EL21

Електровоз ЕЛ21 — промисловий електровоз постійного струму, що будувався в НДР на (нім. Lokomotivbau Elektrotechnische Werke) для підприємств Радянського Союзу.

ЕЛ21
ЕЛ21-163
Основні дані
Роки будування	1981-1986
Країна будування	НДР
Завод
Разом побудовано	265
Країни експлуатації	СРСР, Росія, Україна, НДР
Залізниця	Придніпровська
Ширина колії	1520 мм
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	постійний, 1.5 кВ
Конструкційна швидкість	65 км/год
Осьова формула	2О+2О+2О
Робоча маса	160
Діаметр коліс	1220 мм
Годинна потужність ТЕД	6*350 кВт
Швидкість годинного режиму	31 км/год
Тривала потужність ТЕД	6*290 кВт
Швидкість тривалого режиму	33,6 км/год
EL21 у Вікісховищі

Історія

Конструктивно електровоз ЕЛ21 (EL21) являє собою розвиток електровоза ЕЛ1 (EL1), раніше випускався цим же заводом для СРСР. У порівнянні зі своїми попередниками нові локомотиви надійніше в роботі у важких кліматичних умовах.

Будувалися електровози з 1981 по 1986 рр.

Експлуатуються ЕЛ21 і сьогодні станом (на 2013 рік) на коліях промислових підприємств, в кар'єрах тощо

Конструкція

Електровоз складається з двох секцій, в кожній з яких є кабіна машиніста. Секції кузова спираються з одного боку на крайній, а з іншого — на загальний середній двовісний візок. У середнього візка колісні пари не пов'язані між собою. Електровоз оснащений шістьма тяговими електродвигунами GBM-350/1500XC з компенсаційною обмоткою. Підвішування ТЕД опорно-осьове. Тягова передача косозуба з передавальним числом 5,58. Букси щелепні з роликовими підшипниками.

Локомотив розрахований на живлення від центрального (верхнього) і бічного контактних дротів постійним струмом напругою 1,5 кВ. Тягові електродвигуни кожного візка можуть з'єднуватися послідовно і паралельно. При реостатному гальмуванні використовується самозбудження двигунів, при цьому ТЕД з'єднані попарно паралельно і кожна група ТЕД замкнута на свою групу резисторів. Можлива робота локомотива на низькій швидкості, коли всі ТЕДи з'єднані послідовно.

На електровозі встановлені два компресори (продуктивність 2,5 м³/хв при протитиску 9 кгс/см²) для забезпечення повітрям рухомого складу, а також живлення електропневматичних контакторів і пісочних форсунок самого електровоза. Охолодження тягових двигунів і пускових резисторів здійснюється за допомогою шести вентиляторів.

Мінімальний радіус прохідних кривих при швидкості 5 км/год — 80 м.

Джерела

• Раков В. А. Промышленные электровозы // Локомотивы и моторвагонный подвижной состав железных дорог Советского Союза 1976-1985. — М. : Транспорт, 1990. — С. 188–190. — .(рос.)
• Под редакцией Л. В. Балона. Основные технические данные промышленных электровозов и тяговых агрегатов // Справочник. Электро-подвижной состав промышленного транспорта. — М. : Транспорт, 1987. — С. 5.(рос.)