Атама́новський Петро́ Юхи́мович (*1899, місто Черкаси — †30 січня 1945) — Герой Радянського Союзу (1945, посмертно), у роки Німецько-радянської війни командир кулеметної обслуги 276-го стрілецького полку 77-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 1-го Прибалтійського фронту, старший сержант.
Петро Юхимович Атамановський | |
---|---|
Народження | 1899 Черкаси |
Смерть | 30 січня 1945 Латвія |
Поховання | Скуодас |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Роки служби | 1942–1945 |
Звання | старший сержант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в 1899 році в місті Черкаси в родині робітника. Українець. Працював в радгоспі «Червоний партизан» Глобинського району Полтавської області. Потім переїхав до Горьківської (нині Нижньогородська) області.
Призваний в Червону армію Городецьким РВК Горьківської області в травні 1942 року. У діючій армії з червня 1942 року. Потрапив Атамановський до 77-ї стрілецької дивізії Південного фронту. В її складі в серпні — вересні 1942 року він брав участь в обороні міста Новоросійська. До осені 1943 року Атамановский боровся за це місто-герой, яке було звільнене 16 вересня 1943 року. Потім брав участь у відвоюванні Таманського півострова.
На початку квітня 1944 року 77-ма дивізія увійшла до складу 51-ї армії 4-го Українського фронту і зосередилася на Сиваському плацдармі. Звідси 8 квітня 1944 року командир кулеметної обслуги Атамановський разом зі своїм підрозділом пішов у наступ для відвоювання Криму. 13 квітня 1944 року він вів вогонь зі свого кулемета на вулицях Сімферополя. 7 травня 1944 року брав участь в штурмі Сапун-гори, що прикривала Севастополь. На її схилах він був важко поранений і лікувався в госпіталі в відвойованому Севастополі.
У вересні 1944 року Атамановський «наздогнав» свою дивізію, яка в складі 51-ї армії перемістилася з Криму до Прибалтики і вела бої на території Литви та Латвії у складі 1-го Прибалтійського фронту. Незабаром на були притиснуті до моря великі фашистські угруповання, які наполегливо чинили опір. Її керівництво сподівалася на деблокаду ззовні або, у крайньому разі, гадали пробитися на південь самим.
В кінці січня 1945 року фашисти зробили відчайдушні спроби вирватися з «мішка». Стримуючи натиск гітлерівців на одному з напрямків, 276-й стрілецький полк намагався виграти час для перегрупування сил та засобів оборони. Кулеметній обслузі старшого сержанта Атамановського було наказано зміцнитися на висоті, що розташована на вигідному рубежі біля населеного пункту Сікшні Лієпайского району республіки Латвії, і затримати противника до підходу основних сил 276-го стрілецького полку.
Весь день 30 січня 1945 року невелика група воїнів вела бій з переважаючими силами противника. Декілька разів намагалися гітлерівці обійти зміцнену на висоті кулеметну обслугу, але знову і знову їх зустріли вогнем, вони відступали на вихідний рубіж, зазнаючи великих втрат. Наприкінці дня ворог зробив артилерійський обстріл висоти, а потім знову пішли в атаку. Кулеметна обслуга билася до останнього патрона, знищила 2 роти ворожих солдатів і офіцерів, придушила вогонь 7 кулеметних точок, але гітлерівцям все-таки вдалося оточити висоту і радянських воїнів на ній. Малочисленна група радянських бійців зайняла кругову оборону. Коли живим на висоті залишився один старший сержант Атамановський, він зачекав, поки вороги наблизились на достатню відстань, і гранатою підірвав себе й оточуючих його німців. Похований на військовому кладовищі в місті Скуодас республіки Литви.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений орденом Леніна, орденом Слави 3-го ступеня і медаллю. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті і проявлені при цьому відвагу і героїзм старшому сержанту Петру Юхимовичу Атамановському було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У будинку в місті Черкаси, де народився Герой, встановлена меморіальна дошка. Ім'я Героя носять вулиця в місті Черкаси і середня школа міста Єкатеринбурга. Його прізвище викарбуване на меморіальній дошці на Пагорбі Слави у Черкасах. Наказом Міністра оборони СРСР Атамановський навічно зарахований до списків особового складу військової частини.
Посилання
- Проект www.peremoga.gov.ua[недоступне посилання з червня 2019]
- Біографія на сайті «Герої країни» [Архівовано 16 червня 2012 у WebCite]
Джерела
- Вулиці міста Черкаси. Книга 1. Перемога у назвах вулиць. Черкаси: ПВ Чабаненко Ю., 2011, 118 стор.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atama novskij Petro Yuhi movich 1899 misto Cherkasi 30 sichnya 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 posmertno u roki Nimecko radyanskoyi vijni komandir kulemetnoyi obslugi 276 go strileckogo polku 77 yi strileckoyi diviziyi 51 yi armiyi 1 go Pribaltijskogo frontu starshij serzhant Petro Yuhimovich AtamanovskijNarodzhennya1899 1899 CherkasiSmert30 sichnya 1945 1945 01 30 LatviyaPohovannyaSkuodasKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRoki sluzhbi1942 1945Zvannyastarshij serzhantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina BiografiyaNarodivsya v 1899 roci v misti Cherkasi v rodini robitnika Ukrayinec Pracyuvav v radgospi Chervonij partizan Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Potim pereyihav do Gorkivskoyi nini Nizhnogorodska oblasti Prizvanij v Chervonu armiyu Gorodeckim RVK Gorkivskoyi oblasti v travni 1942 roku U diyuchij armiyi z chervnya 1942 roku Potrapiv Atamanovskij do 77 yi strileckoyi diviziyi Pivdennogo frontu V yiyi skladi v serpni veresni 1942 roku vin brav uchast v oboroni mista Novorosijska Do oseni 1943 roku Atamanovskij borovsya za ce misto geroj yake bulo zvilnene 16 veresnya 1943 roku Potim brav uchast u vidvoyuvanni Tamanskogo pivostrova Na pochatku kvitnya 1944 roku 77 ma diviziya uvijshla do skladu 51 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu i zoseredilasya na Sivaskomu placdarmi Zvidsi 8 kvitnya 1944 roku komandir kulemetnoyi obslugi Atamanovskij razom zi svoyim pidrozdilom pishov u nastup dlya vidvoyuvannya Krimu 13 kvitnya 1944 roku vin viv vogon zi svogo kulemeta na vulicyah Simferopolya 7 travnya 1944 roku brav uchast v shturmi Sapun gori sho prikrivala Sevastopol Na yiyi shilah vin buv vazhko poranenij i likuvavsya v gospitali v vidvojovanomu Sevastopoli U veresni 1944 roku Atamanovskij nazdognav svoyu diviziyu yaka v skladi 51 yi armiyi peremistilasya z Krimu do Pribaltiki i vela boyi na teritoriyi Litvi ta Latviyi u skladi 1 go Pribaltijskogo frontu Nezabarom na buli pritisnuti do morya veliki fashistski ugrupovannya yaki napoleglivo chinili opir Yiyi kerivnictvo spodivalasya na deblokadu zzovni abo u krajnomu razi gadali probitisya na pivden samim V kinci sichnya 1945 roku fashisti zrobili vidchajdushni sprobi virvatisya z mishka Strimuyuchi natisk gitlerivciv na odnomu z napryamkiv 276 j strileckij polk namagavsya vigrati chas dlya peregrupuvannya sil ta zasobiv oboroni Kulemetnij obsluzi starshogo serzhanta Atamanovskogo bulo nakazano zmicnitisya na visoti sho roztashovana na vigidnomu rubezhi bilya naselenogo punktu Sikshni Liyepajskogo rajonu respubliki Latviyi i zatrimati protivnika do pidhodu osnovnih sil 276 go strileckogo polku Ves den 30 sichnya 1945 roku nevelika grupa voyiniv vela bij z perevazhayuchimi silami protivnika Dekilka raziv namagalisya gitlerivci obijti zmicnenu na visoti kulemetnu obslugu ale znovu i znovu yih zustrili vognem voni vidstupali na vihidnij rubizh zaznayuchi velikih vtrat Naprikinci dnya vorog zrobiv artilerijskij obstril visoti a potim znovu pishli v ataku Kulemetna obsluga bilasya do ostannogo patrona znishila 2 roti vorozhih soldativ i oficeriv pridushila vogon 7 kulemetnih tochok ale gitlerivcyam vse taki vdalosya otochiti visotu i radyanskih voyiniv na nij Malochislenna grupa radyanskih bijciv zajnyala krugovu oboronu Koli zhivim na visoti zalishivsya odin starshij serzhant Atamanovskij vin zachekav poki vorogi nablizilis na dostatnyu vidstan i granatoyu pidirvav sebe j otochuyuchih jogo nimciv Pohovanij na vijskovomu kladovishi v misti Skuodas respubliki Litvi Nagorodi pam yatNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Slavi 3 go stupenya i medallyu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti i proyavleni pri comu vidvagu i geroyizm starshomu serzhantu Petru Yuhimovichu Atamanovskomu bulo posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U budinku v misti Cherkasi de narodivsya Geroj vstanovlena memorialna doshka Im ya Geroya nosyat vulicya v misti Cherkasi i serednya shkola mista Yekaterinburga Jogo prizvishe vikarbuvane na memorialnij doshci na Pagorbi Slavi u Cherkasah Nakazom Ministra oboroni SRSR Atamanovskij navichno zarahovanij do spiskiv osobovogo skladu vijskovoyi chastini PosilannyaProekt www peremoga gov ua nedostupne posilannya z chervnya 2019 Biografiya na sajti Geroyi krayini Arhivovano 16 chervnya 2012 u WebCite DzherelaVulici mista Cherkasi Kniga 1 Peremoga u nazvah vulic Cherkasi PV Chabanenko Yu 2011 118 stor