Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тема цієї статті може не відповідати . (вересень 2021) |
Фолюсевич Богдан Йоахімович – (17.02.1941 – с. Нетреба) – провідний діяч української громади Ельблонга, багаторічний голова гуртка Українського-суспільно-культурного товариства в Ельблонгу, організатор музично-естрадного колективу «Свояки» та хору Ельблонзької землі, один з учасників хору «Журавлі».
Походження та депортація
Богдан Фолюсевич народився 17.02.1941 р. у с. Нетреба біля Любичі-Королівської, сучасного Томашівського повіту. Село належало до греко-католицької парафії в Журавці, де зберіглася церква та кладовище. Наразі присілок Нетреба зник – на його місці лише руїни давніх хат вкриті бур’яном.
Батько – Фолюсевич Йоахім (1.05.1908-25.10.1994 р.) селянин, мати – Фолюсевич Анна (9.11.1911- 16.11.2002 р.) з дому Гузій – селянка. Поховані на цвинтарі в Озері, Ельблонзький повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, координати поховання: 54.079565°, 19.391202°.
Йоахім Фолюсевич мав 4-х братів та 4 сестер. Був психічно пригнічений, бо перед самим виїздом банда грабіжників вбила його брата Ілька, по наводці щоб забрати коней та крам. Старший брат Антін – був помічником війта в селі Любичі-Королівській. Ілько був у українській сільраді. Наймолодший Герасим був мобілізований до Червоної армії.
Всіх мешканців с. Нетреба присілок с. Любча Королівська вивезено до с. Кшевська над озером Дружно. Під керівництвом Йоахіма Фолюсевича – дуже зарадного чоловіка, Нетреба довго уникала виселення. Втім, однієї ночі в червні 1947 р. село оточило польське військо. Взяли все що могли і коней і корів. Їхали на підводах до Белжця. Звідти потягом 2 тижні, очікуючи на можливість проїзду доїхали до Гроново-Ельблонзького. З вокзалу (збергіся) депортованих 1,5 км вантажівками повезли до села Кшевська (тоді називалося Войцехово, пізніше перейменували від кущів – «кшевів»). Це була сільськогосподарська округа освоєна менонітами, які мусили втікати перед Червоною армією. Гітлерівці перед відступом зірвали помпи та затопили поля. Поля вже були осушені, адже десь у Ельблонгу налагодили центральну помпу, проте помпа в селі ще не працювала. Всі поля були зарослі татараком, як тут називали рогіз. Ніякого реманенту не давали. Діставалося щось з УНРА – американської допомоги – консерви, зокрема квасоля. Стояли пустки – пограбовані будинки. До Кшевська окрім Нетреби потрапили кілька родин з с. Горайця та с. Корні та окремі польські родини
1952 р. Богдан організував зі своїми друзями на Різдво перший у вигнанні вертеп, з яким відвідав майже усіх українських переселенців у Кшевську. Велику зірку Богдан зробив власноручно за зразком, який запам’ятався з рідного села. Використав при цьому різні матеріали, навіть порвані телеграфні дроти, в яких була мідна жила. Колядок навчив його старіший чоловік з депортованих – Дмитро Бакун.
Навчання, одруження та освітня діяльність
Богдан навчався у сільськогосподарському технікумі на Кашубах. Побачив Шевченків Кобзар, купив та почав читати потайки в гуртожитку. 1957 р. читав газету «Наше слово», яка потрапляла до хати батьків у Кшевську. З неї довідався про відкриття факультету української філології у Вчительській студії у Щецині без вагання склав заяву про вступ. Склавши вступний іспит, з першого вересня 1959 р. став студентом україністики. Вона розташовувалася в Щецині на розі вул. Червоної армії (зараз вул. Монте-Касіно) та Великопольської – у по-німецькій будівлі. У Вчительській студії був членом танцювального грутка та гуртка рецитації. До свого студентського хору його включив також професор Посацький.
У Щецині пізнав свою дружину – теж студентку україністики Дар’ю Сороку, з якою одружився в 1960 р. Батьки дружини походили з с. Володж, Березівський повіт Ряшівського воєводства. Батько був в ОУН – Степан Сорока «Борис». Сидів у в’язниці на Монтелюпіх у Кракові. Зустрічався з C. Бандерою (в родині зберігся навіть знімок Степана з провідником). Дарія працювала викладачем російської мови в Ельблонгу.
Після закінчення Вчительської студії разом з дружиною 1961 р. Фолюсевичі замешкали в місті Ельблонг. Обидва заочно закінчили Гданський університет, філологічний факультет і здобули звання магістра з російської філології.
Після навчання Богдан працював у початковій школі №2 на вул. Robotnicza, 173 у 1960 р. З 1961 р. 6 років викладав у ліцеї по вул. Królewecka, 165 російську мову та інші предмети. Директор ліцею був поляком зі Львова і говорив українською. Він поставив умову молодому Фолюсевичу вивчити російську мову. Той мав хист до мов, вчив слова тож дав ради і працював.
Після 6-ти років перейшов працювати до технікума в Гроново-Гурне. Заочно закінчив вчительські студія по спеціальності рільництво (сільське-господарство) в Вимисліні (Wymyślin) біля Торуня. 25 років викладав різні предмети в сільськогосподарській школі (Zespół Szkół Rolniczych) у Гроново-Гурному, ul. Szafirowa 12 .
Праця в колі УСКТ-ОУП у Ельблонзі
Богдан Фолюсевич після Григорія Божика став головою Ельблонзького міського гуртка УСКТ. Цю функцію йому довіряли впродовж кількох каденцій. Головним завданням було придбання власної домівки. Б. Фолюсевич вирішив питання першої будівлі, домовився з поляками про нікому не потрібний аварійний будинок по вул. 21 Października 16. Тепер це вул. Grobla Świętego Jerzego. Тут над кіно «Космос» у 1961-1968 рр. існувала перша домівка УСКТ в Ельблонгу.
Маючи певний досвід у вчительській та культурно-освітній праці, Богдан Фолюсевич заснував зведений хор у Кшевську-Ельблонгу та дитячий музичний ансамбль, які брали участь у відзначенні визначних подій у житті української громади. В кінці 1964 р. Фолюсевич створив ще один хор, на базі якого розгорнула свою діяльність очолювана Богданом Фолюсевичем ельблонзько-кшевська співоча група. Хор виступав в Кшевську, Ельблонгу та Дзежгоні. В результаті роботи диригента хор та солісти виступили 27.06.1965 р. в залі Повітової ради, а відтак дали концерти в Кшевську, Дзежгоню, Свєнтим Гаю та Дружні. Хор взяв участь у ювілейному концерті з нагоди Х-ліття УСКТ. 29.05.1966 р. Потім, в художній діяльності наступила перерва аж до 1970-го року.
10.05.1970 р. естрадна група Богдана Фолюсевича виступила на весняному концерті в Гданську. У 1971 р. група вистала у Кшевську та Дзежгоні. Саме група Б. Фолюсевича згодом прийняла назву «Свояки». Пізніше група виступала під керівництвом В. Пержило.
Він також створив хор землі Ельблонзької, в якому співали польські діти, але були і українці. До хору приймав дітей 14-15 років. Були також діти з Толькміцька.
1969 р. у світлиці в Ельблонгу стартувало навчання рідної мови. Було біля 15 дітей. Вчителями були Богдан Фолюсевич та Славомир Пікульський, який теж мешкав в Ельблонгу.
Також було налагоджено навчання історії України в світлиці УСКТ на вулиці 24 жовтня. Перед цим Богдана Фолюсевича викликали на СБ та питали чого він хоче вчити в рамках тієї історії. Питали чи він хоче викладати погляди Михайла Грушевського? Проте навчання відбулося.
Маючи зв’язки поміж вчителями, Богдан Фолюсевич допомагав батькам влаштовувати українських дітей вчитися.
В ході культурно-освітньої праці Богдан Фолюсевич підтримував контакти з українцями з УРСР та діаспори. Запросив до світлиці виступити лікаря з Полтави Потопальського, підтримував зв’язок з автором російського фразеологічного словника з Запоріжжя – М.М. Сидоренко. Заохочений професором Едмонтонського університету в Канаді написав статтю про Ярослава Стецька – прем’єра українського уряду в 1941 р. для Encyclopedia of Ukraine – Danilo Husar Struk Ed. University of Toronto – 2014. Наразі розміщена в інтернеті за адресою encyclopediaofukraine.com
В 1990-х рр. Богдан Фолюсевич став першим головою гуртка ОУП в Ельблонгу.
Він також 5 років співав у чоловічому хорі «Журавлі», що мав садибу у Варшаві та вів їх хроніку. Ця хроніка зберігається в Перемишлі в народному домі. За ініціативою Б. Фолюсевича відбувся спільний концерт «Журавлів» зі славним українським хором з Едмонтону під диригуванням Солтикевича у Ельблонзі. За старанням Б. Фолюсевича «Журавлі» концертували тут не один раз.
Брав участь у збиранні коштів на відновлення занедбаних старого та нового цвинтаря в Журавцях та працював над цим відновленням.
Богдан Фолюсевич також є кореспондентом української газети в Польщі "Наше Слово".
Станом на 2023 р. проживає в Ельблонгу поблизу парку Кайки.
Спортивна діяльність
Богдан Фолюсевич займався спортивною гімнастикою, досягнувши 3-го розряду. Окрім того, він добре грав у шахи і був членом ельблонзького відділу спортивного клубу "Старт", який очолював пан Рогіш. Відділ розміщувався у тому самому приміщенні, що і перша садиба УСКТ (вул. Grobla Świętego Jerzego 16).
Родина
Брат – Антін Фолюсевич (1950-2000) був багаторічним головою гуртка у Маженціно, 1994 р. він організував тут пункт навчання української мови. Маженціно поляки називали Києвом – бо тут було багато українців. Упокоївся на місцевому цвинтарі, де поховано багато українців.
Син Марко і дочка Люся живуть в Канаді. Займаються бізнесом. Онук – інженер Едмонтонського університету. Виховані в українській традиції діти беруть участь в українському суспільно-культурному житті в Канаді. Марко Фолюсевич був постійним учасником дитячого українського конкурсу в Ельблонзі, а пізніше в 1990-ті заклав рок-ансамбль «Оселедець».
Відзначення
За активну працю нагороджений відзнаками: грамотою воєводського правління УСКТ в Гданську з нагоди 20-річчя УСКТ, 1976 р.; грамотою головного правління УСКТ в Варшаві, з нагоди 30-ти річчя УСКТ, 15.06.1986 р., грамотою ОУП 18-19.05.1991 р. з нагоди 25-го дитячого конкурсу декламації, співу, музики, танцю та рисунку; грамотою ОУП від 22 жовтня 2006 р.
1976 р. на з’їзді присвяченому ХХ річчю УСКТ Богдан Фолюсевич також отримав медаль ХХ річчя УСКТ.
1988 р. Богдану Фолюсевичу вручено відзнаку – медаль «За заслуги в розвитку Ельблонга».
У 1990 р. Богдан Фолюсевич був одним з організаторів та жертводавців акції запрошення до Ельблонга дітей з України, постраждалих від Чорнобиля. Організував виступ "Червоної рути" у Ельблонгу.
2006 р. нагороджений медаллю за багаторічну освітньо-культурну працю з нагоди 50 річчя ОУП.
Джерела
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 10.09.2021.
- Хроніка Українського суспільно-культурного товариства. Ельблонг міське правління. 1958-2019 рр.
- Фолюсевич Богдан Моя причетність до культурно-освітнього руху УСКТ // З Україною в серці. Спогади випускників україністики Вчительської Студії в Щецині (1935-63 рр.) Автор-упорядник-редактор М. Дупляк. – Кліфтон, Нью-Джерзі, 2015 р. – С. 542-544.
- Фолюсевич, Богдан (31.03.2013 р.). . https://nasze-slowo.pl/ (українська) . ОУП. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11.09.2021 р..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena veresen 2021 Folyusevich Bogdan Joahimovich 17 02 1941 s Netreba providnij diyach ukrayinskoyi gromadi Elblonga bagatorichnij golova gurtka Ukrayinskogo suspilno kulturnogo tovaristva v Elblongu organizator muzichno estradnogo kolektivu Svoyaki ta horu Elblonzkoyi zemli odin z uchasnikiv horu Zhuravli Bogdan ta Dariya Folyusevichi Foto 2021 r Pohodzhennya ta deportaciyaBogdan Folyusevich narodivsya 17 02 1941 r u s Netreba bilya Lyubichi Korolivskoyi suchasnogo Tomashivskogo povitu Selo nalezhalo do greko katolickoyi parafiyi v Zhuravci de zberiglasya cerkva ta kladovishe Narazi prisilok Netreba znik na jogo misci lishe ruyini davnih hat vkriti bur yanom Batko Folyusevich Joahim 1 05 1908 25 10 1994 r selyanin mati Folyusevich Anna 9 11 1911 16 11 2002 r z domu Guzij selyanka Pohovani na cvintari v Ozeri Elblonzkij povit Varminsko Mazurske voyevodstvo koordinati pohovannya 54 079565 19 391202 Mogila batkiv Bogdana Folyusevicha Joahima ta Anni Cvintar v Ozeri Varminsko Mazurske voyevodstvo Polsha Foto 2021 r Joahim Folyusevich mav 4 h brativ ta 4 sester Buv psihichno prignichenij bo pered samim viyizdom banda grabizhnikiv vbila jogo brata Ilka po navodci shob zabrati konej ta kram Starshij brat Antin buv pomichnikom vijta v seli Lyubichi Korolivskij Ilko buv u ukrayinskij silradi Najmolodshij Gerasim buv mobilizovanij do Chervonoyi armiyi Vsih meshkanciv s Netreba prisilok s Lyubcha Korolivska vivezeno do s Kshevska nad ozerom Druzhno Pid kerivnictvom Joahima Folyusevicha duzhe zaradnogo cholovika Netreba dovgo unikala viselennya Vtim odniyeyi nochi v chervni 1947 r selo otochilo polske vijsko Vzyali vse sho mogli i konej i koriv Yihali na pidvodah do Belzhcya Zvidti potyagom 2 tizhni ochikuyuchi na mozhlivist proyizdu doyihali do Gronovo Elblonzkogo Z vokzalu zbergisya deportovanih 1 5 km vantazhivkami povezli do sela Kshevska todi nazivalosya Vojcehovo piznishe perejmenuvali vid kushiv ksheviv Ce bula silskogospodarska okruga osvoyena menonitami yaki musili vtikati pered Chervonoyu armiyeyu Gitlerivci pered vidstupom zirvali pompi ta zatopili polya Polya vzhe buli osusheni adzhe des u Elblongu nalagodili centralnu pompu prote pompa v seli she ne pracyuvala Vsi polya buli zarosli tatarakom yak tut nazivali rogiz Niyakogo remanentu ne davali Distavalosya shos z UNRA amerikanskoyi dopomogi konservi zokrema kvasolya Stoyali pustki pograbovani budinki Do Kshevska okrim Netrebi potrapili kilka rodin z s Gorajcya ta s Korni ta okremi polski rodini 1952 r Bogdan organizuvav zi svoyimi druzyami na Rizdvo pershij u vignanni vertep z yakim vidvidav majzhe usih ukrayinskih pereselenciv u Kshevsku Veliku zirku Bogdan zrobiv vlasnoruchno za zrazkom yakij zapam yatavsya z ridnogo sela Vikoristav pri comu rizni materiali navit porvani telegrafni droti v yakih bula midna zhila Kolyadok navchiv jogo starishij cholovik z deportovanih Dmitro Bakun Navchannya odruzhennya ta osvitnya diyalnistBogdan navchavsya u silskogospodarskomu tehnikumi na Kashubah Pobachiv Shevchenkiv Kobzar kupiv ta pochav chitati potajki v gurtozhitku 1957 r chitav gazetu Nashe slovo yaka potraplyala do hati batkiv u Kshevsku Z neyi dovidavsya pro vidkrittya fakultetu ukrayinskoyi filologiyi u Vchitelskij studiyi u Shecini bez vagannya sklav zayavu pro vstup Sklavshi vstupnij ispit z pershogo veresnya 1959 r stav studentom ukrayinistiki Vona roztashovuvalasya v Shecini na rozi vul Chervonoyi armiyi zaraz vul Monte Kasino ta Velikopolskoyi u po nimeckij budivli U Vchitelskij studiyi buv chlenom tancyuvalnogo grutka ta gurtka recitaciyi Do svogo studentskogo horu jogo vklyuchiv takozh profesor Posackij U Shecini piznav svoyu druzhinu tezh studentku ukrayinistiki Dar yu Soroku z yakoyu odruzhivsya v 1960 r Batki druzhini pohodili z s Volodzh Berezivskij povit Ryashivskogo voyevodstva Batko buv v OUN Stepan Soroka Boris Sidiv u v yaznici na Montelyupih u Krakovi Zustrichavsya z C Banderoyu v rodini zberigsya navit znimok Stepana z providnikom Dariya pracyuvala vikladachem rosijskoyi movi v Elblongu Pislya zakinchennya Vchitelskoyi studiyi razom z druzhinoyu 1961 r Folyusevichi zameshkali v misti Elblong Obidva zaochno zakinchili Gdanskij universitet filologichnij fakultet i zdobuli zvannya magistra z rosijskoyi filologiyi Pislya navchannya Bogdan pracyuvav u pochatkovij shkoli 2 na vul Robotnicza 173 u 1960 r Z 1961 r 6 rokiv vikladav u liceyi po vul Krolewecka 165 rosijsku movu ta inshi predmeti Direktor liceyu buv polyakom zi Lvova i govoriv ukrayinskoyu Vin postaviv umovu molodomu Folyusevichu vivchiti rosijsku movu Toj mav hist do mov vchiv slova tozh dav radi i pracyuvav Pislya 6 ti rokiv perejshov pracyuvati do tehnikuma v Gronovo Gurne Zaochno zakinchiv vchitelski studiya po specialnosti rilnictvo silske gospodarstvo v Vimislini Wymyslin bilya Torunya 25 rokiv vikladav rizni predmeti v silskogospodarskij shkoli Zespol Szkol Rolniczych u Gronovo Gurnomu ul Szafirowa 12 Pracya v koli USKT OUP u ElblonziPersha domivka viddilu Ukrayinskogo suspilno kulturnogo tovaristva u Elblongu rozmishuvalasya nad primishennyami kooperativnogo klubu Kosmos vul Greblya sv Yuriya 16 Cyu domivku organizuvav Bogdan Folyusevich Ne zbereglasya Foto 2000 h rr Bogdan Folyusevich pislya Grigoriya Bozhika stav golovoyu Elblonzkogo miskogo gurtka USKT Cyu funkciyu jomu doviryali vprodovzh kilkoh kadencij Golovnim zavdannyam bulo pridbannya vlasnoyi domivki B Folyusevich virishiv pitannya pershoyi budivli domovivsya z polyakami pro nikomu ne potribnij avarijnij budinok po vul 21 Pazdziernika 16 Teper ce vul Grobla Swietego Jerzego Tut nad kino Kosmos u 1961 1968 rr isnuvala persha domivka USKT v Elblongu Mayuchi pevnij dosvid u vchitelskij ta kulturno osvitnij praci Bogdan Folyusevich zasnuvav zvedenij hor u Kshevsku Elblongu ta dityachij muzichnij ansambl yaki brali uchast u vidznachenni viznachnih podij u zhitti ukrayinskoyi gromadi V kinci 1964 r Folyusevich stvoriv she odin hor na bazi yakogo rozgornula svoyu diyalnist ocholyuvana Bogdanom Folyusevichem elblonzko kshevska spivocha grupa Hor vistupav v Kshevsku Elblongu ta Dzezhgoni V rezultati roboti dirigenta hor ta solisti vistupili 27 06 1965 r v zali Povitovoyi radi a vidtak dali koncerti v Kshevsku Dzezhgonyu Svyentim Gayu ta Druzhni Hor vzyav uchast u yuvilejnomu koncerti z nagodi H littya USKT 29 05 1966 r Potim v hudozhnij diyalnosti nastupila pererva azh do 1970 go roku 10 05 1970 r estradna grupa Bogdana Folyusevicha vistupila na vesnyanomu koncerti v Gdansku U 1971 r grupa vistala u Kshevsku ta Dzezhgoni Same grupa B Folyusevicha zgodom prijnyala nazvu Svoyaki Piznishe grupa vistupala pid kerivnictvom V Perzhilo Vin takozh stvoriv hor zemli Elblonzkoyi v yakomu spivali polski diti ale buli i ukrayinci Do horu prijmav ditej 14 15 rokiv Buli takozh diti z Tolkmicka 1969 r u svitlici v Elblongu startuvalo navchannya ridnoyi movi Bulo bilya 15 ditej Vchitelyami buli Bogdan Folyusevich ta Slavomir Pikulskij yakij tezh meshkav v Elblongu Takozh bulo nalagodzheno navchannya istoriyi Ukrayini v svitlici USKT na vulici 24 zhovtnya Pered cim Bogdana Folyusevicha viklikali na SB ta pitali chogo vin hoche vchiti v ramkah tiyeyi istoriyi Pitali chi vin hoche vikladati poglyadi Mihajla Grushevskogo Prote navchannya vidbulosya Mayuchi zv yazki pomizh vchitelyami Bogdan Folyusevich dopomagav batkam vlashtovuvati ukrayinskih ditej vchitisya V hodi kulturno osvitnoyi praci Bogdan Folyusevich pidtrimuvav kontakti z ukrayincyami z URSR ta diaspori Zaprosiv do svitlici vistupiti likarya z Poltavi Potopalskogo pidtrimuvav zv yazok z avtorom rosijskogo frazeologichnogo slovnika z Zaporizhzhya M M Sidorenko Zaohochenij profesorom Edmontonskogo universitetu v Kanadi napisav stattyu pro Yaroslava Stecka prem yera ukrayinskogo uryadu v 1941 r dlya Encyclopedia of Ukraine Danilo Husar Struk Ed University of Toronto 2014 Narazi rozmishena v interneti za adresoyu encyclopediaofukraine com V 1990 h rr Bogdan Folyusevich stav pershim golovoyu gurtka OUP v Elblongu Vin takozh 5 rokiv spivav u cholovichomu hori Zhuravli sho mav sadibu u Varshavi ta viv yih hroniku Cya hronika zberigayetsya v Peremishli v narodnomu domi Za iniciativoyu B Folyusevicha vidbuvsya spilnij koncert Zhuravliv zi slavnim ukrayinskim horom z Edmontonu pid diriguvannyam Soltikevicha u Elblonzi Za starannyam B Folyusevicha Zhuravli koncertuvali tut ne odin raz Brav uchast u zbiranni koshtiv na vidnovlennya zanedbanih starogo ta novogo cvintarya v Zhuravcyah ta pracyuvav nad cim vidnovlennyam Bogdan Folyusevich takozh ye korespondentom ukrayinskoyi gazeti v Polshi Nashe Slovo Stanom na 2023 r prozhivaye v Elblongu poblizu parku Kajki Sportivna diyalnistBogdan Folyusevich zajmavsya sportivnoyu gimnastikoyu dosyagnuvshi 3 go rozryadu Okrim togo vin dobre grav u shahi i buv chlenom elblonzkogo viddilu sportivnogo klubu Start yakij ocholyuvav pan Rogish Viddil rozmishuvavsya u tomu samomu primishenni sho i persha sadiba USKT vul Grobla Swietego Jerzego 16 RodinaBrat Antin Folyusevich 1950 2000 buv bagatorichnim golovoyu gurtka u Mazhencino 1994 r vin organizuvav tut punkt navchannya ukrayinskoyi movi Mazhencino polyaki nazivali Kiyevom bo tut bulo bagato ukrayinciv Upokoyivsya na miscevomu cvintari de pohovano bagato ukrayinciv Sin Marko i dochka Lyusya zhivut v Kanadi Zajmayutsya biznesom Onuk inzhener Edmontonskogo universitetu Vihovani v ukrayinskij tradiciyi diti berut uchast v ukrayinskomu suspilno kulturnomu zhitti v Kanadi Marko Folyusevich buv postijnim uchasnikom dityachogo ukrayinskogo konkursu v Elblonzi a piznishe v 1990 ti zaklav rok ansambl Oseledec VidznachennyaZa aktivnu pracyu nagorodzhenij vidznakami gramotoyu voyevodskogo pravlinnya USKT v Gdansku z nagodi 20 richchya USKT 1976 r gramotoyu golovnogo pravlinnya USKT v Varshavi z nagodi 30 ti richchya USKT 15 06 1986 r gramotoyu OUP 18 19 05 1991 r z nagodi 25 go dityachogo konkursu deklamaciyi spivu muziki tancyu ta risunku gramotoyu OUP vid 22 zhovtnya 2006 r 1976 r na z yizdi prisvyachenomu HH richchyu USKT Bogdan Folyusevich takozh otrimav medal HH richchya USKT 1988 r Bogdanu Folyusevichu vrucheno vidznaku medal Za zaslugi v rozvitku Elblonga U 1990 r Bogdan Folyusevich buv odnim z organizatoriv ta zhertvodavciv akciyi zaproshennya do Elblonga ditej z Ukrayini postrazhdalih vid Chornobilya Organizuvav vistup Chervonoyi ruti u Elblongu 2006 r nagorodzhenij medallyu za bagatorichnu osvitno kulturnu pracyu z nagodi 50 richchya OUP DzherelaParnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 2 serpnya 2021 Procitovano 10 09 2021 Hronika Ukrayinskogo suspilno kulturnogo tovaristva Elblong miske pravlinnya 1958 2019 rr Folyusevich Bogdan Moya prichetnist do kulturno osvitnogo ruhu USKT Z Ukrayinoyu v serci Spogadi vipusknikiv ukrayinistiki Vchitelskoyi Studiyi v Shecini 1935 63 rr Avtor uporyadnik redaktor M Duplyak Klifton Nyu Dzherzi 2015 r S 542 544 Folyusevich Bogdan 31 03 2013 r https nasze slowo pl ukrayinska OUP Arhiv originalu za 11 veresnya 2021 Procitovano 11 09 2021 r