Лоєва́ (у радянські часи та перші роки незалежності — Лоїва) — село в Україні, у Надвірнянській міській громаді Надвірнянського району Івано-Франківської області.
село Лоєва | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Надвірнянський район | ||||
Громада | Надвірнянська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1665 | ||||
Колишня назва | Лоїва | ||||
Населення | 1547 | ||||
Площа | 17,7 км² | ||||
Густота населення | 87,4 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78440 | ||||
Телефонний код | +380 3475 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°34′06″ пн. ш. 24°36′27″ сх. д. / 48.56833° пн. ш. 24.60750° сх. д.Координати: 48°34′06″ пн. ш. 24°36′27″ сх. д. / 48.56833° пн. ш. 24.60750° сх. д. | ||||
Водойми | потік | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 78405, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, м. Надвірна, вул. Івана Мазепи, 29 | ||||
Сільський голова | Зварич Ярослав | ||||
Карта | |||||
Лоєва | |||||
Лоєва | |||||
Мапа | |||||
Лоєва у Вікісховищі |
Походження назви села
Біля підніжжя Страгори серед смерекових і букових лісів розкинулось село Лоєва, історія якого своїм корінням сягає у глибину віків.
Стосовно самого походження назви села існує декілька легенд, які дають змогу частково відтворити і пояснити історичну назву села.
- Одна з легенд говорить, що населений пункт дістав свою назву від імені легендарного слов'янського князя Лоя, який під час сильної зливи організував жителів на приборкання стихії в особі потоку, що розливався, показуючи при цьому особистий приклад. За це вдячні жителі назвали село його іменем. Назва Лой пізніше трансформувалась у слово Лоєва.
- Інша легенда говорить про те, що в цих місцях була значна кількість худоби, яку місцеві жителі використовували для повсякденних потреб. (Лой або лій — жир дрібних копитних свійських тварин, в основному, кіз та овець).
Географія
Селом протікає потік Лойовець.
Шлях до Івано-Франківська пролягає через Лоївський перевал (570 м), який з'єднує басейни Дністра і Дунаю.
Давні часи
Археологічні дані свідчать, що ця територія була заселена представниками підкарпатської культури кераміки 2000—1500 років до нашої ери (урочище Куштіль). Пізніше на території села жили племена, що були носіями Ґава-голіградської культури (кін. II — першій половині І тис. до н. е.), про що свідчать знайдені в селі залишки соляних шахт і солеварного виробництва тих часів.
У княжі часи територія села входила до Руси-України, а пізніше до Галицько-Волинської держави. Цілком ймовірно, що ця територія служила базою для розміщення слов'янських воїнів, оскільки недалеко знаходились володіння угорських королів. Після розпаду Галицько-Волинської держави і феодальних міжусобиць село Лоєва опинилось в руках польської шляхти. Так як і в інших регіонах Гуцульщини тут набула розмаху форма боротьби відома в історії під назвою опришківство. Саме через Страгору проходив відомий в історії , яким дружина Довбуша в 1743 році везла харчі для опришків у село Ясіня, та й самі опришки на чолі з легендарним ватагом переходили через Лоєву, коли робили напад на Богородчанську фортецю.
Перші згадки
Перші писемні джерела, які згадують Лоєву, за твердженням академіка В. Грабовецького відносяться до 60-70-их років XVI століття. Жителі села в основному займалися скотарством, працювали на лісорозробках і в меншій мірі землеробством. Важкий феодально-кріпосницький гніт посилювався національно-релігійним гнітом, який полягав у тому, що австрійська влада проводить політику «поділяй і владарюй»; на керівні посади на Гуцульщину, як правило, призначала вихідців з числа німецької і польської національностей, що поглиблювало національні суперечності між народами. Більшу частину землі у 80-х роках XIX ст. в селі Лоєва становила державна власність.
За переписом населення 1880 р. тут на той час проживало у громаді 622 гуцули та 4 поляки, котрі ще замешкували на території Лоєви, а належали до своєї римо-католицької парафії в м. Надвірна. Греко-католики с. Лоєва тоді також належали до парафії у м. Надвірна, але мали вони й церкву в селі.
Передвоєнне життя
Як подає церковний шематизм за 1935 рік, на той час село Лоєва і надалі належало до греко-католицької парафії у місті Надвірна. Парафіяни, які замешкували в селі, брали безумовно активну участь у церковних братствах. Приміром, Братство тверезості і товариство Апостольства Молитви — вони на той час нараховували 380 членів та існували й діяли при парафіяльній церкві у м. Надвірна. У тому ж періоді в Лоєві існувала школа систематична і утраквістична [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.]. У ранніх джерелах про існування в цьому селі школи не згадується. Щодо культурно-освітньої праці, то вона у великій мірі концентрувалася у читальні «Просвіти», де переважно діяли аматорські гуртки, хор і бібліотека. Австрійський уряд мало дбав про розвиток. Скажімо, у кінці XIX ст. на початку XX ст., коли стояло питання про відкриття філії товариства «Просвіта» в селі Лоєва її не можна було відкрити: «Через страшенну темноту тамтешніх жителів». Настільки австрійський уряд занедбав освіту простих жителів Лоєви і був про них негативної думки.
Громадсько-політичну роботу в селі головним чином проводила Українська Радикальна Партія і Українське національно-демократичне об'єднання. При цьому треба зазначити, що Радикальна Партія під час польської окупації займалася не тільки підготовкою та проведенням виборів українських послів до польського сейму, але звернула увагу й на вибори місцевих урядників, чого до того часу не було.
Часи радянської окупації
У вересні 1939 році с. Лоєва, як і всі інші західноукраїнські землі було включено до УРСР. Нова влада, проводячи політику радянізації західних областей, повела шалену боротьбу проти всього українського, зокрема, проти «Просвіти», яку вважали націоналістичною. Розпочалися переслідування діячів ОУН, Лугу, Пласту тощо, очолювані «ворогами народу». Тому не дивно, що діяння радянської влади зустріли негативну реакцію з боку місцевого населення. Це особливо яскраво проявилося під час німецько-радянської війни. Тисячі свідомих українців готові були в ім'я національної ідеї й відродження української держави (30 червня 1941) воювати на стороні Третього Рейху проти Радянського Союзу. Проте вище керівництво Німеччини і особисто Гітлер були проти того, щоб надати будь-яку незалежність іншим народам, у тому числі українському. В Україні розпочався новий етап боротьби, відомий в історії під назвою як національно-визвольні змагання, пов'язані з боротьбою УПА, котра боролася проти німецьких, а пізніше і радянських військ. Ця боротьба не залишила осторонь найсвідоміших мешканців села, які поповнювали боївки УПА. З приходом радянських військ влітку 1944 року боротьба з радянськими каральними органами розгорілася з новою силою. Вступивши на територію Лоєви чекісти почали проводити репресії проти т. зв. «куркулів» і «ворогів народу». 19 грудня 1944 року 19 родин з села Лоєва виселили на Сибір. Цим самим поклали початок на теренах Делятинщини виселенню «ворогів народу».
Слід відмітити, що вступивши на територію Західної України, захоплюючи її від німців, Червона Армія йшла далі на захід, а у захоплених районах проводили мобілізацію з метою поповнення гарматним м'ясом та для скорочення бази повстанських загонів.
Як і в інших населених пунктах, прихід радянської влади супроводжувався т. зв. «розкуркулюванням» і насильним створенням колгоспів. За роки існування радянської влади в селі був колгосп, пізніше реорганізований у радгосп «Прикарпатський», який спеціалізувався на вирощуванні м'яса.
Сьогодення
У селі є загальноосвітня школа I—III рівнів, дитячий садок «Росинка», фельдшерсько-акушерський пункт на 2 кабінети, стоматологічний кабінет, бібліотека. У Лоєві є міні футбольне поле.
На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Святого Дмитрія», отець Василь Білусяк, та УГКЦ «Воскресіння Господнього», отець Василь Білусяк.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1542 | 99.68% |
російська | 3 | 0.20% |
білоруська | 1 | 0.06% |
інші/не вказали | 1 | 0.06% |
Усього | 1547 | 100% |
Постаті
- Мельник-«Хмара» Петро (10 жовтня 1910 с. Камінне, Надвірнянський район — † 27 квітня 1953, с. Лоєва,) — командир загону (територіального відтинку) ТВ-21 «Гуцульщина», що входив до Військової Округи ВО-4 «Говерля», УПА-Захід.
- Грицюк Юрій Іванович (5 травня 1962, Лоєва) — академік Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри управління інформаційною безпекою Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, доктор технічних наук, професор.
- Антоній (в миру Фірлей Роман Іванович; 16 вересня 1978, Лоїва, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР) — архієрей Православної церкви України, єпископ Чернігівський і Ніжинський з 2022.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Loyeva u radyanski chasi ta pershi roki nezalezhnosti Loyiva selo v Ukrayini u Nadvirnyanskij miskij gromadi Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo LoyevaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Nadvirnyanskij rajonGromada Nadvirnyanska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1665Kolishnya nazva LoyivaNaselennya 1547Plosha 17 7 km Gustota naselennya 87 4 osib km Poshtovij indeks 78440Telefonnij kod 380 3475Geografichni daniGeografichni koordinati 48 34 06 pn sh 24 36 27 sh d 48 56833 pn sh 24 60750 sh d 48 56833 24 60750 Koordinati 48 34 06 pn sh 24 36 27 sh d 48 56833 pn sh 24 60750 sh d 48 56833 24 60750Vodojmi potikMisceva vladaAdresa radi 78405 Ivano Frankivska obl Nadvirnyanskij r n m Nadvirna vul Ivana Mazepi 29Silskij golova Zvarich YaroslavKartaLoyevaLoyevaMapa Loyeva u VikishovishiPohodzhennya nazvi selaBilya pidnizhzhya Stragori sered smerekovih i bukovih lisiv rozkinulos selo Loyeva istoriya yakogo svoyim korinnyam syagaye u glibinu vikiv Stosovno samogo pohodzhennya nazvi sela isnuye dekilka legend yaki dayut zmogu chastkovo vidtvoriti i poyasniti istorichnu nazvu sela Odna z legend govorit sho naselenij punkt distav svoyu nazvu vid imeni legendarnogo slov yanskogo knyazya Loya yakij pid chas silnoyi zlivi organizuvav zhiteliv na priborkannya stihiyi v osobi potoku sho rozlivavsya pokazuyuchi pri comu osobistij priklad Za ce vdyachni zhiteli nazvali selo jogo imenem Nazva Loj piznishe transformuvalas u slovo Loyeva Insha legenda govorit pro te sho v cih miscyah bula znachna kilkist hudobi yaku miscevi zhiteli vikoristovuvali dlya povsyakdennih potreb Loj abo lij zhir dribnih kopitnih svijskih tvarin v osnovnomu kiz ta ovec GeografiyaSelom protikaye potik Lojovec Shlyah do Ivano Frankivska prolyagaye cherez Loyivskij pereval 570 m yakij z yednuye basejni Dnistra i Dunayu Davni chasiArheologichni dani svidchat sho cya teritoriya bula zaselena predstavnikami pidkarpatskoyi kulturi keramiki 2000 1500 rokiv do nashoyi eri urochishe Kushtil Piznishe na teritoriyi sela zhili plemena sho buli nosiyami Gava goligradskoyi kulturi kin II pershij polovini I tis do n e pro sho svidchat znajdeni v seli zalishki solyanih shaht i solevarnogo virobnictva tih chasiv U knyazhi chasi teritoriya sela vhodila do Rusi Ukrayini a piznishe do Galicko Volinskoyi derzhavi Cilkom jmovirno sho cya teritoriya sluzhila bazoyu dlya rozmishennya slov yanskih voyiniv oskilki nedaleko znahodilis volodinnya ugorskih koroliv Pislya rozpadu Galicko Volinskoyi derzhavi i feodalnih mizhusobic selo Loyeva opinilos v rukah polskoyi shlyahti Tak yak i v inshih regionah Guculshini tut nabula rozmahu forma borotbi vidoma v istoriyi pid nazvoyu oprishkivstvo Same cherez Stragoru prohodiv vidomij v istoriyi yakim druzhina Dovbusha v 1743 roci vezla harchi dlya oprishkiv u selo Yasinya ta j sami oprishki na choli z legendarnim vatagom perehodili cherez Loyevu koli robili napad na Bogorodchansku fortecyu Pershi zgadkiPershi pisemni dzherela yaki zgaduyut Loyevu za tverdzhennyam akademika V Graboveckogo vidnosyatsya do 60 70 ih rokiv XVI stolittya Zhiteli sela v osnovnomu zajmalisya skotarstvom pracyuvali na lisorozrobkah i v menshij miri zemlerobstvom Vazhkij feodalno kriposnickij gnit posilyuvavsya nacionalno religijnim gnitom yakij polyagav u tomu sho avstrijska vlada provodit politiku podilyaj i vladaryuj na kerivni posadi na Guculshinu yak pravilo priznachala vihidciv z chisla nimeckoyi i polskoyi nacionalnostej sho pogliblyuvalo nacionalni superechnosti mizh narodami Bilshu chastinu zemli u 80 h rokah XIX st v seli Loyeva stanovila derzhavna vlasnist Za perepisom naselennya 1880 r tut na toj chas prozhivalo u gromadi 622 guculi ta 4 polyaki kotri she zameshkuvali na teritoriyi Loyevi a nalezhali do svoyeyi rimo katolickoyi parafiyi v m Nadvirna Greko katoliki s Loyeva todi takozh nalezhali do parafiyi u m Nadvirna ale mali voni j cerkvu v seli Peredvoyenne zhittyaYak podaye cerkovnij shematizm za 1935 rik na toj chas selo Loyeva i nadali nalezhalo do greko katolickoyi parafiyi u misti Nadvirna Parafiyani yaki zameshkuvali v seli brali bezumovno aktivnu uchast u cerkovnih bratstvah Primirom Bratstvo tverezosti i tovaristvo Apostolstva Molitvi voni na toj chas narahovuvali 380 chleniv ta isnuvali j diyali pri parafiyalnij cerkvi u m Nadvirna U tomu zh periodi v Loyevi isnuvala shkola sistematichna i utrakvistichna 17 veresnya 2019 u Wayback Machine U rannih dzherelah pro isnuvannya v comu seli shkoli ne zgaduyetsya Shodo kulturno osvitnoyi praci to vona u velikij miri koncentruvalasya u chitalni Prosviti de perevazhno diyali amatorski gurtki hor i biblioteka Avstrijskij uryad malo dbav pro rozvitok Skazhimo u kinci XIX st na pochatku XX st koli stoyalo pitannya pro vidkrittya filiyi tovaristva Prosvita v seli Loyeva yiyi ne mozhna bulo vidkriti Cherez strashennu temnotu tamteshnih zhiteliv Nastilki avstrijskij uryad zanedbav osvitu prostih zhiteliv Loyevi i buv pro nih negativnoyi dumki Gromadsko politichnu robotu v seli golovnim chinom provodila Ukrayinska Radikalna Partiya i Ukrayinske nacionalno demokratichne ob yednannya Pri comu treba zaznachiti sho Radikalna Partiya pid chas polskoyi okupaciyi zajmalasya ne tilki pidgotovkoyu ta provedennyam viboriv ukrayinskih posliv do polskogo sejmu ale zvernula uvagu j na vibori miscevih uryadnikiv chogo do togo chasu ne bulo Chasi radyanskoyi okupaciyiU veresni 1939 roci s Loyeva yak i vsi inshi zahidnoukrayinski zemli bulo vklyucheno do URSR Nova vlada provodyachi politiku radyanizaciyi zahidnih oblastej povela shalenu borotbu proti vsogo ukrayinskogo zokrema proti Prosviti yaku vvazhali nacionalistichnoyu Rozpochalisya peresliduvannya diyachiv OUN Lugu Plastu tosho ocholyuvani vorogami narodu Tomu ne divno sho diyannya radyanskoyi vladi zustrili negativnu reakciyu z boku miscevogo naselennya Ce osoblivo yaskravo proyavilosya pid chas nimecko radyanskoyi vijni Tisyachi svidomih ukrayinciv gotovi buli v im ya nacionalnoyi ideyi j vidrodzhennya ukrayinskoyi derzhavi 30 chervnya 1941 voyuvati na storoni Tretogo Rejhu proti Radyanskogo Soyuzu Prote vishe kerivnictvo Nimechchini i osobisto Gitler buli proti togo shob nadati bud yaku nezalezhnist inshim narodam u tomu chisli ukrayinskomu V Ukrayini rozpochavsya novij etap borotbi vidomij v istoriyi pid nazvoyu yak nacionalno vizvolni zmagannya pov yazani z borotboyu UPA kotra borolasya proti nimeckih a piznishe i radyanskih vijsk Cya borotba ne zalishila ostoron najsvidomishih meshkanciv sela yaki popovnyuvali boyivki UPA Z prihodom radyanskih vijsk vlitku 1944 roku borotba z radyanskimi karalnimi organami rozgorilasya z novoyu siloyu Vstupivshi na teritoriyu Loyevi chekisti pochali provoditi represiyi proti t zv kurkuliv i vorogiv narodu 19 grudnya 1944 roku 19 rodin z sela Loyeva viselili na Sibir Cim samim poklali pochatok na terenah Delyatinshini viselennyu vorogiv narodu Slid vidmititi sho vstupivshi na teritoriyu Zahidnoyi Ukrayini zahoplyuyuchi yiyi vid nimciv Chervona Armiya jshla dali na zahid a u zahoplenih rajonah provodili mobilizaciyu z metoyu popovnennya garmatnim m yasom ta dlya skorochennya bazi povstanskih zagoniv Yak i v inshih naselenih punktah prihid radyanskoyi vladi suprovodzhuvavsya t zv rozkurkulyuvannyam i nasilnim stvorennyam kolgospiv Za roki isnuvannya radyanskoyi vladi v seli buv kolgosp piznishe reorganizovanij u radgosp Prikarpatskij yakij specializuvavsya na viroshuvanni m yasa SogodennyaU seli ye zagalnoosvitnya shkola I III rivniv dityachij sadok Rosinka feldshersko akusherskij punkt na 2 kabineti stomatologichnij kabinet biblioteka U Loyevi ye mini futbolne pole Na teritoriyi sela zareyestrovani dvi cerkvi UGKC Svyatogo Dmitriya otec Vasil Bilusyak ta UGKC Voskresinnya Gospodnogo otec Vasil Bilusyak NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1542 99 68 rosijska 3 0 20 biloruska 1 0 06 inshi ne vkazali 1 0 06 Usogo 1547 100 PostatiMelnik Hmara Petro 10 zhovtnya 1910 s Kaminne Nadvirnyanskij rajon 27 kvitnya 1953 s Loyeva komandir zagonu teritorialnogo vidtinku TV 21 Guculshina sho vhodiv do Vijskovoyi Okrugi VO 4 Goverlya UPA Zahid Gricyuk Yurij Ivanovich 5 travnya 1962 Loyeva akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini zaviduvach kafedri upravlinnya informacijnoyu bezpekoyu Lvivskogo derzhavnogo universitetu bezpeki zhittyediyalnosti doktor tehnichnih nauk profesor Antonij v miru Firlej Roman Ivanovich 16 veresnya 1978 Loyiva Nadvirnyanskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayinska RSR SRSR arhiyerej Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini yepiskop Chernigivskij i Nizhinskij z 2022 Primitki Arhiv originalu za 29 travnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDiv takozhStragoraPosilannya