Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Культура Глина III-Шнекенберг, або шнекенберзька культура — археологічна культура [en]. Назва походить від поселення Глина III поблизу Бухареста та стоянки у Трансільванії. Це найстаріша ранньобронзова культура на нижньому Дунаї.
| Культура Глина III-Шнекенберг | |
|---|---|
| Розташування | Румунія Трансильванія пониззя Дністра |
| Доба | 2600—2000 р. до н. е. |
| Попередня культура | |
| Наступна культура | Тей [ru] |
| Шнекенберзька культура | |
Хронологія та поширення
Згідно з каліброваною радіовуглецевою хронологією, культуру датовано близько 2600—2000 років до н. е. Займала південну частину Румунії, на півночі — частину Трансильванії. Вплив культури проникав по інший бік Карпат на територію пониззя Дністра. У Трансільванії найбільшу концентрацію поселень цієї культури виявлено у верхів'ях річки Олт, а точніше, в районі її правої притоки поблизу Брашова. На півдні культура займала всю Олтенію та центральну Мунтенію, за винятком східної, степової частини. Відповідно до П. Роману, на півдні її кордоном був Дунай, а на заході — Залізні Ворота. Крім того, на думку [pl], до території її проникнення слід також зарахувати міжріччя між пониззям Дунаю та Бугу. Таким чином, культура охоплювала регіони з різними географічними характеристиками: гори, низовини, височини.
Господарство
Згідно з дослідницькими даними, культура на території Трансільванії займалася насамперед скотарством (переважно великої рогатої худоби та дрібних жуйних), проте на півдні Румунії — примітивним землеробством. Культура використовувала колісний транспорт, про що свідчать знахідки глиняних моделей возів.
Поселення та будівлі
На всій території культури спостерігалася тенденція до розташування поселень у найвідкритіших та помітних місцях в окрузі. Вибиралися місця, які могли грати оборонну роль (тель Глина), проте досі не доведено існування укріплень навколо поселень цієї культури (поки що виявлено лише рів, який оточував поселення поблизу селища Кривець в Олтенії). Розміри поселень визначити важко через незадовільну якість археологічних досліджень. Деякі з поселень проіснували досить довго, інші, навпаки, досить швидко занедбано. Мало відомо про планування поселень, оскільки будинки надзвичайно погано збереглися. Стіни більшості будинків цієї культури були виконані з плетінки, обмазаної глиною. У поселенні біля Кучулати виявлено будинок розміром 4,05 на 3,65 м, орієнтований по осі північний захід — південний схід. Він розташовувався на цілісній скелі. Стіни будинку, за Г. Біхіру мали спиратися на горизонтальні балки, покладені на ґрунт. Поряд із постійними будинками, такими, як виявлений у Кучулаті, існували також легкі, сезонні житла.
Похоронний обряд
Інформація про поховання шнекенберзької культури неповна та неоднакова для всієї території. На півдні, на околицях Бухареста, відомі нечисленні скелетні поховання в скорченому положенні. Більше поховань виявлено на території Трансильванії, де представлено скелетні поховання у скорченому положенні, а також поховання у вигляді кремації в кам'яних ящиках-цистах. На всій території культури існували як поховання з керамікою, так і без похоронних дарів. Небіжчиків найчастіше укладали на лівий бік, обличчям на південь.
Інвентар
На території культури виявлено численний керамічний, кістяний та кам'яний інвентар. Часто зустрічаються також глиняні прясельця, ткацькі гирки, коліщатка для глиняних моделей возів, глиняна пластика, а також металеві вироби та сліди місцевого їх виробництва, переважно ливарні форми. Характерними є асиметричні сокири типу Корбаската кістяні пряжки для ременів з розгалуженими кінцями у вигляді літери «Y».
Кераміку, згідно з Г. Бахіру, можна розділити на лощену та грубу. Перша — це переважно тонкостінні посудини, насамперед кубки, дзбани та миски, виконані з глини з дрібнозернистою домішкою піску або уламків. Поверхня цих посудин дуже гладенька, аж до блиску. До другої групи належать більші посудини, наприклад, з вигнутим профілем, амфори, посуд із глини з домішкою товченої шкаралупи або гравію.
Зникнення та вплив на інші культури
Культура Глина III-Шнекенберг зникла на межі 3-го і II тисячоліть до н. е. Вплинула на виникнення поблизу періоду бронзи A2 (за класифікацією П. Райнеке (1950—1700 роки до н. е.) культур Тей та [ru].
Література
- Archeologia pierwotna i wczesnośredniowieczna, część III Epoka brązu i wczesna epoka żelaza w Europie, [pl], Drukarnia Uniwersytetu Jagielońskiego, Kraków 1985
- Kultury z przełomu eneolitu i epoki brązu w strefie karpackiej, [pl], Zakład narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, Wrocław 1987
- U progu nowej epoki. Gospodarka i społeczeństwo wczesnego okresu epoki brązu w Europie Środkowej, [pl], Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk, Kraków 2001
- Die Glina III-Kultur, P. Roman, Praehistorische Zeitschrift, t.51-1, s. 26-42
- Beitrag zur Kenntnis der frühen Bronzezeit im südöstlichen Transilvanien und in der Moldau (im Lichte der Grabungen von Cuciulata und Mindrişca), Dacia, t. VI, s. 89-114
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura Glina III Shnekenberg abo shnekenberzka kultura arheologichna kultura en Nazva pohodit vid poselennya Glina III poblizu Buharesta ta stoyanki u Transilvaniyi Ce najstarisha rannobronzova kultura na nizhnomu Dunayi Kultura Glina III ShnekenbergRoztashuvannyaRumuniya Transilvaniya ponizzya DnistraDoba2600 2000 r do n e Poperednya kulturaNastupna kulturaTej ru Shnekenberzka kulturaHronologiya ta poshirennyaZgidno z kalibrovanoyu radiovuglecevoyu hronologiyeyu kulturu datovano blizko 2600 2000 rokiv do n e Zajmala pivdennu chastinu Rumuniyi na pivnochi chastinu Transilvaniyi Vpliv kulturi pronikav po inshij bik Karpat na teritoriyu ponizzya Dnistra U Transilvaniyi najbilshu koncentraciyu poselen ciyeyi kulturi viyavleno u verhiv yah richki Olt a tochnishe v rajoni yiyi pravoyi pritoki poblizu Brashova Na pivdni kultura zajmala vsyu Olteniyu ta centralnu Munteniyu za vinyatkom shidnoyi stepovoyi chastini Vidpovidno do P Romanu na pivdni yiyi kordonom buv Dunaj a na zahodi Zalizni Vorota Krim togo na dumku pl do teritoriyi yiyi proniknennya slid takozh zarahuvati mizhrichchya mizh ponizzyam Dunayu ta Bugu Takim chinom kultura ohoplyuvala regioni z riznimi geografichnimi harakteristikami gori nizovini visochini GospodarstvoZgidno z doslidnickimi danimi kultura na teritoriyi Transilvaniyi zajmalasya nasampered skotarstvom perevazhno velikoyi rogatoyi hudobi ta dribnih zhujnih prote na pivdni Rumuniyi primitivnim zemlerobstvom Kultura vikoristovuvala kolisnij transport pro sho svidchat znahidki glinyanih modelej voziv Poselennya ta budivliNa vsij teritoriyi kulturi sposterigalasya tendenciya do roztashuvannya poselen u najvidkritishih ta pomitnih miscyah v okruzi Vibiralisya miscya yaki mogli grati oboronnu rol tel Glina prote dosi ne dovedeno isnuvannya ukriplen navkolo poselen ciyeyi kulturi poki sho viyavleno lishe riv yakij otochuvav poselennya poblizu selisha Krivec v Olteniyi Rozmiri poselen viznachiti vazhko cherez nezadovilnu yakist arheologichnih doslidzhen Deyaki z poselen proisnuvali dosit dovgo inshi navpaki dosit shvidko zanedbano Malo vidomo pro planuvannya poselen oskilki budinki nadzvichajno pogano zbereglisya Stini bilshosti budinkiv ciyeyi kulturi buli vikonani z pletinki obmazanoyi glinoyu U poselenni bilya Kuchulati viyavleno budinok rozmirom 4 05 na 3 65 m oriyentovanij po osi pivnichnij zahid pivdennij shid Vin roztashovuvavsya na cilisnij skeli Stini budinku za G Bihiru mali spiratisya na gorizontalni balki pokladeni na grunt Poryad iz postijnimi budinkami takimi yak viyavlenij u Kuchulati isnuvali takozh legki sezonni zhitla Pohoronnij obryadInformaciya pro pohovannya shnekenberzkoyi kulturi nepovna ta neodnakova dlya vsiyeyi teritoriyi Na pivdni na okolicyah Buharesta vidomi nechislenni skeletni pohovannya v skorchenomu polozhenni Bilshe pohovan viyavleno na teritoriyi Transilvaniyi de predstavleno skeletni pohovannya u skorchenomu polozhenni a takozh pohovannya u viglyadi kremaciyi v kam yanih yashikah cistah Na vsij teritoriyi kulturi isnuvali yak pohovannya z keramikoyu tak i bez pohoronnih dariv Nebizhchikiv najchastishe ukladali na livij bik oblichchyam na pivden InventarNa teritoriyi kulturi viyavleno chislennij keramichnij kistyanij ta kam yanij inventar Chasto zustrichayutsya takozh glinyani pryaselcya tkacki girki kolishatka dlya glinyanih modelej voziv glinyana plastika a takozh metalevi virobi ta slidi miscevogo yih virobnictva perevazhno livarni formi Harakternimi ye asimetrichni sokiri tipu Korbaskata kistyani pryazhki dlya remeniv z rozgaluzhenimi kincyami u viglyadi literi Y Keramiku zgidno z G Bahiru mozhna rozdiliti na loshenu ta grubu Persha ce perevazhno tonkostinni posudini nasampered kubki dzbani ta miski vikonani z glini z dribnozernistoyu domishkoyu pisku abo ulamkiv Poverhnya cih posudin duzhe gladenka azh do blisku Do drugoyi grupi nalezhat bilshi posudini napriklad z vignutim profilem amfori posud iz glini z domishkoyu tovchenoyi shkaralupi abo graviyu Zniknennya ta vpliv na inshi kulturiKultura Glina III Shnekenberg znikla na mezhi 3 go i II tisyacholit do n e Vplinula na viniknennya poblizu periodu bronzi A2 za klasifikaciyeyu P Rajneke 1950 1700 roki do n e kultur Tej ta ru LiteraturaArcheologia pierwotna i wczesnosredniowieczna czesc III Epoka brazu i wczesna epoka zelaza w Europie pl Drukarnia Uniwersytetu Jagielonskiego Krakow 1985 Kultury z przelomu eneolitu i epoki brazu w strefie karpackiej pl Zaklad narodowy imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Wroclaw 1987 U progu nowej epoki Gospodarka i spoleczenstwo wczesnego okresu epoki brazu w Europie Srodkowej pl Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk Krakow 2001 Die Glina III Kultur P Roman Praehistorische Zeitschrift t 51 1 s 26 42 Beitrag zur Kenntnis der fruhen Bronzezeit im sudostlichen Transilvanien und in der Moldau im Lichte der Grabungen von Cuciulata und Mindrisca Dacia t VI s 89 114