Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чугуй Олексій Прокопович (29.01.1935) — український драматург, учений-літературознавець, кандидат філологічних наук (1970), доцент (1979).
| Олексій Прокопович Чугуй | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 29 січня 1935 (89 років) Поділ, Великобагачанський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР,  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | літературознавець, письменник | |||
| Alma mater | Харківський національний університет імені О. М. Горького | |||
| Науковий ступінь | кандидат наук | |||
| Вчене звання | доцент | |||
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| Мова творів | Українська | |||
| Жанр | драматургія | |||
| Magnum opus | ||||
| | ||||
Життєпис
Народився в селі Поділ, Великобагачанського району, Полтавської області у багатодітній селянській родині.
1952 р. — закінчив Подільську 7-річну школу (Великобагачанського району, Полтавської області).
1955 р. — закінчив Зміївську середню школу № 1 (місто Зміїв, Харківської області).
1955—1960 рр. — навчався на філологічному факультеті (українське відділення) Харківського державного університету ім. О. М. Горького (тепер — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Під час навчання брав активну участь у студентському театрі «Прозріння», який через деякий час очолив.
1960—1972 рр. — працював учителем української мови та літератури на Донеччині, а потім у Харкові.
1970 р. — після закінчення заочної аспірантури захистив кандидатську дисертацію, присвячену вивченню життя і творчості Івана Тобілевича (Карпенка-Карого).
1972—2010 рр. — працював у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, обіймаючи посади доцента кафедри історії української літератури, заступника декана, виконувача обов'язки декана філологічного факультету.
Наукова діяльність
Олексій Прокопович Чугуй — автор понад 100 наукових і науково-публіцистичних розвідок, у тому числі монографій «Драматургічна майстерність І. Карпенка-Карого» і «Драматургічні елементи в ліриці Т. Г. Шевченка».
Літературна творчість
Олекса Чугуй написав і оприлюднив близько 20 п'єс про найскладніші й найболісніші сторінки української історії і сьогодення («Червоний смерч», «Лісові гості»). Об'єктом художньої уваги драматурга є також депортація мирного населення з Кримського півострова («Кримські русалки»), крах тривалого й кровопролитного більшовицького експерименту («Замах на чорта»), продажність, лицемірство і жорстокість комуністичної еліти («Вершина кохання», «Агонія дракона»), чорнобильська трагедія («Чорна троянда»). Не менш привабливими і вагомими є драматургічні портрети Григорія Сковороди («Велике пророцтво»), Василя Каразіна («Зрадлива доля»), Олеся Гончара («Нескорений собор»), Леся Курбаса («Кривава прем'єра»), Володимира Івасюка («Червона рута»), Івана Котляревського («Степовий орел»), Олександра Мишуги («Солов'їна доля»).
В основі фабули дилогії «Червоний смерч» (2001) злочинна ідея Леніна (пізніше естафету перехопив Сталін) влаштувати на теренах України штучний голод, спрямований на винищення мільйонів селян. У плані жанру автор схарактеризував її як трагікомедію. Трагічне тут органічно поєднується з комічним. Водночас з точки зору літературного напряму тут чимало ознак, характерних для «театру абсурду», оскільки більшість вчинків її персонажів із числа представників більшовицької влади навряд чи продиктована здоровим глуздом. Вже сама ідея приборкати непокірливих українців завдяки масовому голодомору жодним чином не корелюється з християнською заповіддю не вбий. З точки зору нормальної, психічно-здорової людини це повний абсурд.
Дія в дилогії паралельно відбувається на батьківщині Гоголя – селі Великі Сорочинці — і кабінеті керманича Радянської імперії Володимира Леніна, а згодом Сталіна. Виконуючи розпорядження кремлівських зверхників, місцеві більшовицькі князьки відбирають у селян останнє, у тому числі й те, що не має жодного відношення до так званої продовольчої програми — коштовні речі, одяг та все, що впаде в око. Більше того, вони відбирають життя у тих, кого на свій розсуд призначають ворогом радянської влади. І сама назва дилогії, і назви обох її частин («Бенкет голодних» і «Весілля людоїдів»), а також окремі прізвища (Голопупенко, Вовк, Січовенко) – вельми красномовні. Між діями у першій і другій п'єсах розрив у часі — десять років, рівно стільки, скільки насправді було поміж двома великими лихоліттями 1920-х і 1930-х років. Політику Леніна щодо України продовжує Йосип Сталін. За його переконанням, провести стовідсоткову колективізацію в українському селі можна лише шляхом влаштування масового голодомору. Непокоїть генсека тільки те, що на шляху до світового панування у нього з'являється серйозний суперник — новий правитель нацистської Німеччини Адольф Гітлер. Однак через деякий час він усвідомлює, що Гітлера варто всіляко підтримувати, оскільки тільки фюреру під силу розв'язати світову війну, котра за марксистсько-ленінським вченням має трансформуватись у бажану для комуністів світову революцію. Позитивний персонаж у дилогії, за великим рахунком, один – ватажок повстанців Сава Січовенко. Він організовує відправку до Москви ешелону зі скелетами, аби Сталін на власні очі пересвідчився, яких масштабів досяг в Україні голод.
Справжньою перлиною сучасної української драматургії є невеличка п'єса «Лісові гості» (2013). Дія відбувається на теренах Західної України відразу після закінчення Другої світової війни. В центрі уваги майор Червоної армії Роман Бойчук. Пройшовши фронтовими дорогами пів-Європи, він, весь увішаний орденами, нарешті повертається до рідного обійстя, де сподівається на теплу зустріч з ріднею й коханою дівчиною. Але вдома на нього чекає лише старенький дідусь. Поки Роман воював за Батьківщину і Сталіна батька розстріляли за те, що під час колективізації «вчинив опір, коли забирали в нього нажиті багаторічною важкою працею землю і худобу», матір «запроторили до Сибіру», де вона, імовірно, й згинула, а наречену Мар'янку перед тим, як силоміць вивезти з рідного краю, ще й зґвалтували. Відтак у Романа виникає цілком резонне запитання: «За що я воював?!» Однак переходити на бік бандерівців вчорашній фронтовик не поспішає, позаяк щиро переконаний у тому, що «це ще більші грабіжники, ніж фашисти». Прозріння настає лише тоді, коли він на власні очі спостерігає за шляхетною поведінкою лісових гостей і злодіяннями переодягнутих у форму вояків УПА енкаведистів. За таких обставин герой О. Чугуя, ймовірно, мав би остаточно порвати зі своїм минулим. Проте драматург вирішує це питання дещо по-іншому. Перед тим, як приєднатися до повстанців, у його героя відбувається діалог зі старим Бойчуком:
З а х а р (указує на лежачий мундир). А з цим, радянським мундиром, що робити?
Р о м а н. Зберегти для майбутнього музею. Разом з одягом воїнів УПА.
З а х а р (здивовано). Навіщо?
Р о м а н. Щоб нащадки знали, що без українців ніяка армія не змогла б звільнити Європу від коричневої чуми. У мундирі радянського воїна я воював проти гітлерівських варварів, а в одязі УПА — проти сталінських людожерів.
Цей дещо несподіваний авторський прийом дає змогу акцентувати увагу на єдності українського народу навіть у складні часи громадянського протистояння, на тому спільному, що має стати основою для примирення ветеранів Червоної армії і колишніх вояків УПА. Для драматурга цілком очевидно, що під час Другої світової війни і ті, і ті боролися з ворогами всього цивілізованого людства, а отже, й ворогами українського народу. Відтак їхні мундири мають висіти поруч.
Більшість творів Олексія Чугуя одержали сценічне втілення у студентському театрі «Прозріння» при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна та навчально-експериментальній студії факультету театру, кіно і телебачення Харківської академії культури.
Джерела
- Новиков А. О. Дискурс національно-визвольних змагань в сучасній українській драматургії (за матеріалами творів М. Куця та О. Чугуя) / Анатолій Олександрович Новиков // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ: збірник наукових праць. — № 1 (13). — Рівне: РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем'янчука, 2015. — С. 255—261.
- Новиков А. Театр абсурду Олексія Чугуя [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Анатолій Новиков // Українська література в загальноосвітній школі. — 2013.– № 12. — С. 11 – 13.
- Новиков А. О. До ювілею драматурга / Анатолій Новиков // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2015. — № 16 — 18. — С. 65 — 66.
Посилання
- Чугуй Олексій Прокопович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 807.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuguj Oleksij Prokopovich 29 01 1935 ukrayinskij dramaturg uchenij literaturoznavec kandidat filologichnih nauk 1970 docent 1979 Oleksij Prokopovich ChugujNarodivsya29 sichnya 1935 1935 01 29 89 rokiv Podil Velikobagachanskij rajon Harkivska oblast Ukrayinska SRR SRSRGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistliteraturoznavec pismennikAlma materHarkivskij nacionalnij universitet imeni O M GorkogoNaukovij stupinkandidat naukVchene zvannyadocentZakladHNU im V N KarazinaMova tvorivUkrayinskaZhanrdramaturgiyaMagnum opusZhittyepisNarodivsya v seli Podil Velikobagachanskogo rajonu Poltavskoyi oblasti u bagatoditnij selyanskij rodini 1952 r zakinchiv Podilsku 7 richnu shkolu Velikobagachanskogo rajonu Poltavskoyi oblasti 1955 r zakinchiv Zmiyivsku serednyu shkolu 1 misto Zmiyiv Harkivskoyi oblasti 1955 1960 rr navchavsya na filologichnomu fakulteti ukrayinske viddilennya Harkivskogo derzhavnogo universitetu im O M Gorkogo teper Harkivskij nacionalnij universitet im V N Karazina Pid chas navchannya brav aktivnu uchast u studentskomu teatri Prozrinnya yakij cherez deyakij chas ocholiv 1960 1972 rr pracyuvav uchitelem ukrayinskoyi movi ta literaturi na Donechchini a potim u Harkovi 1970 r pislya zakinchennya zaochnoyi aspiranturi zahistiv kandidatsku disertaciyu prisvyachenu vivchennyu zhittya i tvorchosti Ivana Tobilevicha Karpenka Karogo 1972 2010 rr pracyuvav u Harkivskomu nacionalnomu universiteti im V N Karazina obijmayuchi posadi docenta kafedri istoriyi ukrayinskoyi literaturi zastupnika dekana vikonuvacha obov yazki dekana filologichnogo fakultetu Naukova diyalnistOleksij Prokopovich Chuguj avtor ponad 100 naukovih i naukovo publicistichnih rozvidok u tomu chisli monografij Dramaturgichna majsternist I Karpenka Karogo i Dramaturgichni elementi v lirici T G Shevchenka Literaturna tvorchistOleksa Chuguj napisav i oprilyudniv blizko 20 p yes pro najskladnishi j najbolisnishi storinki ukrayinskoyi istoriyi i sogodennya Chervonij smerch Lisovi gosti Ob yektom hudozhnoyi uvagi dramaturga ye takozh deportaciya mirnogo naselennya z Krimskogo pivostrova Krimski rusalki krah trivalogo j krovoprolitnogo bilshovickogo eksperimentu Zamah na chorta prodazhnist licemirstvo i zhorstokist komunistichnoyi eliti Vershina kohannya Agoniya drakona chornobilska tragediya Chorna troyanda Ne mensh privablivimi i vagomimi ye dramaturgichni portreti Grigoriya Skovorodi Velike proroctvo Vasilya Karazina Zradliva dolya Olesya Gonchara Neskorenij sobor Lesya Kurbasa Krivava prem yera Volodimira Ivasyuka Chervona ruta Ivana Kotlyarevskogo Stepovij orel Oleksandra Mishugi Solov yina dolya V osnovi fabuli dilogiyi Chervonij smerch 2001 zlochinna ideya Lenina piznishe estafetu perehopiv Stalin vlashtuvati na terenah Ukrayini shtuchnij golod spryamovanij na vinishennya miljoniv selyan U plani zhanru avtor sharakterizuvav yiyi yak tragikomediyu Tragichne tut organichno poyednuyetsya z komichnim Vodnochas z tochki zoru literaturnogo napryamu tut chimalo oznak harakternih dlya teatru absurdu oskilki bilshist vchinkiv yiyi personazhiv iz chisla predstavnikiv bilshovickoyi vladi navryad chi prodiktovana zdorovim gluzdom Vzhe sama ideya priborkati nepokirlivih ukrayinciv zavdyaki masovomu golodomoru zhodnim chinom ne korelyuyetsya z hristiyanskoyu zapoviddyu ne vbij Z tochki zoru normalnoyi psihichno zdorovoyi lyudini ce povnij absurd Diya v dilogiyi paralelno vidbuvayetsya na batkivshini Gogolya seli Veliki Sorochinci i kabineti kermanicha Radyanskoyi imperiyi Volodimira Lenina a zgodom Stalina Vikonuyuchi rozporyadzhennya kremlivskih zverhnikiv miscevi bilshovicki knyazki vidbirayut u selyan ostannye u tomu chisli j te sho ne maye zhodnogo vidnoshennya do tak zvanoyi prodovolchoyi programi koshtovni rechi odyag ta vse sho vpade v oko Bilshe togo voni vidbirayut zhittya u tih kogo na svij rozsud priznachayut vorogom radyanskoyi vladi I sama nazva dilogiyi i nazvi oboh yiyi chastin Benket golodnih i Vesillya lyudoyidiv a takozh okremi prizvisha Golopupenko Vovk Sichovenko velmi krasnomovni Mizh diyami u pershij i drugij p yesah rozriv u chasi desyat rokiv rivno stilki skilki naspravdi bulo pomizh dvoma velikimi liholittyami 1920 h i 1930 h rokiv Politiku Lenina shodo Ukrayini prodovzhuye Josip Stalin Za jogo perekonannyam provesti stovidsotkovu kolektivizaciyu v ukrayinskomu seli mozhna lishe shlyahom vlashtuvannya masovogo golodomoru Nepokoyit genseka tilki te sho na shlyahu do svitovogo panuvannya u nogo z yavlyayetsya serjoznij supernik novij pravitel nacistskoyi Nimechchini Adolf Gitler Odnak cherez deyakij chas vin usvidomlyuye sho Gitlera varto vsilyako pidtrimuvati oskilki tilki fyureru pid silu rozv yazati svitovu vijnu kotra za marksistsko leninskim vchennyam maye transformuvatis u bazhanu dlya komunistiv svitovu revolyuciyu Pozitivnij personazh u dilogiyi za velikim rahunkom odin vatazhok povstanciv Sava Sichovenko Vin organizovuye vidpravku do Moskvi eshelonu zi skeletami abi Stalin na vlasni ochi peresvidchivsya yakih masshtabiv dosyag v Ukrayini golod Spravzhnoyu perlinoyu suchasnoyi ukrayinskoyi dramaturgiyi ye nevelichka p yesa Lisovi gosti 2013 Diya vidbuvayetsya na terenah Zahidnoyi Ukrayini vidrazu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni V centri uvagi major Chervonoyi armiyi Roman Bojchuk Projshovshi frontovimi dorogami piv Yevropi vin ves uvishanij ordenami nareshti povertayetsya do ridnogo obijstya de spodivayetsya na teplu zustrich z ridneyu j kohanoyu divchinoyu Ale vdoma na nogo chekaye lishe starenkij didus Poki Roman voyuvav za Batkivshinu i Stalina batka rozstrilyali za te sho pid chas kolektivizaciyi vchiniv opir koli zabirali v nogo nazhiti bagatorichnoyu vazhkoyu praceyu zemlyu i hudobu matir zaprotorili do Sibiru de vona imovirno j zginula a narechenu Mar yanku pered tim yak silomic vivezti z ridnogo krayu she j zgvaltuvali Vidtak u Romana vinikaye cilkom rezonne zapitannya Za sho ya voyuvav Odnak perehoditi na bik banderivciv vchorashnij frontovik ne pospishaye pozayak shiro perekonanij u tomu sho ce she bilshi grabizhniki nizh fashisti Prozrinnya nastaye lishe todi koli vin na vlasni ochi sposterigaye za shlyahetnoyu povedinkoyu lisovih gostej i zlodiyannyami pereodyagnutih u formu voyakiv UPA enkavedistiv Za takih obstavin geroj O Chuguya jmovirno mav bi ostatochno porvati zi svoyim minulim Prote dramaturg virishuye ce pitannya desho po inshomu Pered tim yak priyednatisya do povstanciv u jogo geroya vidbuvayetsya dialog zi starim Bojchukom Z a h a r ukazuye na lezhachij mundir A z cim radyanskim mundirom sho robiti R o m a n Zberegti dlya majbutnogo muzeyu Razom z odyagom voyiniv UPA Z a h a r zdivovano Navisho R o m a n Shob nashadki znali sho bez ukrayinciv niyaka armiya ne zmogla b zvilniti Yevropu vid korichnevoyi chumi U mundiri radyanskogo voyina ya voyuvav proti gitlerivskih varvariv a v odyazi UPA proti stalinskih lyudozheriv Cej desho nespodivanij avtorskij prijom daye zmogu akcentuvati uvagu na yednosti ukrayinskogo narodu navit u skladni chasi gromadyanskogo protistoyannya na tomu spilnomu sho maye stati osnovoyu dlya primirennya veteraniv Chervonoyi armiyi i kolishnih voyakiv UPA Dlya dramaturga cilkom ochevidno sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i ti i ti borolisya z vorogami vsogo civilizovanogo lyudstva a otzhe j vorogami ukrayinskogo narodu Vidtak yihni mundiri mayut visiti poruch Bilshist tvoriv Oleksiya Chuguya oderzhali scenichne vtilennya u studentskomu teatri Prozrinnya pri Harkivskomu nacionalnomu universiteti imeni V N Karazina ta navchalno eksperimentalnij studiyi fakultetu teatru kino i telebachennya Harkivskoyi akademiyi kulturi DzherelaNovikov A O Diskurs nacionalno vizvolnih zmagan v suchasnij ukrayinskij dramaturgiyi za materialami tvoriv M Kucya ta O Chuguya Anatolij Oleksandrovich Novikov Psihologo pedagogichni osnovi gumanizaciyi navchalno vihovnogo procesu v shkoli ta VNZ zbirnik naukovih prac 1 13 Rivne RVC MEGU im akad S Dem yanchuka 2015 S 255 261 Novikov A Teatr absurdu Oleksiya Chuguya 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Anatolij Novikov Ukrayinska literatura v zagalnoosvitnij shkoli 2013 12 S 11 13 Novikov A O Do yuvileyu dramaturga Anatolij Novikov Vivchayemo ukrayinsku movu ta literaturu 2015 16 18 S 65 66 PosilannyaChuguj Oleksij Prokopovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 807