Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поді́л (у XIX ст. ще звалось Марченкова балка) — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 665 осіб. Входить до Білоцерківської сільської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
| село Поділ | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Білоцерківська сільська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 665 (2001 рік) |
| Територія | 1,195 км² |
| Густота населення | 556.49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38343 |
| Телефонний код | +380 5345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′58″ пн. ш. 33°54′02″ сх. д. / 49.66611° пн. ш. 33.90056° сх. д.Координати: 49°39′58″ пн. ш. 33°54′02″ сх. д. / 49.66611° пн. ш. 33.90056° сх. д. |
| Відстань до районного центру | 19 км |
| Найближча залізнична станція | Сагайдак |
| Відстань до залізничної станції | 13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38343, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Поділ |
| Карта | |
  Поділ | |
 Поділ | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Поділ знаходиться на автомобільній дорозі М03, за 1,5 км від села Коноплянка. Селом протікає пересихаючий струмок з загатою. На південь від села бере початок річка Саврай. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1720.
Розташоване на віддалі 19 км від селища Велика Багачка. Найближча залізнична станція Сагайдак — за 13 км.
Історія
Село виникло як поселення козацьких хуторів, імовірно, у кінці XVIII ст.
За ревізією 1859 року на козацьких Подільських хуторах Хорольського повіту було 215 дворів, 1558 жителів.
У 1869 році село існувало під назвою Подоляни.
За переписом 1900 року на хуторі Поділ було 32 двори, 203 жителя; всього по сільській козацькій громаді було 299 дворів, 1824 жителі.
На початку XX ст. у Подолі Білоцерківської волості існувала школа грамоти.
У 1912 році на хуторі було 1444 жителі, діяли земська та церковнопарафіяльна школи.
У січні 1918 року в Подолі розпочалась радянська окупацію.
У 1923 році Поділ як центр сільради увійшов до складу Білоцерківського району Полтавської округи.
У 1923-1925 роках в селі діяла промартіль "Червона хвиля".
За переписом 1926 року у Подільській сільраді Білоцерківського району Полтавської округи було 16 хуторів, 477 дворів, 2507 жителів.
У 1928 році в селі було створене ТСОЗ, у 1929 році — сільськогосподарська артіль "Певний шлях".
У 1930 році Поділ був віднесений до новоутвореного Великобагачанського району.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 169 мешканців (встановлено загиблих), у тому числі встановлено імена 76 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Бондар М. М. (1920 р. н.).
Напередодні 1941 року у селі працювали електростанція, механічний млин.
У роки німецько-фашистської окупації (23 вересня 1941 — 24 вересня 1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 150 чол., організували в селі концтабір для радянських військовополонених, де одночасно перебувало близько 600 чол.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули (100 чол.) під час Німецько-радянської війни.
У 1966 році в селі діяв колгосп ім. Ілліча. Артіль мала 3947 га земельних угідь. Провідним напрямом господарства було рільництво. Розвинуте було і тваринництво.
У 1966 році в Подолі була восьмирічна школа, 3 бібліотеки, клуб на 350 місць. Населення становило 640 чол. Село було центром Подільської сільської ради, якій були підпорядковані населені пункти Байрак, Гаврилівка (нині не існує), Гнідаші (нині не існує), Деркачі (нині не існує), Залужок (нині не існує), Затон, Кравецьке (нині не існує), Краснюки (нині не існує), Лешківка (нині не існує), Лозовате (нині не існує), Огирівка, Трудове (нині не існує), Чугуї (нині не існує).
У 1979 році в селі було встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
У 1990 році населення села становило 737 осіб.
У 1991 році в селі були колгосп ім. Ілліча (зерново-буряківничого напряму, тваринництво), відділення зв'язку, АТС, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури на 350 місць, бібліотека (10,3 тис. одиниць літератури).
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Балакліївської, Білоцерківської, Бірківської та Подільської сільських рад Великобагачанського району була утворена Білоцерківська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Білоцерківка.
Економіка
- ПП «Батьківщина»
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530024, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстрований 421 виборець, явка 61,76%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 54,83%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,67%, за Опозиційну платформу — За життя — 8,88%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 33,98%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 17,58%, за Дарину Гермаш (самовисування) — 10,16%.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 636 | 95.64% |
| російська | 16 | 2.41% |
| румунська | 6 | 0.90% |
| угорська | 5 | 0.75% |
| білоруська | 1 | 0.15% |
| вірменська | 1 | 0.15% |
| Усього | 665 | 100% |
Об'єкти соціальної сфери
- Подільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
- Будинок культури на 350 місць
- Бібліотека
Пам'ятки історії
- Пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули під час Німецько-радянської війни
- Братська могила партизанів, що полягли 1943 року
- Пам'ятник В. І. Леніну
Відомі люди
- Чугуй Олексій Прокопович (1935 р. н.) — український драматург, вчений-літературознавець
- (1927—?) — Герой Соціалістичної Праці
Примітки
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 35-36
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
Джерела
- Поділ // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — . — с. 684
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — с. 143
Посилання
- Погода в селі Поділ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podil Podi l u XIX st she zvalos Marchenkova balka selo Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 665 osib Vhodit do Bilocerkivskoyi silskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi z administrativnim centrom u s Bilocerkivka selo Podil Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Bilocerkivska silska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 665 2001 rik Teritoriya 1 195 km Gustota naselennya 556 49 osib km Poshtovij indeks 38343 Telefonnij kod 380 5345 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 39 58 pn sh 33 54 02 sh d 49 66611 pn sh 33 90056 sh d 49 66611 33 90056 Koordinati 49 39 58 pn sh 33 54 02 sh d 49 66611 pn sh 33 90056 sh d 49 66611 33 90056 Vidstan do rajonnogo centru 19 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Sagajdak Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 km Misceva vlada Adresa radi 38343 Poltavska obl Velikobagachanskij r n s Podil Karta Podil Podil Mapa Podil u VikishovishiGeografiyaSelo Podil znahoditsya na avtomobilnij dorozi M03 za 1 5 km vid sela Konoplyanka Selom protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Na pivden vid sela bere pochatok richka Savraj Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1720 Roztashovane na viddali 19 km vid selisha Velika Bagachka Najblizhcha zaliznichna stanciya Sagajdak za 13 km IstoriyaSelo viniklo yak poselennya kozackih hutoriv imovirno u kinci XVIII st Za reviziyeyu 1859 roku na kozackih Podilskih hutorah Horolskogo povitu bulo 215 dvoriv 1558 zhiteliv U 1869 roci selo isnuvalo pid nazvoyu Podolyani Za perepisom 1900 roku na hutori Podil bulo 32 dvori 203 zhitelya vsogo po silskij kozackij gromadi bulo 299 dvoriv 1824 zhiteli Na pochatku XX st u Podoli Bilocerkivskoyi volosti isnuvala shkola gramoti U 1912 roci na hutori bulo 1444 zhiteli diyali zemska ta cerkovnoparafiyalna shkoli U sichni 1918 roku v Podoli rozpochalas radyanska okupaciyu U 1923 roci Podil yak centr silradi uvijshov do skladu Bilocerkivskogo rajonu Poltavskoyi okrugi U 1923 1925 rokah v seli diyala promartil Chervona hvilya Za perepisom 1926 roku u Podilskij silradi Bilocerkivskogo rajonu Poltavskoyi okrugi bulo 16 hutoriv 477 dvoriv 2507 zhiteliv U 1928 roci v seli bulo stvorene TSOZ u 1929 roci silskogospodarska artil Pevnij shlyah U 1930 roci Podil buv vidnesenij do novoutvorenogo Velikobagachanskogo rajonu U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 169 meshkanciv vstanovleno zagiblih u tomu chisli vstanovleno imena 76 zagiblih Zbereglisya svidchennya pro Golodomor miscevih zhiteliv sered yakih Bondar M M 1920 r n Naperedodni 1941 roku u seli pracyuvali elektrostanciya mehanichnij mlin U roki nimecko fashistskoyi okupaciyi 23 veresnya 1941 24 veresnya 1943 gitlerivci vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 150 chol organizuvali v seli konctabir dlya radyanskih vijskovopolonenih de odnochasno perebuvalo blizko 600 chol U 1957 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik voyinam odnoselcyam sho zaginuli 100 chol pid chas Nimecko radyanskoyi vijni U 1966 roci v seli diyav kolgosp im Illicha Artil mala 3947 ga zemelnih ugid Providnim napryamom gospodarstva bulo rilnictvo Rozvinute bulo i tvarinnictvo U 1966 roci v Podoli bula vosmirichna shkola 3 biblioteki klub na 350 misc Naselennya stanovilo 640 chol Selo bulo centrom Podilskoyi silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani naseleni punkti Bajrak Gavrilivka nini ne isnuye Gnidashi nini ne isnuye Derkachi nini ne isnuye Zaluzhok nini ne isnuye Zaton Kravecke nini ne isnuye Krasnyuki nini ne isnuye Leshkivka nini ne isnuye Lozovate nini ne isnuye Ogirivka Trudove nini ne isnuye Chuguyi nini ne isnuye U 1979 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik V I Leninu U 1990 roci naselennya sela stanovilo 737 osib U 1991 roci v seli buli kolgosp im Illicha zernovo buryakivnichogo napryamu tvarinnictvo viddilennya zv yazku ATS nepovna serednya shkola feldshersko akusherskij punkt ditsadok Budinok kulturi na 350 misc biblioteka 10 3 tis odinic literaturi 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Balakliyivskoyi Bilocerkivskoyi Birkivskoyi ta Podilskoyi silskih rad Velikobagachanskogo rajonu bula utvorena Bilocerkivska silska ob yednana teritorialna gromada z administrativnim centrom u s Bilocerkivka EkonomikaPP Batkivshina PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530024 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovanij 421 viborec yavka 61 76 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 54 83 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 14 67 za Opozicijnu platformu Za zhittya 8 88 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimala Anastasiya Lyashenko Sluga narodu 33 98 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 17 58 za Darinu Germash samovisuvannya 10 16 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 636 95 64 rosijska 16 2 41 rumunska 6 0 90 ugorska 5 0 75 biloruska 1 0 15 virmenska 1 0 15 Usogo 665 100 Ob yekti socialnoyi sferiPodilska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Budinok kulturi na 350 misc BibliotekaPam yatki istoriyiPam yatnik voyinam odnoselcyam sho zaginuli pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Bratska mogila partizaniv sho polyagli 1943 roku Pam yatnik V I LeninuVidomi lyudiChuguj Oleksij Prokopovich 1935 r n ukrayinskij dramaturg vchenij literaturoznavec 1927 Geroj Socialistichnoyi PraciPrimitkiNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 35 36 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaPodil Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 684 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 s 143PosilannyaPogoda v seli Podil 5 bereznya 2016 u Wayback Machine