Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Магнітосферний об єкт що вічно колапсує англ Magnetospheric eternally collapsing object MECO це альтернативна модель чор

Магнітосферний об'єкт, що вічно колапсує

Магнітосферний об'єкт, що вічно колапсує

Магнітосферний об'єкт, що вічно колапсує (англ. Magnetospheric eternally collapsing object, MECO) — це альтернативна модель чорної діри, запропонована 2003 року Даррилом Лейтером та Стенлі Робертсоном як варіант об'єкту, що вічно колапсує (англ. eternally collapsing object, ECO), запропонованого Абхасом Мітрою 1998 року. Пропонована видима відмінність між MECO та чорною дірою в тому, що MECO може створювати власне магнітне поле. Незаряджена чорна діра не може створити власне магнітне поле, хоча її акреційний диск може.

Теоретична модель

У теоретичній моделі MECO починає утворюватись схоже на утворення чорної діри, коли велика кількість матерії колапсує всередину до єдиної точки. Однак коли він стає меншим та щільнішим, MECO не формує горизонт подій.

По мірі того, як речовина стає щільнішою і гарячішою, вона світиться більш яскраво; врешті-решт її внутрішня частина наближається до межі Еддінгтона. В цей момент внутрішній світловий тиск стає достатнім для уповільнення колапсу всередину майже до повної зупинки.

Оскільки колапс все уповільнюється і уповільнюється, сингулярність може утворитись лише у нескінченному майбутньому. На відміну від чорної діри, MECO ніколи повністю не колапсує; натомість, відповідно до моделі, вона уповільнюється і переходить до вічного колапсу.

Вічний колапс

Мітра запропонував теорію вічного колапсу у праці, надрукованій у «Journal of Mathematical Physics», в якій припустив, що так звані чорні діри є об'єктами, що вічно колапсують а чорні дір Шварцшильда мають гравітаційну масу M = 0. На його думку, всі пропоновані чорні діри насправді є квазі-чорними дірами, а не точними чорними дірами, тому що під час гравітаційного колапсу в чорну діру для формування точної математичної чорної діри повинно відбутись випромінення на зовні всієї маси-енергії та кутового моменту об'єкту, що вічно колапсує. Але Мітра у своїх математичних формулах доводить, що оскільки утворення математичної чорної діри з нульовою масою потребує нескінченного власного часу, гравітаційний колапс, що продовжується, стає вічним, а спостережувані кандидати у чорні діри натомість мають бути об'єктами, що вічно колапсують (ECO). В частині фізичної реалізації цих формул він доводив, що у надзвичайно релятивістському режимі колапс, який продовжується, повинен майже зупинитись за рахунок світлового тиску на межі Еддінгтона.

Докази спостереженнями

Астроном Рудольф Шильд з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики у 2006 році стверджував, що знайшов докази, які відповідали власному магнітному полю від кандидата у чорну діру, у квазарі Q0957+561. Але Крис Рейнольдс з Університету Меріленду критикував інтерпретацію цих доказів на користь MECO, натомість запропонувавши пояснення, що видима діра у диску може бути заповнена дуже гарячим, розрідженим газом, який не буде сильно випромінювати і який буде складно побачити. Ляйтер, в свою чергу, піддав критиці життєздатність інтерпретації Рейнольдса.

Сприйняття моделі MECO

Докази Мітри, що чорні діри не можуть утворюватись, засновано частково на доводі, що для формування чорної діри, речовина, що колапсує, повинна рухатись швидше за швидкість світла відносно нерухомого спостерігача. У 2002 році Паоло Кроуфорд та Ісмаел Терено навели це як приклад «хибної та поширеної думки» та пояснили, що для того, щоб система відліку була чинною, спостерігач повинен рухатись вздовж схожої на часову світової лінії. На чи всередині горизонту подій чорної діри такий спостерігач не може лишатись нерухомим; всіх спостерігачів затягує у чорну діру. У відповідь Мітра зазначив, що він довів те, що світова лінія частинки, яка падає всередину (на чорну діру), на горизонті подій буде ставати схожою на світлову, незалежну від визначення «швидкості».

Див. також

Примітки

  1. Leiter, D.; Robertson, S. (2003). Does the principle of equivalence prevent trapped surfaces from being formed in the general relativistic collapse process?. Foundations of Physics Letters. 16 (2): 143. arXiv:astro-ph/0111421. doi:10.1023/A:1024170711427.
  2. Mitra, A. (1998). Final state of spherical gravitational collapse and likely sources of Gamma Ray bursts. arXiv:astro-ph/9803014.
  3. Mitra, A. (2000). Non-occurrence of trapped surfaces and black holes in spherical gravitational collapse: An abridged version. Foundations of Physics Letters. 13 (6): 543. arXiv:astro-ph/9910408. doi:10.1023/A:1007810414531.
  4. A. Mitra, Foundations of Physics Letters, Volume 15, pp 439–471 (2002) (Springer, Germany). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  5. A. Mitra, Phys. Rev. D 74, 024010 (2006) (American Physical Soc., USA) Why gravitational contraction must be accompanied by emission of radiation in both Newtonian and Einstein gravity. Архів оригіналу за 4 листопада 2013.
  6. A. Mitra, MNRAS, 367, L66-L68 (2006) (Royal Astronomical Soc., London) A generic relation between baryonic and radiative energy densities of stars.
  7. A. Mitra, MNRAS, 369, 492—496 (2006) (Royal Astronomical Soc. London)Radiation pressure supported stars in Einstein gravity: eternally collapsing objects.
  8. A. Mitra, New Astronomy, Volume 12, 146—160 (2006) (Elsevier, Netherlands) . New Astronomy. 12: 146—160. arXiv:astro-ph/0608178. Bibcode:2006NewA...12..146M. doi:10.1016/j.newast.2006.08.001. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 жовтня 2017.
  9. A. Mitra & N.K. Glendenning, MNRAS 404, L50-L54 (2010) (Royal Astronomical Soc., London)Likely formation of general relativistic radiation pressure supported stars or 'eternally collapsing objects'. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 29 жовтня 2017.
  10. A. Mitra, J. Math. Phys. 50, 042502 (2009) (American Institute of Physics). Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 29 жовтня 2017.
  11. Shiga, D.; «Mysterious quasar casts doubt on black holes», New Scientist: Space, 2006.[1] [ 1 травня 2015 у Wayback Machine.] (retrieved 2 December 2014)
  12. Schild, R.E.; Leiter, D.J.; Robertson, S.L. (2006). Observations supporting the existence of an intrinsic magnetic moment inside the central compact object within the Quasar Q0957+561. Astronomical Journal. 132 (1): 420—32. arXiv:astro-ph/0505518. Bibcode:2006AJ....132..420S. doi:10.1086/504898.
  13. Crawford, P.; Tereno, I. (2002). Generalized observers and velocity measurements in General Relativity. General Relativity and Gravitation. 34 (12): 2075—88. arXiv:gr-qc/0111073. Bibcode:2002GReGr..34.2075C. doi:10.1023/A:1021131401034.
  14. A. Mitra and K. K. Singh, Int. J. Mod. Phys. D 22, 1350054 (2013) (World Scientific) . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 29 жовтня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Magnitosfernij ob yekt sho vichno kolapsuye angl Magnetospheric eternally collapsing object MECO ce alternativna model chornoyi diri zaproponovana 2003 roku Darrilom Lejterom ta Stenli Robertsonom yak variant ob yektu sho vichno kolapsuye angl eternally collapsing object ECO zaproponovanogo Abhasom Mitroyu 1998 roku Proponovana vidima vidminnist mizh MECO ta chornoyu diroyu v tomu sho MECO mozhe stvoryuvati vlasne magnitne pole Nezaryadzhena chorna dira ne mozhe stvoriti vlasne magnitne pole hocha yiyi akrecijnij disk mozhe Teoretichna modelU teoretichnij modeli MECO pochinaye utvoryuvatis shozhe na utvorennya chornoyi diri koli velika kilkist materiyi kolapsuye vseredinu do yedinoyi tochki Odnak koli vin staye menshim ta shilnishim MECO ne formuye gorizont podij Po miri togo yak rechovina staye shilnishoyu i garyachishoyu vona svititsya bilsh yaskravo vreshti resht yiyi vnutrishnya chastina nablizhayetsya do mezhi Eddingtona V cej moment vnutrishnij svitlovij tisk staye dostatnim dlya upovilnennya kolapsu vseredinu majzhe do povnoyi zupinki Oskilki kolaps vse upovilnyuyetsya i upovilnyuyetsya singulyarnist mozhe utvoritis lishe u neskinchennomu majbutnomu Na vidminu vid chornoyi diri MECO nikoli povnistyu ne kolapsuye natomist vidpovidno do modeli vona upovilnyuyetsya i perehodit do vichnogo kolapsu Vichnij kolaps Mitra zaproponuvav teoriyu vichnogo kolapsu u praci nadrukovanij u Journal of Mathematical Physics v yakij pripustiv sho tak zvani chorni diri ye ob yektami sho vichno kolapsuyut a chorni dir Shvarcshilda mayut gravitacijnu masu M 0 Na jogo dumku vsi proponovani chorni diri naspravdi ye kvazi chornimi dirami a ne tochnimi chornimi dirami tomu sho pid chas gravitacijnogo kolapsu v chornu diru dlya formuvannya tochnoyi matematichnoyi chornoyi diri povinno vidbutis viprominennya na zovni vsiyeyi masi energiyi ta kutovogo momentu ob yektu sho vichno kolapsuye Ale Mitra u svoyih matematichnih formulah dovodit sho oskilki utvorennya matematichnoyi chornoyi diri z nulovoyu masoyu potrebuye neskinchennogo vlasnogo chasu gravitacijnij kolaps sho prodovzhuyetsya staye vichnim a sposterezhuvani kandidati u chorni diri natomist mayut buti ob yektami sho vichno kolapsuyut ECO V chastini fizichnoyi realizaciyi cih formul vin dovodiv sho u nadzvichajno relyativistskomu rezhimi kolaps yakij prodovzhuyetsya povinen majzhe zupinitis za rahunok svitlovogo tisku na mezhi Eddingtona Dokazi sposterezhennyamiAstronom Rudolf Shild z Garvard Smitsonivskogo centru astrofiziki u 2006 roci stverdzhuvav sho znajshov dokazi yaki vidpovidali vlasnomu magnitnomu polyu vid kandidata u chornu diru u kvazari Q0957 561 Ale Kris Rejnolds z Universitetu Merilendu kritikuvav interpretaciyu cih dokaziv na korist MECO natomist zaproponuvavshi poyasnennya sho vidima dira u disku mozhe buti zapovnena duzhe garyachim rozridzhenim gazom yakij ne bude silno viprominyuvati i yakij bude skladno pobachiti Lyajter v svoyu chergu piddav kritici zhittyezdatnist interpretaciyi Rejnoldsa Sprijnyattya modeli MECODokazi Mitri sho chorni diri ne mozhut utvoryuvatis zasnovano chastkovo na dovodi sho dlya formuvannya chornoyi diri rechovina sho kolapsuye povinna ruhatis shvidshe za shvidkist svitla vidnosno neruhomogo sposterigacha U 2002 roci Paolo Krouford ta Ismael Tereno naveli ce yak priklad hibnoyi ta poshirenoyi dumki ta poyasnili sho dlya togo shob sistema vidliku bula chinnoyu sposterigach povinen ruhatis vzdovzh shozhoyi na chasovu svitovoyi liniyi Na chi vseredini gorizontu podij chornoyi diri takij sposterigach ne mozhe lishatis neruhomim vsih sposterigachiv zatyaguye u chornu diru U vidpovid Mitra zaznachiv sho vin doviv te sho svitova liniya chastinki yaka padaye vseredinu na chornu diru na gorizonti podij bude stavati shozhoyu na svitlovu nezalezhnu vid viznachennya shvidkosti Div takozhVidimij gorizont Fayervol fizika PrimitkiLeiter D Robertson S 2003 Does the principle of equivalence prevent trapped surfaces from being formed in the general relativistic collapse process Foundations of Physics Letters 16 2 143 arXiv astro ph 0111421 doi 10 1023 A 1024170711427 Mitra A 1998 Final state of spherical gravitational collapse and likely sources of Gamma Ray bursts arXiv astro ph 9803014 Mitra A 2000 Non occurrence of trapped surfaces and black holes in spherical gravitational collapse An abridged version Foundations of Physics Letters 13 6 543 arXiv astro ph 9910408 doi 10 1023 A 1007810414531 A Mitra Foundations of Physics Letters Volume 15 pp 439 471 2002 Springer Germany Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2017 A Mitra Phys Rev D 74 024010 2006 American Physical Soc USA Why gravitational contraction must be accompanied by emission of radiation in both Newtonian and Einstein gravity Arhiv originalu za 4 listopada 2013 A Mitra MNRAS 367 L66 L68 2006 Royal Astronomical Soc London A generic relation between baryonic and radiative energy densities of stars A Mitra MNRAS 369 492 496 2006 Royal Astronomical Soc London Radiation pressure supported stars in Einstein gravity eternally collapsing objects A Mitra New Astronomy Volume 12 146 160 2006 Elsevier Netherlands New Astronomy 12 146 160 arXiv astro ph 0608178 Bibcode 2006NewA 12 146M doi 10 1016 j newast 2006 08 001 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2017 A Mitra amp N K Glendenning MNRAS 404 L50 L54 2010 Royal Astronomical Soc London Likely formation of general relativistic radiation pressure supported stars or eternally collapsing objects Arhiv originalu za 4 listopada 2013 Procitovano 29 zhovtnya 2017 A Mitra J Math Phys 50 042502 2009 American Institute of Physics Arhiv originalu za 22 listopada 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2017 Shiga D Mysterious quasar casts doubt on black holes New Scientist Space 2006 1 1 travnya 2015 u Wayback Machine retrieved 2 December 2014 Schild R E Leiter D J Robertson S L 2006 Observations supporting the existence of an intrinsic magnetic moment inside the central compact object within the Quasar Q0957 561 Astronomical Journal 132 1 420 32 arXiv astro ph 0505518 Bibcode 2006AJ 132 420S doi 10 1086 504898 Crawford P Tereno I 2002 Generalized observers and velocity measurements in General Relativity General Relativity and Gravitation 34 12 2075 88 arXiv gr qc 0111073 Bibcode 2002GReGr 34 2075C doi 10 1023 A 1021131401034 A Mitra and K K Singh Int J Mod Phys D 22 1350054 2013 World Scientific Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2017

Дата публікації:
Топ