Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кае́лі, також Кайє́лі (індонез. Kayeli) — морська затока в східній частині індонезійського острова Буру. Належить до акваторії протоки , що відокремлює Буру від кількох інших Молуккських островів. Назва затоки збігається з історичною назвою місцевості в цій частині острова, а також назвою народності, що мешкає тут.
| індонез. Kayeli | |
|---|---|
 | |
| Узбережжя затоки Каєлі біля міста Намлеа (світлина 1949 року) | |
 | |
| Мапа затоки | |
| 3°18′55″ пд. ш. 127°06′47″ сх. д. / 3.315470000028° пд. ш. 127.11323000002778372° сх. д.Координати: 3°18′55″ пд. ш. 127°06′47″ сх. д. / 3.315470000028° пд. ш. 127.11323000002778372° сх. д. | |
| Розташування | Азія |
| Море | Тихий океан |
| Прибережні країни |  Індонезія |
| Площа | 450 |
| Довжина берегової лінії | 50 км |
| Вливаються | |
| Солоність | 15,0–20,0 ‰ |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 1640854 |
  Каєлі Каєлі (Індонезія) | |
 Каєлі у Вікісховищі | |
Узбережжя затоки стало головним опорним пунктом нідерландських колонізаторів під час освоєння ними Буру в XVII—XVIII століттях. Надалі тут також відбувалися ключові події в історії острова.
Географічне положення
Затока Каєлі лежить в північно-східній частині острова Буру, який належить до Молуккських островів Малайського архіпелагу. Є частиною акваторії протоки Маніпа, що з'єднує моря Серам і Банда, яка, у свою чергу, належить до акваторії Тихого океану і відокремлює Буру від розташованої на схід від нього групи островів, що включає Серам, Амбон і Маніпа.
Затока має відносно рівну форму, близьку до овальної. З протокою Маніпа з'єднана відносно вузькою — близько 8,3 км — горловиною, утвореною двома мисами — мисом Карбау (індонез. Tanjung Karbau) з північно-західного боку і мисом Ваат (індонез. Tanjung Waat) з південно-східного. Вдається в суходіл на глибину 8-12 км, довжина берегової лінії близько 50 км, максимальна ширина близько 17 км. У центральній частині свого узбережжя затока приймає води річки Апо (індонез. Apo) — головної водної артерії Буру, в місці впадіння якої утворений невеликий півострів. Крім того, в Каєлі впадає ще кілька дрібніших річок.
З адміністративної точки зору узбережжя затоки належить до території (кабупатену) Буру, який входить до складу провінції Малуку. Біля входу в затоку з північно-західної сторони розташований Намлеа — адміністративний центр округу, найбільший населений пункт острова Буру. На березі затоки також розкидані кілька великих поселень сільського типу. У цілому узбережжя Каєлі є однією з найбільш густонаселених зон острова.
Природні умови
Природні умови Каєлі істотно відрізняються від природних умов основної акваторії протоки Маніпа. Це пов'язано, насамперед, з тим, що річки, які сюди впадають, викликають значне опріснення води і привносять в затоку деякі елементи річкової екосистеми. За рахунок значних наносів мулу від річок, які сюди впадають, вода в затоці непрозора і має значно темніший колір, ніж вода протоки Маніпа. Морські течії в затоці практично не відчуваються, проте безпосередньо біля гирла річки Апо зберігається помітний рух річкової води від берега зі швидкістю більш як 7 км/год.
Береги затоки здебільшого пологі. Уздовж річки Апу, поступово звужуючись до центру острова, тягнеться однойменна долина, що переважно заросла тропічними лісами, унікальна екосистема яких є предметом наукових досліджень, у тому числі міжнародних.
Вода біля мангрових заростей насичена рослинними продуктами, які є кормовою базою для дрібних порід риб. Достаток останніх, у свою чергу, привертає в затоку великих океанічних риб, зокрема, тунців і барракуд. Завдяки цьому акваторія Каєлі традиційно є зоною інтенсивного рибальства.
В умовах досить високої сейсмічної небезпеки Молуккських островів затока нерідко стає зоною утворення цунамі. Останній такий випадок стався 14 березня 2006 року, коли цунамі виникло в результаті землетрусу магнітудою 6,4 бала за шкалою Ріхтера на східному шельфі острова.
Від початку XXI століття відзначається погіршення екологічної обстановки в затоці. Зокрема, зафіксовані випадки масового отруєння риби в результаті потрапляння в Каєлі хімічних речовин, які використовуються для добування золота у верхів'ях річок, що впадають в затоку.
Історія
Узбережжя затоки завжди відігравало важливу роль у соціально-економічному житті острова. Саме воно стало головним опорним пунктом під час освоєння Буру голландськими колонізаторами, що висадилися тут вперше 1648 року. Форт, який вони побудували до 1658 року на південному березі затоки, до середини XIX століття фактично був адміністративним центром острова. До поселень, що будувалися навколо форту (одне з них отримало назву Каелі), голландці в примусовому порядку переселяли жителів з інших районів острова, — щоб забезпечити робочою силою плантації й полегшити контроль над тубільним населенням. В результаті змішання представників різних племен Буру, яке відбулось таким чином, на узбережжі затоки Каєлі склалася нова народність — каєлі, що володіла власною мовою (втраченою до кінця XX століття).
У 1960 — 70-х роках на берегах затоки висаджували і розміщували в таборах велику частину індонезійських політичних в'язнів, які відбували тоді покарання на острові Буру. Серед місцевих в'язнів був найбільший індонезійський прозаїк Прамудья Ананта Тур. Тут він склав значну частину своїх творів. У цьому ж місті деяка частина ув'язнених осіла після звільнення: в рамках програми соціальної адаптації кожному з них безкоштовно надавали житло, ділянку орної землі і пару буйволів.
Примітки
- Sailing Directions, 2011, с. 48.
- (індонез.). Siwalima. 13 серпня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015Інформаційний портал провінції Малуку «Сіваліма»
- Pemekaran BURSEL (індонез.). Pemerintah Kabupaten Buru. 29 листопада 2007 року. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2010Офіційний сайт адміністрації округу Буру
- 169. Buru (індонез.). Burung Indonesia. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 19 квітня 2012Сайт програми «Птахи Індонезії»
- Mangroves, 2012, с. 11.
- (індонез.). 18 березня 2006. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 26 червня 2015Офіційний сайт Посольства Індонезії в Австралії
- (англ.). 17 березня 2006. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 26 червня 2015Електронна версія газети «Ейдж»
- Sharing the Earth, 2006, с. 144-146.
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мова каєлі
- Thomas Fuller (15 марта 2000). (англ.). Електронна версія газети «New York Times». Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2012.
- The 1995 Ramon Magsaysay Award for Journalism, Literature and Creative Communication Arts (англ.). Ramon Magsaysay Award Foundation. 1995. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 19 квітня 2012.
- Max Lane (10 травня 2006). Pramoedya Ananta Toer: Indonesia's greatest novelist (англ.). Green Left Weekly. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 19 квітня 2012.
- Janet Steele (22 грудня 2007). The Revisiting the Past (англ.). The Jakarta Post. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 3 березня 2011Електронна версія газети «Джакарта пост»
Література
- Thomas Reuter (editor). Sharing the Earth, Dividing the Land: Land and Territory in the Austronesian World. — Canberra : ANU E Press, 2006. — P. 144-146. — .
- Grimes, Barbara Dix. Buru inside out. In: Visser, L.E., ed. Halmahera and beyond. — Leiden, 1994.
- Sailing Directions (enroute). New Guinea. — 2011. — P. 48.
- National Strategy and Action Plan: Indonesia 2012 – 2015 // Mangroves for the Future. — 2012. — P. 1-41.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kae li takozh Kajye li indonez Kayeli morska zatoka v shidnij chastini indonezijskogo ostrova Buru Nalezhit do akvatoriyi protoki sho vidokremlyuye Buru vid kilkoh inshih Molukkskih ostroviv Nazva zatoki zbigayetsya z istorichnoyu nazvoyu miscevosti v cij chastini ostrova a takozh nazvoyu narodnosti sho meshkaye tut Kayeliindonez KayeliUzberezhzhya zatoki Kayeli bilya mista Namlea svitlina 1949 roku Mapa zatoki3 18 55 pd sh 127 06 47 sh d 3 315470000028 pd sh 127 11323000002778372 sh d 3 315470000028 127 11323000002778372 Koordinati 3 18 55 pd sh 127 06 47 sh d 3 315470000028 pd sh 127 11323000002778372 sh d 3 315470000028 127 11323000002778372RoztashuvannyaAziyaMoreTihij okeanPriberezhni krayini IndoneziyaPlosha450Dovzhina beregovoyi liniyi50 kmVlivayutsyaSolonist15 0 20 0 identifikatori i posilannyaGeoNames1640854KayeliKayeli Indoneziya Kayeli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uzberezhzhya zatoki stalo golovnim opornim punktom niderlandskih kolonizatoriv pid chas osvoyennya nimi Buru v XVII XVIII stolittyah Nadali tut takozh vidbuvalisya klyuchovi podiyi v istoriyi ostrova Geografichne polozhennyaZatoka Kayeli lezhit v pivnichno shidnij chastini ostrova Buru yakij nalezhit do Molukkskih ostroviv Malajskogo arhipelagu Ye chastinoyu akvatoriyi protoki Manipa sho z yednuye morya Seram i Banda yaka u svoyu chergu nalezhit do akvatoriyi Tihogo okeanu i vidokremlyuye Buru vid roztashovanoyi na shid vid nogo grupi ostroviv sho vklyuchaye Seram Ambon i Manipa Girlo Lumayiti odniyeyi z nevelikih richok sho vpadayut v zatoku Kayeli Zatoka maye vidnosno rivnu formu blizku do ovalnoyi Z protokoyu Manipa z yednana vidnosno vuzkoyu blizko 8 3 km gorlovinoyu utvorenoyu dvoma misami misom Karbau indonez Tanjung Karbau z pivnichno zahidnogo boku i misom Vaat indonez Tanjung Waat z pivdenno shidnogo Vdayetsya v suhodil na glibinu 8 12 km dovzhina beregovoyi liniyi blizko 50 km maksimalna shirina blizko 17 km U centralnij chastini svogo uzberezhzhya zatoka prijmaye vodi richki Apo indonez Apo golovnoyi vodnoyi arteriyi Buru v misci vpadinnya yakoyi utvorenij nevelikij pivostriv Krim togo v Kayeli vpadaye she kilka dribnishih richok Z administrativnoyi tochki zoru uzberezhzhya zatoki nalezhit do teritoriyi kabupatenu Buru yakij vhodit do skladu provinciyi Maluku Bilya vhodu v zatoku z pivnichno zahidnoyi storoni roztashovanij Namlea administrativnij centr okrugu najbilshij naselenij punkt ostrova Buru Na berezi zatoki takozh rozkidani kilka velikih poselen silskogo tipu U cilomu uzberezhzhya Kayeli ye odniyeyu z najbilsh gustonaselenih zon ostrova Prirodni umoviPrirodni umovi Kayeli istotno vidriznyayutsya vid prirodnih umov osnovnoyi akvatoriyi protoki Manipa Ce pov yazano nasampered z tim sho richki yaki syudi vpadayut viklikayut znachne oprisnennya vodi i privnosyat v zatoku deyaki elementi richkovoyi ekosistemi Za rahunok znachnih nanosiv mulu vid richok yaki syudi vpadayut voda v zatoci neprozora i maye znachno temnishij kolir nizh voda protoki Manipa Morski techiyi v zatoci praktichno ne vidchuvayutsya prote bezposeredno bilya girla richki Apo zberigayetsya pomitnij ruh richkovoyi vodi vid berega zi shvidkistyu bilsh yak 7 km god Smugastij tunec odin z osnovnih ob yektiv ribalskogo promislu v zatoci Kaeli Beregi zatoki zdebilshogo pologi Uzdovzh richki Apu postupovo zvuzhuyuchis do centru ostrova tyagnetsya odnojmenna dolina sho perevazhno zarosla tropichnimi lisami unikalna ekosistema yakih ye predmetom naukovih doslidzhen u tomu chisli mizhnarodnih Voda bilya mangrovih zarostej nasichena roslinnimi produktami yaki ye kormovoyu bazoyu dlya dribnih porid rib Dostatok ostannih u svoyu chergu privertaye v zatoku velikih okeanichnih rib zokrema tunciv i barrakud Zavdyaki comu akvatoriya Kayeli tradicijno ye zonoyu intensivnogo ribalstva V umovah dosit visokoyi sejsmichnoyi nebezpeki Molukkskih ostroviv zatoka neridko staye zonoyu utvorennya cunami Ostannij takij vipadok stavsya 14 bereznya 2006 roku koli cunami viniklo v rezultati zemletrusu magnitudoyu 6 4 bala za shkaloyu Rihtera na shidnomu shelfi ostrova Vid pochatku XXI stolittya vidznachayetsya pogirshennya ekologichnoyi obstanovki v zatoci Zokrema zafiksovani vipadki masovogo otruyennya ribi v rezultati potraplyannya v Kayeli himichnih rechovin yaki vikoristovuyutsya dlya dobuvannya zolota u verhiv yah richok sho vpadayut v zatoku IstoriyaZalishki gollandskih fortechnih ukriplen na pivdennomu berezi Kayeli Uzberezhzhya zatoki zavzhdi vidigravalo vazhlivu rol u socialno ekonomichnomu zhitti ostrova Same vono stalo golovnim opornim punktom pid chas osvoyennya Buru gollandskimi kolonizatorami sho visadilisya tut vpershe 1648 roku Fort yakij voni pobuduvali do 1658 roku na pivdennomu berezi zatoki do seredini XIX stolittya faktichno buv administrativnim centrom ostrova Do poselen sho buduvalisya navkolo fortu odne z nih otrimalo nazvu Kaeli gollandci v primusovomu poryadku pereselyali zhiteliv z inshih rajoniv ostrova shob zabezpechiti robochoyu siloyu plantaciyi j polegshiti kontrol nad tubilnim naselennyam V rezultati zmishannya predstavnikiv riznih plemen Buru yake vidbulos takim chinom na uzberezhzhi zatoki Kayeli sklalasya nova narodnist kayeli sho volodila vlasnoyu movoyu vtrachenoyu do kincya XX stolittya U 1960 70 h rokah na beregah zatoki visadzhuvali i rozmishuvali v taborah veliku chastinu indonezijskih politichnih v yazniv yaki vidbuvali todi pokarannya na ostrovi Buru Sered miscevih v yazniv buv najbilshij indonezijskij prozayik Pramudya Ananta Tur Tut vin sklav znachnu chastinu svoyih tvoriv U comu zh misti deyaka chastina uv yaznenih osila pislya zvilnennya v ramkah programi socialnoyi adaptaciyi kozhnomu z nih bezkoshtovno nadavali zhitlo dilyanku ornoyi zemli i paru bujvoliv PrimitkiSailing Directions 2011 s 48 indonez Siwalima 13 serpnya 2012 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 15 chervnya 2015 Informacijnij portal provinciyi Maluku Sivalima Pemekaran BURSEL indonez Pemerintah Kabupaten Buru 29 listopada 2007 roku Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2010 Oficijnij sajt administraciyi okrugu Buru 169 Buru indonez Burung Indonesia Arhiv originalu za 28 kvitnya 2012 Procitovano 19 kvitnya 2012 Sajt programi Ptahi Indoneziyi Mangroves 2012 s 11 indonez 18 bereznya 2006 Arhiv originalu za 2 travnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2015 Oficijnij sajt Posolstva Indoneziyi v Avstraliyi angl 17 bereznya 2006 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2015 Elektronna versiya gazeti Ejdzh Sharing the Earth 2006 s 144 146 Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Mova kayeli Thomas Fuller 15 marta 2000 angl Elektronna versiya gazeti New York Times Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 19 kvitnya 2012 The 1995 Ramon Magsaysay Award for Journalism Literature and Creative Communication Arts angl Ramon Magsaysay Award Foundation 1995 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 19 kvitnya 2012 Max Lane 10 travnya 2006 Pramoedya Ananta Toer Indonesia s greatest novelist angl Green Left Weekly Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 19 kvitnya 2012 Janet Steele 22 grudnya 2007 The Revisiting the Past angl The Jakarta Post Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2011 Elektronna versiya gazeti Dzhakarta post LiteraturaThomas Reuter editor Sharing the Earth Dividing the Land Land and Territory in the Austronesian World Canberra ANU E Press 2006 P 144 146 ISBN 9781920942700 Grimes Barbara Dix Buru inside out In Visser L E ed Halmahera and beyond Leiden 1994 Sailing Directions enroute New Guinea 2011 P 48 National Strategy and Action Plan Indonesia 2012 2015 Mangroves for the Future 2012 P 1 41