Нісхо Іноуе (яп. 井上 日召, Inoue Nisshō) Японський радикальним буддійським проповідником секти «Нічіренізму», який заснував міжвоєнну японську ультраправу бойову організацію «Кецумейдан» (яп. 血盟団 Ліга крові). Всупереч поширеній думці, Нісхо Іноуе ніколи не був висвяченим монахом буддійської секти «Нітірен-сю», а був більше самозваним буддійським проповідником, чиї екстремістські принципи були широко засуджені основним (головним) японським буддистським істеблішментом тогочасної Японської імперії.
Нісхо Іноуе | |
---|---|
яп. 井上日召 | |
Народився | 12 квітня 1887 або 12 квітня 1886 Каваба, Повіт Тоне, Префектура Ґумма, Японія |
Помер | 2 квітня 1967 або 4 березня 1967 ·інсульт |
Країна | Японія Японська імперія Японська імперія Японська імперія Японська імперія |
Діяльність | проповідник |
Alma mater | Університет Васеда і d |
Конфесія | буддизм |
|
біографія
Нісхо Іноуе народився у 1887 році під іменем «Іноуе Широ» (пізніше прийнявши ім'я Акіра, а потім Нісшо, буквально «Покликаний сонцем») в Японській імперії у селі Кавабі, префектура Гунма, в сім'ї сільського лікаря. Здобувши освіту в «Кооперативі Тойо» (сучасний японській Університет Такушоку), він покинув навчання та поїхав до материкової частини Китаю, а саме Маньчжурії, де проводив час як бродяга, і зрештою знайшов роботу, де працював з 1909 по 1920 рік на Південно-Маньчжурській залізниці. Повернувшись до Японської імперії, Нісхо Іноуе спочатку навчався на монаха «дзен», але потім став послідовником буддійської секти «Нітірен-сю», це навернення змусило його переїхати до лісу Міхо, префектура Сідзуока, щоб навчатися у вченого буддійської секти «Нітірен-сю» й одночасно націоналістичного проповідника Танаки Чігаку в його Академії «Кокучукай». У цей період Нісхо Іноуе зустрів засновника японського «айкідо» пана Моріхея Уесібу. Однак незабаром Нісхо Іноуе розчарувався у вченні Танаки Чігаку, і в 1928 році він переїхав до Оараї, Ібаракі, де заснував власний храм «Risshō Gokokudō (яп. 立正護国堂, Храм захисту праведників)», який також служив центром навчання молоді, та в якому захищалась мілітаристська революція в Японській імперії. Протягом цього часу за сприяння колишнього Лорда-зберігача Таємної печатки Японії пана Міцуакі Танаки він познайомився з такими діячами японського правого крила, як Шумей Окава та Іккі Кіта, та отримав гарячу підтримку від японських радикально налаштованих молодих офіцерів сусідньої військово-морської бази в Цучіурі.
У 1930 році Нісхо Іноуе переїхав до столиці Японської імперії місто Токіо, де він почав формувати японську ультраправу бойову організацію «Кецумейдан», він набирав в її члени японських радикальних студентів університету. «Кецумейдан» було офіційно засноване у 1932 році разом із групою з 13 молодих японських офіцерів, у тому числі Шо Онума та Горо Хішінума, поставивши за мету повалення політичної та економічної еліти Японської імперії того часу під гаслом «Одна людина, одне вбивство». Перша хвиля вбивств групи відбулася на початку 1932 року, коли 9 лютого було застрелено, серед них був і колишній міністр фінансів Японської імперії пан Дзюнноске Іноуе, а 5 березня — генерального директора «Mitsui» дзайбацу" барон Dan Takuma. Нісхо Іноуе був заарештований незабаром після останнього політичного вбивства, після чого його довірений підлеглий Коґа Кійосі, перебрав кермо проводу угруповання, та почав організувати другу хвилю політичних вбивств, яка завершилася вбивством прем'єр-міністра Японської імперії пана Інукая Цуйосі 15 травня, ця подія стала в історії відома під назвою «Інцидент 15 травня».
На суді абат буддійської секти Ріндзай пан Гемпо Ямамото свідчив на користь свого колишнього учня, виправдовуючи його насильство з точки зору світогляду «дзен» та японського імперіалізму. У листопаді 1934 року Нісхо Іноуе та троє бойовиків організації «Кецумейдана» були засуджені судом до довічного ув'язнення, оскільки прокуратура не змогла добитися для них смертних вироків (смертної кари). Решта затриманих учасників цієї групи отримали більш м'які покарання. Нісхо Іноуе був звільнений з в'язниці завдяки амністії в 1940 році Після завершення другої світової війни, окупаційна адміністрація США на території Японії визнали Нісхо Іноуе «фашистом», і у 1947 році його усунули від громадського життя. Після закінчення окупації Японії Нісхо Іноуе був реабілітований і залишався видатною фігурою в колі японських правих активістів після окупації Японії до своєї смерті від інсульту в 1967 році.
Див. також
- Японський націоналізм
- Реставрація Сьова
- Критика буддизму#націоналізму
- Буддизм і насильство
- Інцидент ліги крові
Список літератури
- 堀まきよう (Makiyo Hori,「井上日召と"かぎの折伏":血盟団事件について」("Іноуе Нісшо та його терористичні ідеї: кілька приміток до присяги групи крові")早稲田政治経済学雑誌( Waseda Journal of Political Science and Economics)328 (1996).
- 小林秀雄 (Хідео Кобаясі), 「井上日召の思想と行動:日本ファシストの一類型」("Думки та діяльність Іноуе Нісшо: модель для японських фашистів)歴史評論 (Rekishi Hyoron) 400 (1983).
- Стівен С. Лардж, «Націоналістичний екстремізм у ранній севі в Японії: Іноуе Нісшо та „Інцидент із Корпусом застави крові“, 1932 р.» у Сучасних азійських дослідженнях 35:3 (2001).
- 父が子に送る一億人の昭和史:人物現代史 (Історія сто мільйонів сева від батька до дитини — сучасні біографічні історії), Mainichi Shimbun Press, 1977.
Примітки
- Hori, Inoue Nissho. p.178
- Modern Biographical Histories, p.16
- Large, Nationalist Extremism. p.548
- Zen terror, , 10 July 2019, . Quotes from Asahi Shimbun, 15 September 1934.
- (一億人の昭和史, p. 16)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nisho Inoue yap 井上 日召 Inoue Nisshō Yaponskij radikalnim buddijskim propovidnikom sekti Nichirenizmu yakij zasnuvav mizhvoyennu yaponsku ultrapravu bojovu organizaciyu Kecumejdan yap 血盟団 Liga krovi Vsuperech poshirenij dumci Nisho Inoue nikoli ne buv visvyachenim monahom buddijskoyi sekti Nitiren syu a buv bilshe samozvanim buddijskim propovidnikom chiyi ekstremistski principi buli shiroko zasudzheni osnovnim golovnim yaponskim buddistskim isteblishmentom togochasnoyi Yaponskoyi imperiyi Nisho Inoueyap 井上日召Narodivsya12 kvitnya 1887 1887 04 12 abo 12 kvitnya 1886 1886 04 12 Kavaba Povit Tone Prefektura Gumma YaponiyaPomer2 kvitnya 1967 1967 04 02 abo 4 bereznya 1967 1967 03 04 insultKrayina Yaponiya Yaponska imperiya Yaponska imperiya Yaponska imperiya Yaponska imperiyaDiyalnistpropovidnikAlma materUniversitet Vaseda i dKonfesiyabuddizm Mediafajli u Vikishovishi Nisho InouebiografiyaNisho Inoue narodivsya u 1887 roci pid imenem Inoue Shiro piznishe prijnyavshi im ya Akira a potim Nissho bukvalno Poklikanij soncem v Yaponskij imperiyi u seli Kavabi prefektura Gunma v sim yi silskogo likarya Zdobuvshi osvitu v Kooperativi Tojo suchasnij yaponskij Universitet Takushoku vin pokinuv navchannya ta poyihav do materikovoyi chastini Kitayu a same Manchzhuriyi de provodiv chas yak brodyaga i zreshtoyu znajshov robotu de pracyuvav z 1909 po 1920 rik na Pivdenno Manchzhurskij zaliznici Povernuvshis do Yaponskoyi imperiyi Nisho Inoue spochatku navchavsya na monaha dzen ale potim stav poslidovnikom buddijskoyi sekti Nitiren syu ce navernennya zmusilo jogo pereyihati do lisu Miho prefektura Sidzuoka shob navchatisya u vchenogo buddijskoyi sekti Nitiren syu j odnochasno nacionalistichnogo propovidnika Tanaki Chigaku v jogo Akademiyi Kokuchukaj U cej period Nisho Inoue zustriv zasnovnika yaponskogo ajkido pana Moriheya Uesibu Odnak nezabarom Nisho Inoue rozcharuvavsya u vchenni Tanaki Chigaku i v 1928 roci vin pereyihav do Oarayi Ibaraki de zasnuvav vlasnij hram Risshō Gokokudō yap 立正護国堂 Hram zahistu pravednikiv yakij takozh sluzhiv centrom navchannya molodi ta v yakomu zahishalas militaristska revolyuciya v Yaponskij imperiyi Protyagom cogo chasu za spriyannya kolishnogo Lorda zberigacha Tayemnoyi pechatki Yaponiyi pana Micuaki Tanaki vin poznajomivsya z takimi diyachami yaponskogo pravogo krila yak Shumej Okava ta Ikki Kita ta otrimav garyachu pidtrimku vid yaponskih radikalno nalashtovanih molodih oficeriv susidnoyi vijskovo morskoyi bazi v Cuchiuri U 1930 roci Nisho Inoue pereyihav do stolici Yaponskoyi imperiyi misto Tokio de vin pochav formuvati yaponsku ultrapravu bojovu organizaciyu Kecumejdan vin nabirav v yiyi chleni yaponskih radikalnih studentiv universitetu Kecumejdan bulo oficijno zasnovane u 1932 roci razom iz grupoyu z 13 molodih yaponskih oficeriv u tomu chisli Sho Onuma ta Goro Hishinuma postavivshi za metu povalennya politichnoyi ta ekonomichnoyi eliti Yaponskoyi imperiyi togo chasu pid gaslom Odna lyudina odne vbivstvo Persha hvilya vbivstv grupi vidbulasya na pochatku 1932 roku koli 9 lyutogo bulo zastreleno sered nih buv i kolishnij ministr finansiv Yaponskoyi imperiyi pan Dzyunnoske Inoue a 5 bereznya generalnogo direktora Mitsui dzajbacu baron Dan Takuma Nisho Inoue buv zaareshtovanij nezabarom pislya ostannogo politichnogo vbivstva pislya chogo jogo dovirenij pidleglij Koga Kijosi perebrav kermo provodu ugrupovannya ta pochav organizuvati drugu hvilyu politichnih vbivstv yaka zavershilasya vbivstvom prem yer ministra Yaponskoyi imperiyi pana Inukaya Cujosi 15 travnya cya podiya stala v istoriyi vidoma pid nazvoyu Incident 15 travnya Na sudi abat buddijskoyi sekti Rindzaj pan Gempo Yamamoto svidchiv na korist svogo kolishnogo uchnya vipravdovuyuchi jogo nasilstvo z tochki zoru svitoglyadu dzen ta yaponskogo imperializmu U listopadi 1934 roku Nisho Inoue ta troye bojovikiv organizaciyi Kecumejdana buli zasudzheni sudom do dovichnogo uv yaznennya oskilki prokuratura ne zmogla dobitisya dlya nih smertnih virokiv smertnoyi kari Reshta zatrimanih uchasnikiv ciyeyi grupi otrimali bilsh m yaki pokarannya Nisho Inoue buv zvilnenij z v yaznici zavdyaki amnistiyi v 1940 roci Pislya zavershennya drugoyi svitovoyi vijni okupacijna administraciya SShA na teritoriyi Yaponiyi viznali Nisho Inoue fashistom i u 1947 roci jogo usunuli vid gromadskogo zhittya Pislya zakinchennya okupaciyi Yaponiyi Nisho Inoue buv reabilitovanij i zalishavsya vidatnoyu figuroyu v koli yaponskih pravih aktivistiv pislya okupaciyi Yaponiyi do svoyeyi smerti vid insultu v 1967 roci Div takozhYaponskij nacionalizm Restavraciya Sova Kritika buddizmu nacionalizmu Buddizm i nasilstvo Incident ligi kroviSpisok literaturi堀まきよう Makiyo Hori 井上日召と かぎの折伏 血盟団事件について Inoue Nissho ta jogo teroristichni ideyi kilka primitok do prisyagi grupi krovi 早稲田政治経済学雑誌 Waseda Journal of Political Science and Economics 328 1996 小林秀雄 Hideo Kobayasi 井上日召の思想と行動 日本ファシストの一類型 Dumki ta diyalnist Inoue Nissho model dlya yaponskih fashistiv 歴史評論 Rekishi Hyoron 400 1983 Stiven S Lardzh Nacionalistichnij ekstremizm u rannij sevi v Yaponiyi Inoue Nissho ta Incident iz Korpusom zastavi krovi 1932 r u Suchasnih azijskih doslidzhennyah 35 3 2001 父が子に送る一億人の昭和史 人物現代史 Istoriya sto miljoniv seva vid batka do ditini suchasni biografichni istoriyi Mainichi Shimbun Press 1977 PrimitkiHori Inoue Nissho p 178 Modern Biographical Histories p 16 Large Nationalist Extremism p 548 Zen terror 10 July 2019 Quotes from Asahi Shimbun 15 September 1934 一億人の昭和史 p 16