Козирське городище археологічна пам ятка кінця I століття до н е середини III століття н е lon sec region lat sec lat mi

Козирське городище — археологічна пам'ятка кінця I століття до н. е. — середини III століття н. е.

lon_sec = region = lat_sec = lat_min = lon_min = скасований = CoordScale =
Козирське городище
46°48′42″ пн. ш. 31°52′43″ сх. д. / 46.81167° пн. ш. 31.87861° сх. д. / 46.81167; 31.87861Координати: 46°48′42″ пн. ш. 31°52′43″ сх. д. / 46.81167° пн. ш. 31.87861° сх. д. / 46.81167; 31.87861
Країна	Україна
Розташування	село Козирка, Очаківський район, Миколаївська область
Тип будівлі	Городище
Дата заснування	Кінець I століття до н. е. — середина III століття н. е.

Основні дати: Відкрите у 1848 р. Перші розвідкові роботи у 1949–1950 рр.. Досліджувалось у 1954–1967 рр..



Козирське городище Козирське городище (Україна)

Розташування

Городище розташоване на правому березі Бузького лиману, біля села Козирка Очаківського району Миколаївської області.

Загальний опис

Верхній шар городища належить до поселення черняхівської культури.

Площа городища становить 4,8 га. Потужність культурного шару 0,7–1,4 м. Тут розкрито залишки оборонних споруд залишки господарських будівель та квартал житлових будинків, в оздобленні останніх використано поліхромний фресковий розпис. Будівлі декоровані рельєфними вапняно-гіпсовими карнизами. Також були знайдені залишки ткацької майстерні, . Під долівками будівель виявлено дитячі поховання в посудинах (див. Глекові поховання) або в невеликих ямках.

Численні знахідки — зернотертки, жорна, кістки тварин свідчать про землеробсько-скотарський характер господарства мешканців Козирського городища. Також отриманий різноплановий речовий матеріал — кераміка, вироби з металу, каменю і скла.

Свого часу поселення входило до хори (сільськогосподарської округи) Ольвії, яка справила вплив на матеріальну культуру Козирського городища.

Історія досліджень

Відкрите О. С. Уваровим у 1848 р. Перші розвідкові роботи проведені Буго-Дніпровською експедицією у 1949–1950 рр. Планомірні розкопки проводилися загоном Ольвійської експедиції під керівництвом А. В. Буракова у 1954–1967 рр.

Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України і Ольвійського заповідника.

Охоронний статус

3 вересня 2009 року Козирське городище постановою Кабінету міністрів України було занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення. Реєстраційний номер 140026-Н.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 25 Лютого 2013. Процитовано 11 Квітня 2013.
. Архів оригіналу за 2 Вересня 2014. Процитовано 11 Квітня 2013.

Література

Бураков А. В. Козырское городище рубежа и первых столетий нашей эры. К., 1976;
Крыжицкий С. Д. и др. Античные поселения Нижнего Побужья. К., 1990.

Джерела

С. Б. Буйських. Козирське городище / Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
Козирське городище [ 31 Серпня 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1] . Архів оригіналу за 25 Лютого 2013. Процитовано 11 Квітня 2013.

[2] . Архів оригіналу за 2 Вересня 2014. Процитовано 11 Квітня 2013.