Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Королівська родина Греції грец Βασιλική Οικογένεια της Ελλάδος колишня правляча династія Королівства Греція в 1863 1924

Королівська родина Греції

Королівська родина Греції

Королівська родина Греції (грец. Βασιλική Οικογένεια της Ελλάδος) — колишня правляча династія Королівства Греція в 1863—1924 та 1935—1973 роках. Гілка данської королівської династії Глюксбургів. Першим її представником на престолі Греції був король Георг I (правив 1863—1913) — син короля Данії Крістіана IX. За результатами референдуму 1974 року монархія в Греції була скасована. Чинним головою королівської родини є принц Павлос — син останнього грецького короля Костянтина II (правив 1964—1973), що помер 10 січня 2023 року. Окрім Аспасії Манос, дружини короля Олександра, та [en], дружини принца [en], жоден представник родини не був етнічним греком.

Королівська родина Греції
image
Герб роду
РідГлюксбурги
ТитулКороль Греції
Період1863—1973
Місце походженняimage Данія
Державаimage Грецьке королівство
РодоначальникГеорг I
Споріднені родиДанські Глюксбурги
Резиденції[en]
Королівський палац
Татої
Мон Репо
image House of Glücksburg (Greece) у Вікісховищі

Попри скасування монархії 1974 року, багато членів колишньої королівської родини використовують титули «принца» та «принцеси» Греції, хоча офіційно Грецька Республіка їх не визнає.

Серед іншого, до грецької королівської родини належали королева Іспанії Софія, сестра королеви Данії Маргрете II Анна-Марія та чоловік британської королеви Єлизавети II принц Філіп.

Заснування

Після повалення першого короля Греції Оттона Баварського (правив 1832—1862), 19 листопада 1862 року в Греції провели плебісцит, результати якого оголосили в лютому наступного року. За результатами плебісциту, вирішено запросити британського принца Альфреда, сина королеви Вікторії, на престол Греції. Однак кандидатуру принца Альфреда відхилили великі держави, оскільки рішення Лондонської конференції 1832 року забороняло їхнім представникам посідати грецький престол. До того ж, королева Вікторія також виступала проти такого рішення.

Зрештою, посісти грецький престол запросили данського принца Вільгельма — сина короля Крістіана IX. 18 березня 1863 року грецький парламент затвердив його королем еллінів під правлячим ім'ям Георг I. У жовтні король прибув до Греції.

Історія

image
Грецька королівська родина 1900 року

Георг I одружився з Великою княгинею Ольгою Костянтинівною — онучкою російського імператора Миколи I. у шлюбі народилося семеро дітей. Після 50-річного правління Георга I престол успадкував його син Костянтин I, який 1889 року одружився з принцесою Софією Прусською — дочкою імператора Фрідріха III. Костянтин I мав трьох синів: Георга, Олександра та Павла, — кожен з яких був королем Греції.

Через Національну схизму під час Першої світової війни та поразку у війні проти Туреччини 1919—1922 років у березні 1924 року монархію скасували. З'явилася Друга Грецька республіка. Однак 1935 року генерал Георгіос Кондиліс повалив уряд республіки та призначив плебісцит. 3 листопада опубліковано його результати, які засвідчили, що 98 % греків виступили за відновлення монархії. Утім, голосування не було таємним, а участь була обов'язковою. Як писала газета «Time», «…можна опустити в урну синій голос за Георга II або червоний за Республіку». Зрештою, король Георг II повернувся до Греції 25 листопада 1935 року.

4 серпня 1936 року король санкціонував створення уряду на чолі з Іоаннісом Метаксасом.

Після нападу нацистської Німеччини на Грецію 1941 року Георг II виїхав за кордон разом з урядом. Він повернувся до країни 1946 року. Водночас у Греції відбувся [en], рішенням якого запроваджено конституційну монархію. Георг II помер 1947 року. Престол успадкував його брат Павло. Новий король правив від часів громадянської війни до своєї смерті 1964 року. Тоді престол перейшов до його сина Костянтина II.

Зміщення

21 квітня 1967 року в Греції відбувся переворот на чолі з Георгіосом Пападопулосом, який повалив демократичний вибраний уряд та встановив військову диктатуру — режим полковників. Король Костянтин II затвердив новий уряд. Утім, 13 грудня того ж року він здійснив невдалу спробу повалити уряд Пападопулоса, після чого разом із сім'єю виїхав спершу до Рима, а потім — до Лондона.

За часів режиму полковників монархія формально існувала надалі, однак 1 червня 1973 року Пападопулос відсторонив Костянтина II й проголосив себе президентом республіки. 29 липня відбувся [en], який підтвердив скасування монархії.

У липні 1974 року диктатура полковників була повалена. Влада перейшла до Константіноса Караманліса. Він створив «уряд національної єдності» та санкціонував проведення ще одного референдуму стосовно статусу монархії в Греції. Під час волевиявлення, що відбулося 8 грудня 1974 року, 69 % учасників проголосували за скасування монархії, а 31 % — проти. Таким чином, грецька монархія була остаточно скасована.

Правовий статус

image
Грецька королівська родина на похороні короля Костянтина II. Афіни, січень 2023

Після референдуму 1974 року відповідно до статті 4 Конституції Греції члени королівської родини Греції були позбавлені усіх монарших титулів.

У 1980-х роках членів грецької королівської родини оголосили в Греції персонами нон ґрата; їхні паспорти анулювали, а 1994 року всю власність конфіскували. 2013 року це рішення скасували, і король Костянтин II та його дружина Анна-Марія повернулися до країни. 10 січня 2023 року колишній король помер у Афінах. На посаді голови королівської родини його замінив син Павлос.

Примітки

  1. . web.archive.org. 2 листопада 2009. Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 14 січня 2024.
  2. Nast, Condé (13 січня 2023). Revealed: the intriguing family ties between the late King Constantine II of Greece and Europe’s monarchies. Tatler (брит.). Процитовано 14 січня 2024.
  3. Aspasia Manos. www.hellenicaworld.com. Процитовано 14 січня 2024.
  4. Constitutional History. Hellenic Parliament.
  5. Clogg, Richard (1979). A Short History of Modern Greece. Cambridge University Press. ISBN .
  6. Van der Kiste, John (1994). Kings of the Hellenes. Stroud, Gloucestershire: Sutton Publishing. ISBN .
  7. Van der Kiste, John (1999). Kings of the Hellenes: the Greek kings, 1863 - 1974. Stroud: Sutton. ISBN .
  8. , Time, 18 November 1935
  9. «Italy Tried to Invade Greece in World War II: It Was a Disaster», The National Interest, 28 July 2017
  10. Nohlen, Dieter; Stöver, Philip (2010). Elections in Europe: A Data Handbook (англ.). Nomos. ISBN .
  11. . MSN Encarta Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 31 October 2009. Процитовано 1 August 2006. {{}}: Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= ()
  12. 1974: Greek military rule gives in to democracy (брит.). 23 липня 1974. Процитовано 18 липня 2023.
  13. Greece 1975 (rev. 2008) Constitution - Constitute. www.constituteproject.org (англ.). Процитовано 14 січня 2024.
  14. «Greece's former king goes home after 46-year exile» by Helena Smith, The Guardian, 15 December 2013
  15. Kitsantonis, Niki (13 січня 2023). Constantine II, the Last King of Greece, Dies at 82. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 січня 2024.
  16. Funeral service for former king Constantine held in Athens. Greek City Times. 16 January 2023. Процитовано 28 February 2023.

Посилання

  • Офіційний сайт королівської родини Греції

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Korolivska rodina Greciyi grec Basilikh Oikogeneia ths Ellados kolishnya pravlyacha dinastiya Korolivstva Greciya v 1863 1924 ta 1935 1973 rokah Gilka danskoyi korolivskoyi dinastiyi Glyuksburgiv Pershim yiyi predstavnikom na prestoli Greciyi buv korol Georg I praviv 1863 1913 sin korolya Daniyi Kristiana IX Za rezultatami referendumu 1974 roku monarhiya v Greciyi bula skasovana Chinnim golovoyu korolivskoyi rodini ye princ Pavlos sin ostannogo greckogo korolya Kostyantina II praviv 1964 1973 sho pomer 10 sichnya 2023 roku Okrim Aspasiyi Manos druzhini korolya Oleksandra ta en druzhini princa en zhoden predstavnik rodini ne buv etnichnim grekom Korolivska rodina GreciyiGerb roduRidGlyuksburgiTitulKorol GreciyiPeriod1863 1973Misce pohodzhennyaDaniyaDerzhava Grecke korolivstvoRodonachalnikGeorg ISporidneni rodiDanski GlyuksburgiRezidenciyi en Korolivskij palac Tatoyi Mon Repo House of Glucksburg Greece u Vikishovishi Popri skasuvannya monarhiyi 1974 roku bagato chleniv kolishnoyi korolivskoyi rodini vikoristovuyut tituli princa ta princesi Greciyi hocha oficijno Grecka Respublika yih ne viznaye Sered inshogo do greckoyi korolivskoyi rodini nalezhali koroleva Ispaniyi Sofiya sestra korolevi Daniyi Margrete II Anna Mariya ta cholovik britanskoyi korolevi Yelizaveti II princ Filip ZasnuvannyaPislya povalennya pershogo korolya Greciyi Ottona Bavarskogo praviv 1832 1862 19 listopada 1862 roku v Greciyi proveli plebiscit rezultati yakogo ogolosili v lyutomu nastupnogo roku Za rezultatami plebiscitu virisheno zaprositi britanskogo princa Alfreda sina korolevi Viktoriyi na prestol Greciyi Odnak kandidaturu princa Alfreda vidhilili veliki derzhavi oskilki rishennya Londonskoyi konferenciyi 1832 roku zaboronyalo yihnim predstavnikam posidati greckij prestol Do togo zh koroleva Viktoriya takozh vistupala proti takogo rishennya Zreshtoyu posisti greckij prestol zaprosili danskogo princa Vilgelma sina korolya Kristiana IX 18 bereznya 1863 roku greckij parlament zatverdiv jogo korolem elliniv pid pravlyachim im yam Georg I U zhovtni korol pribuv do Greciyi IstoriyaGrecka korolivska rodina 1900 roku Georg I odruzhivsya z Velikoyu knyagineyu Olgoyu Kostyantinivnoyu onuchkoyu rosijskogo imperatora Mikoli I u shlyubi narodilosya semero ditej Pislya 50 richnogo pravlinnya Georga I prestol uspadkuvav jogo sin Kostyantin I yakij 1889 roku odruzhivsya z princesoyu Sofiyeyu Prusskoyu dochkoyu imperatora Fridriha III Kostyantin I mav troh siniv Georga Oleksandra ta Pavla kozhen z yakih buv korolem Greciyi Cherez Nacionalnu shizmu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ta porazku u vijni proti Turechchini 1919 1922 rokiv u berezni 1924 roku monarhiyu skasuvali Z yavilasya Druga Grecka respublika Odnak 1935 roku general Georgios Kondilis povaliv uryad respubliki ta priznachiv plebiscit 3 listopada opublikovano jogo rezultati yaki zasvidchili sho 98 grekiv vistupili za vidnovlennya monarhiyi Utim golosuvannya ne bulo tayemnim a uchast bula obov yazkovoyu Yak pisala gazeta Time mozhna opustiti v urnu sinij golos za Georga II abo chervonij za Respubliku Zreshtoyu korol Georg II povernuvsya do Greciyi 25 listopada 1935 roku 4 serpnya 1936 roku korol sankcionuvav stvorennya uryadu na choli z Ioannisom Metaksasom Pislya napadu nacistskoyi Nimechchini na Greciyu 1941 roku Georg II viyihav za kordon razom z uryadom Vin povernuvsya do krayini 1946 roku Vodnochas u Greciyi vidbuvsya en rishennyam yakogo zaprovadzheno konstitucijnu monarhiyu Georg II pomer 1947 roku Prestol uspadkuvav jogo brat Pavlo Novij korol praviv vid chasiv gromadyanskoyi vijni do svoyeyi smerti 1964 roku Todi prestol perejshov do jogo sina Kostyantina II Zmishennya21 kvitnya 1967 roku v Greciyi vidbuvsya perevorot na choli z Georgiosom Papadopulosom yakij povaliv demokratichnij vibranij uryad ta vstanoviv vijskovu diktaturu rezhim polkovnikiv Korol Kostyantin II zatverdiv novij uryad Utim 13 grudnya togo zh roku vin zdijsniv nevdalu sprobu povaliti uryad Papadopulosa pislya chogo razom iz sim yeyu viyihav spershu do Rima a potim do Londona Za chasiv rezhimu polkovnikiv monarhiya formalno isnuvala nadali odnak 1 chervnya 1973 roku Papadopulos vidstoroniv Kostyantina II j progolosiv sebe prezidentom respubliki 29 lipnya vidbuvsya en yakij pidtverdiv skasuvannya monarhiyi U lipni 1974 roku diktatura polkovnikiv bula povalena Vlada perejshla do Konstantinosa Karamanlisa Vin stvoriv uryad nacionalnoyi yednosti ta sankcionuvav provedennya she odnogo referendumu stosovno statusu monarhiyi v Greciyi Pid chas voleviyavlennya sho vidbulosya 8 grudnya 1974 roku 69 uchasnikiv progolosuvali za skasuvannya monarhiyi a 31 proti Takim chinom grecka monarhiya bula ostatochno skasovana Pravovij statusGrecka korolivska rodina na pohoroni korolya Kostyantina II Afini sichen 2023 Pislya referendumu 1974 roku vidpovidno do statti 4 Konstituciyi Greciyi chleni korolivskoyi rodini Greciyi buli pozbavleni usih monarshih tituliv U 1980 h rokah chleniv greckoyi korolivskoyi rodini ogolosili v Greciyi personami non grata yihni pasporti anulyuvali a 1994 roku vsyu vlasnist konfiskuvali 2013 roku ce rishennya skasuvali i korol Kostyantin II ta jogo druzhina Anna Mariya povernulisya do krayini 10 sichnya 2023 roku kolishnij korol pomer u Afinah Na posadi golovi korolivskoyi rodini jogo zaminiv sin Pavlos Primitki web archive org 2 listopada 2009 Arhiv originalu za 2 listopada 2009 Procitovano 14 sichnya 2024 Nast Conde 13 sichnya 2023 Revealed the intriguing family ties between the late King Constantine II of Greece and Europe s monarchies Tatler brit Procitovano 14 sichnya 2024 Aspasia Manos www hellenicaworld com Procitovano 14 sichnya 2024 Constitutional History Hellenic Parliament Clogg Richard 1979 A Short History of Modern Greece Cambridge University Press ISBN 978 0521295178 Van der Kiste John 1994 Kings of the Hellenes Stroud Gloucestershire Sutton Publishing ISBN 0 7509 0525 5 Van der Kiste John 1999 Kings of the Hellenes the Greek kings 1863 1974 Stroud Sutton ISBN 978 0 7509 2147 3 Time 18 November 1935 Italy Tried to Invade Greece in World War II It Was a Disaster The National Interest 28 July 2017 Nohlen Dieter Stover Philip 2010 Elections in Europe A Data Handbook angl Nomos ISBN 978 3 8329 5609 7 MSN Encarta Online Encyclopedia Arhiv originalu za 31 October 2009 Procitovano 1 August 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Vkazano bilsh nizh odin archiveurl ta archive url dovidka 1974 Greek military rule gives in to democracy brit 23 lipnya 1974 Procitovano 18 lipnya 2023 Greece 1975 rev 2008 Constitution Constitute www constituteproject org angl Procitovano 14 sichnya 2024 Greece s former king goes home after 46 year exile by Helena Smith The Guardian 15 December 2013 Kitsantonis Niki 13 sichnya 2023 Constantine II the Last King of Greece Dies at 82 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 14 sichnya 2024 Funeral service for former king Constantine held in Athens Greek City Times 16 January 2023 Procitovano 28 February 2023 PosilannyaOficijnij sajt korolivskoyi rodini Greciyi

Дата публікації:
Топ