Бороро́ (самоназва орарімугудоге, досл. «люди риби орарі») — індіанський народ у Південній Америці.
Бороро Bororo | |
---|---|
Представник народу бороро з Мату-Гроссу на Індіанських іграх, 2007 | |
Кількість | бл. 3 000 чол. (є метиси) |
Ареал | Болівія Бразилія |
Близькі до: | же-пано народи (?) |
Мова | мова бороро португальська |
Релігія | католицтво традиційні вірування |
Розселення і субетноси
В минулому займали центральну частину штату Мату-Гросу. Чисельність бороро зменшувалась з другої половини XIX ст. в кілька разів і на початок 1970-их років склала 800 осіб. Сучасні бороро проживають у Болівії (бл. 2 000 осіб) та Бразилії (бл. 1 000 осіб). Вони мешкають у селищах, головним чином в муніципалітеті Левержер штату Мату-Гросу.
Бороро у давнішу добу являли неоднорідну спільноту — поділялися на західну і східну групи. Крім того, в західній виокремлювалась ще одна, особлива група умутіна (умотіна, самоназва балоріє), представники якої відрізнялися від решти як культурно, так і антропологічно, будучи доліхокефалами з розвинутим волосяним покривом на обличчях (бородами) у чоловіків.
Мова і релігія
Мова бороро (самі бороро називають її Boe Wadáru або скорочено Boe) класифікується вченими як ізолят, однак існують свідчення віддаленої спорідненості боророських мов з мовами же-пано мовної родини. Серед бороро поширена португальська (у Бразилії) / іспанська (у Болівії) мови.
За віросповіданням бороро є християнами-католиками, зберігаючи також традиційні вірування.
Історія
Перші (документально засвідчені) контакти бороро з європейцями відносяться до XVIII ст.. У цей період вони жили в басейнах річок Гуапоре і .
У XIX ст. до бороро не раз споряджалися експедиції з науково-дослідницькими цілями.
У XX ст. зазнали значної асиміляції, також змішалися з шавантами.
Відомий французький антрополог і етнограф К.Леві-Строс у період 1935–39 рр. жив серед бороро, вивчаючи їхній побут, соціальну організацію і духовний світ. Міфологічні уявлення бороро лягли в основу 1-го тому «Сире і варене» (фр. Le Cru et le cuit) найвідомішої 4-томної праці антрополога «Міфологіки»
Господарство і суспільство
Основні традиційні заняття бороро — підсічно-вогневе землеробство, рибальство, мисливство, збиральництво. Головні сільсько-господарські культури — кукурудза, гіркий і солодкий маніок, рис, бавовник, тютюн тощо.
Племена бороро поділялись на екзогамні фратрії.
Родина велика, розширена. Рід матрилінійний, тотемний.
Матеріальна і духовна культура
Селище бороро складалося з двох великих наметів 2 окремих фратрій, що були розташовані по різні боки селища, часто півколом, а в осередді поселення містився чоловічий дім, де проживали юнаки і неодружені чоловіки.
Традиційне житло — видовжений намет з жердин вже у ХХ ст. став замінюватися традиційними одно-, двосімейними будинками з двосхилами дахами креольського типу.
За чоловічий одяг правило прикриття (часто листя) на геніталіях, з особливих нагод (під час релігійних церемоній, племінних свят тощо) — особливе вбрання, що складалося з різноманітних оздоб і поясу з кори та щедрого розмалювання тіла сакральними знаками. Практикувалося проколювання нижньої губи, що надавало, за уявленнями, вроди.
У бороро проводились/проводяться поховально-поминальні церемонії, ініціації хлопчиків тощо.
Наявний музичний фольклор, міфологічні перекази — астральні, про першопредка ягуара Адуго, його синів-пращурів бороро Бакороро та Ітуборі.
Джерела і посилання
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988 (рос.)
- Бороро та їхня мова на www.ethnologue.com [ 19 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народы и религии мира. Энциклопедия., М., 1998 (рос.)
- Берёзкин Ю. Е. Голос дьявола среди снегов и джунглей., Л.: Лениздат, 1987 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bororo samonazva orarimugudoge dosl lyudi ribi orari indianskij narod u Pivdennij Americi Bororo BororoPredstavnik narodu bororo z Matu Grossu na Indianskih igrah 2007Kilkistbl 3 000 chol ye metisi Areal Boliviya BraziliyaBlizki do zhe pano narodi Movamova bororo portugalskaReligiyakatolictvo tradicijni viruvannyaRozselennya i subetnosiV minulomu zajmali centralnu chastinu shtatu Matu Grosu Chiselnist bororo zmenshuvalas z drugoyi polovini XIX st v kilka raziv i na pochatok 1970 ih rokiv sklala 800 osib Suchasni bororo prozhivayut u Boliviyi bl 2 000 osib ta Braziliyi bl 1 000 osib Voni meshkayut u selishah golovnim chinom v municipaliteti Leverzher shtatu Matu Grosu Bororo u davnishu dobu yavlyali neodnoridnu spilnotu podilyalisya na zahidnu i shidnu grupi Krim togo v zahidnij viokremlyuvalas she odna osobliva grupa umutina umotina samonazva baloriye predstavniki yakoyi vidriznyalisya vid reshti yak kulturno tak i antropologichno buduchi dolihokefalami z rozvinutim volosyanim pokrivom na oblichchyah borodami u cholovikiv Mova i religiyaMova bororo sami bororo nazivayut yiyi Boe Wadaru abo skorocheno Boe klasifikuyetsya vchenimi yak izolyat odnak isnuyut svidchennya viddalenoyi sporidnenosti bororoskih mov z movami zhe pano movnoyi rodini Sered bororo poshirena portugalska u Braziliyi ispanska u Boliviyi movi Indianci bororo v Braziliyi malyunok franc hudozhnika E Floransa Hercules Florence zroblenij pid chas ekspediciyi Langsdorfa do Amazoniyi 1825 29 Za virospovidannyam bororo ye hristiyanami katolikami zberigayuchi takozh tradicijni viruvannya IstoriyaPershi dokumentalno zasvidcheni kontakti bororo z yevropejcyami vidnosyatsya do XVIII st U cej period voni zhili v basejnah richok Guapore i U XIX st do bororo ne raz sporyadzhalisya ekspediciyi z naukovo doslidnickimi cilyami U XX st zaznali znachnoyi asimilyaciyi takozh zmishalisya z shavantami Vidomij francuzkij antropolog i etnograf K Levi Stros u period 1935 39 rr zhiv sered bororo vivchayuchi yihnij pobut socialnu organizaciyu i duhovnij svit Mifologichni uyavlennya bororo lyagli v osnovu 1 go tomu Sire i varene fr Le Cru et le cuit najvidomishoyi 4 tomnoyi praci antropologa Mifologiki Gospodarstvo i suspilstvoOsnovni tradicijni zanyattya bororo pidsichno vogneve zemlerobstvo ribalstvo mislivstvo zbiralnictvo Golovni silsko gospodarski kulturi kukurudza girkij i solodkij maniok ris bavovnik tyutyun tosho Plemena bororo podilyalis na ekzogamni fratriyi Rodina velika rozshirena Rid matrilinijnij totemnij Materialna i duhovna kulturaSelishe bororo skladalosya z dvoh velikih nametiv 2 okremih fratrij sho buli roztashovani po rizni boki selisha chasto pivkolom a v osereddi poselennya mistivsya cholovichij dim de prozhivali yunaki i neodruzheni choloviki Tradicijne zhitlo vidovzhenij namet z zherdin vzhe u HH st stav zaminyuvatisya tradicijnimi odno dvosimejnimi budinkami z dvoshilami dahami kreolskogo tipu Za cholovichij odyag pravilo prikrittya chasto listya na genitaliyah z osoblivih nagod pid chas religijnih ceremonij pleminnih svyat tosho osoblive vbrannya sho skladalosya z riznomanitnih ozdob i poyasu z kori ta shedrogo rozmalyuvannya tila sakralnimi znakami Praktikuvalosya prokolyuvannya nizhnoyi gubi sho nadavalo za uyavlennyami vrodi U bororo provodilis provodyatsya pohovalno pominalni ceremoniyi iniciaciyi hlopchikiv tosho Nayavnij muzichnij folklor mifologichni perekazi astralni pro pershopredka yaguara Adugo jogo siniv prashuriv bororo Bakororo ta Itubori Dzherela i posilannyaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 ros Bororo ta yihnya mova na www ethnologue com 19 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Narody i religii mira Enciklopediya M 1998 ros Beryozkin Yu E Golos dyavola sredi snegov i dzhunglej L Lenizdat 1987 ros