Айн-Газаль (араб. عين غزال) — поселення культури докерамічного неоліту B в передмісті Амману, Йорданія. Відповідно до старого датування, було населене в період 7250 — 5000 років до н. е.; більш сучасне каліброване датування удревляє цей період до 8440 — 6500 рр. до н. е.. Площа — 15 га, одне з найбільших поселень епохи неоліту. Іноді пізній етап розвитку Айн-Газаля класифікують як докерамічний неоліт C.
Поселення
За часів свого розквіту (кінець 8-го тисячоліття до н. е.) населення становило близько 3000 осіб (більше, ніж у місті Єрихон в ту саму епоху). Після 6500 року до н. е. протягом декількох поколінь населення скоротилося в кілька разів, ймовірно, через погіршення клімату.
Складається з великої кількості будівель, які діляться на три різних райони. Прямокутні споруди з сирцевої цегли складалися з двох і більше неоднакових кімнат. Стіни іззовні обмазували глиною, а зсередини — алебастром, яким покривали і підлогу. Покриття оновлювали раз у декілька років.
На розташованих поблизу полях розводили пшеницю, ячмінь, бобові, а також пасли кіз. До того ж, мешканці полювали на диких оленів, газелей, ослів, кабанів, лисиць, зайців тощо.
Культура
Частину мерців ховали у фундаменті будівель, інших — в полях. Черепа мерців, похованих у будинках, зберігали окремо. Археологи виявили такі черепа в декількох місцях Палестини, Сирії та Йорданії, в тому числі в Айн-Газалі. Вони були покриті алебастром, очниці були залиті бітумом, що свідчить про своєрідний культ предків у цих місцях. Деякі мерці взагалі не були поховані і потрапляли до сміттєвих куп.
Крім решток людей ховали антропоморфні алебастрові статуї, які були покладені біля особливих будівель, ймовірно, мали ритуальне значення. На голові статуй були зображені очі і волосся, на тілі — татуювання у вигляді орнаменту або одяг. Для зображення очей використовували раковини, а зіниць — бітум. У селищі знайдено 32 таких статуї, з яких 15 в повний зріст, ще 15 — бюсти і дві фрагментарно збережені голови. Три бюста мали по дві голови. Одна зі статуй, приблизно VI тисячоліття до н. е., зображує жінку з великими очима, тонкими руками, виступаючими колінами і ретельно виліпленими пальцями ніг.
Археологічні дослідження
Давнє поселення було відкрито випадково при будівництві дороги в 1974 році. Розкопки почалися в 1982 році і тривали до 1989 року. На початку 1990-х років була проведена ще одна серія досліджень.
Палеогенетика
У мешканців Айн-Газалю були виявлені Y-хромосомні гаплогрупи , E, E1b1b1, і мітохондріальні гаплогрупи , .
Джерела
Ресурси Інтернету
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Айн-Газаль
- Scarre Chris (ed.): The Human Past, Thames & Hudson 2005, p.222
- at Smithsonian Institution
- The Joukowsky Institute of Archaeology [Архівовано 26 травня 2012 у Archive.is]
- [1] [ 19 липня 2013 у Wayback Machine.]
- [2] [ 9 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 16 вересня 2018.
- Kleiner, Fred S.; Mamiya, Christin J. (2006). Gardner's Art Through the Ages: The Western Perspective: Volume 1 (вид. Twelfth). Belmont, California: Wadsworth Publishing. с. 11–2. ISBN .
- . Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 25 січня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajn Gazal arab عين غزال poselennya kulturi dokeramichnogo neolitu B v peredmisti Ammanu Jordaniya Vidpovidno do starogo datuvannya bulo naselene v period 7250 5000 rokiv do n e bilsh suchasne kalibrovane datuvannya udrevlyaye cej period do 8440 6500 rr do n e Plosha 15 ga odne z najbilshih poselen epohi neolitu Inodi piznij etap rozvitku Ajn Gazalya klasifikuyut yak dokeramichnij neolit C Zhinocha statuetka z Ajn Gazal Statuetka z Jordanskogo arheologichnogo muzeyuPoselennyaZa chasiv svogo rozkvitu kinec 8 go tisyacholittya do n e naselennya stanovilo blizko 3000 osib bilshe nizh u misti Yerihon v tu samu epohu Pislya 6500 roku do n e protyagom dekilkoh pokolin naselennya skorotilosya v kilka raziv jmovirno cherez pogirshennya klimatu Skladayetsya z velikoyi kilkosti budivel yaki dilyatsya na tri riznih rajoni Pryamokutni sporudi z sircevoyi cegli skladalisya z dvoh i bilshe neodnakovih kimnat Stini izzovni obmazuvali glinoyu a zseredini alebastrom yakim pokrivali i pidlogu Pokrittya onovlyuvali raz u dekilka rokiv Na roztashovanih poblizu polyah rozvodili pshenicyu yachmin bobovi a takozh pasli kiz Do togo zh meshkanci polyuvali na dikih oleniv gazelej osliv kabaniv lisic zajciv tosho KulturaChastinu merciv hovali u fundamenti budivel inshih v polyah Cherepa merciv pohovanih u budinkah zberigali okremo Arheologi viyavili taki cherepa v dekilkoh miscyah Palestini Siriyi ta Jordaniyi v tomu chisli v Ajn Gazali Voni buli pokriti alebastrom ochnici buli zaliti bitumom sho svidchit pro svoyeridnij kult predkiv u cih miscyah Deyaki merci vzagali ne buli pohovani i potraplyali do smittyevih kup Krim reshtok lyudej hovali antropomorfni alebastrovi statuyi yaki buli pokladeni bilya osoblivih budivel jmovirno mali ritualne znachennya Na golovi statuj buli zobrazheni ochi i volossya na tili tatuyuvannya u viglyadi ornamentu abo odyag Dlya zobrazhennya ochej vikoristovuvali rakovini a zinic bitum U selishi znajdeno 32 takih statuyi z yakih 15 v povnij zrist she 15 byusti i dvi fragmentarno zberezheni golovi Tri byusta mali po dvi golovi Odna zi statuj priblizno VI tisyacholittya do n e zobrazhuye zhinku z velikimi ochima tonkimi rukami vistupayuchimi kolinami i retelno viliplenimi palcyami nig Arheologichni doslidzhennyaDavnye poselennya bulo vidkrito vipadkovo pri budivnictvi dorogi v 1974 roci Rozkopki pochalisya v 1982 roci i trivali do 1989 roku Na pochatku 1990 h rokiv bula provedena she odna seriya doslidzhen PaleogenetikaU meshkanciv Ajn Gazalyu buli viyavleni Y hromosomni gaplogrupi E E1b1b1 i mitohondrialni gaplogrupi DzherelaResursi Internetu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ajn Gazal Scarre Chris ed The Human Past Thames amp Hudson 2005 p 222 at Smithsonian Institution The Joukowsky Institute of Archaeology Arhivovano 26 travnya 2012 u Archive is 1 19 lipnya 2013 u Wayback Machine 2 9 bereznya 2018 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2018 Kleiner Fred S Mamiya Christin J 2006 Gardner s Art Through the Ages The Western Perspective Volume 1 vid Twelfth Belmont California Wadsworth Publishing s 11 2 ISBN 0 495 00479 0 Arhiv originalu za 16 lipnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2019