Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina), або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга. Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.
Німецька національна академія наук Леопольдина | |
---|---|
На честь | Леопольд I Габсбург |
Тип | академія наук наукове товариство d |
Засновник | d d d d |
Засновано | 1 січня 1652 Швайнфурт |
Правовий статус | d[1] |
Сфера | наука |
Країна | Німеччина |
Штаб-квартира | Галле |
51°29′14″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.48745300002777725° пн. ш. 11.96339400002777609° сх. д.Координати: 51°29′14″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.48745300002777725° пн. ш. 11.96339400002777609° сх. д. | |
Членство | d d[2] d[3] d[4] d[5] |
Офіційні мови | німецька |
Керівник | d (1 березня 2020) |
Вебсайт: leopoldina.org | |
| |
Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі |
Загальний опис
У 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснував Раймунд Монтекукколі.
З 1878 року Академія розташована в Галле.
Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).
Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».
Нагороди
- Медаль Котеніуса (вперше — у 1792 р.)
- Carus Medal (1896)
- Schleiden Medal (1955)
- Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
- Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
- Leopoldina Prize for Junior Scientists
- Georg Uschmann Prize for History of Science
- Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
- Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
- Medal of Merit (у особливих випадках)
Склад Академії
Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).
Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих).
Найвідоміші академіки Леопольдини:
- Чарльз Дарвін
- Альберт Ейнштейн
- Марія Склодовська-Кюрі
- Гете
- Амедео Авогадро
- Макс Планк
- Енріко Фермі
- Вільгельм Оствальд
- Ернест Резерфорд
- Ґергард Ертль
- Іван Павлов
- Конрад Лоренц
- Ніколас Тінберген
- Теодор Генш
- Ернст Геккель
- Ернст Майр
- Карл Йозеф Еберт
- Бенджамін Раш
Українці у складі Леопольдини
Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960), Платон Костюк (1966) і Віктор Глушков (1970), а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960) і Меркурій Гіляров (1973).
Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991), а також українці Марина Родніна (2008) і Станіслав Горб (2011), що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.
Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.
Див. також
Примітки
- https://www.leopoldina.org/service/impressum/
- https://idw-online.de/de/institution743
- https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
- https://allea.org/members
- Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina
- Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina
- Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
- Jedlitschka, Karsten (20 червня 2008). The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle (Salle): more than 350 year of the history of science. Notes & Records of the Royal Society. 62 (2): 237—244. doi:10.1098/rsnr.2007.0009 — через JSTOR.
- []
- Leopoldina | Members with Nobel Prize
- Leopoldina — Ivan Schmalhausen
- Leopoldina — Platon G. Kostjuk
- Leopoldina — Viktor M. Gluškov
- Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
- Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
- Leopoldina — Yuri Y. Gleba
- Leopoldina — Marina V. Rodnina
- Leopoldina — Stanislav N. Gorb
Література
- Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
- Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
- Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липня 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)
Посилання
- (англ.)
- Национальная академия наук Леопольдина // Німецький дім науки й інновацій в Москві (DWIH) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka nacionalna akademiya nau k Leopoldina nim Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina angl German National Academy of Sciences Leopoldina abo skorocheno Leopoldina najprestizhnisha j najdavnisha naukova akademiya Nimechchini j odne z najprestizhnishih i najdavnishih naukovih tovaristv svitu zasnovana 1652 roku yak Academia Naturae Curiosorum z 1687 roku nosit im ya imperatora Leopolda I Gabsburga Sered akademikiv Leopoldini ponad 180 laureativ Nobelivskoyi premiyi Nimecka nacionalna akademiya nauk LeopoldinaNa chest Leopold I GabsburgTip akademiya nauk naukove tovaristvo dZasnovnik d d d dZasnovano 1 sichnya 1652 ShvajnfurtPravovij status d 1 Sfera naukaKrayina NimechchinaShtab kvartira Galle51 29 14 pn sh 11 57 48 sh d 51 48745300002777725 pn sh 11 96339400002777609 sh d 51 48745300002777725 11 96339400002777609 Koordinati 51 29 14 pn sh 11 57 48 sh d 51 48745300002777725 pn sh 11 96339400002777609 sh d 51 48745300002777725 11 96339400002777609Chlenstvo d d 2 d 3 d 4 d 5 Oficijni movi nimeckaKerivnik d 1 bereznya 2020 Vebsajt leopoldina org Nimecka nacionalna akademiya nauk Leopoldina u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Leopoldina znachennya Budova akademiyi LeopoldinaZagalnij opisU 1687 roci imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopold I zatverdiv Akademiyu prirododoslidnikiv yak Akademiyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nadavshi yij svoye im ya takim chinom vinikla skorochena nazva Leopoldina Pered tim yiyi zasnuvav Rajmund Montekukkoli Z 1878 roku Akademiya roztashovana v Galle Obrannya akademikom Leopoldini najvisha akademichna pochest Nimechchini sered chleniv akademiyi blizko 180 laureativ Nobelivskoyi premiyi Leopoldina maye arhiv i biblioteku ta prisudzhuye premiyi j nagorodi Informaciya pro vsi naukovi zahodi publikuyetsya v nomerah zvedenih vidan Nova Acta Leopoldina Acta Historica Leopoldina i Jahrbuch NagorodiMedal Koteniusa vpershe u 1792 r Carus Medal 1896 Schleiden Medal 1955 Mendel Medal 1965 na chest Gregora Mendelya Darwin Badge odin raz v 1959 r na chest 100 richchya vihodu drukom knigi Pohodzhennya vidiv Leopoldina Prize for Junior Scientists Georg Uschmann Prize for History of Science Leopoldina Research Prize 2001 sponsor Commerzbank Foundation Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine Medal of Merit u osoblivih vipadkah Sklad AkademiyiGete Jogann Volfgang Zagalna kilkist 1000 akademikiv Tri chverti chleniv vid nimeckomovnih krayin Nimechchina Avstriya Shvejcariya Stanom na 2021 rik sered chleniv akademiyi bulo 183 laureati Nobelivskoyi premiyi vklyuchayuchi pomerlih Najvidomishi akademiki Leopoldini Charlz Darvin Albert Ejnshtejn Mariya Sklodovska Kyuri Gete Amedeo Avogadro Maks Plank Enriko Fermi Vilgelm Ostvald Ernest Rezerford Gergard Ertl Ivan Pavlov Konrad Lorenc Nikolas Tinbergen Teodor Gensh Ernst Gekkel Ernst Majr Karl Jozef Ebert Bendzhamin RashUkrayinci u skladi Leopoldini Chlenami Leopoldini buli ukrayinski vcheni Ivan Shmalgauzen 1960 Platon Kostyuk 1966 i Viktor Glushkov 1970 a takozh biologi ukrayinskogo pohodzhennya Feodosij Dobrzhanskij 1960 i Merkurij Gilyarov 1973 Chlenami akademiyi ye ukrayinskij biolog Yurij Gleba 1991 a takozh ukrayinci Marina Rodnina 2008 i Stanislav Gorb 2011 sho rozpochali svoyi naukovi kar yeri v Ukrayini ale zgodom viyihali do Nimechchini Cikavo sho z vosmi zgadanih naukovciv semero ye vipusknikami kafedr biologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu zokrema chetvero kafedri zoologiyi Div takozhSpilka nimeckih akademij naukPrimitkihttps www leopoldina org service impressum https idw online de de institution743 https www nfdi de verein mitglieder https allea org members Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina Werner E Gerabek Enzyklopadie Medizingeschichte S 23 online Google Jedlitschka Karsten 20 chervnya 2008 The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle Salle more than 350 year of the history of science Notes amp Records of the Royal Society 62 2 237 244 doi 10 1098 rsnr 2007 0009 cherez JSTOR dzherelo Leopoldina Members with Nobel Prize Leopoldina Ivan Schmalhausen Leopoldina Platon G Kostjuk Leopoldina Viktor M Gluskov Leopoldina Theodosius Dobzhansky Leopoldina Merkurij S Ghilarov Leopoldina Yuri Y Gleba Leopoldina Marina V Rodnina Leopoldina Stanislav N GorbLiteraturaParthier B Die Leopoldina Bestand und Wandel der altesten deutschen Akademie Halle Druck Zuck 1994 nim Parthier B D von Engelhardt Hrsg 350 Jahre Leopoldina Anspruch und Wirklichkeit Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652 2002 Halle Druck Zuck 2002 nim Volker ter Meulen Hrsg Akademie der Naturforscher Leopoldina Geschichte Struktur Aufgaben nedostupne posilannya z lipnya 2019 Halle Druck Zuck 2006 nim Posilannya angl Nacionalnaya akademiya nauk Leopoldina Nimeckij dim nauki j innovacij v Moskvi DWIH ros