Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гарольд Рейтсема | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 січня 1948 (76 років) Каламазу, Мічиган, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | астроном, фізик |
| Alma mater | d d (1977) |
| Заклад | Університет Аризони[1] [2] |
| Науковий керівник | d |
| Членство | МАС |
Гарольд Джеймс Рейтсема (англ. Harold Reitsema, нар. 19 січня 1948) — американський астроном, член наукових команд, які відкрили Ларису, п'ятий із відомих супутників Нептуна, і Телесто, тринадцятий супутник Сатурна.
Біографія
Гарольд Рейтсема здобув ступінь бакалавра фізики в [en] в Гранд-Рапідс, штат Мічиган в 1972 році і ступінь доктора філософії з астрономії від [en] в 1977 році. Його дисертація називалась «Кількісна спектральна класифікація зір сонячного типу та Сонця» й була виконана під керівництвом [en]. Він брав участь у багатьох наукових космічних місіях НАСА, включаючи космічний телескоп Спітцер, [en], місію Нью-Горайзонс на Плутон і космічний телескоп Кеплер для пошуку екзопланет.
Рейтсема працював в у Боулдері, Колорадо, і пішов на пенсію в 2008 році. Він є керівником місії [en] [en], яка займається пошуком навколоземних астероїдів для ідентифікації потенційних загроз зіткнення з Землею. На його честь 2002 року був названий астероїд 13327 Рейтсема.
Наукові результати
Гарольд Рейтсема та його колеги за допомогою наземних телескопічних спостережень виявили два нові планетні супутники. Використовуючи коронограф з одним із перших астрономічних приладів із зарядовим зв'язком, вони вперше спостерігали Телесто, супутник Сатурна, 8 квітня 1980 року, лише через два місяці після того, як були однією з перших груп, яким вдалось побачити Янус, інший супутник Сатурна. 24 травня 1981 року команда Рейтсеми відкрила за Ларису, супутник Нептуна, спостерігаючи покриття зорі системою Нептуна.
Рейтсема брав участь у наземних спостереженнях місії Deep Impact у 2005 році. Він спостерігав зіткнення космічного апарата з кометою (9P/Темпеля) за допомогою телескопів обсерваторії Сан-Педро-Мартір (Мексика).
Він також відповідальний за кілька досягнень у використанні методів [en] у застосуванні до астрономічних зображень. Він був членом групи багатокольорової камери на космічному апараті Джотто, який отримав зображення комети Галлея у 1986 році.
Примітки
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- 13327 Reitsema (1998 SC24). Minor Planet Center. Процитовано 13 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2001. Процитовано 17 грудня 2001.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2001. Процитовано 17 грудня 2001.
- MPC/MPO/MPS Archive. Minor Planet Center. Процитовано 13 червня 2019.
- (Deep Impact observations from San Pedro Martir)
- Creating Colorful Comets at NASA, by Noah Goldman
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir zobrazhennya premiyi Garold RejtsemaNarodivsya19 sichnya 1948 1948 01 19 76 rokiv Kalamazu Michigan SShAKrayina SShADiyalnistastronom fizikAlma materd d 1977 ZakladUniversitet Arizoni 1 Ball Aerospace amp Technologies 2 Naukovij kerivnikdChlenstvoMAS Garold Dzhejms Rejtsema angl Harold Reitsema nar 19 sichnya 1948 amerikanskij astronom chlen naukovih komand yaki vidkrili Larisu p yatij iz vidomih suputnikiv Neptuna i Telesto trinadcyatij suputnik Saturna BiografiyaGarold Rejtsema zdobuv stupin bakalavra fiziki v en v Grand Rapids shtat Michigan v 1972 roci i stupin doktora filosofiyi z astronomiyi vid en v 1977 roci Jogo disertaciya nazivalas Kilkisna spektralna klasifikaciya zir sonyachnogo tipu ta Soncya j bula vikonana pid kerivnictvom en Vin brav uchast u bagatoh naukovih kosmichnih misiyah NASA vklyuchayuchi kosmichnij teleskop Spitcer en misiyu Nyu Gorajzons na Pluton i kosmichnij teleskop Kepler dlya poshuku ekzoplanet Rejtsema pracyuvav v Ball Aerospace amp Technologies u Boulderi Kolorado i pishov na pensiyu v 2008 roci Vin ye kerivnikom misiyi en en yaka zajmayetsya poshukom navkolozemnih asteroyidiv dlya identifikaciyi potencijnih zagroz zitknennya z Zemleyu Na jogo chest 2002 roku buv nazvanij asteroyid 13327 Rejtsema Naukovi rezultatiGarold Rejtsema ta jogo kolegi za dopomogoyu nazemnih teleskopichnih sposterezhen viyavili dva novi planetni suputniki Vikoristovuyuchi koronograf z odnim iz pershih astronomichnih priladiv iz zaryadovim zv yazkom voni vpershe sposterigali Telesto suputnik Saturna 8 kvitnya 1980 roku lishe cherez dva misyaci pislya togo yak buli odniyeyu z pershih grup yakim vdalos pobachiti Yanus inshij suputnik Saturna 24 travnya 1981 roku komanda Rejtsemi vidkrila za Larisu suputnik Neptuna sposterigayuchi pokrittya zori sistemoyu Neptuna Rejtsema brav uchast u nazemnih sposterezhennyah misiyi Deep Impact u 2005 roci Vin sposterigav zitknennya kosmichnogo aparata z kometoyu 9P Tempelya za dopomogoyu teleskopiv observatoriyi San Pedro Martir Meksika Vin takozh vidpovidalnij za kilka dosyagnen u vikoristanni metodiv en u zastosuvanni do astronomichnih zobrazhen Vin buv chlenom grupi bagatokolorovoyi kameri na kosmichnomu aparati Dzhotto yakij otrimav zobrazhennya kometi Galleya u 1986 roci PrimitkiMontenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 13327 Reitsema 1998 SC24 Minor Planet Center Procitovano 13 chervnya 2019 Arhiv originalu za 17 grudnya 2001 Procitovano 17 grudnya 2001 Arhiv originalu za 17 grudnya 2001 Procitovano 17 grudnya 2001 MPC MPO MPS Archive Minor Planet Center Procitovano 13 chervnya 2019 Deep Impact observations from San Pedro Martir Creating Colorful Comets at NASA by Noah Goldman