Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірварід Паша гизи Дільбазі азерб Mirvarid Paşa qızı Dilbazi 1912 Газах 2001 Баку азербайджанська поетеса заслужений дія

Мірварід Дільбазі

Мірварід Дільбазі

Мірварід Паша гизи Дільбазі (азерб. Mirvarid Paşa qızı Dilbazi; 1912, Газах — 2001 Баку) — азербайджанська поетеса, заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1976).

Мірварід Дільбазі
image
Народилася19 серпня 1912(1912-08-19)
d, d, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Померла12 липня 2001(2001-07-12) (88 років)
Баку, Азербайджан
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image Азербайджанська Демократична Республіка
image СРСР
image Азербайджан
Діяльністьписьменниця, поетеса
Мова творівазербайджанська
Роки активностіз 1927
Жанрвірші, поеми.
Членствоd
Нагороди
image image image image
image image image
image Мірварід Дільбазі у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Мірварід Дільбазі народилася 12 серпня 1912 року в селі Мусакей (нині розташоване в Газахському районі). У 1921 році родина поетеси переїжджає до Баку, тут Мірварід навчалася у жіночій семінарії. Потім Дільбазі працювала вчителькою початкових класів у Баку і Ґубі. Через кілька років Мірварід вступила до Азербайджанського педагогічного інституту. Мірварід Дільбазі працювала у Фонді рукописів Академії Наук Азербайджанської РСР у 1934—1938 рокаї і «Азернешре» у 1938-1940 роках. У 1949 році вона була членом Радянського Комітету Захисту Миру.

Мірварід Дільбазі померла 12 липня 2001 року в Баку.

Творчість

Початок літературної діяльності Мірварід Дільбазі припав на другу половину 1920-х років. Перший вірш Мірварід було опубліковано 1927 року в журналі «Вогонь Жовтня», він мав назву «Свобода жінок» та був опублікований з нагоди жіночого свята 8 березня. Першу книгу поетеси було опубліковано 1934 року. Вона мала назву «Наш голос». Потім 1937 року побачила світ друга книга під назвою «Рання осінь». Під час німецько-радянської війни друкуються сім книг Мірварід Дільбазі, всі вони присвячені військово-патріотичній тематиці. Після поетичних збірок «Перша весна» (1937) і «Лист Бахар» (1940), вже в роки німецько-радянської війни Дільбазі випускає книги «Пісні», «Нафта» (1941), «Бойові пісні для дітей», «Камал», «Любов до Батьківщини», «Мати», «Терек», «Землянка», в яких описує мужніх захисників Батьківщини, надихаючи їх на ратний подвиг.

У повоєнні роки видаються збірники «Мій подарунок» (1948), «Брати» (1952), «Вибрані вірші» (1957), «Алжирська дівчина», «Місце спогадів» (1964), «Картинки життя» (1967), «Вибрані твори» в 2-х томах та книги для дітей. Головні мотиви цих творів — любов до батьківщини, виховання характеру, чесність, почуття дружби і товариськість. Творче кредо поетеси виражено в точних і ємних словах одного з її пізніх віршів:

image Люди - це моя кров і плоть,

Як мені жити без них?
Не говори, що у мене поранена душа.
Я здавна в цей край
Закохана, закохана

image

Тематика віршів Дільбазі багатогранна: пафос творчої праці в суспільстві, життя і побут людей, зачарування природою рідного краю, критика марнотратників життя, нероб, хабарників, словом, тих хто порушує гармонію життя. М. Дільбазі — поетеса, закохана в природу. У її віршах постає природа Азербайджану у всьому своєму розмаїтті. П'ядь за п'яддю обійшла вона Дилижанську рівнину, звивисті стежки Мусакоюна, де пройшли її дитячі роки, гору Авей, джерела Союгбулаха, величаві берега Акстафи-чаю. Тонко, лірично вона відтворює ці місця у своїх ліричних творах. У віршах більш пізнього періоду вони спливають у вигляді спогадів юності, як глашатай поетичних відчуттів і почуттів. Любов до народу знайшла своє відображення у вірші поетеси «Мрія»:

image Хотела бы сад я создать из мечты,

Чтоб каждая мысль там росла как цветок.
Чтоб эти, рожденные сердцем, цветы
Убить обжигающий ветер не мог.
В подарок народу бы я принесла
И песню, и саз — все искусство мое,
И каждая строчка от сердца была б,
И вычеркнуть смерть не посмела б её!

image

У 1970-1980-ті роки виходять збірки «Коли мерзнуть фіалки», «Материнське крило», «Едельвейс», «Сезон бузку», «Вибрані вірші», нарешті, «Вибрані поезії» в трьох томах.. У наступні роки зростає інтерес М. Дільбазі до епічної поезії і широкосюжетних поем: «Мати Айші», «Агарзаєв», «Нові сторінки з щоденника важких днів» тощо. 1979 році Мірварід Дільбазі назвали «народною поетесою Азербайджану».

Лейтмотив поезії Мірварід Дільбазі є також взаємини матері і дітей. Материнська любов незамінна, це невичерпне джерело. Подібне відчуття пронизує всі «Материнські» вірші поетеси: «Малята», «Моє материнське серце», «Діляра і Гюлара», «Совість» тощо. Ідейно-естетичному вихованню дітей присвячені оповідання «Прекрасна мама», «Бабусині уроки», п'єси «Весна на Мугані», «Красива Фатма».

Твори поетеси перекладені багатьма мовами світу. Сама поетеса теж займалася перекладацькою діяльністю. Нею були перекладені трагедія Евріпіда «Іпполіт», частина «Фархад і Ширін» Алішер Навої, частина епосу «Давид Сасунський», газелі Нізамі Гянджеві, твори Олександра Пушкіна, Лева Толстого, Анатолія Сафронова, Миколи Тихонова, Зульфії, Сергія Михалкова та інших поетів.

Президент Гейдар Алієв нагородив її Order of Sovereignty (Орден про суверенітет) у 1998 році.

Нагороди

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 24 березня 2020.
  2. Müasir Azərbaycan ədəbiyyatı. II cild/Bakı-2007,s.19
  3. Respublikanın yaradıcı işçilərinə Azərbaycan SSR fəxri adlarının verilməsi haqqında Azərbaycan SSR Ali Soveti Rəyasət Heyətinin 23 fevral 1979-cu il tarixli Fərmanı [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — anl.az
  4. Oil Boom, Century of Tears [ 4 серпня 2007 у Wayback Machine.] by Mirvarid Dilbazi. Azerbaijan International. Autumn 1999, #7.3
  5. M.P.Dilbazinin Qırmızı Əmək Bayrağı ordeni ilə təltif edilməsi haqqında SSRİ Ali Soveti Rəyasət Heyətinin 17 avqust 1982-ci il tarixli Fərmanı [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — anl.az saytı

Посилання

  • Перлина азербайджанської поезії
  • Сьогодні день народження народної поетеси Азербайджану Мірварід Дільбазі [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mirvarid Pasha gizi Dilbazi azerb Mirvarid Pasa qizi Dilbazi 1912 Gazah 2001 Baku azerbajdzhanska poetesa zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 1976 Mirvarid DilbaziNarodilasya19 serpnya 1912 1912 08 19 d d Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaPomerla12 lipnya 2001 2001 07 12 88 rokiv Baku AzerbajdzhanPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSR AzerbajdzhanDiyalnistpismennicya poetesaMova tvorivazerbajdzhanskaRoki aktivnostiz 1927Zhanrvirshi poemi ChlenstvodNagorodi Mirvarid Dilbazi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaMirvarid Dilbazi narodilasya 12 serpnya 1912 roku v seli Musakej nini roztashovane v Gazahskomu rajoni U 1921 roci rodina poetesi pereyizhdzhaye do Baku tut Mirvarid navchalasya u zhinochij seminariyi Potim Dilbazi pracyuvala vchitelkoyu pochatkovih klasiv u Baku i Gubi Cherez kilka rokiv Mirvarid vstupila do Azerbajdzhanskogo pedagogichnogo institutu Mirvarid Dilbazi pracyuvala u Fondi rukopisiv Akademiyi Nauk Azerbajdzhanskoyi RSR u 1934 1938 rokayi i Azerneshre u 1938 1940 rokah U 1949 roci vona bula chlenom Radyanskogo Komitetu Zahistu Miru Mirvarid Dilbazi pomerla 12 lipnya 2001 roku v Baku TvorchistPochatok literaturnoyi diyalnosti Mirvarid Dilbazi pripav na drugu polovinu 1920 h rokiv Pershij virsh Mirvarid bulo opublikovano 1927 roku v zhurnali Vogon Zhovtnya vin mav nazvu Svoboda zhinok ta buv opublikovanij z nagodi zhinochogo svyata 8 bereznya Pershu knigu poetesi bulo opublikovano 1934 roku Vona mala nazvu Nash golos Potim 1937 roku pobachila svit druga kniga pid nazvoyu Rannya osin Pid chas nimecko radyanskoyi vijni drukuyutsya sim knig Mirvarid Dilbazi vsi voni prisvyacheni vijskovo patriotichnij tematici Pislya poetichnih zbirok Persha vesna 1937 i List Bahar 1940 vzhe v roki nimecko radyanskoyi vijni Dilbazi vipuskaye knigi Pisni Nafta 1941 Bojovi pisni dlya ditej Kamal Lyubov do Batkivshini Mati Terek Zemlyanka v yakih opisuye muzhnih zahisnikiv Batkivshini nadihayuchi yih na ratnij podvig U povoyenni roki vidayutsya zbirniki Mij podarunok 1948 Brati 1952 Vibrani virshi 1957 Alzhirska divchina Misce spogadiv 1964 Kartinki zhittya 1967 Vibrani tvori v 2 h tomah ta knigi dlya ditej Golovni motivi cih tvoriv lyubov do batkivshini vihovannya harakteru chesnist pochuttya druzhbi i tovariskist Tvorche kredo poetesi virazheno v tochnih i yemnih slovah odnogo z yiyi piznih virshiv Lyudi ce moya krov i plot Yak meni zhiti bez nih Ne govori sho u mene poranena dusha Ya zdavna v cej kraj Zakohana zakohana Tematika virshiv Dilbazi bagatogranna pafos tvorchoyi praci v suspilstvi zhittya i pobut lyudej zacharuvannya prirodoyu ridnogo krayu kritika marnotratnikiv zhittya nerob habarnikiv slovom tih hto porushuye garmoniyu zhittya M Dilbazi poetesa zakohana v prirodu U yiyi virshah postaye priroda Azerbajdzhanu u vsomu svoyemu rozmayitti P yad za p yaddyu obijshla vona Dilizhansku rivninu zvivisti stezhki Musakoyuna de projshli yiyi dityachi roki goru Avej dzherela Soyugbulaha velichavi berega Akstafi chayu Tonko lirichno vona vidtvoryuye ci miscya u svoyih lirichnih tvorah U virshah bilsh piznogo periodu voni splivayut u viglyadi spogadiv yunosti yak glashataj poetichnih vidchuttiv i pochuttiv Lyubov do narodu znajshla svoye vidobrazhennya u virshi poetesi Mriya Hotela by sad ya sozdat iz mechty Chtob kazhdaya mysl tam rosla kak cvetok Chtob eti rozhdennye serdcem cvety Ubit obzhigayushij veter ne mog V podarok narodu by ya prinesla I pesnyu i saz vse iskusstvo moe I kazhdaya strochka ot serdca byla b I vycherknut smert ne posmela b eyo U 1970 1980 ti roki vihodyat zbirki Koli merznut fialki Materinske krilo Edelvejs Sezon buzku Vibrani virshi nareshti Vibrani poeziyi v troh tomah U nastupni roki zrostaye interes M Dilbazi do epichnoyi poeziyi i shirokosyuzhetnih poem Mati Ajshi Agarzayev Novi storinki z shodennika vazhkih dniv tosho 1979 roci Mirvarid Dilbazi nazvali narodnoyu poetesoyu Azerbajdzhanu Lejtmotiv poeziyi Mirvarid Dilbazi ye takozh vzayemini materi i ditej Materinska lyubov nezaminna ce nevicherpne dzherelo Podibne vidchuttya pronizuye vsi Materinski virshi poetesi Malyata Moye materinske serce Dilyara i Gyulara Sovist tosho Idejno estetichnomu vihovannyu ditej prisvyacheni opovidannya Prekrasna mama Babusini uroki p yesi Vesna na Mugani Krasiva Fatma Tvori poetesi perekladeni bagatma movami svitu Sama poetesa tezh zajmalasya perekladackoyu diyalnistyu Neyu buli perekladeni tragediya Evripida Ippolit chastina Farhad i Shirin Alisher Navoyi chastina eposu David Sasunskij gazeli Nizami Gyandzhevi tvori Oleksandra Pushkina Leva Tolstogo Anatoliya Safronova Mikoli Tihonova Zulfiyi Sergiya Mihalkova ta inshih poetiv Prezident Gejdar Aliyev nagorodiv yiyi Order of Sovereignty Orden pro suverenitet u 1998 roci Nagorodiorden Trudovogo Chervonogo Prapora 17 08 1982 2 ordena Znak Poshani 31 01 1939 09 06 1959 medal Za trudovu doblest orden Istiglal 1997 Narodnij poet Azerbajdzhanu 23 02 1979 Primitki Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2020 Muasir Azerbaycan edebiyyati II cild Baki 2007 s 19 Respublikanin yaradici iscilerine Azerbaycan SSR fexri adlarinin verilmesi haqqinda Azerbaycan SSR Ali Soveti Reyaset Heyetinin 23 fevral 1979 cu il tarixli Fermani 16 sichnya 2020 u Wayback Machine anl az Oil Boom Century of Tears 4 serpnya 2007 u Wayback Machine by Mirvarid Dilbazi Azerbaijan International Autumn 1999 7 3 M P Dilbazinin Qirmizi Emek Bayragi ordeni ile teltif edilmesi haqqinda SSRI Ali Soveti Reyaset Heyetinin 17 avqust 1982 ci il tarixli Fermani 16 sichnya 2020 u Wayback Machine anl az saytiPosilannyaPerlina azerbajdzhanskoyi poeziyi Sogodni den narodzhennya narodnoyi poetesi Azerbajdzhanu Mirvarid Dilbazi 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ