Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маніпа індонез Pulau Manipa острів Маніпа острів у Малайському архіпелазі у групі Молуккських островів індонез Kepulauan

Маніпа (острів)

Маніпа (острів)

Маніпа (індонез. Pulau Manipa - острів Маніпа) — острів у Малайському архіпелазі, у групі Молуккських островів (індонез. Kepulauan Maluku), у складі Індонезії. Омивається протоками і , що належать до акваторії Тихого океану. Площа — 104,9 км², населення (разом з населенням невеликих сусідніх острівців) на кінець 2012 року становило 6966 осіб.

Маніпа
Pulau Manipa
image
Карта
image
Розташування острова Маніпа
Розташування острова Маніпа
Географія
3°17′ пд. ш. 127°33′ сх. д. / 3.283° пд. ш. 127.550° сх. д. / -3.283; 127.550
МісцерозташуванняМолуккські острови
Група островівМолуккські острови
Площа104,9  км² 
Найвища точка632 м
Країна
Індонезія
РегіонМалуку
(Адм. одиниця)d[1]
Населення6966 (2012)
image
image
Маніпа
Маніпа (Індонезія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

З адміністративної точки зору належить до провінції Малуку (індонез. Provinsi Maluku), входить до складу (кабупатену) [en] (індонез. Kabupaten Seram Bagian Barat). Територія острова разом з кількома довколишніми невеликими острівцями виділена в окремий район (кечаматан) Архіпелаг Маніпа (індонез. Kepulauan Manipa). Адміністративний центр району, село Масавой (індонез. Masawoi), лежить на однойменному острівці, розташованому біля північного краю Маніпи.

Фізико-географічні характеристики

Географічне розташування

Маніпа лежить в південній частині Молуккських островів, що входять до складу Малайського архіпелагу. Він розташований між двома більшими островами, які також належать до Молуккських — Буру і Серам, що лежать практично на рівній відстані від нього (близько 30 км), відповідно, на захід і на схід. З півночі, заходу і півдня омивається протокою , зі сходу — протокою . Протоки з'єднують розташоване на півночі море Серам (індонез. Laut Seram), з розташованим на півдні морем Банда (індонез. Laut Banda). Обидва моря належать до акваторії Тихого океану.

Площа острова становить 104,9 км². Він має довгасту форму, що віддалено нагадує трикутник, витягнутий у напрямку з північного заходу на південний схід. Завдовжки близько 18 км, завширшки близько 10 км. Довжина берегової лінії близько 49 км. Береги порізані помірно, в декількох місцях є бухти, які вклинюються в суходіл.

Біля узбережжя Маніпи є кілька значно менших за розміром острівців, зокрема, Масавой (індонез. Masawoi) з північного боку, Асамамонуке (індонез. Asamamonuke) з північно-східного, Суанггі (індонез. Suanggi) з західного, Тубан (індонез. Tuban) з південного. Найближчий з відносно великих островів — (індонез. Kelang), зіставний з островом Маніпа за розміром і лежить від нього приблизно за 10 км на північний схід. Уздовж північного узбережжя Маніпи простягається щільний кораловий риф.

Геологічна будова, рельєф

З точки зору геології острів входить до складу так званої зовнішньої зони [en]. За походженням не є вулканічним, а складений корінними .

Рельєф пагорбистий, невеликі рівнинні території є переважно біля північного і східного узбережжя. Простежується досить чітко оформлений гірський хребет, що йде від західного до південно-східного краю острова. Найвища точка Маніпи — пагорб Кала-Хухун (індонез. Kala Huhun), вершина якого перебуває на висоті 632 метри над рівнем моря. Є кілька невеликих річок, переважно в північно-західній частині острова.

Клімат

Клімат тропічний, вологий. Річні й добові коливання температур незначні — в межах 10 °C, середньорічний показник — близько 26 °C. Відносна вологість коливається в межах 80-91 %, річна норма опадів — близько 3000 мм. Сонячних днів — не менш як 220 на рік.

Історія

image
Гвоздика — пряність, яка відіграла значну роль в історії Маніпи

Відомо, що в доколоніальний період Маніпу населяли представники австронезійської народності, яка дотепер становить значну частину жителів острова. В XVI—XVII століттях про свою владу над цією частиною Молуккського архіпелагу заявляли правителі султанату Тернате, однак очевидно йшлося лише про символічний васалітет.

Історично Маніпа, як і більша частина Молукк, була районом інтенсивного виробництва прянощів, насамперед — гвоздики. Саме ця обставина привернула до неї підвищену увагу європейців — острів був однією із перших територій Малайського архіпелагу, які зазнали колоніального освоєння. На початку XVI століття тут закріпилися голландці.

Прагнучи забезпечити монополію на торгівлю прянощами, Голландська Ост-Індська компанія (ГОІК) локалізувала їх виробництво на невеликих, повністю підконтрольних їй територіях, одночасно знищуючи посадки, які перебували у володінні тубільних громад, що викликало опір останніх. 1656 року голландці звели на південному березі острова форт, який назвали «Вантроу» (нід. Wantrouw - «Недовіра») — на знак свого ставлення до місцевого населення. Форт, оснащений сорока гарматами, став головним опорним центром ГОІК у цьому районі архіпелагу. Практично відразу після цього остров'яни підняли повстання, захопили форт і перебили його нечисленних захисників. Перекинувши на Маніпу додаткові сили, голландці відновили свій контроль над островом і провели серію каральних акцій, внаслідок яких значну частину остров'ян перебили, багато втекли з острова. Гарнізон «Вантроу» був збільшений, його оборонні системи вдосконалені, і його використовували нідерландські військові до 1768 року. Зміцнивши таким чином свої позиції на Маніпі, голландці примусово перевезли сюди значну частину населення сусідніх островів Амбелау, Келанг і Боано для роботи на гвоздикових плантаціях.

В XVII—XVIII століттях, у міру зниження світових цін на прянощі, економічне значення острова для голландців знижувалося. На початку XIX століття, після банкрутства ГОІК він, як і всі володіння компанії на Малайському архіпелазі, перейшов під пряме управління Нідерландів. У межах Голландської Ост-Індії Маніпа адміністративно перебувала у складі губернаторства Молуккських островів, від 1867 року — у складі Амбонського резидентства.

image
Прапор Республіки Південно-Молуккських островів, у складі якої Маніпа перебувала в 1950 році

Після захоплення Нідерландської Ост-Індії Японією під час Другої світової війни в 1942 році Маніпа відійшла до зони окупації 2-го флоту Імперії. Окупація завершилася в серпні 1945 року після оголошення японським урядом про капітуляцію. Уряд проголошеної 17 серпня 1945 року Республіки Індонезії не мав можливості встановити свою владу в настільки віддаленому від центру регіоні, і на початку 1946 року Нідерланди відновили свій контроль над островом. У грудні 1946 року Маніпа поряд з іншими Молукками, Сулавесі і Малими Зондськими островами увійшла до складу квазі-незалежної держави (індонез. Negara Indonesia Timur), створеної за ініціативою Нідерландів, які планували перетворити свої колишні колоніальні володіння в Ост-Індії в маріонеткове федеративне утворення.

У грудні 1949 року Східна Індонезія увійшла до складу Сполучених Штатів Індонезії (СШІ, індонез. Republik Indonesia Serikat), заснованих за рішенням індонезійсько-нідерландської Гаазької конференції круглого столу. У квітні 1950 року Маніпа виявилася включеною до складу (РПМО, індонез. Republik Maluku Selatan), яку проголосила місцева влада півдня Молукк, тоді як більша частина Східної Індонезії добровільно увійшла до складу Республіки Індонезії.

Після невдалих спроб домогтися приєднання РПМО шляхом переговорів Республіка Індонезія розгорнула в липні 1950 проти невизнаної держави військові дії. До кінця року всю територію РПМО, включаючи Паніпу, повністю взяли під контроль індонезійські війська і проголосили невід'ємною частиною Республіки Індонезії.

Адміністративний устрій

Від моменту приєднання Маніпи до території Індонезії, в 1950 році, вона адміністративно належить до провінції Малуку (індонез. Provinsi Maluku). При цьому на нижчому рівні адміністративна приналежність острова неодноразово змінювалася, зокрема, від кінця 1990-х років, коли уряд Індонезії взяв курс на децентралізацію державної влади та розукрупнення адміністративно територіального поділу країни. 2010 року острів Маніпа разом з прилеглими до нього невеликими острівцями був виділений в окремий район (кечаматан) Архіпелаг Маніпа (індонез. Kepulauan Manipa) у складі (кабупатену) [en] (індонез. Kabupaten Seram Bagian Barat), сформованого на два роки раніше. Провінційна влада виходить з того, що виділення Маніпи в окремий район має сприяти економічному розвитку острова і розширенню доступу його жителів до послуг адміністративного та соціального характеру. Так, до підвищення адміністративного статусу 99 % остров'ян не мали посвідчень особи, оскільки не могли дозволити собі поїздку до районного центру, щоб отримати цей документ.

У складі району є 7 адміністративних одиниць нижчого рівня — сіл (дес), у яких загалом є 12 населених пунктів. Відповідно до рішення провінційних влади про створення району, його адміністративний центр розташований у містечку Тубанг на території села Масавой (індонез. Masawoi), яке лежить на однойменному острівці, розташованому біля північного краю Маніпи. Процес формування адміністративних структур району значно затягнувся, насамперед, через труднощі фінансового та інфраструктурного характеру.

Населення

Населення острова, разом з населенням невеликих острівців навколо нього, станом на кінець 2012 року становить 6966 осіб. Щільність населення — близько 66 осіб на 1 км². Показник співвідношення статей — близько 1,01 (3513 чоловіків проти 3453 жінок) цілком типовий для Молукк.

Близько половини жителів — представники корінної народності , решта — вихідці з інших Моллуккських островів і Яви. Більша частина остров'ян — мусульмани-суніти, однак є і значна протестантська громада, яка проживає переважно в селі Східне Томалеху.

На тлі загальної соціально-економічної кризи, що мала місце в Індонезії наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років, на Маніпі — як і в багатьох інших районах країни, неоднорідних з національної та релігійної точок зору — відбулося різке загострення етноконфесійних протиріч, що викликало серію зіткнень і заворушень. Найбільш масштабні з них сталися на початку 1999 року, коли переважно християнське Східне Тумалеху піддалося нападам мусульман з сусідніх сіл.

Соціально-економічний розвиток

Маніпа є одним з найменш успішних з соціально-економічної точки зору районів провінції Малуку. Ситуація значною мірою ускладнена наслідками етноконфесійних конфліктів 1990-х — 2000-х років. Провінційна влада виділяє додаткові асигнування на соціальний та інфраструктурний розвиток острова, проте ефективність цих заходів знижується через корупцію й недопрацювання адміністративної системи.

Примітки

  1. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
    d:Track:Q112136164
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2013 рокуКарта острова Маніпа і навколишнього району на сайті «TopoMapper»
  3. Islands of Indonesia (англ.). UN Earthwatch. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 30 грудня 2013 року.
  4. Sailing Directions, 2004, с. 47.
  5. (рос.). GeoMan.ru: Бібліотека з географії. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 6 листопада 2014 рокуФрагмент електронної версії книги «Вулкани», Апродов В.А. - Москва: Мысль, 1982
  6. Geology, 1970, с. 50.
  7. SBB-2014, 2014, с. 73.
  8. SBB-2014, 2014, с. 64-65.
  9. Sharing the Earth, 2006, с. 135.
  10. Pinkerton, 1819, с. 279.
  11. (нід.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 9 січня 2014 року.
  12. (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014 року.
  13. Dutton, 1994, с. 258.
  14. Robert Cribb. (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 січня 2014 року.
  15. Robert Cribb. (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 9 січня 2014 року.
  16. Indonesia: World War Ii And The Struggle For Independence, 1942-50 (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 31 жовтня 2013 року.
  17. South Moluccas, Indonesia (англ.). 16 лютого 2008 року. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 29 жовтня 2013 року.
  18. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 90—92, ч. 2.
  19. Karen Parker, J.D. (March 1996). Republik Maluku: The Case for Self-determination (англ.). Association of Humanitarian Lawyers. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 29 жовтня 2013 рокуДоклад Асоціації спеціалістів у галузі гуманітарного права Комісії ООН з прав людини, березень 1996 року
  20. Indonesian States 1946-1950 (англ.). Ben Cahoon. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 29 жовтня 2013 року.
  21. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 93, ч. 2.
  22. (індонез.). 26 травня 2010 року. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014 року.
  23. (індонез.). 12 листопада 2011 року. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014 року.
  24. (індонез.). 19 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014 року.
  25. Data Agregat Kependudukan Per Kecamatan (PDF) (індонез.). KPU RI. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2011. Процитовано 13 січня 2014 рокуДані по населенню районів і сіл провінції Малуку на сайті Центральної виборчої комісії Республіки Індонезії
  26. Sala Waku: Tragedi Penyerangan Desa Tomalehu Timur (індонез.). FICA. 4 вересня 1999 року. Процитовано 13 січня 2014 року.
  27. (англ.). Human Rights Watch. 4. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 13 січня 2014 року.
  28. (індонез.). 15 листопада 2011 року. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014 року.
  29. (індонез.). 9 липня 2013 року. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014 року.

Література

  • , Гневушева Е. И., , История Индонезии: В 2 ч. — М. : Моск. ун-та, 1992—1993. — .
  • Sailing Directions (enroute). New Guinea. — 2004. — 265 p. — .
  • Reinout Willem van Bemmelen. Geology of Indonesia. — Nijhoff, 1970. — 515 p.
  • John Pinkerton. A General Collection of the Best and Most Interesting Voyages and Travels in Various Parts of America, том 1. — Longman, Hurst, Rees and Orme and Brown, 1819. — 958 p.
  • Dutton, Tom (editor). Language Contact and Change in the Austronesian World. — Berlin, 1994. — 685 p. — .
  • Thomas Reuter (editor). Sharing the Earth, Dividing the Land: Land and Territory in the Austronesian World. — Canberra : ANU E Press, 2006. — 385 p. — .
  • Kabupaten Seram Bagian Barat Dalam Angka 2014. — Piru : Badan Pusat Statistik Kabupaten Seram Bagian Barat, 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Manipa indonez Pulau Manipa ostriv Manipa ostriv u Malajskomu arhipelazi u grupi Molukkskih ostroviv indonez Kepulauan Maluku u skladi Indoneziyi Omivayetsya protokami i sho nalezhat do akvatoriyi Tihogo okeanu Plosha 104 9 km naselennya razom z naselennyam nevelikih susidnih ostrivciv na kinec 2012 roku stanovilo 6966 osib ManipaPulau ManipaKarta Roztashuvannya ostrova ManipaRoztashuvannya ostrova ManipaGeografiya3 17 pd sh 127 33 sh d 3 283 pd sh 127 550 sh d 3 283 127 550MisceroztashuvannyaMolukkski ostroviGrupa ostrovivMolukkski ostroviPlosha104 9 km Najvisha tochka632 mKrayinaIndoneziyaRegionMalukuAdm odinicyad 1 Naselennya6966 2012 ManipaManipa Indoneziya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Z administrativnoyi tochki zoru nalezhit do provinciyi Maluku indonez Provinsi Maluku vhodit do skladu kabupatenu en indonez Kabupaten Seram Bagian Barat Teritoriya ostrova razom z kilkoma dovkolishnimi nevelikimi ostrivcyami vidilena v okremij rajon kechamatan Arhipelag Manipa indonez Kepulauan Manipa Administrativnij centr rajonu selo Masavoj indonez Masawoi lezhit na odnojmennomu ostrivci roztashovanomu bilya pivnichnogo krayu Manipi Fiziko geografichni harakteristikiGeografichne roztashuvannya Manipa lezhit v pivdennij chastini Molukkskih ostroviv sho vhodyat do skladu Malajskogo arhipelagu Vin roztashovanij mizh dvoma bilshimi ostrovami yaki takozh nalezhat do Molukkskih Buru i Seram sho lezhat praktichno na rivnij vidstani vid nogo blizko 30 km vidpovidno na zahid i na shid Z pivnochi zahodu i pivdnya omivayetsya protokoyu zi shodu protokoyu Protoki z yednuyut roztashovane na pivnochi more Seram indonez Laut Seram z roztashovanim na pivdni morem Banda indonez Laut Banda Obidva morya nalezhat do akvatoriyi Tihogo okeanu Plosha ostrova stanovit 104 9 km Vin maye dovgastu formu sho viddaleno nagaduye trikutnik vityagnutij u napryamku z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Zavdovzhki blizko 18 km zavshirshki blizko 10 km Dovzhina beregovoyi liniyi blizko 49 km Beregi porizani pomirno v dekilkoh miscyah ye buhti yaki vklinyuyutsya v suhodil Bilya uzberezhzhya Manipi ye kilka znachno menshih za rozmirom ostrivciv zokrema Masavoj indonez Masawoi z pivnichnogo boku Asamamonuke indonez Asamamonuke z pivnichno shidnogo Suanggi indonez Suanggi z zahidnogo Tuban indonez Tuban z pivdennogo Najblizhchij z vidnosno velikih ostroviv indonez Kelang zistavnij z ostrovom Manipa za rozmirom i lezhit vid nogo priblizno za 10 km na pivnichnij shid Uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Manipi prostyagayetsya shilnij koralovij rif Geologichna budova relyef Z tochki zoru geologiyi ostriv vhodit do skladu tak zvanoyi zovnishnoyi zoni en Za pohodzhennyam ne ye vulkanichnim a skladenij korinnimi Relyef pagorbistij neveliki rivninni teritoriyi ye perevazhno bilya pivnichnogo i shidnogo uzberezhzhya Prostezhuyetsya dosit chitko oformlenij girskij hrebet sho jde vid zahidnogo do pivdenno shidnogo krayu ostrova Najvisha tochka Manipi pagorb Kala Huhun indonez Kala Huhun vershina yakogo perebuvaye na visoti 632 metri nad rivnem morya Ye kilka nevelikih richok perevazhno v pivnichno zahidnij chastini ostrova Klimat Klimat tropichnij vologij Richni j dobovi kolivannya temperatur neznachni v mezhah 10 C serednorichnij pokaznik blizko 26 C Vidnosna vologist kolivayetsya v mezhah 80 91 richna norma opadiv blizko 3000 mm Sonyachnih dniv ne mensh yak 220 na rik IstoriyaGvozdika pryanist yaka vidigrala znachnu rol v istoriyi Manipi Vidomo sho v dokolonialnij period Manipu naselyali predstavniki avstronezijskoyi narodnosti yaka doteper stanovit znachnu chastinu zhiteliv ostrova V XVI XVII stolittyah pro svoyu vladu nad ciyeyu chastinoyu Molukkskogo arhipelagu zayavlyali praviteli sultanatu Ternate odnak ochevidno jshlosya lishe pro simvolichnij vasalitet Istorichno Manipa yak i bilsha chastina Molukk bula rajonom intensivnogo virobnictva pryanoshiv nasampered gvozdiki Same cya obstavina privernula do neyi pidvishenu uvagu yevropejciv ostriv buv odniyeyu iz pershih teritorij Malajskogo arhipelagu yaki zaznali kolonialnogo osvoyennya Na pochatku XVI stolittya tut zakripilisya gollandci Pragnuchi zabezpechiti monopoliyu na torgivlyu pryanoshami Gollandska Ost Indska kompaniya GOIK lokalizuvala yih virobnictvo na nevelikih povnistyu pidkontrolnih yij teritoriyah odnochasno znishuyuchi posadki yaki perebuvali u volodinni tubilnih gromad sho viklikalo opir ostannih 1656 roku gollandci zveli na pivdennomu berezi ostrova fort yakij nazvali Vantrou nid Wantrouw Nedovira na znak svogo stavlennya do miscevogo naselennya Fort osnashenij soroka garmatami stav golovnim opornim centrom GOIK u comu rajoni arhipelagu Praktichno vidrazu pislya cogo ostrov yani pidnyali povstannya zahopili fort i perebili jogo nechislennih zahisnikiv Perekinuvshi na Manipu dodatkovi sili gollandci vidnovili svij kontrol nad ostrovom i proveli seriyu karalnih akcij vnaslidok yakih znachnu chastinu ostrov yan perebili bagato vtekli z ostrova Garnizon Vantrou buv zbilshenij jogo oboronni sistemi vdoskonaleni i jogo vikoristovuvali niderlandski vijskovi do 1768 roku Zmicnivshi takim chinom svoyi poziciyi na Manipi gollandci primusovo perevezli syudi znachnu chastinu naselennya susidnih ostroviv Ambelau Kelang i Boano dlya roboti na gvozdikovih plantaciyah V XVII XVIII stolittyah u miru znizhennya svitovih cin na pryanoshi ekonomichne znachennya ostrova dlya gollandciv znizhuvalosya Na pochatku XIX stolittya pislya bankrutstva GOIK vin yak i vsi volodinnya kompaniyi na Malajskomu arhipelazi perejshov pid pryame upravlinnya Niderlandiv U mezhah Gollandskoyi Ost Indiyi Manipa administrativno perebuvala u skladi gubernatorstva Molukkskih ostroviv vid 1867 roku u skladi Ambonskogo rezidentstva Prapor Respubliki Pivdenno Molukkskih ostroviv u skladi yakoyi Manipa perebuvala v 1950 roci Pislya zahoplennya Niderlandskoyi Ost Indiyi Yaponiyeyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1942 roci Manipa vidijshla do zoni okupaciyi 2 go flotu Imperiyi Okupaciya zavershilasya v serpni 1945 roku pislya ogoloshennya yaponskim uryadom pro kapitulyaciyu Uryad progoloshenoyi 17 serpnya 1945 roku Respubliki Indoneziyi ne mav mozhlivosti vstanoviti svoyu vladu v nastilki viddalenomu vid centru regioni i na pochatku 1946 roku Niderlandi vidnovili svij kontrol nad ostrovom U grudni 1946 roku Manipa poryad z inshimi Molukkami Sulavesi i Malimi Zondskimi ostrovami uvijshla do skladu kvazi nezalezhnoyi derzhavi indonez Negara Indonesia Timur stvorenoyi za iniciativoyu Niderlandiv yaki planuvali peretvoriti svoyi kolishni kolonialni volodinnya v Ost Indiyi v marionetkove federativne utvorennya U grudni 1949 roku Shidna Indoneziya uvijshla do skladu Spoluchenih Shtativ Indoneziyi SShI indonez Republik Indonesia Serikat zasnovanih za rishennyam indonezijsko niderlandskoyi Gaazkoyi konferenciyi kruglogo stolu U kvitni 1950 roku Manipa viyavilasya vklyuchenoyu do skladu RPMO indonez Republik Maluku Selatan yaku progolosila misceva vlada pivdnya Molukk todi yak bilsha chastina Shidnoyi Indoneziyi dobrovilno uvijshla do skladu Respubliki Indoneziyi Pislya nevdalih sprob domogtisya priyednannya RPMO shlyahom peregovoriv Respublika Indoneziya rozgornula v lipni 1950 proti neviznanoyi derzhavi vijskovi diyi Do kincya roku vsyu teritoriyu RPMO vklyuchayuchi Panipu povnistyu vzyali pid kontrol indonezijski vijska i progolosili nevid yemnoyu chastinoyu Respubliki Indoneziyi Administrativnij ustrijVid momentu priyednannya Manipi do teritoriyi Indoneziyi v 1950 roci vona administrativno nalezhit do provinciyi Maluku indonez Provinsi Maluku Pri comu na nizhchomu rivni administrativna prinalezhnist ostrova neodnorazovo zminyuvalasya zokrema vid kincya 1990 h rokiv koli uryad Indoneziyi vzyav kurs na decentralizaciyu derzhavnoyi vladi ta rozukrupnennya administrativno teritorialnogo podilu krayini 2010 roku ostriv Manipa razom z prileglimi do nogo nevelikimi ostrivcyami buv vidilenij v okremij rajon kechamatan Arhipelag Manipa indonez Kepulauan Manipa u skladi kabupatenu en indonez Kabupaten Seram Bagian Barat sformovanogo na dva roki ranishe Provincijna vlada vihodit z togo sho vidilennya Manipi v okremij rajon maye spriyati ekonomichnomu rozvitku ostrova i rozshirennyu dostupu jogo zhiteliv do poslug administrativnogo ta socialnogo harakteru Tak do pidvishennya administrativnogo statusu 99 ostrov yan ne mali posvidchen osobi oskilki ne mogli dozvoliti sobi poyizdku do rajonnogo centru shob otrimati cej dokument U skladi rajonu ye 7 administrativnih odinic nizhchogo rivnya sil des u yakih zagalom ye 12 naselenih punktiv Vidpovidno do rishennya provincijnih vladi pro stvorennya rajonu jogo administrativnij centr roztashovanij u mistechku Tubang na teritoriyi sela Masavoj indonez Masawoi yake lezhit na odnojmennomu ostrivci roztashovanomu bilya pivnichnogo krayu Manipi Proces formuvannya administrativnih struktur rajonu znachno zatyagnuvsya nasampered cherez trudnoshi finansovogo ta infrastrukturnogo harakteru NaselennyaNaselennya ostrova razom z naselennyam nevelikih ostrivciv navkolo nogo stanom na kinec 2012 roku stanovit 6966 osib Shilnist naselennya blizko 66 osib na 1 km Pokaznik spivvidnoshennya statej blizko 1 01 3513 cholovikiv proti 3453 zhinok cilkom tipovij dlya Molukk Blizko polovini zhiteliv predstavniki korinnoyi narodnosti reshta vihidci z inshih Mollukkskih ostroviv i Yavi Bilsha chastina ostrov yan musulmani suniti odnak ye i znachna protestantska gromada yaka prozhivaye perevazhno v seli Shidne Tomalehu Na tli zagalnoyi socialno ekonomichnoyi krizi sho mala misce v Indoneziyi naprikinci 1990 h na pochatku 2000 h rokiv na Manipi yak i v bagatoh inshih rajonah krayini neodnoridnih z nacionalnoyi ta religijnoyi tochok zoru vidbulosya rizke zagostrennya etnokonfesijnih protirich sho viklikalo seriyu zitknen i zavorushen Najbilsh masshtabni z nih stalisya na pochatku 1999 roku koli perevazhno hristiyanske Shidne Tumalehu piddalosya napadam musulman z susidnih sil Socialno ekonomichnij rozvitokManipa ye odnim z najmensh uspishnih z socialno ekonomichnoyi tochki zoru rajoniv provinciyi Maluku Situaciya znachnoyu miroyu uskladnena naslidkami etnokonfesijnih konfliktiv 1990 h 2000 h rokiv Provincijna vlada vidilyaye dodatkovi asignuvannya na socialnij ta infrastrukturnij rozvitok ostrova prote efektivnist cih zahodiv znizhuyetsya cherez korupciyu j nedopracyuvannya administrativnoyi sistemi PrimitkiIndonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 grudnya 2013 roku Karta ostrova Manipa i navkolishnogo rajonu na sajti TopoMapper Islands of Indonesia angl UN Earthwatch Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 30 grudnya 2013 roku Sailing Directions 2004 s 47 ros GeoMan ru Biblioteka z geografiyi Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 6 listopada 2014 roku Fragment elektronnoyi versiyi knigi Vulkani Aprodov V A Moskva Mysl 1982 Geology 1970 s 50 SBB 2014 2014 s 73 SBB 2014 2014 s 64 65 Sharing the Earth 2006 s 135 Pinkerton 1819 s 279 nid Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2014 roku angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2014 Procitovano 9 sichnya 2014 roku Dutton 1994 s 258 Robert Cribb angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 sichnya 2014 roku Robert Cribb angl Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 9 sichnya 2014 roku Indonesia World War Ii And The Struggle For Independence 1942 50 angl Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 roku South Moluccas Indonesia angl 16 lyutogo 2008 roku Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 29 zhovtnya 2013 roku Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 90 92 ch 2 Karen Parker J D March 1996 Republik Maluku The Case for Self determination angl Association of Humanitarian Lawyers Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 29 zhovtnya 2013 roku Doklad Asociaciyi specialistiv u galuzi gumanitarnogo prava Komisiyi OON z prav lyudini berezen 1996 roku Indonesian States 1946 1950 angl Ben Cahoon Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 29 zhovtnya 2013 roku Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 93 ch 2 indonez 26 travnya 2010 roku Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 9 sichnya 2014 roku indonez 12 listopada 2011 roku Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 roku indonez 19 zhovtnya 2009 roku Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2014 roku Data Agregat Kependudukan Per Kecamatan PDF indonez KPU RI Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2011 Procitovano 13 sichnya 2014 roku Dani po naselennyu rajoniv i sil provinciyi Maluku na sajti Centralnoyi viborchoyi komisiyi Respubliki Indoneziyi Sala Waku Tragedi Penyerangan Desa Tomalehu Timur indonez FICA 4 veresnya 1999 roku Procitovano 13 sichnya 2014 roku angl Human Rights Watch 4 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2014 roku indonez 15 listopada 2011 roku Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2014 roku indonez 9 lipnya 2013 roku Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2014 roku Literatura Gnevusheva E I Istoriya Indonezii V 2 ch M Mosk un ta 1992 1993 ISBN 5 211 02202 5 Sailing Directions enroute New Guinea 2004 265 p ISBN 978 1577 855 699 Reinout Willem van Bemmelen Geology of Indonesia Nijhoff 1970 515 p John Pinkerton A General Collection of the Best and Most Interesting Voyages and Travels in Various Parts of America tom 1 Longman Hurst Rees and Orme and Brown 1819 958 p Dutton Tom editor Language Contact and Change in the Austronesian World Berlin 1994 685 p ISBN 978 3110127867 Thomas Reuter editor Sharing the Earth Dividing the Land Land and Territory in the Austronesian World Canberra ANU E Press 2006 385 p ISBN 9781920942700 Kabupaten Seram Bagian Barat Dalam Angka 2014 Piru Badan Pusat Statistik Kabupaten Seram Bagian Barat 2014

Дата публікації:
Топ