Отоманьська культура, Отомань — археологічна культура, одна з найяскравіших археологічних культур доби середньої бронзи Південнокарпатського регіону. Разом з іншими культурами середнього періоду бронзової доби культура Отомань забезпечила функціонування Карпато-Дунайського центру культурогенезу, під впливом якого опинилося й населення Північно-Західного Причорномор'я.
Отоманьська культура | |
Наступник | d |
---|---|
Отоманьська культура у Вікісховищі |
Назва
Назва походить від городища Отомань у Трансильванії, де у 20-х роках XX століття угорський археолог Мартон Рошка розпочав розкопки, виявивши цю культуру. В Угорщині ця культура називається культурою Фюзешабонь (Füzesabony).
Поширення
У 17—14 століттях до н. е. культура Отомань займала терени Закарпаття у верхів'ях річки Тиси (Берегове, Дідове, Дякове), Східної Словаччини, Північно-Східної Угорщини та Північно-Західної Румунії. Процес її формування відбувався на територіях Словаччини чи північно-західної Трансильванії. У Закарпатті пам'ятки раннього етапу культури Отомань не трапляються.
Пам'ятки
Пам'ятки представлені укріпленими й неукріпленими поселеннями, городищами та скарбами бронзових і золотих речей.
Городища, велика кількість яких відома у Карпато-Дунайському басейні виглядали як справжні фортеці. Вони мали рови завширшки 10 м, заввглибшки до 6 м, та палісади. Серед них і, власне городище Отомань, а також городище , у Словаччині. Останнє займало вершину гори, його площа дорівнює близько 9 га, мало укріплення у вигляді двох стін, які споруджені із кам'яних плит та землі. Товщина стін 7,5 м, а їх висота сягала 4 м. Біля в'їзду на городище було зведено дві башти. У внутрішній частині, окрім жител, зосереджувалися ремісничі та ювелірні майстерні. Тут було знайдено більше двадцяти скарбів із золотими та бронзовими виробами.
Для цієї культури характерні високоякісний яскраво орнаментований столовий і ритуальний керамічний посуд, що виготовлявся без застосування гончарного кола, та багато орнаментовані бронзові вироби складних, іноді навіть химерних, форм. Посуд має певні стандартні форми та орнаменти. Походження деяких таких орнаментів пов'язують із крито-мікенськими впливами, хоча весь посуд вироблявся на місці.
Кам'яні вироби ще не вийшли з ужитку. Для їх виготовлення використовувався місцевий обсидіан.
Отоманська культура дуже багата на металеві вироби. Вони представлені численними типами прикрас, знаряддями праці та зброї.
Племена цієї культури мали розвинене орне землеробство та скотарство, металургію бронзи, розвинені торговельні та культурні зв'язки з егейським світом. — біритуальний: як в урнах, так і в ямах на пласких могильниках. Виділяються окремі багаті поховання. На городищах простежується зародження соціальної диференціації суспільства — виділяються акрополі. Основу ідеологічних уявлень складали солярні культи.
Пам'ятки культури Отомань на Закарпатті
- Біля міста Берегове (Мала Гора) знайдене укріплене поселення площею 0,7 га . Воно розташовано на висоті 148 м на схилі Карпатських гір. Фортифікаційні споруди не збереглися. Також біля Берегова відкриті невеликі печери, що утворилися внаслідок давніх розробок покладів свинцю, цинку та золота.
- Біля села Колодне знайдено скарб. Загальна його вага складала понад 1,5 кг. Серед 28 речей — сокири звичайні та бойові, різні типи шпильок, підковоподібні підвіски, браслети тощо.
- Біля Мукачева в часи Другої світової війни знайдено скарб. Речі, загальною вагою 2,5 кг, були у двох посудинах. Тут відкрито багатовиткові спіралі, пластини підпрямокутної форми, бронзові зливки, сокиру.
- Укріплене поселення в урочищі Товар — Болотний Замок Берегівського району. Розташоване на острові посеред болота. Площа 1,3 га. Зберігся вал заввишки до 0,8 м та рів завширшки 12 м.
- Поселення біля міста Виноградів. Розташоване на південних схилах Чорної Гори.
- Поселення біля села Кідьош (Зміївка) Берегівського району, на північному схилі Ардівської гори. В селі в різні часи було знайдено чотири скарби бронзових предметів.
- Біля села Дякове знайдено майже двадцять теллей (узвиш) із різночасовими культурними нашаруваннями. На одному з них, в урочищі Киширде, виявлено землянку культури Отомань. Вона мала прямокутну форму, займала 8,5 кв. м, глибина сягала 1,2 м. Підлога вкрита жорствою. Знайдено 16 бронзових скроневих підвісок, які лежали поруч із кухлем. З цього ж поселення відомі кам'яні ливарні форми для лиття шпильок та шил, глиняне грузило.
- Поселення біля села Квасово площею 0,8 га. Тут відкриті залишки наземного житла завбільшки майже 12 м².
- Поселення завбільшки 1,5 га розташоване в урочищі Браунтаг біля села Вовчанське (нині Тисобикень), на дюнному узвишші. До культури Отомань належить господарча яма 3,4 на 2,5 м, у заповненні якої — кераміка розвинутого етапу цієї культури.
Наступні культури
Під тиском центральноєвропейських культур курганних поховань та внаслідок якихось внутрішніх чинників культура Отомань зникає. Її нащадками стали племена багатьох пізніших культур, перш за все — Ґава-голіградська культура, . У Закарпатті культура Отомань переростає у споріднену культуру . Лише у північній Трансильванії вона дещо подовжує своє існування.
Джерела та література
- . Отомань [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 702. — .
- Балагури Э. А. Культура Отомань. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985.
- Культура Отомань // Україна: історія великого народу
- Культура Отомань на території Закарпаття // Україна: історія великого народу [ 1 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otomanska kultura Otoman arheologichna kultura odna z najyaskravishih arheologichnih kultur dobi serednoyi bronzi Pivdennokarpatskogo regionu Razom z inshimi kulturami serednogo periodu bronzovoyi dobi kultura Otoman zabezpechila funkcionuvannya Karpato Dunajskogo centru kulturogenezu pid vplivom yakogo opinilosya j naselennya Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya Otomanska kultura Nastupnikd Otomanska kultura u Vikishovishi Artefakti ta kulturi Otoman v Nacionalnomu muzeyi v PraziNazvaNazva pohodit vid gorodisha Otoman u Transilvaniyi de u 20 h rokah XX stolittya ugorskij arheolog Marton Roshka rozpochav rozkopki viyavivshi cyu kulturu V Ugorshini cya kultura nazivayetsya kulturoyu Fyuzeshabon Fuzesabony PoshirennyaU 17 14 stolittyah do n e kultura Otoman zajmala tereni Zakarpattya u verhiv yah richki Tisi Beregove Didove Dyakove Shidnoyi Slovachchini Pivnichno Shidnoyi Ugorshini ta Pivnichno Zahidnoyi Rumuniyi Proces yiyi formuvannya vidbuvavsya na teritoriyah Slovachchini chi pivnichno zahidnoyi Transilvaniyi U Zakarpatti pam yatki rannogo etapu kulturi Otoman ne traplyayutsya Pam yatkiPam yatki predstavleni ukriplenimi j neukriplenimi poselennyami gorodishami ta skarbami bronzovih i zolotih rechej Gorodisha velika kilkist yakih vidoma u Karpato Dunajskomu basejni viglyadali yak spravzhni forteci Voni mali rovi zavshirshki 10 m zavvglibshki do 6 m ta palisadi Sered nih i vlasne gorodishe Otoman a takozh gorodishe u Slovachchini Ostannye zajmalo vershinu gori jogo plosha dorivnyuye blizko 9 ga malo ukriplennya u viglyadi dvoh stin yaki sporudzheni iz kam yanih plit ta zemli Tovshina stin 7 5 m a yih visota syagala 4 m Bilya v yizdu na gorodishe bulo zvedeno dvi bashti U vnutrishnij chastini okrim zhitel zoseredzhuvalisya remisnichi ta yuvelirni majsterni Tut bulo znajdeno bilshe dvadcyati skarbiv iz zolotimi ta bronzovimi virobami Dlya ciyeyi kulturi harakterni visokoyakisnij yaskravo ornamentovanij stolovij i ritualnij keramichnij posud sho vigotovlyavsya bez zastosuvannya goncharnogo kola ta bagato ornamentovani bronzovi virobi skladnih inodi navit himernih form Posud maye pevni standartni formi ta ornamenti Pohodzhennya deyakih takih ornamentiv pov yazuyut iz krito mikenskimi vplivami hocha ves posud viroblyavsya na misci Kam yani virobi she ne vijshli z uzhitku Dlya yih vigotovlennya vikoristovuvavsya miscevij obsidian Otomanska kultura duzhe bagata na metalevi virobi Voni predstavleni chislennimi tipami prikras znaryaddyami praci ta zbroyi Plemena ciyeyi kulturi mali rozvinene orne zemlerobstvo ta skotarstvo metalurgiyu bronzi rozvineni torgovelni ta kulturni zv yazki z egejskim svitom biritualnij yak v urnah tak i v yamah na plaskih mogilnikah Vidilyayutsya okremi bagati pohovannya Na gorodishah prostezhuyetsya zarodzhennya socialnoyi diferenciaciyi suspilstva vidilyayutsya akropoli Osnovu ideologichnih uyavlen skladali solyarni kulti Pam yatki kulturi Otoman na Zakarpatti Bilya mista Beregove Mala Gora znajdene ukriplene poselennya plosheyu 0 7 ga Vono roztashovano na visoti 148 m na shili Karpatskih gir Fortifikacijni sporudi ne zbereglisya Takozh bilya Beregova vidkriti neveliki pecheri sho utvorilisya vnaslidok davnih rozrobok pokladiv svincyu cinku ta zolota Bilya sela Kolodne znajdeno skarb Zagalna jogo vaga skladala ponad 1 5 kg Sered 28 rechej sokiri zvichajni ta bojovi rizni tipi shpilok pidkovopodibni pidviski brasleti tosho Bilya Mukacheva v chasi Drugoyi svitovoyi vijni znajdeno skarb Rechi zagalnoyu vagoyu 2 5 kg buli u dvoh posudinah Tut vidkrito bagatovitkovi spirali plastini pidpryamokutnoyi formi bronzovi zlivki sokiru Ukriplene poselennya v urochishi Tovar Bolotnij Zamok Beregivskogo rajonu Roztashovane na ostrovi posered bolota Plosha 1 3 ga Zberigsya val zavvishki do 0 8 m ta riv zavshirshki 12 m Poselennya bilya mista Vinogradiv Roztashovane na pivdennih shilah Chornoyi Gori Poselennya bilya sela Kidosh Zmiyivka Beregivskogo rajonu na pivnichnomu shili Ardivskoyi gori V seli v rizni chasi bulo znajdeno chotiri skarbi bronzovih predmetiv Bilya sela Dyakove znajdeno majzhe dvadcyat tellej uzvish iz riznochasovimi kulturnimi nasharuvannyami Na odnomu z nih v urochishi Kishirde viyavleno zemlyanku kulturi Otoman Vona mala pryamokutnu formu zajmala 8 5 kv m glibina syagala 1 2 m Pidloga vkrita zhorstvoyu Znajdeno 16 bronzovih skronevih pidvisok yaki lezhali poruch iz kuhlem Z cogo zh poselennya vidomi kam yani livarni formi dlya littya shpilok ta shil glinyane gruzilo Poselennya bilya sela Kvasovo plosheyu 0 8 ga Tut vidkriti zalishki nazemnogo zhitla zavbilshki majzhe 12 m Poselennya zavbilshki 1 5 ga roztashovane v urochishi Brauntag bilya sela Vovchanske nini Tisobiken na dyunnomu uzvishshi Do kulturi Otoman nalezhit gospodarcha yama 3 4 na 2 5 m u zapovnenni yakoyi keramika rozvinutogo etapu ciyeyi kulturi Nastupni kulturiPid tiskom centralnoyevropejskih kultur kurgannih pohovan ta vnaslidok yakihos vnutrishnih chinnikiv kultura Otoman znikaye Yiyi nashadkami stali plemena bagatoh piznishih kultur persh za vse Gava goligradska kultura U Zakarpatti kultura Otoman pererostaye u sporidnenu kulturu Lishe u pivnichnij Transilvaniyi vona desho podovzhuye svoye isnuvannya Dzherela ta literatura Otoman 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 702 ISBN 978 966 00 1061 1 Balaguri E A Kultura Otoman V kn Arheologiya Ukrainskoj SSR t 1 K 1985 Kultura Otoman Ukrayina istoriya velikogo narodu Kultura Otoman na teritoriyi Zakarpattya Ukrayina istoriya velikogo narodu 1 chervnya 2014 u Wayback Machine