва відповідно до географічного центру села та зосередження адміністративних, культурних та освітніх закладів;
- Клюшниця — там мешкав дід, який був ключником, у нього на великій в'язці було багато ключів від усіх приміщень у Попівському маєтку та господарчих споруд, і коли він ходив з нею, то чувся характерний дзенькіт;
- Минівка — давно на цьому місці найперший оселився козак, ім'я якого було Миня;
- Самарія — на місці, де починається цей куток стояла похилена скромна хатина, у якій жила одинока жінка на ім'я Марія, і коли люди питали, хто там живе, то місцеві їм відповідали «се (суч. укр. це) Марія, се Марія тут живе»;
- Маркотети (пагорби) — назва ґрунтується на трагічній історії про молоду жінку, яка мала малого сина Маркá, що якось погнав випасати худобу на цих пагорбах і зник (загинув), а мати ходила потім цими пагорбами шукати його та без упину гукала на весь голос «Марко, де ти..?», а через акустичні особливості горбів у відповідь їй чулося лише відлуння «марко-те-ти»;
- Волинець (пляжне місце) — пологе мілководдя на річці на Самарії, де мали можливість купатися діти, а найближче до нього проживала жінка з прізвищем Волинець;
- Ковалиський яр — розлогий яр зі штучним ставом та природним джерелом у своїй низині простягається у напрямку до сусіднього села Ковалиха;
- Западнá (урочище);
- Парубоцькі кринички — скупчення природних джерел води у глибині лісу Карнаух, де раніше завжди збиралися парубки для відпочинку;
- Карна(в)ух (ліс) — колись на Парубоцьких криничках сталася така запекла бійка між молодиками, що одному аж вухо відкарнали.
Історія
Село засноване в першій половині XVII століття, а перша письмова згадка датується 1764 роком. Саме в цьому році у Смілянській волості Київського воєводства і повіту був зроблений перепис євреїв.
2 січня 1787 року — князь Францішек Ксаверій Любомирський продає всі свої маєтності Смілянщини князеві Г. О. Потьомкіну. Ці маєтності економічно розподілялися на сім ключів: Смілянський, Шполянський, Туріянський, Вільшанський, Городиський, Радиванівський, Межирицький. Серед усіх містечок та сіл перейшла у власність Г. О. Потьомкіна і Попівка, яка на той час знаходиться саме у Смілянському ключі.
1793 рік — Попівка у складі великого Смілянського маєтку, внаслідок його тривалого спірного розподілу після смерті Г. О. Потьомкіна 5 (16) жовтня 1791 року між племінницями та племінниками князя, закріплюється за графом Олександром Самойловим.
З жовтня 1798 року — Попівка у складі Чигиринського повіту Київської губернії. З листопада 1800 року — село належить до Ташлицької волості Черкаського повіту Київської губернії.
26 серпня 1807 року — Олександр Миколайович Самойлов продає Попівку разом із залежним населенням (за часів царя Олександра І) Івану Федоровичу Красовському. Після його смерті майно залишається у Ксенії Степанівни Красовської (дружини). Коли померла і вона, то, за негласним заповітом, єдиною власницею Попівки стає саме їхня дочка Анна Красовська (у шлюбі — Білокопитова). Її чоловік Іван Петрович Білокопитов (1762—1825) з 1806 по 1815 рік воював проти Оттоманської Порти і наполеонівської Франції. 27 грудня 1815 р. він завершив військову кар'єру у званні генерал-майора, і відтоді оселився з дружиною у с. Попівка.
1827—1850 рр. — Попівський маєток і землі у власності Анни Іванівни Білокопитової, яка на цей період стала вже вдовою.
1848 року за бажанням А. І. Білокопитової було збудовано нову Успенську церкву на місці колишньої, застарілої. При церкві 36 десятин землі, вона дерев'яна та належить до 5-го приходського класу.
25 липня 1850 р. — внаслідок смерті А. І. Білокопитової їхні з Іваном Петровичем діти (Іван, Микола, Єлизавета, Олена, Оксана та Марія), окрім найстаршого з синів Михайла, уклали роздільний акт на Попівську маєтність. За ним, рухоме та нерухоме майно відійшло Миколі та Івану, а їхні сестри отримали грошовий наділ. Очевидно, грошову виплату взяв і Михайло, але раніше. З різних причин відтоді у Попівці з усіх вищезгаданих спадкоємців господарював одноосібно Микола Іванович Білокопитов.
1861 рік — Попівка є адміністративним центром Черкаського повіту Київської губернії, до складу якої входять села Попівка та Санжариха.
В селі було 896 мешканців, 2098 десятин землі. Колишня власність графа Самойлова, від котрого набута Іваном Красовським та успадкована його донькою Анною Білокопитовою, належить її спадкоємцям.
1879 рік — починає працювати початкова школа сільської управи. Учителем цієї школи був Бондар Іван Якович, житель села Попівки, який здобув освіту у дяка Тарковського в місті Біла Церква. Окремого шкільного приміщення не було, а навчання проводилося в одній кімнаті при розправі. Це була народна школа з трирічним навчанням. Основними предметами в ній були чистописання, читання та вивчення псалтиря. Навчання велося старослов'янською мовою. У школі панувала так звана «палкова дисципліна» — били усіх і за всяку провину.
Весною 1881 року помирає Микола Іванович Білокопитов. Управління Попівськими маєтностями беруть у свої руки його зять Ілля Ілліч Мечников та дружина Єлизавета Іванівна Білокопитова (до шлюбу Граве), яких 20 травня 1881 р. Черкаська Дворянська опіка назначила опікунами для неповнолітніх дітей (крім Ольги та Катерини) Миколи Івановича та Єлизавети Іванівни.
1882 рік — помирає і Єлизавета Іванівна, замість якої опікуном стала Катерина Миколаївна Білокопитова (сестра-близнючка Ольги), а в травні цього ж року І. І. Мечников йде у відставку з Імператорського Новоросійського університету через утиски з боку міністерства освіти та за проукраїнську позицію і патріотизм. Тому вже у 1883 році він разом з усім молодим сімейством Білокопитових остаточно переїжджає у Попівку для постійного проживання і керування справами маєтку.
1883 рік — І. І. Мечников організовує будівництво церковнопарафіяльної школи. Восени цього року воно було повністю завершене. Таким чином, відтоді у Попівці одночасно діяли дві школи. Церковнопарафіяльна і народна школа проіснували до 1903 року, а потім були реорганізовані у одну Міністерську народну школу, де дітей навчав місцевий житель, Тихоненко Юрій Макарович, який 1902 року закінчив навчання в духовній семінарії Києва.
1902 рік — маєток Білокопитових й саму Попівку разом із одною православною церквою, двома школами, одним водяним млином та чотирма вітряними й трьома кузнями купує колезький асесор Олександр Йосипович Добровольський. Відтоді він займається там не лише рослинництвом, а й тваринництвом: Добровольський розводить у Попівці корів симентальської породи (стадо мало до 200 голів) та коней. На жаль, ця галузь припиняє свій розвиток у 1908 році у зв'язку зі смертю О. Й. Добровольського.
1912 рік — за рішенням земства розпочалось будівництво нової школи, розрахованої на три класні кімнати, яке завершилось на початку 1914 року. Навчання там спершу було трирічне, але у 1916 році за клопотанням більшості прогресивного населення Попівки була створена вже трудова семирічна школа, яка діяла до листопада 1917 року. Після Жовтневої революції тоді ще нова школа припинила працювати. Процес навчання відновився лише 1919 року. Керував в цей період школою Льодін Дмитро Аркадійович, але на той час вона знову стала не семирічною, а Попівською початковою школою на чотири класи. У ній вже не вивчали Закон Божий, але учням обов'язково треба було знати щонайменше дві молитви, адже їх щосуботи водили до Успенської церкви. У 1919—1920 рр. школа працювала непостійно, внаслідок наявності в селі різних «куркульських» угрупувань: часто розганяли дітей під час занять, переслідували вчителів, які почали активно допомагати революційному комітету насаджувати радянську владу у Попівці. Кривавою розв'язкою цього протистояння стало вбивство вчителя Бідного Якова Олексійовича у 1921 році.
1918 рік — утворено сільськогосподарську комуну під назвою «Воля». 1929 року, внаслідок жорсткого насадження радянською владою суцільної колективізації, попівчани змушені були створити колгосп «Серп». У 1947 році його перейменовано на «Пам'ять Леніна». 1992 року відбулась реорганізація колгоспу у колективне сільськогосподарське підприємство (КСГП) «Пам'ять Леніна». А у 2000 році КСГП перетворено в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Надія».
Травень 1918 року — на території села відбувалися криваві сутички партизанів з німецькими та австро-угорськими окупантами, які примусово вилучали продовольство.
20 грудня 1919 року — під час погромів останніми військовими частинами ЗСПР у м. Сміла Київської губернії, що тривали ще із серпня 1919 р., із с. Попівка відстрілювались гарматами червоні партизани у бік міста, і таким чином прогнали нападників.
1920 рік — сільську церкву та школу було відокремлено одну від одної. Трохи пізніше, на зламі 30-х — 40-х рр., внаслідок широкомасштабних антирелігійних та антицерковних кампаній в Україні, впроваджених радянською владою, церкву Успіння Пресвятої Богородиці у с. Попівка зруйнували, а залишки придатних будівельних матеріалів використали для будівництва сільського клубу.
В 1932—1933 роках у селі від голоду загинуло близько 111 осіб. На сьогодні встановлено імена лише 24 людей (на підставі свідчень очевидців Голодомору Донцової Віри Федорівни, Одородько Ганни Сергіївни, Овчаренко Марії Романівни):
|
|
3 лютого 1944 року — оголошено про вигнання з села нацистських окупантів. За мужність та відвагу 247 жителів Попівки відзначено урядовими нагородами, 202 мешканці загинуло під час Другої світової війни.
18 листопада 2009 року — поблизу цвинтаря відбулося відкриття меморіалу, присвяченого жертвам Голодомору 1932—33 рр., а у серпні 2018 року завідувач науково-дослідного відділу Національного музею Голодомору-геноциду Лариса Артеменко та старший науковий співробітник Ольга Вигодованець здійснили науково-пошукову експедицію до Черкаської області (Городищенський, Смілянський та Чигиринський райони). До їхнього дослідницького плану увійшла і Попівка, де місцевий житель Олександр Савович Шаповал (1925 р. н.) розповів їм про особливості хлібозаготівельної кампанії, яка фактично перетворилася на вилучення усіх продовольчих запасів. Непокірних викликали на допити, погрожували виселенням. Голод посилювався. Сільрада організувала щоденне вивезення трупів померлих. Ці відеоспогади можна переглянути на тачскрінах у Залі пам'яті музею у Києві.
До 12 липня 2018 року — адміністративний центр Попівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, у підпорядкуванні якої перебуває селище Червоне.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1024 | 98.56% |
російська | 15 | 1.44% |
Усього | 1039 | 100% |
Найвідоміший житель
1858 року в селі народилась Ольга Миколаївна Білокопитова, дочка маршалка одеського шляхецтва Миколи Білокопитова та друга дружина видатного вченого та лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова. Сам учений вперше приїхав сюди у 1875 році. 14 лютого того ж року він одружився з Ольгою. Відтоді кожного року на весну-літо подружжя приїздило до Попівки — у садибу-родове гніздо, що стояла понад річкою Гнилий Ташлик й від котрої ще й досі в селі залишилася панська комора, яка слугує і тепер, водяний млин, який працював до початку XXI ст., а зараз руйнується, та залишки муру.
Так було до 1881—1882 рр., коли підуть з життя один за одним батьки Ольги Миколаївни. Якраз після цього Ілля Ілліч Мечников подав у відставку, і поселився з коханою Ольгою в маєтку у Попівці, взявши опіку (разом із сестрою-близнючкою Ольги — Катериною) над її меншою сестрою Оксаною та братами: Володимиром, Миколою, Василем, Костянтином, Олександром.
Загалом всесвітньо відомий вчений прожив в селі 13 років поспіль. За цей час Мечников обладнав у селі свою приватну лабораторію та за власний кошт звів церковнопарафіяльну школу, що розміщується і дотепер неподалік нинішньої сільської школи.
У тій лабораторії він завершив роботу у всій повноті над дослідженням явища фагоцитозу, адже на той час міг вільно і спокійно працювати лише тут, у Попівці, а не в Одесі, наприклад. Окрім дружини, яка в усьому йому допомагала, сприяли успішній науковій діяльності І. І. Мечникова природа і ландшафт Попівки: повновода велика річка, ліс, поля із сільськогосподарськими культурами, де він вів систематичні зоологічні дослідження. Так, в 1879—1880 рр. Мечников вивчає біологію хлібного жука (Anisoplia austriaca), що нищив посіви в Попівському маєтку й у нього виникає новаторська ідея мікологічної боротьби з цим шкідником, тобто штучного зараження жука патогенним грибком — . Провівши експериментальне зараження жука в сільській лабораторії, вчений переніс культуру грибка на дослідні поля й отримав обнадійливі результати. Займався він і походженням риб та інших хребетних, спостерігаючи за живністю Гнилого Ташлика на території Попівки. Зі збором піддослідного матеріалу Мечникову допомагали місцеві діти.
Збереглися відомості, що вчений добре почувався серед природи Попівки: вранці бігав до річки, ходив босоніж берегами, полював сачком, полюбляв піші прогулянки околицями мальовничої Попівки.
Для вшанування пам'яті про славетного жителя в 2000 році ім'ям вченого назвали сільський провулок, а в сільській школі, в одному з навчальних класів, було оформлено кімнату-музей Іллі Мечникова, в експозиції якого також зберігається ряд цінних архівних і фотоматеріалів (світлини обійстя Білокопитових, старої сільської школи, самого вченого з дружиною на прогулянці за Попівкою тощо).
Інфраструктура
Об'єкти забезпечення життєдіяльності села
Сучасна Попівська школа (будівля) існує вже більше ста років. До 2020 року включно загальноосвітня школа мала І—ІІ ступінь і надавала змогу дітям навчатись до 9 класу. У червні 2020 року навчальний заклад було примусово реорганізовано тодішнім керівництвом Тернівської ОТГ у початкову школу.
З червня 1996 року готує до школи найменших жителів села ДНЗ № 23 Росинка, який знаходиться поруч неї, на місці, де була Успенська церква.
Основна зала будинку культури вміщує 400 сидячих місць. В окремому приміщенні є змога пограти в настільний теніс та ін. Ще в одній залі проводяться церемонії реєстрацій шлюбу.
Сільська громадська бібліотека працює у будівлі БК. У 1972 році її обсяг сягав 8100 книг. Також там пропонується для читання різна періодика.
З 2008 року у селі працює парафія Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ КП. Приблизна кількість парафіян — 100. Церковні обряди та служіння проходять у пристосованому приміщенні, а саме у тій самій (раніше) церковнопарафіяльній школі, збудованій І. І. Мечниковим. Причиною цього є попереднє знищення оригінальної будівлі Успенської церкви в с. Попівка у XX ст. Священиком працює Гринів Василь Ярославович (Черкаська Єпархія УПЦ).
Територія поховання ділиться на дві частини: старе і нове кладовища, які є суцільною земельною ділянкою, але розділені умовно ворітьми на вході до нового кладовища. Старе кладовище починається недалеко від подвір'я сучасного дитсадка, адже ще століття назад на цьому подвір'ї височіла Успенська церква, тому це було продумано з погляду розташування. Серед могил на старому цвинтарі вже малоймовірно віднайти конкретне захоронення — час нещадно рівняє ледь помітні горбики могил із землею, а відсутність у більшості будь-яких пам'ятних знаків тим більш заплутує історію. Тим не менш, там поховані члени дворянського роду Білокопитових, з трьома поколіннями яких пов'язаний цілий пласт історії Попівки. Загальна площа сільського кладовища — 2,37 га.
За адресою вул. Центральна, 56 розташований Попівський ФАП, який забезпечує послуги з надання первинної медичної допомоги та направлення до лікаря-спеціаліста.
Провадить господарську діяльність з торгівлі лікарськими засобами та товарами медичного застосування (без права виробництва лікарських засобів) державна Аптека № 105, за адресою вул. Центральна, 62.
З 2000 року у Попівці веде діяльність СТОВ Надія, засновником якого є Половинка Микола Михайлович. Сільськогосподарське товариство займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на полях села. Крім цього в селі є ще два приватні підприємці: Хоменко Олександр Володимирович, що керує фермерським господарством «АГРОДАР 2014», та Одородько Богдан Юрійович. Вони також займаються зерном, орендуючи пайову землю у селян. Є у Попівці і рибний бізнес, засновником якого є відомий у світі український веслувальник Мотузенко Олександр Олексійович: для ведення прісноводного рибництва використовують місцеву річку та дамбу.
Відділення Укрпошти розташоване у будівлі старостату. 2010 року на території села зведено вежу мобільного зв'язку української телекомунікаційної компанії Київстар, яка забезпечує Попівку покриттям 4G. У 2012 році ще один національний оператор місцевого й мобільного зв'язку Інтертелеком встановив свою вежу в селі, на території тракторної бригади. Вона забезпечує покриття покоління 3G.
В селі працюють три крамниці — дві продовольчі (ФОП Ружин В'ячеслав Дементійович та ін.) та одна з господáрським асортиметом (ФОП Трушкевич Олег Юрійович), а також один кіоск.
Транспорт
В населеному пункті розвинене автобусне сполучення. Крізь Попівку прямують такі місцеві рейси як:
- Сміла — Попівка;
- Сміла — Санжариха;
- Сміла — Сердюківка.
Доступне також пряме сполучення з Черкасами рейсовим міжобласним автобусом Черкаси — Новомиргород.
Поблизу Попівки, як і крізь неї пролягають траси автомобільних доріг державного та місцевого значення. Основними автошляхами, які проходять найближче до села, є автомобільна дорога національного значення Н01 сполученням Київ — Знам'янка. Ця дорога відповідає параметрам III технічної категорії та проходить з північно-східного боку, на відстані 12,1 км від села. На відстані 7,5 км від села проходить траса автомобільної дороги національного значення Н16 сполученням Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань. Вказана дорога лежить з північно-західного боку села та також відповідає параметрам III технічної категорії.
Безпосередньо через село проходить траса автомобільної дороги територіального значення Т 2414, яка сполучає маршрут Сміла — Ташлик — Капітанівка — Новомиргород та відповідає параметрам IV технічної категорії. В межах села траса цієї дороги проходить вулицею Центральною. Також селом пролягає траса автомобільної дороги обласного значення , яка має сполучення Ковалиха — Попівка — Червоне. В межах села траса цієї дороги проходить вулицями Мороза, Центральною та провулком Романенка. Шлях районного значення сполученням /Ковалиха — Попівка — Червоне/ — Сердюківка — ст. Сердюківка на території Попівки пролягає там само.
У мистецтві
Село змальоване у повісті Тодося Осьмачки «План до двору», і, як пояснює сам автор у передмові, прототипів головних героїв він взяв з іншого краю й змінив їм імена, аби убезпечити на момент публікації ще живих учасників цих подій від будь-яких переслідувань. Звідси й накладання деяких запозичених на реальні географічні назви, що пов'язані з Попівкою, наприклад, Гнилий Тікич — це, насправді, Гнилий Ташлик (річка) та ін. Твір було завершено 12 лютого 1950 року, а видано 1951 року, хоча самі зображені перипетії стосуються періоду примусової колективізації у сільських місцевостях. Там Попівка фігурує як основний художній топос, на фоні якого відбувається розвиток подій у сюжетних лініях, як-от:
Південне сонце, неначе крізь вінець велетенського колоска, з розпеченими остюками, зупинило попівські поля, село і облупану церкву разом з кладовищем, які були все-таки не такі чутливі, як людське око. Тітка Лепестина зайшла із сходки чогось просто до одного селянина і в його хаті з півгодини побувши пішла стежкою через кладовище на Будяківський куток. |
А тим часом поволі підводився місяць на небо у тім напрямку, де має бути Чигиринський ліс. І навколо Попівки заблищали від його світла і високі могили, і далекі горби, і затемнені чарівними тінями долини. А вся Попівка уже без садків, без тополь і без яворів оголена заблищала білими стінами хат над Гнилим Тікичем, який пересікає її вздовж від Сердюківки до Ташлика. А церква на вигоні і без хрестів, і без вікон, з опалою штукатуркою, якоюсь рудою понурістю витяглася над селом і робила кладовище чорнішим і поле пустельнішим. |
Добра штука! І він швидко знов ударив коня і кінь пішов тюпака проз хутір. І коли голова Попівського колгоспу оглянувся, то ззаду виднів лише вершок тополі, а все інше затулило поле горбом. Кінь став. Їздець його не гонив, їздець почав нерішучо оглядатися на боки, і, нікого не помітивши, крім села Санджарівки в долині, якось винувато потяг за ліву возжину коня, і той повернув назад у напрямку до Попівки... |
Пóстаті
- Романенко Феодосій Юхимович (1907 — січень 1944) — рядовий солдат-червоноармієць 936-го стрілкового полку 254-ї стрілкової дивізії, пропав безвісти під час визволення Попівки у Другій світовій війні, пізніше знайдений убитим. Похований на центральній площі села у парку. Іменем бійця названо сільський провулок.
- Лисюк Іван Феоктистович (1900 — 27.01.1944) — рядовий солдат-червоноармієць 936-го стрілкового полку 254-ї стрілкової дивізії, загинув під час визволення Попівки у Другій світовій війні. Первинне місце поховання — на сільському кладовищі, перепохований на центральній площі села у парку. Через неточності у документуванні є ще два варіанти прізвища: Лисак, Лисок. Його іменем названий провулок села, але у варіанті саме Лисюк.
- Цегельник Іван Євдокимович (? — 27.01.1944) — рядовий солдат-червоноармієць 933-го стрілкового полку 254-ї стрілкової дивізії, загинув під час визволення Попівки у Другій світовій війні. Похований на центральній площі села у парку. Внаслідок неточного розшифрування списків загиблих солдат (складених від руки), є інший варіант прізвища — Цивільник, але один з провулків Попівки має назву Цегельника.
- Ларьов Іван Васильович (4.05.1915 — 30.01.1944) — командир кулеметного взводу 936-го стрілкового полку (254-а стрілкова дивізія, 52-а армія, Воронезький фронт), лейтенант. Уродженець села Локоть (тепер Цілинного району Алтайського краю), із сім'ї селянина. Росіянин за національністю, закінчив 5 класів, працював у колгоспі. В Червоній Армії у 1937—39 рр. брав участь у спорудженні важливих об'єктів Комсомольська-на-Амурі у складі Особливого військово-будівельного корпусу. В діючій армії з лютого 1942 року. Закінчив курси молодших лейтенантів. І. В. Ларьов у складі штурмової групи з двома кулеметними розрахунками 1 жовтня 1943 року переправився через Дніпро в районі села Хрещатик (Черкаський район Черкаської області). Гітлерівці намагались запобігти захвату червоноармійськими підрозділами цього села, проте радянським піхотинцям вдалось витіснити супротивника й захватити околицю села. Проти союзних підрозділів воювало близько одного батальйона гітлерівців. В найнапруженіший момент бою за кулемет загинув сам командир, а коли закінчились патрони для кулемета, лейтенант Ларьов, хоч і був поранений, підняв свої розрахунки й з гвинтівкою в руках влився у бойові порядки стрілкового взводу. В рукопашній сутичці він знищив чотирьох фашистів. Ворог мусив відступити. Лейтенант І. В. Ларьов згинув у бою за Попівку 30 січня 1944 року. Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за мужність, відвагу та героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, лейтенанту Ларьову Івану Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений також орденом Леніна. Похований в селі Попівка (колишнього Смілянського району Черкаської області). Іменем героя названо одну з вулиць Попівки.
- Бондар Олександр Іванович (1928—2003) — Герой Соціалістичної Праці, уродженець с. Попівка.
- Гирник Сергій Миколайович (нар. 2.08.1966) — воїн-афганець, рядовий солдат Радянської армії (, , в/ч пп 24026). Учасник бойових дій в Афганістані з 11 лютого 1986 року по 25 грудня 1987 року в районі перевалу Саланг. Після призову на військову службу (20 листопада 1985 року) був направлений у складі групи із приблизно 50 новобранців до центру підготовки військовослужбовців, який знаходився на території ТуркВО у м. Ашхабад. Там навчався у підрозділі водіїв-механіків бронетехніки. Після цього потрапив до окремого дорожньо-комендантського батальйону, який дислокувався у населеному пункті . Зі спогадів Сергія Миколайовича, щоденно на виконання бойового завдання за маршрутом виходило близько 15 екіпажів БТР-70 для охорони та забезпечення порядку руху автотехніки на магістральній дорозі Пулі-Хумрі — Саланг — Баграм. Постійно мали сутички та перестріли з моджахедами, і за весь час комендантської служби їхньому екіпажу БТР № 247, де він був водієм-механіком, часто доводилося вступати у бій з «душманами» на різних ділянках маршруту. Завжди підтримувався радіозв'язок зі сторожовими заставами, автоколонами та центром авіаційної підтримки, а також екіпаж надавав технічну допомогу автомобільним підрозділам.
- Третяк Олександр Анатолійович — воїн-афганець.
- Голубчик Василь Миколайович — воїн-афганець.
Пам'ятки культури
На території села є 4 пам'ятки культурної спадщини:
- Водяний млин (мур.);
- Господарчий склад (мур.);
- Братська могила радянських воїнів;
- Пам'ятник воїнам-односельцям.
Див. також
Примітки
- . https://ternotg.org.ua/. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
- . https://ternotg.org.ua/. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- Рада зменшила кількість районів в Україні: 136 замість 490. https://www.pravda.com.ua/. Процитовано 29 липня 2020.
- Сергій КОНЯКІН, Інгріда ЧЕМЕРИС ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У СМІЛЯНСЬКОМУ РАЙОНІ (СЕРЕДНЄ ПРИДНІПРОВ’Я). https://www.researchgate.net/. Процитовано 10 липня 2020.
- Nazwy zawodów oraz stanowisk świeckich i kościelnych w toponimach dzierżawczych na dawnych Kresach południowo-wschodnich w wiekach XVI-XIX // Teresa Pluskota (PDF). https://cejsh.icm.edu.pl. Процитовано 29 червня 2020.
- Тетяна Гаврилова, Зоя Денисенко МІКРОТОПОНІМІЯ СМІЛЯНЩИНИ В НАРОДНИХ ОПОВІДЯХ, ПЕРЕКАЗАХ, ЛЕГЕНДАХ (фрагмент «Словника мікротопонімії Черкащини») (PDF). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 1 липня 2020.
- Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов, высочайше утвержденной при Киевском Военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Часть 5. Том 2. Выпуск 1-й. 1890. Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765-1791 гг (PDF). http://www.family-stories.net/. Процитовано 15 червня 2020.
- Юрій Мариновський, Іван Удовик Документи про Смілянську маєтність (Смілянщину) Г. О. Потьомкіна (1787—1796/1797): ще одне трактування. Публікації архівних документів. — 2008 рік. — с. 96—127 (PDF). Процитовано 10 червня 2020.
- . http://smilarda.gov.ua/. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 10 червня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- Памятная книжка Киевской епархии. — Київ, 1882. — 262 с. — с. 205—206. https://viewer.rusneb.ru/. Процитовано 18 червня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 9 червня 2020.
- Географічний словник Польського королівства та інших слов'янських країн, том VIII, стор. 802. http://dir.icm.edu.pl/ (польська) . Процитовано 8 червня 2020.
- (PDF). https://www.ck.archives.gov.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- Що вирощували на Черкащині 100 років тому?. http://uman.info/. Процитовано 15 червня 2020.
- (PDF). https://core.ac.uk/. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- №116. Запись сообщения свидетеля И. Гальперина представителем Отдела помощи погромленным при РОКК на Украине А. Д. Юдицким о погромах частями ВСЮР в м. Смела Киевской губ. в августе—декабре 1919 г. 26 ноября 1920 г. https://scepsis.net/. Процитовано 3 липня 2020.
- № 122. Запись рассказа пострадавшего Г. Бродянского уполномоченным Редакционной коллегии М. Рекисом о погромах подразделениями ВСЮР в м.м. Ротмистровка и Смела Черкасского уезда Киевской губ. в декабре 1919 г. https://scepsis.net/. Процитовано 3 липня 2020.
- . http://www.vox-populi.com.ua/. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 30 липня 2020.
- Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Черкаська область. — Т. 1, ч. 1. — с. 614 (PDF). https://holodomormuseum.org.ua/. Процитовано 14 червня 2020.
- (PDF). https://www.warmuseum.kiev.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2021. Процитовано 11 червня 2020.
- . http://smilarayrada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- Новини музею. 31 серпня 2018. https://holodomormuseum.org.ua/. Процитовано 19 червня 2020.
- Попівська сільська рада Черкаська область, Смілянський район. http://w1.c1.rada.gov.ua/. Процитовано 8 червня 2020.
- Панський млин скоро розвалиться, с. Попівка, Смілянський район, Черкаська обл. За рулём Черкассы. https://www.youtube.com/. Процитовано 13 липня 2020.
- «СЕКРЕТНІ» ТУРИСТИЧНІ МІСЦЯ ЧЕРКАЩИНИ. https://smila-ua.com/. Процитовано 2 липня 2020.
- Україна та Франція у житті та творчому доробку нобелівського лауреата І. І. Мечникова (1845-1916): невідома архівна сторінка історії вітчизняної агробіології / В.А. Вергунов // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2008. — Вип. 8. — С. 168-177 (PDF). http://dspace.nbuv.gov.ua/. Процитовано 18 червня 2020.
- Филогенетические и энтомологические исследования. И. И. Мечников — нобелевский лауреат. http://www.ras.ru/. Процитовано 19 червня 2020.
- Нікітенко Людмила Листи щастя: кохання свого життя всесвітньо відомий біолог Ілля Мечников знайшов у селі Попівці на Черкащині // «Україна молода», № 241 за 20 грудня 2008 року
- Школі на Черкащині виповнилося 100 років. 18 жовтня 2012 року. https://procherk.info/. Процитовано 2 липня 2020.
- Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Попівка Тернівської сільської ради. Черкаська область. ІСУО. https://ck.isuo.org/. Процитовано 10 липня 2020.
- Проблема зі школами у Тернівській ОТГ. Студія Тясмин. https://www.youtube.com/. Процитовано 9 липня 2020.
- У ТЕРНІВСЬКІЙ ОТГ ПРИЙНЯЛИ РІШЕННЯ ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ ШКІЛ. Смілянські обрії. http://obrii.biz/. Процитовано 9 липня 2020.
- Просять не реорганізувати школу жителі села Попівка на Черкащині. Суспільне:Черкаси. https://www.youtube.com/. Процитовано 9 липня 2020.
- Сільська школа на роздоріжжі. СМІЛА-INFO. http://sl-smila.in.ua/. Процитовано 9 липня 2020.
- Дошкільний навчальний заклад № 23 "Росинка" с. Попівка. https://youcontrol.com.ua/. Процитовано 12 червня 2020.
- Перелік уcтанов. Будинки культури (PDF). http://ck-oda.gov.ua/. Процитовано 16 червня 2020.
- Історія міст і сіл УРСР. 1972 рік. ПОПІВКА, СМІЛЯНСЬКИЙ РАЙОН, ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ. http://ukrssr.com.ua/. Процитовано 16 червня 2020.
- . http://smilarda.gov.ua/. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- . https://declarations.com.ua/. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- ГЕРБ БЕЛОКОПЫТОВЫХ. Общий гербовник дворянских родов Российской империи. https://gerbovnik.ru/. Процитовано 11 липня 2020.
- Генеральний план с. Попівка. http://ternotg.org.ua/. Процитовано 10 липня 2020.
- . https://micto.ua/. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 12 червня 2020.
- . http://pub-mex.dls.gov.ua/. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- . https://ring.org.ua/. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ". Інформація з ЄДР. https://clarity-project.info/. Процитовано 11 червня 2020.
- (PDF). http://www.consumer.gov.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- ФГ АГРОДАР 2014. YOU CONTROL. https://youcontrol.com.ua/. Процитовано 10 липня 2020.
- . https://agrostat.com.ua/. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- ФОП МОТУЗЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ. YOU CONTROL. https://youcontrol.com.ua/. Процитовано 13 липня 2020.
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. http://services.ukrposhta.com/. Процитовано 11 червня 2020.
- Карта покриття "Київстар". Черкаська область. https://kyivstar.ua/. Процитовано 10 червня 2020.
- Перелік обласних центрів та населених пунктів України, у яких забезпечено можливість отримання послуг 4G (PDF). https://nkrzi.gov.ua/. Процитовано 10 червня 2020.
- Карта покриття "Інтертелеком". https://www.intertelecom.ua/. Процитовано 11 червня 2020.
- (PDF). https://ck.dsns.gov.ua/. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2018. Процитовано 11 липня 2020.
- . https://inspections.gov.ua/. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- . http://smilarda.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- Рейс: 703 Черкаси АС-2 — Новомиргород. http://bus.com.ua/. Процитовано 9 червня 2020.
- Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 26 липня 2020.
- Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 26 липня 2020.
- Дорожні ремонти: на Смілянщині будують дорогу в селах Ковалиха − Попівка – Червоне. http://ck-oda.gov.ua/. Процитовано 13 серпня 2020.
- Тодось Осьмачка План до двору. Повний текст твору. https://www.ukrlib.com.ua/. Процитовано 16 червня 2020.
- Мірошник О. Символізація людської деструктивності в повісті Тодося Осьмачки "План до двору" / О. Мірошник // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки. — 2015. — № 25. — С. 46—53. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/. Процитовано 16 червня 2020.
- . http://shpolavisti.com.ua/. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- Романенко Феодосий Ефимович. Герои войны. https://pamyat-naroda.ru/. Процитовано 5 липня 2020.
- ВУЛИЦІ ПОПІВКИ, Черкаська область, Смілянський район. https://postindex.pp.ua/. Процитовано 6 липня 2020.
- Лысюк Иван Феоктистович. https://pamyat-naroda.ru/. Процитовано 12 липня 2020.
- Лысак Иван Феоктистович. Герои войны. https://pamyat-naroda.ru/. Процитовано 6 липня 2020.
- Поштові індекси в Черкаській обл., Попівка, провулок Лисюка. https://postaldb.net/. Процитовано 6 липня 2020.
- Цивильник Иван Евдокимович. Герои войны. https://pamyat-naroda.ru/. Процитовано 6 липня 2020.
- Цегельник Иван Евдокимович. Герои войны. https://pamyat-naroda.ru/. Процитовано 6 липня 2020.
- Індекси. с. Попівка, пров. Цегельника. https://indexy.com.ua/. Процитовано 6 липня 2020.
- 4 МАЯ РОДИЛИСЬ... https://www.liveinternet.ru/. Процитовано 9 серпня 2020.
- Герои страны. http://www.warheroes.ru/. Процитовано 5 липня 2020.
- Валерій Гогоренко "Пам'ять афганських днів". http://www.smilamedia.org.ua/. Процитовано 28 липня 2020.
Джерела
- Popówka 1.) wieś nad Taszlikiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 802. (пол.)
- Popówka 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 496. (пол.)
- Похилевич Лаврентій Іванович Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. — Киев: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. — [2], V, 763 c. — с. 635.
- Удовик І. А. Білокопитові на теренах «Смілянського графства» кн. Г. О. Потьомкіна // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки: наук. журн. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси: Вид-во Черкас. нац. ун-т, випуск 160/161 за 2009 рік.
- Catherine the Great and Potemkin: The Imperial Love Affair. — 2010. — 640 с.
- Анатолій Дейнеко Село наше Красне… Історія Красносілки: від сивої давнини до наших днів. — Д.: АРТ-ПРЕС, 2007. — 440 с. + вкл. — с. 47—50.
- Слабошпицький Михайло Федотович Поет із пекла (Тодось Осьмачка). — Київ: Вид-во М. П. Коць: Ярославів Вал, 2003. — 366, [2] с. : іл. — с. 113—123.
- Aleksander Jabłonowski Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej: epoka prezełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi. Ziemie ruskie Rzeczypospolitej
Посилання
- Погода в селі Попівка
- Офіційний сайт Попівської школи
- Фотогалерея Попівки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popi vka selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Ternivskoyi silskoyi gromadi U seli meshkaye 1039 lyudej Na teritoriyi Popivki znahoditsya odne z dvoh vodoshovish kolishnogo Smilyanskogo rajonu na r Gnilij Tashlik Mineralno sirovinni zapasi sirij granit plosheyu 28 0 tis m pisok plosheyu 14 0 tis m selo Popivka Vid z poliv na prov Romanenka vzdovzh yakogo roztashovuvavsya livij bik mayetku Mikoli Bilokopitova a takozh panskij sadVid z poliv na prov Romanenka vzdovzh yakogo roztashovuvavsya livij bik mayetku Mikoli Bilokopitova a takozh panskij sad Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Ternivska silska gromada Oblikova kartka 1 Osnovni dani Zasnovane Persha polovina XVII st Naselennya 1039 Plosha 3 728 km Gustota naselennya 278 7 osib km Poshtovij indeks 20735 Telefonnij kod 380 4733 Katojkonimi Popivchani popivchanin popivchanka Den sela 30 serpnya Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 47 pn sh 31 49 21 sh d 49 11306 pn sh 31 82250 sh d 49 11306 31 82250 Koordinati 49 06 47 pn sh 31 49 21 sh d 49 11306 pn sh 31 82250 sh d 49 11306 31 82250 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi r Gnilij Tashlik stav u Kovaliskomu yaru Vidstan do oblasnogo centru 46 3 km Vidstan do rajonnogo centru 15 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Serdyukivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Lisi Karnauh Bajrak Misceva vlada Adresa radi vul Centralna 35 s Ternivka Cherkaskij r n Cherkaska obl 20733 starostat vul Centralna 84 s Popivka Cherkaskij r n Cherkaska obl 20735 Silskij golova Krivda Yurij Ivanovich Starosta Vibivajlo Volodimir Fedotovich Karta Popivka Popivka Mapa Popivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Popivka NazvaNazva sela Za legendoyu ta perekazami starozhiliv nazva sela z yavilas koli tut zhiv i pracyuvav popom odin cholovik yakij mav donku Vona bula nadilena prirodnoyu krasoyu i bula nastilki vrodliva sho proyizhdzhi ta priyizhdzhi lyudi zavzhdi kazali O ce zh tut meshkaye ta sama prekrasna popivna I koli jshlosya pro vkazivku dorogi do Popivki chi pro selo yak pro kincevij punkt priznachennya to lyudi zavzhdi vikoristovuvali u svoyemu movlenni cyu yaskravu oznaku yak oriyentir napriklad do popivni tam tudi de popivna zhive povz popivnu i take in Tak za ciyeyu versiyeyu etimologichno nazva gruntuyetsya na slovi yake poznachaye donku po vidnoshennyu do yiyi batka za jogo profesijnoyu diyalnistyu pip popova donka popivna Popivka Za lingvistichno istorichnoyu versiyeyu u XVI XIX st na pivdenno shidnih okolicyah Rechi Pospolitoyi zavdyaki bagatokulturnosti najmenuvannya profesij svitskih i cerkovnih funkcij u posesivnij formi znajshlo vidobrazhennya u toponimiyi chasto diferencijovanij na cij teritoriyi geografichno Davnoruske p o p ukr pip popa zustrichayetsya v riznih morfologichnih strukturah iz suf ov ovka v 17 18 stolittyah Popow Popowa Popowo na Podilli Braclavshini Kiyivshini ta Chernigivshini Popowiczew lishe u kolishnomu voyevodstvi Chernigivskomu P o p o w k a znachitsya na Volini a takozh u voyevodstvi Chernigivskomu ta Kiyivskomu leksema pop z yavlyayetsya u 18 stolitti u takih nazvah Popow Rog 1789 Kiyivske voyevodstvo Popowa Sloboda Chernigivske voyevodstvo ta in Otzhe za ciyeyu versiyeyu nazva pohodit znovu zh taki vid slova pip i utvorilas za dopomogoyu prisvijnogo prikmetnika z dodavannyam sufiksa pip popovij Popivka Nazvi silskih kutkiv ta miscevostej Popivka istorichno dilitsya na dekilka kutkiv Digtyarka ranishe tut zhiv cholovik sho zajmavs digtyarstvom digtyar Centr nazva vidpovidno do geografichnogo centru sela ta zoseredzhennya administrativnih kulturnih ta osvitnih zakladiv Klyushnicya tam meshkav did yakij buv klyuchnikom u nogo na velikij v yazci bulo bagato klyuchiv vid usih primishen u Popivskomu mayetku ta gospodarchih sporud i koli vin hodiv z neyu to chuvsya harakternij dzenkit Minivka davno na comu misci najpershij oselivsya kozak im ya yakogo bulo Minya Samariya na misci de pochinayetsya cej kutok stoyala pohilena skromna hatina u yakij zhila odinoka zhinka na im ya Mariya i koli lyudi pitali hto tam zhive to miscevi yim vidpovidali se such ukr ce Mariya se Mariya tut zhive Markoteti pagorbi nazva gruntuyetsya na tragichnij istoriyi pro molodu zhinku yaka mala malogo sina Marka sho yakos pognav vipasati hudobu na cih pagorbah i znik zaginuv a mati hodila potim cimi pagorbami shukati jogo ta bez upinu gukala na ves golos Marko de ti a cherez akustichni osoblivosti gorbiv u vidpovid yij chulosya lishe vidlunnya marko te ti Volinec plyazhne misce pologe milkovoddya na richci na Samariyi de mali mozhlivist kupatisya diti a najblizhche do nogo prozhivala zhinka z prizvishem Volinec Kovaliskij yar rozlogij yar zi shtuchnim stavom ta prirodnim dzherelom u svoyij nizini prostyagayetsya u napryamku do susidnogo sela Kovaliha Zapadna urochishe Parubocki krinichki skupchennya prirodnih dzherel vodi u glibini lisu Karnauh de ranishe zavzhdi zbiralisya parubki dlya vidpochinku Karna v uh lis kolis na Parubockih krinichkah stalasya taka zapekla bijka mizh molodikami sho odnomu azh vuho vidkarnali IstoriyaSelo zasnovane v pershij polovini XVII stolittya a persha pismova zgadka datuyetsya 1764 rokom Same v comu roci u Smilyanskij volosti Kiyivskogo voyevodstva i povitu buv zroblenij perepis yevreyiv Perepis yevreyiv popivchan 1764 rik 2 sichnya 1787 roku knyaz Francishek Ksaverij Lyubomirskij prodaye vsi svoyi mayetnosti Smilyanshini knyazevi G O Potomkinu Ci mayetnosti ekonomichno rozpodilyalisya na sim klyuchiv Smilyanskij Shpolyanskij Turiyanskij Vilshanskij Gorodiskij Radivanivskij Mezhirickij Sered usih mistechok ta sil perejshla u vlasnist G O Potomkina i Popivka yaka na toj chas znahoditsya same u Smilyanskomu klyuchi 1793 rik Popivka u skladi velikogo Smilyanskogo mayetku vnaslidok jogo trivalogo spirnogo rozpodilu pislya smerti G O Potomkina 5 16 zhovtnya 1791 roku mizh pleminnicyami ta pleminnikami knyazya zakriplyuyetsya za grafom Oleksandrom Samojlovim Zamitka pro Popivku u knizi Lavrentiya Pohilevicha Z zhovtnya 1798 roku Popivka u skladi Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Z listopada 1800 roku selo nalezhit do Tashlickoyi volosti Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 26 serpnya 1807 roku Oleksandr Mikolajovich Samojlov prodaye Popivku razom iz zalezhnim naselennyam za chasiv carya Oleksandra I Ivanu Fedorovichu Krasovskomu Pislya jogo smerti majno zalishayetsya u Kseniyi Stepanivni Krasovskoyi druzhini Koli pomerla i vona to za neglasnim zapovitom yedinoyu vlasniceyu Popivki staye same yihnya dochka Anna Krasovska u shlyubi Bilokopitova Yiyi cholovik Ivan Petrovich Bilokopitov 1762 1825 z 1806 po 1815 rik voyuvav proti Ottomanskoyi Porti i napoleonivskoyi Franciyi 27 grudnya 1815 r vin zavershiv vijskovu kar yeru u zvanni general majora i vidtodi oselivsya z druzhinoyu u s Popivka 1827 1850 rr Popivskij mayetok i zemli u vlasnosti Anni Ivanivni Bilokopitovoyi yaka na cej period stala vzhe vdovoyu 1848 roku za bazhannyam A I Bilokopitovoyi bulo zbudovano novu Uspensku cerkvu na misci kolishnoyi zastariloyi Pri cerkvi 36 desyatin zemli vona derev yana ta nalezhit do 5 go prihodskogo klasu Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u s Popivka u period 1848 1930 rr 25 lipnya 1850 r vnaslidok smerti A I Bilokopitovoyi yihni z Ivanom Petrovichem diti Ivan Mikola Yelizaveta Olena Oksana ta Mariya okrim najstarshogo z siniv Mihajla uklali rozdilnij akt na Popivsku mayetnist Za nim ruhome ta neruhome majno vidijshlo Mikoli ta Ivanu a yihni sestri otrimali groshovij nadil Ochevidno groshovu viplatu vzyav i Mihajlo ale ranishe Z riznih prichin vidtodi u Popivci z usih vishezgadanih spadkoyemciv gospodaryuvav odnoosibno Mikola Ivanovich Bilokopitov 1861 rik Popivka ye administrativnim centrom Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi do skladu yakoyi vhodyat sela Popivka ta Sanzhariha Administrativnij ustrij sela stanom na 1861 rik V seli bulo 896 meshkanciv 2098 desyatin zemli Kolishnya vlasnist grafa Samojlova vid kotrogo nabuta Ivanom Krasovskim ta uspadkovana jogo donkoyu Annoyu Bilokopitovoyu nalezhit yiyi spadkoyemcyam 1879 rik pochinaye pracyuvati pochatkova shkola silskoyi upravi Uchitelem ciyeyi shkoli buv Bondar Ivan Yakovich zhitel sela Popivki yakij zdobuv osvitu u dyaka Tarkovskogo v misti Bila Cerkva Okremogo shkilnogo primishennya ne bulo a navchannya provodilosya v odnij kimnati pri rozpravi Ce bula narodna shkola z tririchnim navchannyam Osnovnimi predmetami v nij buli chistopisannya chitannya ta vivchennya psaltirya Navchannya velosya staroslov yanskoyu movoyu U shkoli panuvala tak zvana palkova disciplina bili usih i za vsyaku provinu Vesnoyu 1881 roku pomiraye Mikola Ivanovich Bilokopitov Upravlinnya Popivskimi mayetnostyami berut u svoyi ruki jogo zyat Illya Illich Mechnikov ta druzhina Yelizaveta Ivanivna Bilokopitova do shlyubu Grave yakih 20 travnya 1881 r Cherkaska Dvoryanska opika naznachila opikunami dlya nepovnolitnih ditej krim Olgi ta Katerini Mikoli Ivanovicha ta Yelizaveti Ivanivni 1882 rik pomiraye i Yelizaveta Ivanivna zamist yakoyi opikunom stala Katerina Mikolayivna Bilokopitova sestra bliznyuchka Olgi a v travni cogo zh roku I I Mechnikov jde u vidstavku z Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu cherez utiski z boku ministerstva osviti ta za proukrayinsku poziciyu i patriotizm Tomu vzhe u 1883 roci vin razom z usim molodim simejstvom Bilokopitovih ostatochno pereyizhdzhaye u Popivku dlya postijnogo prozhivannya i keruvannya spravami mayetku 1883 rik I I Mechnikov organizovuye budivnictvo cerkovnoparafiyalnoyi shkoli Voseni cogo roku vono bulo povnistyu zavershene Takim chinom vidtodi u Popivci odnochasno diyali dvi shkoli Cerkovnoparafiyalna i narodna shkola proisnuvali do 1903 roku a potim buli reorganizovani u odnu Ministersku narodnu shkolu de ditej navchav miscevij zhitel Tihonenko Yurij Makarovich yakij 1902 roku zakinchiv navchannya v duhovnij seminariyi Kiyeva 1902 rik mayetok Bilokopitovih j samu Popivku razom iz odnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu dvoma shkolami odnim vodyanim mlinom ta chotirma vitryanimi j troma kuznyami kupuye kolezkij asesor Oleksandr Josipovich Dobrovolskij Vidtodi vin zajmayetsya tam ne lishe roslinnictvom a j tvarinnictvom Dobrovolskij rozvodit u Popivci koriv simentalskoyi porodi stado malo do 200 goliv ta konej Na zhal cya galuz pripinyaye svij rozvitok u 1908 roci u zv yazku zi smertyu O J Dobrovolskogo 1912 rik za rishennyam zemstva rozpochalos budivnictvo novoyi shkoli rozrahovanoyi na tri klasni kimnati yake zavershilos na pochatku 1914 roku Navchannya tam spershu bulo tririchne ale u 1916 roci za klopotannyam bilshosti progresivnogo naselennya Popivki bula stvorena vzhe trudova semirichna shkola yaka diyala do listopada 1917 roku Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi todi she nova shkola pripinila pracyuvati Proces navchannya vidnovivsya lishe 1919 roku Keruvav v cej period shkoloyu Lodin Dmitro Arkadijovich ale na toj chas vona znovu stala ne semirichnoyu a Popivskoyu pochatkovoyu shkoloyu na chotiri klasi U nij vzhe ne vivchali Zakon Bozhij ale uchnyam obov yazkovo treba bulo znati shonajmenshe dvi molitvi adzhe yih shosuboti vodili do Uspenskoyi cerkvi U 1919 1920 rr shkola pracyuvala nepostijno vnaslidok nayavnosti v seli riznih kurkulskih ugrupuvan chasto rozganyali ditej pid chas zanyat peresliduvali vchiteliv yaki pochali aktivno dopomagati revolyucijnomu komitetu nasadzhuvati radyansku vladu u Popivci Krivavoyu rozv yazkoyu cogo protistoyannya stalo vbivstvo vchitelya Bidnogo Yakova Oleksijovicha u 1921 roci 1918 rik utvoreno silskogospodarsku komunu pid nazvoyu Volya 1929 roku vnaslidok zhorstkogo nasadzhennya radyanskoyu vladoyu sucilnoyi kolektivizaciyi popivchani zmusheni buli stvoriti kolgosp Serp U 1947 roci jogo perejmenovano na Pam yat Lenina 1992 roku vidbulas reorganizaciya kolgospu u kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo KSGP Pam yat Lenina A u 2000 roci KSGP peretvoreno v silskogospodarske tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu STOV Nadiya Traven 1918 roku na teritoriyi sela vidbuvalisya krivavi sutichki partizaniv z nimeckimi ta avstro ugorskimi okupantami yaki primusovo viluchali prodovolstvo 20 grudnya 1919 roku pid chas pogromiv ostannimi vijskovimi chastinami ZSPR u m Smila Kiyivskoyi guberniyi sho trivali she iz serpnya 1919 r iz s Popivka vidstrilyuvalis garmatami chervoni partizani u bik mista i takim chinom prognali napadnikiv 1920 rik silsku cerkvu ta shkolu bulo vidokremleno odnu vid odnoyi Trohi piznishe na zlami 30 h 40 h rr vnaslidok shirokomasshtabnih antireligijnih ta anticerkovnih kampanij v Ukrayini vprovadzhenih radyanskoyu vladoyu cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u s Popivka zrujnuvali a zalishki pridatnih budivelnih materialiv vikoristali dlya budivnictva silskogo klubu V 1932 1933 rokah u seli vid golodu zaginulo blizko 111 osib Na sogodni vstanovleno imena lishe 24 lyudej na pidstavi svidchen ochevidciv Golodomoru Doncovoyi Viri Fedorivni Odorodko Ganni Sergiyivni Ovcharenko Mariyi Romanivni Gajdar zhinka 1933 r Gajdar cholovik kolgospnik 1933 r Kanavenko mati kolgospnicya 1933 r Kanavenko ne pam yatayut hto za stattyu ditina 1933 r Kanavenko Vasil sin ditina 1933 r Kanavenko Ivan sin ditina 1933 r Kanavenko Mariya dochka ditina 1933 r Kanavenko Mikola batko kolgospnik 1933 r Kanavenko Mihajlo sin ditina 1933 r Kanavenko Motrya dochka ditina 1933 r Kanavenko Pavlo sin ditina 1933 r Kanavenko Sanka dochka ditina 1933 r Makuha batko kolgospnik 1933 r Makuha dochka ditina 1933 r Makuha dochka ditina 1933 r Makuha dochka ditina 1933 r Makuha mati kolgospnicya 1933 r Makuha sin ditina 1933 r Makuha sin ditina 1933 r Makuha sin ditina 1933 r Makuha sin ditina 1933 r Makuha sin ditina 1933 r Ovcharenko Nichipir Oleksijovich kolgospnik 1933 r Tancyura Ganna Izotovna ditina kolgospnikiv 1933 r 3 lyutogo 1944 roku ogolosheno pro vignannya z sela nacistskih okupantiv Za muzhnist ta vidvagu 247 zhiteliv Popivki vidznacheno uryadovimi nagorodami 202 meshkanci zaginulo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 18 listopada 2009 roku poblizu cvintarya vidbulosya vidkrittya memorialu prisvyachenogo zhertvam Golodomoru 1932 33 rr a u serpni 2018 roku zaviduvach naukovo doslidnogo viddilu Nacionalnogo muzeyu Golodomoru genocidu Larisa Artemenko ta starshij naukovij spivrobitnik Olga Vigodovanec zdijsnili naukovo poshukovu ekspediciyu do Cherkaskoyi oblasti Gorodishenskij Smilyanskij ta Chigirinskij rajoni Do yihnogo doslidnickogo planu uvijshla i Popivka de miscevij zhitel Oleksandr Savovich Shapoval 1925 r n rozpoviv yim pro osoblivosti hlibozagotivelnoyi kampaniyi yaka faktichno peretvorilasya na viluchennya usih prodovolchih zapasiv Nepokirnih viklikali na dopiti pogrozhuvali viselennyam Golod posilyuvavsya Silrada organizuvala shodenne vivezennya trupiv pomerlih Ci videospogadi mozhna pereglyanuti na tachskrinah u Zali pam yati muzeyu u Kiyevi Do 12 lipnya 2018 roku administrativnij centr Popivskoyi silskoyi radi Smilyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti u pidporyadkuvanni yakoyi perebuvaye selishe Chervone NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1024 98 56 rosijska 15 1 44 Usogo 1039 100 Najvidomishij zhitelOlga Bilokopitova 1873 rik 1858 roku v seli narodilas Olga Mikolayivna Bilokopitova dochka marshalka odeskogo shlyahectva Mikoli Bilokopitova ta druga druzhina vidatnogo vchenogo ta laureata Nobelivskoyi premiyi Illi Mechnikova Sam uchenij vpershe priyihav syudi u 1875 roci 14 lyutogo togo zh roku vin odruzhivsya z Olgoyu Vidtodi kozhnogo roku na vesnu lito podruzhzhya priyizdilo do Popivki u sadibu rodove gnizdo sho stoyala ponad richkoyu Gnilij Tashlik j vid kotroyi she j dosi v seli zalishilasya panska komora yaka sluguye i teper vodyanij mlin yakij pracyuvav do pochatku XXI st a zaraz rujnuyetsya ta zalishki muru Mechnikov z druzhinoyu Olgoyu ta yiyi bratom i sestroyu Tak bulo do 1881 1882 rr koli pidut z zhittya odin za odnim batki Olgi Mikolayivni Yakraz pislya cogo Illya Illich Mechnikov podav u vidstavku i poselivsya z kohanoyu Olgoyu v mayetku u Popivci vzyavshi opiku razom iz sestroyu bliznyuchkoyu Olgi Katerinoyu nad yiyi menshoyu sestroyu Oksanoyu ta bratami Volodimirom Mikoloyu Vasilem Kostyantinom Oleksandrom Zagalom vsesvitno vidomij vchenij prozhiv v seli 13 rokiv pospil Za cej chas Mechnikov obladnav u seli svoyu privatnu laboratoriyu ta za vlasnij kosht zviv cerkovnoparafiyalnu shkolu sho rozmishuyetsya i doteper nepodalik ninishnoyi silskoyi shkoli U tij laboratoriyi vin zavershiv robotu u vsij povnoti nad doslidzhennyam yavisha fagocitozu adzhe na toj chas mig vilno i spokijno pracyuvati lishe tut u Popivci a ne v Odesi napriklad Okrim druzhini yaka v usomu jomu dopomagala spriyali uspishnij naukovij diyalnosti I I Mechnikova priroda i landshaft Popivki povnovoda velika richka lis polya iz silskogospodarskimi kulturami de vin viv sistematichni zoologichni doslidzhennya Tak v 1879 1880 rr Mechnikov vivchaye biologiyu hlibnogo zhuka Anisoplia austriaca sho nishiv posivi v Popivskomu mayetku j u nogo vinikaye novatorska ideya mikologichnoyi borotbi z cim shkidnikom tobto shtuchnogo zarazhennya zhuka patogennim gribkom Provivshi eksperimentalne zarazhennya zhuka v silskij laboratoriyi vchenij perenis kulturu gribka na doslidni polya j otrimav obnadijlivi rezultati Zajmavsya vin i pohodzhennyam rib ta inshih hrebetnih sposterigayuchi za zhivnistyu Gnilogo Tashlika na teritoriyi Popivki Zi zborom piddoslidnogo materialu Mechnikovu dopomagali miscevi diti Zbereglisya vidomosti sho vchenij dobre pochuvavsya sered prirodi Popivki vranci bigav do richki hodiv bosonizh beregami polyuvav sachkom polyublyav pishi progulyanki okolicyami malovnichoyi Popivki Illya Mechnikov z druzhinoyu na progulyanci za Popivkoyu foto z ekspoziciyi silskogo muzeyu Dlya vshanuvannya pam yati pro slavetnogo zhitelya v 2000 roci im yam vchenogo nazvali silskij provulok a v silskij shkoli v odnomu z navchalnih klasiv bulo oformleno kimnatu muzej Illi Mechnikova v ekspoziciyi yakogo takozh zberigayetsya ryad cinnih arhivnih i fotomaterialiv svitlini obijstya Bilokopitovih staroyi silskoyi shkoli samogo vchenogo z druzhinoyu na progulyanci za Popivkoyu tosho InfrastrukturaOb yekti zabezpechennya zhittyediyalnosti sela Suchasna Popivska shkola budivlya isnuye vzhe bilshe sta rokiv Do 2020 roku vklyuchno zagalnoosvitnya shkola mala I II stupin i nadavala zmogu dityam navchatis do 9 klasu U chervni 2020 roku navchalnij zaklad bulo primusovo reorganizovano todishnim kerivnictvom Ternivskoyi OTG u pochatkovu shkolu Z chervnya 1996 roku gotuye do shkoli najmenshih zhiteliv sela DNZ 23 Rosinka yakij znahoditsya poruch neyi na misci de bula Uspenska cerkva Osnovna zala budinku kulturi vmishuye 400 sidyachih misc V okremomu primishenni ye zmoga pograti v nastilnij tenis ta in She v odnij zali provodyatsya ceremoniyi reyestracij shlyubu Na podvir yi dityachogo sadka u s Popivka Silska gromadska biblioteka pracyuye u budivli BK U 1972 roci yiyi obsyag syagav 8100 knig Takozh tam proponuyetsya dlya chitannya rizna periodika Z 2008 roku u seli pracyuye parafiya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici UPC KP Priblizna kilkist parafiyan 100 Cerkovni obryadi ta sluzhinnya prohodyat u pristosovanomu primishenni a same u tij samij ranishe cerkovnoparafiyalnij shkoli zbudovanij I I Mechnikovim Prichinoyu cogo ye poperednye znishennya originalnoyi budivli Uspenskoyi cerkvi v s Popivka u XX st Svyashenikom pracyuye Griniv Vasil Yaroslavovich Cherkaska Yeparhiya UPC Teritoriya pohovannya dilitsya na dvi chastini stare i nove kladovisha yaki ye sucilnoyu zemelnoyu dilyankoyu ale rozdileni umovno voritmi na vhodi do novogo kladovisha Stare kladovishe pochinayetsya nedaleko vid podvir ya suchasnogo ditsadka adzhe she stolittya nazad na comu podvir yi visochila Uspenska cerkva tomu ce bulo produmano z poglyadu roztashuvannya Sered mogil na staromu cvintari vzhe malojmovirno vidnajti konkretne zahoronennya chas neshadno rivnyaye led pomitni gorbiki mogil iz zemleyu a vidsutnist u bilshosti bud yakih pam yatnih znakiv tim bilsh zaplutuye istoriyu Tim ne mensh tam pohovani chleni dvoryanskogo rodu Bilokopitovih z troma pokolinnyami yakih pov yazanij cilij plast istoriyi Popivki Zagalna plosha silskogo kladovisha 2 37 ga Za adresoyu vul Centralna 56 roztashovanij Popivskij FAP yakij zabezpechuye poslugi z nadannya pervinnoyi medichnoyi dopomogi ta napravlennya do likarya specialista Kimnata ochikuvannya FAP u s Popivka Provadit gospodarsku diyalnist z torgivli likarskimi zasobami ta tovarami medichnogo zastosuvannya bez prava virobnictva likarskih zasobiv derzhavna Apteka 105 za adresoyu vul Centralna 62 Z 2000 roku u Popivci vede diyalnist STOV Nadiya zasnovnikom yakogo ye Polovinka Mikola Mihajlovich Silskogospodarske tovaristvo zajmayetsya viroshuvannyam zernovih kultur krim risu bobovih kultur i nasinnya olijnih kultur na polyah sela Krim cogo v seli ye she dva privatni pidpriyemci Homenko Oleksandr Volodimirovich sho keruye fermerskim gospodarstvom AGRODAR 2014 ta Odorodko Bogdan Yurijovich Voni takozh zajmayutsya zernom orenduyuchi pajovu zemlyu u selyan Ye u Popivci i ribnij biznes zasnovnikom yakogo ye vidomij u sviti ukrayinskij vesluvalnik Motuzenko Oleksandr Oleksijovich dlya vedennya prisnovodnogo ribnictva vikoristovuyut miscevu richku ta dambu Viddilennya Ukrposhti roztashovane u budivli starostatu 2010 roku na teritoriyi sela zvedeno vezhu mobilnogo zv yazku ukrayinskoyi telekomunikacijnoyi kompaniyi Kiyivstar yaka zabezpechuye Popivku pokrittyam 4G U 2012 roci she odin nacionalnij operator miscevogo j mobilnogo zv yazku Intertelekom vstanoviv svoyu vezhu v seli na teritoriyi traktornoyi brigadi Vona zabezpechuye pokrittya pokolinnya 3G V seli pracyuyut tri kramnici dvi prodovolchi FOP Ruzhin V yacheslav Dementijovich ta in ta odna z gospodarskim asortimetom FOP Trushkevich Oleg Yurijovich a takozh odin kiosk Transport V naselenomu punkti rozvinene avtobusne spoluchennya Kriz Popivku pryamuyut taki miscevi rejsi yak Smila Popivka Smila Sanzhariha Smila Serdyukivka Dostupne takozh pryame spoluchennya z Cherkasami rejsovim mizhoblasnim avtobusom Cherkasi Novomirgorod Poblizu Popivki yak i kriz neyi prolyagayut trasi avtomobilnih dorig derzhavnogo ta miscevogo znachennya Osnovnimi avtoshlyahami yaki prohodyat najblizhche do sela ye avtomobilna doroga nacionalnogo znachennya N01 spoluchennyam Kiyiv Znam yanka Cya doroga vidpovidaye parametram III tehnichnoyi kategoriyi ta prohodit z pivnichno shidnogo boku na vidstani 12 1 km vid sela Na vidstani 7 5 km vid sela prohodit trasa avtomobilnoyi dorogi nacionalnogo znachennya N16 spoluchennyam Zolotonosha Cherkasi Smila Uman Vkazana doroga lezhit z pivnichno zahidnogo boku sela ta takozh vidpovidaye parametram III tehnichnoyi kategoriyi Bezposeredno cherez selo prohodit trasa avtomobilnoyi dorogi teritorialnogo znachennya T 2414 yaka spoluchaye marshrut Smila Tashlik Kapitanivka Novomirgorod ta vidpovidaye parametram IV tehnichnoyi kategoriyi V mezhah sela trasa ciyeyi dorogi prohodit vuliceyu Centralnoyu Takozh selom prolyagaye trasa avtomobilnoyi dorogi oblasnogo znachennya yaka maye spoluchennya Kovaliha Popivka Chervone V mezhah sela trasa ciyeyi dorogi prohodit vulicyami Moroza Centralnoyu ta provulkom Romanenka Shlyah rajonnogo znachennya spoluchennyam Kovaliha Popivka Chervone Serdyukivka st Serdyukivka na teritoriyi Popivki prolyagaye tam samo U mistectviSelo zmalovane u povisti Todosya Osmachki Plan do dvoru i yak poyasnyuye sam avtor u peredmovi prototipiv golovnih geroyiv vin vzyav z inshogo krayu j zminiv yim imena abi ubezpechiti na moment publikaciyi she zhivih uchasnikiv cih podij vid bud yakih peresliduvan Zvidsi j nakladannya deyakih zapozichenih na realni geografichni nazvi sho pov yazani z Popivkoyu napriklad Gnilij Tikich ce naspravdi Gnilij Tashlik richka ta in Tvir bulo zaversheno 12 lyutogo 1950 roku a vidano 1951 roku hocha sami zobrazheni peripetiyi stosuyutsya periodu primusovoyi kolektivizaciyi u silskih miscevostyah Tam Popivka figuruye yak osnovnij hudozhnij topos na foni yakogo vidbuvayetsya rozvitok podij u syuzhetnih liniyah yak ot Pivdenne sonce nenache kriz vinec veletenskogo koloska z rozpechenimi ostyukami zupinilo popivski polya selo i oblupanu cerkvu razom z kladovishem yaki buli vse taki ne taki chutlivi yak lyudske oko Titka Lepestina zajshla iz shodki chogos prosto do odnogo selyanina i v jogo hati z pivgodini pobuvshi pishla stezhkoyu cherez kladovishe na Budyakivskij kutok A tim chasom povoli pidvodivsya misyac na nebo u tim napryamku de maye buti Chigirinskij lis I navkolo Popivki zablishali vid jogo svitla i visoki mogili i daleki gorbi i zatemneni charivnimi tinyami dolini A vsya Popivka uzhe bez sadkiv bez topol i bez yavoriv ogolena zablishala bilimi stinami hat nad Gnilim Tikichem yakij peresikaye yiyi vzdovzh vid Serdyukivki do Tashlika A cerkva na vigoni i bez hrestiv i bez vikon z opaloyu shtukaturkoyu yakoyus rudoyu ponuristyu vityaglasya nad selom i robila kladovishe chornishim i pole pustelnishim Dobra shtuka I vin shvidko znov udariv konya i kin pishov tyupaka proz hutir I koli golova Popivskogo kolgospu oglyanuvsya to zzadu vidniv lishe vershok topoli a vse inshe zatulilo pole gorbom Kin stav Yizdec jogo ne goniv yizdec pochav nerishucho oglyadatisya na boki i nikogo ne pomitivshi krim sela Sandzharivki v dolini yakos vinuvato potyag za livu vozzhinu konya i toj povernuv nazad u napryamku do Popivki PostatiRomanenko Feodosij Yuhimovich 1907 sichen 1944 ryadovij soldat chervonoarmiyec 936 go strilkovogo polku 254 yi strilkovoyi diviziyi propav bezvisti pid chas vizvolennya Popivki u Drugij svitovij vijni piznishe znajdenij ubitim Pohovanij na centralnij ploshi sela u parku Imenem bijcya nazvano silskij provulok Lisyuk Ivan Feoktistovich 1900 27 01 1944 ryadovij soldat chervonoarmiyec 936 go strilkovogo polku 254 yi strilkovoyi diviziyi zaginuv pid chas vizvolennya Popivki u Drugij svitovij vijni Pervinne misce pohovannya na silskomu kladovishi perepohovanij na centralnij ploshi sela u parku Cherez netochnosti u dokumentuvanni ye she dva varianti prizvisha Lisak Lisok Jogo imenem nazvanij provulok sela ale u varianti same Lisyuk Cegelnik Ivan Yevdokimovich 27 01 1944 ryadovij soldat chervonoarmiyec 933 go strilkovogo polku 254 yi strilkovoyi diviziyi zaginuv pid chas vizvolennya Popivki u Drugij svitovij vijni Pohovanij na centralnij ploshi sela u parku Vnaslidok netochnogo rozshifruvannya spiskiv zagiblih soldat skladenih vid ruki ye inshij variant prizvisha Civilnik ale odin z provulkiv Popivki maye nazvu Cegelnika Larov Ivan Vasilovich 4 05 1915 30 01 1944 komandir kulemetnogo vzvodu 936 go strilkovogo polku 254 a strilkova diviziya 52 a armiya Voronezkij front lejtenant Urodzhenec sela Lokot teper Cilinnogo rajonu Altajskogo krayu iz sim yi selyanina Rosiyanin za nacionalnistyu zakinchiv 5 klasiv pracyuvav u kolgospi V Chervonij Armiyi u 1937 39 rr brav uchast u sporudzhenni vazhlivih ob yektiv Komsomolska na Amuri u skladi Osoblivogo vijskovo budivelnogo korpusu V diyuchij armiyi z lyutogo 1942 roku Zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv I V Larov u skladi shturmovoyi grupi z dvoma kulemetnimi rozrahunkami 1 zhovtnya 1943 roku perepravivsya cherez Dnipro v rajoni sela Hreshatik Cherkaskij rajon Cherkaskoyi oblasti Gitlerivci namagalis zapobigti zahvatu chervonoarmijskimi pidrozdilami cogo sela prote radyanskim pihotincyam vdalos vitisniti suprotivnika j zahvatiti okolicyu sela Proti soyuznih pidrozdiliv voyuvalo blizko odnogo bataljona gitlerivciv V najnapruzhenishij moment boyu za kulemet zaginuv sam komandir a koli zakinchilis patroni dlya kulemeta lejtenant Larov hoch i buv poranenij pidnyav svoyi rozrahunki j z gvintivkoyu v rukah vlivsya u bojovi poryadki strilkovogo vzvodu V rukopashnij sutichci vin znishiv chotiroh fashistiv Vorog musiv vidstupiti Lejtenant I V Larov zginuv u boyu za Popivku 30 sichnya 1944 roku Ukazom Prezidiumu Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku za muzhnist vidvagu ta geroyizm viyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami lejtenantu Larovu Ivanu Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodzhenij takozh ordenom Lenina Pohovanij v seli Popivka kolishnogo Smilyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Imenem geroya nazvano odnu z vulic Popivki Bondar Oleksandr Ivanovich 1928 2003 Geroj Socialistichnoyi Praci urodzhenec s Popivka Girnik Sergij Mikolajovich nar 2 08 1966 voyin afganec ryadovij soldat Radyanskoyi armiyi v ch pp 24026 Uchasnik bojovih dij v Afganistani z 11 lyutogo 1986 roku po 25 grudnya 1987 roku v rajoni perevalu Salang Pislya prizovu na vijskovu sluzhbu 20 listopada 1985 roku buv napravlenij u skladi grupi iz priblizno 50 novobranciv do centru pidgotovki vijskovosluzhbovciv yakij znahodivsya na teritoriyi TurkVO u m Ashhabad Tam navchavsya u pidrozdili vodiyiv mehanikiv bronetehniki Pislya cogo potrapiv do okremogo dorozhno komendantskogo bataljonu yakij dislokuvavsya u naselenomu punkti Zi spogadiv Sergiya Mikolajovicha shodenno na vikonannya bojovogo zavdannya za marshrutom vihodilo blizko 15 ekipazhiv BTR 70 dlya ohoroni ta zabezpechennya poryadku ruhu avtotehniki na magistralnij dorozi Puli Humri Salang Bagram Postijno mali sutichki ta perestrili z modzhahedami i za ves chas komendantskoyi sluzhbi yihnomu ekipazhu BTR 247 de vin buv vodiyem mehanikom chasto dovodilosya vstupati u bij z dushmanami na riznih dilyankah marshrutu Zavzhdi pidtrimuvavsya radiozv yazok zi storozhovimi zastavami avtokolonami ta centrom aviacijnoyi pidtrimki a takozh ekipazh nadavav tehnichnu dopomogu avtomobilnim pidrozdilam Tretyak Oleksandr Anatolijovich voyin afganec Golubchik Vasil Mikolajovich voyin afganec Pam yatki kulturiNa teritoriyi sela ye 4 pam yatki kulturnoyi spadshini Vodyanij mlin mur Gospodarchij sklad mur Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnik voyinam odnoselcyam Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki https ternotg org ua Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2021 https ternotg org ua Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2020 Rada zmenshila kilkist rajoniv v Ukrayini 136 zamist 490 https www pravda com ua Procitovano 29 lipnya 2020 Sergij KONYaKIN Ingrida ChEMERIS PROBLEMI VIKORISTANNYa I OHORONA PRIRODNIH RESURSIV U SMILYaNSKOMU RAJONI SEREDNYe PRIDNIPROV Ya https www researchgate net Procitovano 10 lipnya 2020 Nazwy zawodow oraz stanowisk swieckich i koscielnych w toponimach dzierzawczych na dawnych Kresach poludniowo wschodnich w wiekach XVI XIX Teresa Pluskota PDF https cejsh icm edu pl Procitovano 29 chervnya 2020 Tetyana Gavrilova Zoya Denisenko MIKROTOPONIMIYa SMILYaNShINI V NARODNIH OPOVIDYaH PEREKAZAH LEGENDAH fragment Slovnika mikrotoponimiyi Cherkashini PDF irbis nbuv gov ua Procitovano 1 lipnya 2020 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov vysochajshe utverzhdennoj pri Kievskom Voennom Podolskom i Volynskom general gubernatore Chast 5 Tom 2 Vypusk 1 j 1890 Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791 gg PDF http www family stories net Procitovano 15 chervnya 2020 Yurij Marinovskij Ivan Udovik Dokumenti pro Smilyansku mayetnist Smilyanshinu G O Potomkina 1787 1796 1797 she odne traktuvannya Publikaciyi arhivnih dokumentiv 2008 rik s 96 127 PDF Procitovano 10 chervnya 2020 http smilarda gov ua Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 9 chervnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2020 Pamyatnaya knizhka Kievskoj eparhii Kiyiv 1882 262 s s 205 206 https viewer rusneb ru Procitovano 18 chervnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2018 Procitovano 9 chervnya 2020 Geografichnij slovnik Polskogo korolivstva ta inshih slov yanskih krayin tom VIII stor 802 http dir icm edu pl polska Procitovano 8 chervnya 2020 PDF https www ck archives gov ua Arhiv originalu PDF za 28 chervnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 Sho viroshuvali na Cherkashini 100 rokiv tomu http uman info Procitovano 15 chervnya 2020 PDF https core ac uk Arhiv originalu PDF za 3 lipnya 2020 Procitovano 3 lipnya 2020 116 Zapis soobsheniya svidetelya I Galperina predstavitelem Otdela pomoshi pogromlennym pri ROKK na Ukraine A D Yudickim o pogromah chastyami VSYuR v m Smela Kievskoj gub v avguste dekabre 1919 g 26 noyabrya 1920 g https scepsis net Procitovano 3 lipnya 2020 122 Zapis rasskaza postradavshego G Brodyanskogo upolnomochennym Redakcionnoj kollegii M Rekisom o pogromah podrazdeleniyami VSYuR v m m Rotmistrovka i Smela Cherkasskogo uezda Kievskoj gub v dekabre 1919 g https scepsis net Procitovano 3 lipnya 2020 http www vox populi com ua Arhiv originalu za 11 sichnya 2019 Procitovano 30 lipnya 2020 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Cherkaska oblast T 1 ch 1 s 614 PDF https holodomormuseum org ua Procitovano 14 chervnya 2020 PDF https www warmuseum kiev ua Arhiv originalu PDF za 1 travnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2020 http smilarayrada gov ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 Novini muzeyu 31 serpnya 2018 https holodomormuseum org ua Procitovano 19 chervnya 2020 Popivska silska rada Cherkaska oblast Smilyanskij rajon http w1 c1 rada gov ua Procitovano 8 chervnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Panskij mlin skoro rozvalitsya s Popivka Smilyanskij rajon Cherkaska obl Za rulyom Cherkassy https www youtube com Procitovano 13 lipnya 2020 SEKRETNI TURISTIChNI MISCYa ChERKAShINI https smila ua com Procitovano 2 lipnya 2020 Ukrayina ta Franciya u zhitti ta tvorchomu dorobku nobelivskogo laureata I I Mechnikova 1845 1916 nevidoma arhivna storinka istoriyi vitchiznyanoyi agrobiologiyi V A Vergunov Silskogospodarska mikrobiologiya Mizhvid temat nauk zb Chernigiv 2008 Vip 8 S 168 177 PDF http dspace nbuv gov ua Procitovano 18 chervnya 2020 Filogeneticheskie i entomologicheskie issledovaniya I I Mechnikov nobelevskij laureat http www ras ru Procitovano 19 chervnya 2020 Nikitenko Lyudmila Listi shastya kohannya svogo zhittya vsesvitno vidomij biolog Illya Mechnikov znajshov u seli Popivci na Cherkashini Ukrayina moloda 241 za 20 grudnya 2008 roku Shkoli na Cherkashini vipovnilosya 100 rokiv 18 zhovtnya 2012 roku https procherk info Procitovano 2 lipnya 2020 Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv s Popivka Ternivskoyi silskoyi radi Cherkaska oblast ISUO https ck isuo org Procitovano 10 lipnya 2020 Problema zi shkolami u Ternivskij OTG Studiya Tyasmin https www youtube com Procitovano 9 lipnya 2020 U TERNIVSKIJ OTG PRIJNYaLI RIShENNYa PRO REORGANIZACIYu ShKIL Smilyanski obriyi http obrii biz Procitovano 9 lipnya 2020 Prosyat ne reorganizuvati shkolu zhiteli sela Popivka na Cherkashini Suspilne Cherkasi https www youtube com Procitovano 9 lipnya 2020 Silska shkola na rozdorizhzhi SMILA INFO http sl smila in ua Procitovano 9 lipnya 2020 Doshkilnij navchalnij zaklad 23 Rosinka s Popivka https youcontrol com ua Procitovano 12 chervnya 2020 Perelik uctanov Budinki kulturi PDF http ck oda gov ua Procitovano 16 chervnya 2020 Istoriya mist i sil URSR 1972 rik POPIVKA SMILYaNSKIJ RAJON ChERKASKA OBLAST http ukrssr com ua Procitovano 16 chervnya 2020 http smilarda gov ua Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 https declarations com ua Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 GERB BELOKOPYTOVYH Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Rossijskoj imperii https gerbovnik ru Procitovano 11 lipnya 2020 Generalnij plan s Popivka http ternotg org ua Procitovano 10 lipnya 2020 https micto ua Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2020 http pub mex dls gov ua Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2020 https ring org ua Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 Silskogospodarske tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu NADIYa Informaciya z YeDR https clarity project info Procitovano 11 chervnya 2020 PDF http www consumer gov ua Arhiv originalu PDF za 31 bereznya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 FG AGRODAR 2014 YOU CONTROL https youcontrol com ua Procitovano 10 lipnya 2020 https agrostat com ua Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 FOP MOTUZENKO OLEKSANDR OLEKSIJOVICh YOU CONTROL https youcontrol com ua Procitovano 13 lipnya 2020 Poshtovi indeksi ta viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayini http services ukrposhta com Procitovano 11 chervnya 2020 Karta pokrittya Kiyivstar Cherkaska oblast https kyivstar ua Procitovano 10 chervnya 2020 Perelik oblasnih centriv ta naselenih punktiv Ukrayini u yakih zabezpecheno mozhlivist otrimannya poslug 4G PDF https nkrzi gov ua Procitovano 10 chervnya 2020 Karta pokrittya Intertelekom https www intertelecom ua Procitovano 11 chervnya 2020 PDF https ck dsns gov ua Arhiv originalu PDF za 26 serpnya 2018 Procitovano 11 lipnya 2020 https inspections gov ua Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 http smilarda gov ua Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2020 Rejs 703 Cherkasi AS 2 Novomirgorod http bus com ua Procitovano 9 chervnya 2020 Pro zatverdzhennya pereliku avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya derzhavnogo znachennya https zakon rada gov ua Procitovano 26 lipnya 2020 Pro zatverdzhennya pereliku avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya derzhavnogo znachennya https zakon rada gov ua Procitovano 26 lipnya 2020 Dorozhni remonti na Smilyanshini buduyut dorogu v selah Kovaliha Popivka Chervone http ck oda gov ua Procitovano 13 serpnya 2020 Todos Osmachka Plan do dvoru Povnij tekst tvoru https www ukrlib com ua Procitovano 16 chervnya 2020 Miroshnik O Simvolizaciya lyudskoyi destruktivnosti v povisti Todosya Osmachki Plan do dvoru O Miroshnik Visnik Cherkaskogo universitetu Seriya Filologichni nauki 2015 25 S 46 53 http www irbis nbuv gov ua Procitovano 16 chervnya 2020 http shpolavisti com ua Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Romanenko Feodosij Efimovich Geroi vojny https pamyat naroda ru Procitovano 5 lipnya 2020 VULICI POPIVKI Cherkaska oblast Smilyanskij rajon https postindex pp ua Procitovano 6 lipnya 2020 Lysyuk Ivan Feoktistovich https pamyat naroda ru Procitovano 12 lipnya 2020 Lysak Ivan Feoktistovich Geroi vojny https pamyat naroda ru Procitovano 6 lipnya 2020 Poshtovi indeksi v Cherkaskij obl Popivka provulok Lisyuka https postaldb net Procitovano 6 lipnya 2020 Civilnik Ivan Evdokimovich Geroi vojny https pamyat naroda ru Procitovano 6 lipnya 2020 Cegelnik Ivan Evdokimovich Geroi vojny https pamyat naroda ru Procitovano 6 lipnya 2020 Indeksi s Popivka prov Cegelnika https indexy com ua Procitovano 6 lipnya 2020 4 MAYa RODILIS https www liveinternet ru Procitovano 9 serpnya 2020 Geroi strany http www warheroes ru Procitovano 5 lipnya 2020 Valerij Gogorenko Pam yat afganskih dniv http www smilamedia org ua Procitovano 28 lipnya 2020 DzherelaPopowka 1 wies nad Taszlikiem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 802 pol Popowka 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 496 pol Pohilevich Lavrentij Ivanovich Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Kiev V tip Kievo Pecher lavry 1864 2 V 763 c s 635 Udovik I A Bilokopitovi na terenah Smilyanskogo grafstva kn G O Potomkina Visnik Cherkaskogo universitetu Seriya Istorichni nauki nauk zhurn Cherkas nac un t im Bogdana Hmelnickogo Cherkasi Vid vo Cherkas nac un t vipusk 160 161 za 2009 rik Catherine the Great and Potemkin The Imperial Love Affair 2010 640 s Anatolij Dejneko Selo nashe Krasne Istoriya Krasnosilki vid sivoyi davnini do nashih dniv D ART PRES 2007 440 s vkl s 47 50 Slaboshpickij Mihajlo Fedotovich Poet iz pekla Todos Osmachka Kiyiv Vid vo M P Koc Yaroslaviv Val 2003 366 2 s il s 113 123 Aleksander Jablonowski Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej epoka prezelomu z wieku XVI go na XVII sty Dzial II gi Ziemie ruskie RzeczypospolitejPosilannyaPogoda v seli Popivka Oficijnij sajt Popivskoyi shkoli Fotogalereya Popivki