У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Громадянська війна у Візантії Повстання Фоми Слов янина найбільша г

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Громадянська війна у Візантії.

Повстання Фоми Слов'янина — найбільша громадянська війна в історії Візантійської імперії, що відбулася в 821—823 роках.

Повстання Фоми Слов'янина

Мініатюра з рукопису Іоанна Скіліци «Хроніка Іоанна Скіліци»
Армія Фоми Слов'янина штурмує Константинополь у 822 році

Дата:	821—823 роки
Місце:	Мала Азія Балкани
Результат:	поразка повсталих

Сторони

Армія Фоми Слов'янина

Флот Візантії
Аббасидський халіфат

Візантійська імперія
Перше Болгарське царство

Командувачі

Фома Слов'янин

Михаїл II Травл
Омуртаг

Передумови

Формально причиною війни проголошувалося невдоволення забороною іконошанування, фактично ж причиною стали високі податки та утиски селян новим класом динатів. Податковий гніт, голод, епідемії, землетруси призвели до масового зубожіння міського і сільського населення.

Слов'янські громади Греції і Македонії відстоювали свою незалежність, відмовлялися визнавати над собою візантійську владу.

Початок

Фома Слов'янин домовляється про підтримку з арабами.

Коли Фома з Газіури підняв в Малій Азії повстання, домагаючись захоплення імператорського престолу Візантії, він відразу ж знайшов широку підтримку в найрізноманітніших верствах суспільства. Повстання охопило частину Малої Азії, а також балканські провінції Візантійської імперії, де був високий відсоток слов'янського населення (Македонія, Фракія). Повстання намагалися також використовувати в своїх інтересах і візантійські іконошанувальники, незадоволені іконоборчою політикою імператорів Льва V і Михаїла II. Повстанський рух швидко перетворився на справжню громадянську війну і привернув до себе виняткову увагу візантійських письменників і сучасників.

В рядах прихильників Фоми були араби, перси, ібери, вірмени, абасгі, слов'яни, «гуни», гети, лази і безліч інших народностей, повстання простягалося від кордонів Вірменії до узбережжя Егейського моря.

Фома отримав підтримку з боку аббасидського халіфа Мамуна. Він пообіцяв платити халіфату в разі перемоги данину і передати йому деякі прикордонні території. Фома був урочисто коронований в Антіохії «базилевсом ромеїв» і названий «Костянтином». На сторону Фоми перейшов і флот Візантії.

Облога Константинополя

У грудні 821 року Фомою була розпочата облога Константинополя. Вівся як сухопутний так і морський бій, проте атака була відбита. Облогу довелося тимчасово зняти і відкласти до весни 822 року. Фома направляв прохання про підкріплення в слов'янські області Греції. Звідти було надіслано в допомогу йому ще 350 суден.

Влітку 822 року почався новий етап облоги Константинополя. Однак суди Фоми постійно зазнавали шкоди від вогненних знарядь імперії. Облога тривала з перемінним успіхом до кінця року. Перебуваючи в положенні швидкої здачі міста, Михаїл II звернувся за допомогою до болгарського хана Омуртага.

Битва з булгарами

Битва між військами Омуртага і Фоми Слов'янина відбулася в березні або квітні 823 року в районі між Гераклеєю і Бешикташем, в місцевості, що іменувалася Кідуктос (κατά τόν Κηδούκτου χώρον). Битва була запеклою, Фома зазнав поразки і відступив в гори. Булгари пішли із здобиччю.

Примітки

Липшиц Е. Э. Восстание Фомы Славянина и византийское крестьянство на грани VIII—IX вв
Genes., ср. 42; Theophanes Cont., стр. 65; J. Bury, назв. соч., стр. 110.

[autogenerated1-1] Липшиц Е. Э. Восстание Фомы Славянина и византийское крестьянство на грани VIII—IX вв

[2] Genes., ср. 42; Theophanes Cont., стр. 65; J. Bury, назв. соч., стр. 110.