Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аспасія Манос (4 вересня 1896 — 7 серпня 1972) — таємна королева Греції (у шлюбі з Олександром I), після смерті чоловіка і приходу до влади короля Костянтина I — принцеса «Олександра Грецька і Данська». Через суперечки з приводу її шлюбу її називали «мадам Манос», а не «королева Аспасія».
| Аспасія Манос | |
 | |
| Народження: | 4 вересня 1896[1][2] Афіни, Греція |
|---|---|
| Смерть: | 7 серпня 1972[1][2] (75 років) Венеція, Італія[2] |
| Поховання: | d[2] |
| Країна: | Греція |
| Релігія: | Грецька православна церква |
| Рід: | d |
| Батько: | d |
| Мати: | d |
| Шлюб: | Александр I |
| Діти: | Олександра Грецька |
| | |
Біографія
Народилася в Афінах в родині полковника Петроса Маноса (1871—1918) і його першої дружини Марії Аргіропулос (1874—1930). Сім'я Манос вела походження, зокрема, від греків-фанаріотів, що жили в Константинополі. Деякі з її предків були важливими військовими фігурами в період грецької Війни за незалежність, деякі були лідерами грецьких громад в Константинополі протягом столітніх панувань Османської імперії, а деякі були навіть панівними князями в дунайських провінціях імперії. Вона належала до однієї з найбільш аристократичних сімей Греції і багатьма вважалася підходящою дружиною для грецького царя, але не тими, хто вважали, що король може одружитися тільки з жінкою королівської крові.
4 листопада 1919 року в палаці Татой Аспасія Манос вступила в шлюб з королем Олександром таємно, тобто уклавши цивільний шлюб. Ця подія викликала скандал, і пара була змушена тимчасово тікати в Париж. Вона так і не прийняла титул королеви і була відома як «мадам Манос» серед обізнаних про шлюб.
Народила принцесу Олександру Грецьку через 5 місяців після смерті Олександра в Татоє (він помер від сепсису після укусу мавпи), який прожив менше року в цьому шлюбі. Його батько, король Костянтин I, був відновлений на грецькому престолі через місяць після смерті Олександра і повернувся із заслання. Його уряд офіційно розглядав період короткого правління його покійного сина як регентство, це означало, що шлюб Олександра, укладений без дозволу батька або глави грецької православної Церкви, був юридично незаконним, весілля недійсним, а діти, народжені в шлюбі — незаконнонародженим.
На прохання матері Олександра, королеви Софії, в липні 1922 був прийнятий закон, що дозволив королю заднім числом визнати шлюби членів королівської сім'ї, не пов'язнені з успадкування престолу. У зв'язку з цим король Костянтин видав указ, оголошений 10 вересня 1922 року, про визнання шлюбу Олександра з Аспасією. Відтепер їй та її доньці було надано титул «Принцеса Греції і Данії» і право називатися Королівською Високістю. Це звернення було прийнято для всіх членів грецької королівської сім'ї, які не мали прав на престол, і також могли походити від молодшої гілки правлячої в Данії династії.
Олександра пізніше одружилася з Петром II, королем Югославії.
Аспасія Манос і її дочка були єдиними членами Глюксбургської династії, грецького королівського дому, при цьому грецького походження. Як і більшість європейських королівських родин XX століття, родовід Глюксбургів був виключно німецьким.
Через поєднання проблем зі здоров'ям у дочки і зятя, фінансово обтяжливих обставин і проблемного шлюбу Аспасія була опікункою для свого онука Олександра, наслідного принца Югославії (народ. в 1945 році). Вона виховувала його переважно в Англії.
Померла в Венеції і була спочатку похована на кладовищі острова Сан-Мічел, недалеко від Венеції. Її останки були пізніше перенесені на ділянку Королівського кладовища в парку Тато поруч з Декель (23 км на північ від Афін).
Бібліографія
- Αλέξανδρος Ζαούσης, Αλέξανδρος και Ασπασία, Athènes, Εκδόσεις Ωκεανίδα, 2000 (ISBN 960-410-170-6).
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Find a Grave — 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aspasiya Manos 4 veresnya 1896 7 serpnya 1972 tayemna koroleva Greciyi u shlyubi z Oleksandrom I pislya smerti cholovika i prihodu do vladi korolya Kostyantina I princesa Oleksandra Grecka i Danska Cherez superechki z privodu yiyi shlyubu yiyi nazivali madam Manos a ne koroleva Aspasiya Aspasiya Manos Narodzhennya 4 veresnya 1896 1896 09 04 1 2 Afini GreciyaSmert 7 serpnya 1972 1972 08 07 1 2 75 rokiv Veneciya Italiya 2 Pohovannya d 2 Krayina GreciyaReligiya Grecka pravoslavna cerkvaRid dBatko dMati dShlyub Aleksandr IDiti Oleksandra Grecka Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v Afinah v rodini polkovnika Petrosa Manosa 1871 1918 i jogo pershoyi druzhini Mariyi Argiropulos 1874 1930 Sim ya Manos vela pohodzhennya zokrema vid grekiv fanariotiv sho zhili v Konstantinopoli Deyaki z yiyi predkiv buli vazhlivimi vijskovimi figurami v period greckoyi Vijni za nezalezhnist deyaki buli liderami greckih gromad v Konstantinopoli protyagom stolitnih panuvan Osmanskoyi imperiyi a deyaki buli navit panivnimi knyazyami v dunajskih provinciyah imperiyi Vona nalezhala do odniyeyi z najbilsh aristokratichnih simej Greciyi i bagatma vvazhalasya pidhodyashoyu druzhinoyu dlya greckogo carya ale ne timi hto vvazhali sho korol mozhe odruzhitisya tilki z zhinkoyu korolivskoyi krovi 4 listopada 1919 roku v palaci Tatoj Aspasiya Manos vstupila v shlyub z korolem Oleksandrom tayemno tobto uklavshi civilnij shlyub Cya podiya viklikala skandal i para bula zmushena timchasovo tikati v Parizh Vona tak i ne prijnyala titul korolevi i bula vidoma yak madam Manos sered obiznanih pro shlyub Narodila princesu Oleksandru Grecku cherez 5 misyaciv pislya smerti Oleksandra v Tatoye vin pomer vid sepsisu pislya ukusu mavpi yakij prozhiv menshe roku v comu shlyubi Jogo batko korol Kostyantin I buv vidnovlenij na greckomu prestoli cherez misyac pislya smerti Oleksandra i povernuvsya iz zaslannya Jogo uryad oficijno rozglyadav period korotkogo pravlinnya jogo pokijnogo sina yak regentstvo ce oznachalo sho shlyub Oleksandra ukladenij bez dozvolu batka abo glavi greckoyi pravoslavnoyi Cerkvi buv yuridichno nezakonnim vesillya nedijsnim a diti narodzheni v shlyubi nezakonnonarodzhenim Na prohannya materi Oleksandra korolevi Sofiyi v lipni 1922 buv prijnyatij zakon sho dozvoliv korolyu zadnim chislom viznati shlyubi chleniv korolivskoyi sim yi ne pov yazneni z uspadkuvannya prestolu U zv yazku z cim korol Kostyantin vidav ukaz ogoloshenij 10 veresnya 1922 roku pro viznannya shlyubu Oleksandra z Aspasiyeyu Vidteper yij ta yiyi donci bulo nadano titul Princesa Greciyi i Daniyi i pravo nazivatisya Korolivskoyu Visokistyu Ce zvernennya bulo prijnyato dlya vsih chleniv greckoyi korolivskoyi sim yi yaki ne mali prav na prestol i takozh mogli pohoditi vid molodshoyi gilki pravlyachoyi v Daniyi dinastiyi Oleksandra piznishe odruzhilasya z Petrom II korolem Yugoslaviyi Aspasiya Manos i yiyi dochka buli yedinimi chlenami Glyuksburgskoyi dinastiyi greckogo korolivskogo domu pri comu greckogo pohodzhennya Yak i bilshist yevropejskih korolivskih rodin XX stolittya rodovid Glyuksburgiv buv viklyuchno nimeckim Cherez poyednannya problem zi zdorov yam u dochki i zyatya finansovo obtyazhlivih obstavin i problemnogo shlyubu Aspasiya bula opikunkoyu dlya svogo onuka Oleksandra naslidnogo princa Yugoslaviyi narod v 1945 roci Vona vihovuvala jogo perevazhno v Angliyi Pomerla v Veneciyi i bula spochatku pohovana na kladovishi ostrova San Michel nedaleko vid Veneciyi Yiyi ostanki buli piznishe pereneseni na dilyanku Korolivskogo kladovisha v parku Tato poruch z Dekel 23 km na pivnich vid Afin BibliografiyaAle3andros Zaoyshs Ale3andros kai Aspasia Athenes Ekdoseis Wkeanida 2000 ISBN 960 410 170 6 PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Find a Grave 1996 d Track Q63056