Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Толькми́цько (пол. Tolkmicko, нім. Tolkemit) — місто в північній Польщі, над Віслинською затокою. Належить до Ельблонзького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства.
| Толькмицько Tolkmicko | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 54°19′ пн. ш. 19°31′ сх. д. / 54.317° пн. ш. 19.517° сх. д.Координати: 54°19′ пн. ш. 19°31′ сх. д. / 54.317° пн. ш. 19.517° сх. д. | |||||
| Країна |  Польща | ||||
| Регіон | Вармінсько-Мазурське воєводство | ||||
| Магдебурзьке право | біля 1296 | ||||
| Площа | 2,29 км² | ||||
| Населення | 2819 (2011) | ||||
| · густота | 1186 (2008) осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Герінгсдорф | ||||
| Телефонний код | (48) 55 | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| Номери автомобілів | NEB | ||||
| GeoNames | 3083334 | ||||
| OSM | ↑2980358 ·R (Ґміна Толькмицько) | ||||
| SIMC | 0933000 | ||||
| Поштові індекси | 82-340 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | tolkmicko.pl | ||||
| Мапа | |||||
  Толькмицько Толькмицько (Польща) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Толькмицько у Вікісховищі | |||||
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1357 | 264 | 954 | 139 |
| Жінки | 1462 | 283 | 848 | 331 |
| Разом | 2819 | 547 | 1802 | 470 |
Українці в Толькмицьку
Початки перебування українців у Толькмицьку сягають часів переміщення тут російської армії, спочатку в ході Північної війни, а потім наполеонівських війн. 1710 р. після Полтави російські війська зайняли Ельблонг, який до того утримували шведи. З 11.01 до липня 1913 р. в Толькмицьку стояли прохідні російські війська.
Після проведення злочинної акції «Вісла» в 1947 р. частина українців була, імовірно, переселена безпосередньо до Толькмицька. Проте початки української колонізації містечка залишаються поки не відомими. Наразі можна лише вказати прізвища українських родин, які опинилися тут безпосередньо внаслідок акції «Вісла». Це родини Міхальчишин, Хронь, Мелех, Пендицький, Гай, Кондро, Базилевич, Коваль та Паславський та Тадра. Загалом в містечку було біля 10 українських родин. Імовірно, найстарішим членом української спільноти в Толькмицьку наразі є Роман Владика — багаторічний пожежник добровільної пожежної охорони в Толькмицьку.
Іван Пендицький (13.12.1909-8.09.1988 р.) та Паславський служили в УПА. Імовірно, зв'язки з партизанами мав і Степан Михалчишин. Відомий ще один епізод. УБ на Помор'ї вела роботу щодо українських переселенців на предмет присутності членів ОУН-УПА. УБ в Лемборку започаткувала справи «Лемко», по якій проходило 4 особи, «Батурин» — 17 осіб, «Данилів» — 17 осіб. В 1948-49 рр. ці справи також вело УБ в Ельблонгу, відпрацьовувалося 17 осіб, які походили з Перемишльського повіту, 30 з Томашівського та Ярославського та 14 з Грубешівського. Шляхом амністій УБ також добилося здачі частини повстанців. Зокрема, 1956 р. здався Павло Юринець (Андрій Білий), командир рою УПА, який розшукувався секцією V відділу II Воєводської служби безпеки (в Гданську). Він був арештований ще в 1954 р. в Гданську через підставну мережу Зенона і погодився співпрацювати. Проте брутальна поведінка УБ-еків змусила його втекти. Кілька місяців він ховався в Толькмицьку. Після оголошення амністії 27.04.1956 р. вирішив здатися.
Українці з Толькмицька стояли у початків закладення повітового заряду УСКТ в Ельблонгу. Вже 1957 р. в містечку утворився самодіяльний гурток. В цей час члени гуртка УСКТ в Ельблонгу намагалися активізувати вогнища українського життя в околицях Ельблонга. Проте місцеві українці не віддали дітей до навчання української мови, хоча була вчителька Анна Чіснок. В подальшому груток в Толькмицьку не згадується. Проте відомо, про те що Степан Михалишин і далі підтримував зв'язок з УСКТ. Зокрема, в хроніці УСКТ в Ельблонгу зафіксовано, що в лютому 1968 р. — Михалишин Степан з Толькмицька заплатив 100 злотих на УСКТ. Вдалося встановити, що Степан Михалишин мешкав у Толькмицьку в садибі по вул. Грюнвальдська, 30.
Окрім того в складі населення Толькмицька, напевне можна відмітити наявність великої кількості нащадків православних мешканців Холмщини і Підляшшя — калакутів (латиників), а також імовірно депортованих сюди православних українців.
Цвинтар в Толькмицьку діє для містечка Толькмицько та Кадини. На цвинтарі наявні поховальна каплиця в стилі бароко, а також старі німецькі нагробки, а також деякі відновлені поховання. На цвинтарі у Толькмицьку приблизно 5 % похованих мають згідно прізвищам та іменам українське коріння.
На плебані римо-католицької парафії св. Якуба у Толькмицьку стараннями настоятеля о. Юзефа Гроховського після початку повномасштабного вторгненням російських військ в Україну 24.02.2022 р. знайшли прихисток українські біженці.
Уродженці
- Ганс-Адольф Прюцманн (1901—1945) — військовий і поліцейський діяч Німеччини, обергруппенфюрер СС.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Парнікоза, Іван. Толькмицько м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 26.08.2020 р..
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Толькмицько |
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tolkmi cko pol Tolkmicko nim Tolkemit misto v pivnichnij Polshi nad Vislinskoyu zatokoyu Nalezhit do Elblonzkogo povitu Varminsko Mazurskogo voyevodstva Tolkmicko TolkmickoGerb Praporcentr mistacentr mistaOsnovni dani54 19 pn sh 19 31 sh d 54 317 pn sh 19 517 sh d 54 317 19 517 Koordinati 54 19 pn sh 19 31 sh d 54 317 pn sh 19 517 sh d 54 317 19 517Krayina PolshaRegion Varminsko Mazurske voyevodstvoMagdeburzke pravo bilya 1296Plosha 2 29 km Naselennya 2819 2011 gustota 1186 2008 osib km Mista pobratimi GeringsdorfTelefonnij kod 48 55Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv NEBGeoNames 3083334OSM 2980358 R Gmina Tolkmicko SIMC 0933000Poshtovi indeksi 82 340Miska vladaVebsajt tolkmicko plMapaTolkmickoTolkmicko Polsha Tolkmicko u VikishovishiDemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 1357 264 954 139Zhinki 1462 283 848 331Razom 2819 547 1802 470Ukrayinci v TolkmickuPochatki perebuvannya ukrayinciv u Tolkmicku syagayut chasiv peremishennya tut rosijskoyi armiyi spochatku v hodi Pivnichnoyi vijni a potim napoleonivskih vijn 1710 r pislya Poltavi rosijski vijska zajnyali Elblong yakij do togo utrimuvali shvedi Z 11 01 do lipnya 1913 r v Tolkmicku stoyali prohidni rosijski vijska Pislya provedennya zlochinnoyi akciyi Visla v 1947 r chastina ukrayinciv bula imovirno pereselena bezposeredno do Tolkmicka Prote pochatki ukrayinskoyi kolonizaciyi mistechka zalishayutsya poki ne vidomimi Narazi mozhna lishe vkazati prizvisha ukrayinskih rodin yaki opinilisya tut bezposeredno vnaslidok akciyi Visla Ce rodini Mihalchishin Hron Meleh Pendickij Gaj Kondro Bazilevich Koval ta Paslavskij ta Tadra Zagalom v mistechku bulo bilya 10 ukrayinskih rodin Imovirno najstarishim chlenom ukrayinskoyi spilnoti v Tolkmicku narazi ye Roman Vladika bagatorichnij pozhezhnik dobrovilnoyi pozhezhnoyi ohoroni v Tolkmicku Sadiba Stepana Mihalishina v Tolkmicku vul Gryunvaldska 30 Foto 2020 r Ivan Pendickij 13 12 1909 8 09 1988 r ta Paslavskij sluzhili v UPA Imovirno zv yazki z partizanami mav i Stepan Mihalchishin Vidomij she odin epizod UB na Pomor yi vela robotu shodo ukrayinskih pereselenciv na predmet prisutnosti chleniv OUN UPA UB v Lemborku zapochatkuvala spravi Lemko po yakij prohodilo 4 osobi Baturin 17 osib Daniliv 17 osib V 1948 49 rr ci spravi takozh velo UB v Elblongu vidpracovuvalosya 17 osib yaki pohodili z Peremishlskogo povitu 30 z Tomashivskogo ta Yaroslavskogo ta 14 z Grubeshivskogo Shlyahom amnistij UB takozh dobilosya zdachi chastini povstanciv Zokrema 1956 r zdavsya Pavlo Yurinec Andrij Bilij komandir royu UPA yakij rozshukuvavsya sekciyeyu V viddilu II Voyevodskoyi sluzhbi bezpeki v Gdansku Vin buv areshtovanij she v 1954 r v Gdansku cherez pidstavnu merezhu Zenona i pogodivsya spivpracyuvati Prote brutalna povedinka UB ekiv zmusila jogo vtekti Kilka misyaciv vin hovavsya v Tolkmicku Pislya ogoloshennya amnistiyi 27 04 1956 r virishiv zdatisya Ukrayinci z Tolkmicka stoyali u pochatkiv zakladennya povitovogo zaryadu USKT v Elblongu Vzhe 1957 r v mistechku utvorivsya samodiyalnij gurtok V cej chas chleni gurtka USKT v Elblongu namagalisya aktivizuvati vognisha ukrayinskogo zhittya v okolicyah Elblonga Prote miscevi ukrayinci ne viddali ditej do navchannya ukrayinskoyi movi hocha bula vchitelka Anna Chisnok V podalshomu grutok v Tolkmicku ne zgaduyetsya Prote vidomo pro te sho Stepan Mihalishin i dali pidtrimuvav zv yazok z USKT Zokrema v hronici USKT v Elblongu zafiksovano sho v lyutomu 1968 r Mihalishin Stepan z Tolkmicka zaplativ 100 zlotih na USKT Vdalosya vstanoviti sho Stepan Mihalishin meshkav u Tolkmicku v sadibi po vul Gryunvaldska 30 Okrim togo v skladi naselennya Tolkmicka napevne mozhna vidmititi nayavnist velikoyi kilkosti nashadkiv pravoslavnih meshkanciv Holmshini i Pidlyashshya kalakutiv latinikiv a takozh imovirno deportovanih syudi pravoslavnih ukrayinciv Cvintar v Tolkmicku diye dlya mistechka Tolkmicko ta Kadini Na cvintari nayavni pohovalna kaplicya v stili baroko a takozh stari nimecki nagrobki a takozh deyaki vidnovleni pohovannya Na cvintari u Tolkmicku priblizno 5 pohovanih mayut zgidno prizvisham ta imenam ukrayinske korinnya Na plebani rimo katolickoyi parafiyi sv Yakuba u Tolkmicku starannyami nastoyatelya o Yuzefa Grohovskogo pislya pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennyam rosijskih vijsk v Ukrayinu 24 02 2022 r znajshli prihistok ukrayinski bizhenci UrodzhenciGans Adolf Pryucmann 1901 1945 vijskovij i policejskij diyach Nimechchini obergruppenfyurer SS PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Parnikoza Ivan Tolkmicko m ko Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Procitovano 26 08 2020 r Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tolkmicko Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi