Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2017) |
Бєли́ничі або Білиничі (біл. Бялынічы) — місто в Могильовській області Білорусі. Адміністративний центр Бєлиницького району. Лежить на річці Друть, за 36 км на захід від Могильова на автошляху Мінськ — Могильов. Населення селища становить 10 220 осіб (2016р.). Бєлиницький костел і монастир кармелітів.
| місто Бєлиничі | |||||
| Транслітерація назви | Bialyničy | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°55′00″ пн. ш. 30°21′00″ сх. д. / 53.91667° пн. ш. 30.35000° сх. д.Координати: 53°55′00″ пн. ш. 30°21′00″ сх. д. / 53.91667° пн. ш. 30.35000° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Могильовська область | ||||
| Район | Бєлиницький район | ||||
| Засновано | 1577 | ||||
| Перша згадка | XIII ст. | ||||
| Магдебурзьке право | 4 жовтня 1634 р. | ||||
| Статус | з 2016 року | ||||
| Населення | ▼10 220 осіб (2016) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 213055 | ||||
| Телефонний код | +375-2232 | ||||
| Висота | 182 м[3] | ||||
| Водний об'єкт | річка Друть | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | Могильов (44 км) | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 141 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | belynichi.gov.by | ||||
| Голова ради | М. М. Кодатенко | ||||
  Бєлиничі | |||||
  Бєлиничі Бєлиничі (Могильовська область) | |||||
 Бєлиничі у Вікісховищі | |||||
Історія
Стародавній період
Територія району була заселена людьми ще в мезоліті (9-5 тисяч років до н. е.). В V—X сторіччях н. е. тут розселилися слов'янські племена дреговичів.
В середні віки белиницька земля входила до складу Полоцького князівства. 1071 року біля містечка Головчин сталася битва між Полоцьким князем Всеславом Брячиславичем і Ярополком Ізяславичем, князем Волинським і Туровським.
У другій половині XII століття бєлиницька земля увійшла до складу Друцького князівства.
Белинічи ж, як село в Оршанському повіті Вітебського воєводства Великого князівства Литовського, відомі з середини XVI сторіччя. Найперша згадка про Бєлиничи відноситься до XVI сторіччя, коли Великий гетьман Литовський Лев Сапега придбав їх у власність. Є також численні легенди, що Бєлиничи виникли в XII сторіччя. За однією з легенд, поселення засноване слов'янином Бєлином або його синами і нащадками — бєлиничанами. Згідно з іншою легендою, заснування поселення 1240 року пов'язано з чудовим сяйвом посеред ночі (Бєлиничі — «білі ночі») святого образу Богородиці, принесеного на землі Білорусі київськими монахами (на гербі Бєлиничів зображена Божа Матір з немовлям на руках в золотих одежах).
1577 року Бєлиничі в складі маєтку Тетерін, що належав князю Стефану Збаразькому, який заснував тут замок (Бєлагородок) і містечко. Після смерті Збаразького 1585 року, містечко перейшло його доньці Барбарі, яка на початку XVII сторіччя продала частину Бєлиничів своєму вітчиму, канцлеру великому Литовському Льву Івановичу Сапізі.
На початку XVII ст. Сапігами в Бєлиничах був побудований кармелітський монастир з костелом, який згодом став великим центром релігійного життя східної Білорусі. З 1624 по 1653 рік при монастирі працювала друкарня, пізніше — граверний цех.
4 жовтня 1634-го місту Бєлиничі було дано магдебурзьке право і затверджений герб, згодом втрачений.
В ході війни між Московією і Річчю Посполитою литовсько-білоруські війська під командуванням Януша Радзивіла 6 жовтня 1654 року на території району розбили козаків під проводом Костянтина Поклонського і Івана Золотаренка.
В 1654—1667 роках Бєлиничі були зайняті російськими військами. На підставі Андрусівського перемир'я 1667 року місто було повернуто Речі Посполитої.
XVIII сторіччя
В 1756—1761 роках кармеліти звели в Бєлиничах великий кам'яний костел, прикрашений фресками.
В середині XVIII сторіччя, у бєлиницькому маєтку К. Т. Огинського, був закладений регулярний парк, збережена частина якого є пам'ятником садово-паркового мистецтва.
1761 року княгиня Олена придбала для бєлиницького костелу кармелітів чудотворну ікону Діви Марії, яка поклала початок масовому паломництву віруючих, містечко стали називати «Руською Чанстаховою». У другій половині XVIII століття в Бєлиничах діяв невеликий жіночий кляштор маріавіток, де був пансіонат для шляхетських доньок.
У XVIII сторіччі через Бєлиничі проходив торговельний шлях, який пов'язував центр Білорусі та Росії, у містечку діяв митний пункт, підвладний головній митниці в Могильові.
1772 року Після 1-го розділу Речі Посполитої Бєлиничі були приєднані до Російської імперії і увійшли до складу . 1785 року в місті налічувалося 831 житель, було 108 дворів, працював млин, проводилися 4 ярмарки на рік.
XIX сторіччя
У Вітчизняну війну 1812 року Бєлиничі звільняли від французів партизани Дениса Давидова. За звільнення Бєлиничей Д. Давидов був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня.
Зі спогадів підполковника Дениса Давидова:
 | Містечко Бєлиничі, що належить князю Ксаверію Огінському, лежить на підвищеному березі Друци, що тече з півночі на південь. По дорозі від Шклову представляється плоске і широке поле. За містечком — один міст через Друце, досить довгий, тому що берега її [річки] болотисті. За мостом, на шляху до містечка Есмонів, часті пагорби, що вкриті лісом; від Есмонів до Березини ліс майже безперервний…. В цій справі ми оволоділи магазином і шпиталем в Бєлиничах. В першому знайдено чотири сотні чвертей жита, сорок чвертей пшениці, двісті чвертей гречки і п'ятдесят чвертей коноплі, а в останньому взяли двісті дев'яносто хворих чоловік і п'ятнадцять лікарів. Взято одного підполковника, чотирьох капітанів і сто дев'яносто двох рядових, увесь обоз і сто вісімдесят рушниць. Оригінальний текст (рос.) Местечко Белыничи, принадлежащее князю Ксаверию Огинскому, лежит на возвышенном берегу Друцы, имеющей течение своё с севера к югу. По дороге от Шклова представляется поле плоское и обширное. За местечком — один мост чрез Друцу, довольно длинный, потому что берега оной болотисты. За мостом, на пути к местечку Эсмонам, частые холмы, покрытые лесом; от Эсмонов до Березины лес почти беспрерывный…. В сём деле мы овладели магазином и гошпиталем в Белыничах. В первом найдено четыреста четвертей ржи, сорок четвертей пшеницы, двести четвертей гречихи и пятьдесят четвертей коноплей, а в последнем взяли двести девяносто человек больных и пятнадцать лекарей. Взят один подполковник, четыре капитана и сто девяносто два рядовых, весь обоз и сто восемьдесят ружей. |  |
1823 року в Бєлиничі проживало 556, а 1827-го — 1085 жителів.
1859 року під час великої пожежі майже всі міські будівлі і костел згоріли.
1861 року в Бєлиничах проживало 1945 жителів.
1864 року в Бєлиничах відкрито двокласне народне училище.
1876 року бєлиницький католицький кляштор перетворено на .
1880 року в містечку було 3 православні церкви (з них 2 кам'яні), 3 молитовні школи, лікарня, аптека, винокурня (з 1895 року з паровою машиною), цегляне підприємство, млин, круподерка. У 100 господарствах містечковців пряли льон і прядиво, виготовляли тканини. Частина жителів займалися ковальським і швейним промислами.
1897 року в Бєлиничах проживало 2 215 жителів.
XX сторіччя
1909 року в Бєлиничах відкрилася перша бібліотека.
У листопаді 1917 року в Бєлиничах встановлена Радянська влада і створена .
17 липня 1924 року утворений Бєлиницький район в складі БССР. 1924 року організовані перші колгоспи: «Нова Соколовка», «Чырвоны бор», «Араты». 1927 року створена метеорологічна станція. 1928 року почала діяти електротурбіна, містечко отримало електрику. З 1931 року стала видаватися перша бєлиницька газета — «Красные коллективист».
27 вересня 1938 року Бєлиничі отримали статус міського селища.
Велика Вітчизняна війна
На початку липня 1941 року Бєлиничі перебували на напрямку головного удару 2-ї танкової групи нацистських військ. 6 липня 1941 року були окуповані нацистськими загарбниками.
У серпні 1941 року в Бєлиницьком районі були утворені перші партизанські загони № 113, 121 і 600, які діяли протягом усієї німецько-радянської війни. Також в селищі діяло Бєлиницьке патріотичне підпілля.
У листопаді 1942 року партизанські загони об'єдналися в 6-у Бєлиницьку бригаду в складі Клічевського оперцентра.
У ніч на 11 вересня 1943 року партизанами і підпільниками був розгромлений нацистський гарнізон в Бєлиничах.
29 червня 1944 року військами 49 армії 2-го Білоруського фронту Бєлиничі були звільнені.
За час окупації нацистами було розграбовано і знищено майно підприємств і організацій Бєлиницького району, спалено живими, розстріляно і замордовано 3315 мирних жителів. Долю Хатині розділило село — спалено нацистами разом з 96 жителями. На бєлиницькій землі полягли смертю хоробрих капітан , партизани , майор , старший лейтенант . Усі вони удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
XXI сторіччя
26 лютого 2016 року у підставі статті 14 Закону Республіки Білорусь від 5 травня 1998 року «Про адміністративно-територіальний устрій Республіки Білорусь» в редакції Закону Республіки Білорусь від 7 січня 2012 року і з урахуванням думки громадян районна Рада депутатів шляхом відкритого голосування, при одному голосі «проти» і одному «утримався», вирішила внести до Могильовської обласної Ради депутатів пропозицію щодо віднесення міського селища Бєлиничі до категорії міст районного підпорядкування зі збереженням за ним колишнього найменування.
19 грудня 2016 року селище міського типу перетворено в місто районного підпорядкування.
Геральдика
2002 року селище Бєлиничі отримало свідоцтво про державну реєстрацію своїх герба і прапора. «На блакитному полі герба зображена покровителька селища — Бєлиницька Божа Матір з немовлям в золотий одязі». Автор герба — викладач образотворчого мистецтва районної дитячої художньої школи Лариса Журавовіч.
Відомі уродженці і жителі
- Батракова Наталя Миколаївна (* 1964) — уродженка Бєлиничей, письменниця, автор популярних романів.
- — Герой Радянського Союзу, льотчик, що збив 27 літаків ворога особисто і 8 — в групових боях. Жив в Бєлиничах.
- Малюшицький Микола Кирилович (1872—1929) — білоруський і український агрохімік. Академік АН БРСР.
- — уродженець Бєлиничей, що став Героєм Радянського Союзу в боях за Дніпро.
- (1899—1952) — радянський військовий діяч, Генерал-майор (1941 рік). Уродженець Бєлиничей.
- (1939 р.н.) — географ, член-кореспондент РАН, почесний член Російського географічного товариства. Уродженець Бєлиничей.
- (שרה אשל) (2002—1918) — ізраїльський дитячий письменник.
Бєлиницький район — батьківщина народного художника БССР і РРФСР В. Бялиніцького-Бірулі (його ім'ям названо мистецький музей в місті), народного артиста БССР і СРСР Г. Овсянникова, заслуженого артиста БССР В. Роговцова.
У Бєлиничах народилися російський поет , прозаїк , контр-адмірал .
Міське планування
Бєлиничі розвиваються відповідно до генерального плану і проектами детального планування центру. Головна вісь селища забудована 1—2-поверховими будинками, створений мікрорайон з 3—5-поверховою житловою забудовою.
Діють хлібозавод, сирзавод «Бабушкина крынка», інші підприємства.
Є дві середні школи, школа-інтернат, школа мистецтв. Працюють Центр культури, 2 бібліотеки, мистецький музей ім. . Видається газета «Зара над Друццю».
У селищі є братські могили радянських воїнів і партизанів, жертв фашизму. Поставлені пам'ятники: В. Бялиніцькому-Бірулі, Визволення, землякам.
Промисловість
Провідне місце в промисловості селища Бєлиничі займає цех з виробництва сирів «Белыничский» ВАТ «Бабушкина крынка» (питома вага в загальному обсязі продукції — 86,8 %), темп зростання по промислової продукції 159 %, по споживчим товарам (питома вага 94,1 %) — 112,3 %. Види продукції, що випускається: сир жирний твердий — 17 найменувань, масло тваринне — 5 найменувань.
Транспорт
Транспортні послуги надає РУДБАП «Автомобільний парк № 7». Функціонують 11 приватних таксі.
Охорона здоров'я
- УЗ «Бєлиницька ЦРЛ»
- УЗ «Бєлиницький районний центр гігієни та епідеміології»
Примітки
- (рос.) Чисельність населення на 1 січня 2016 року і середньорічна чисельність населення за 2015 рік за Республіці Білорусь в розрізі областей, районів, міст і селищ міського типу. [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) Голова райвиконкому — Микола Михайлович Кодатенко [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.]
- GeoNames — 2005.
- (рос.) Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 17 ноября 2016 г. № 925 Об отнесении поселков городского типа Белыничи и Круглое Могилевской области к городам районного подчинения [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.) Городские поселки Белыничи и Круглое приобрели статус города| MogilevNews.by |Новости Могилева и Могилевской области [ 19 липня 2018 у Wayback Machine.]
- (біл.) . belynichi.gov.by. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2016.
- Ця стаття перекладена зі статті російської Вікіпедії
 | Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2017 Byeli nichi abo Bilinichi bil Byalynichy misto v Mogilovskij oblasti Bilorusi Administrativnij centr Byelinickogo rajonu Lezhit na richci Drut za 36 km na zahid vid Mogilova na avtoshlyahu Minsk Mogilov Naselennya selisha stanovit 10 220 osib 2016r Byelinickij kostel i monastir karmelitiv misto Byelinichi bil ByalynichyTransliteraciya nazvi Bialynicyd dOsnovni dani53 55 00 pn sh 30 21 00 sh d 53 91667 pn sh 30 35000 sh d 53 91667 30 35000 Koordinati 53 55 00 pn sh 30 21 00 sh d 53 91667 pn sh 30 35000 sh d 53 91667 30 35000Krayina BilorusOblast Mogilovska oblastRajon Byelinickij rajonZasnovano 1577Persha zgadka XIII st Magdeburzke pravo 4 zhovtnya 1634 r Status z 2016 rokuNaselennya 10 220 osib 2016 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 213055Telefonnij kod 375 2232Visota 182 m 3 Vodnij ob yekt richka DrutTransport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Mogilov 44 km Do Minska fizichna 141 kmDo oblasnogo centruMisceva vladaVebstorinka belynichi gov byGolova radi M M KodatenkoByelinichiByelinichiByelinichi Mogilovska oblast Byelinichi u VikishovishiIstoriyaCerkva v Byelinichah malyunok Napoleona Ordi Starodavnij period Teritoriya rajonu bula zaselena lyudmi she v mezoliti 9 5 tisyach rokiv do n e V V X storichchyah n e tut rozselilisya slov yanski plemena dregovichiv V seredni viki belinicka zemlya vhodila do skladu Polockogo knyazivstva 1071 roku bilya mistechka Golovchin stalasya bitva mizh Polockim knyazem Vseslavom Bryachislavichem i Yaropolkom Izyaslavichem knyazem Volinskim i Turovskim U drugij polovini XII stolittya byelinicka zemlya uvijshla do skladu Druckogo knyazivstva Belinichi zh yak selo v Orshanskomu poviti Vitebskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo vidomi z seredini XVI storichchya Najpersha zgadka pro Byelinichi vidnositsya do XVI storichchya koli Velikij getman Litovskij Lev Sapega pridbav yih u vlasnist Ye takozh chislenni legendi sho Byelinichi vinikli v XII storichchya Za odniyeyu z legend poselennya zasnovane slov yaninom Byelinom abo jogo sinami i nashadkami byelinichanami Zgidno z inshoyu legendoyu zasnuvannya poselennya 1240 roku pov yazano z chudovim syajvom posered nochi Byelinichi bili nochi svyatogo obrazu Bogorodici prinesenogo na zemli Bilorusi kiyivskimi monahami na gerbi Byelinichiv zobrazhena Bozha Matir z nemovlyam na rukah v zolotih odezhah 1577 roku Byelinichi v skladi mayetku Teterin sho nalezhav knyazyu Stefanu Zbarazkomu yakij zasnuvav tut zamok Byelagorodok i mistechko Pislya smerti Zbarazkogo 1585 roku mistechko perejshlo jogo donci Barbari yaka na pochatku XVII storichchya prodala chastinu Byelinichiv svoyemu vitchimu kancleru velikomu Litovskomu Lvu Ivanovichu Sapizi Na pochatku XVII st Sapigami v Byelinichah buv pobudovanij karmelitskij monastir z kostelom yakij zgodom stav velikim centrom religijnogo zhittya shidnoyi Bilorusi Z 1624 po 1653 rik pri monastiri pracyuvala drukarnya piznishe gravernij ceh 4 zhovtnya 1634 go mistu Byelinichi bulo dano magdeburzke pravo i zatverdzhenij gerb zgodom vtrachenij V hodi vijni mizh Moskoviyeyu i Richchyu Pospolitoyu litovsko biloruski vijska pid komanduvannyam Yanusha Radzivila 6 zhovtnya 1654 roku na teritoriyi rajonu rozbili kozakiv pid provodom Kostyantina Poklonskogo i Ivana Zolotarenka V 1654 1667 rokah Byelinichi buli zajnyati rosijskimi vijskami Na pidstavi Andrusivskogo peremir ya 1667 roku misto bulo povernuto Rechi Pospolitoyi XVIII storichchya V 1756 1761 rokah karmeliti zveli v Byelinichah velikij kam yanij kostel prikrashenij freskami V seredini XVIII storichchya u byelinickomu mayetku K T Oginskogo buv zakladenij regulyarnij park zberezhena chastina yakogo ye pam yatnikom sadovo parkovogo mistectva 1761 roku knyaginya Olena pridbala dlya byelinickogo kostelu karmelitiv chudotvornu ikonu Divi Mariyi yaka poklala pochatok masovomu palomnictvu viruyuchih mistechko stali nazivati Ruskoyu Chanstahovoyu U drugij polovini XVIII stolittya v Byelinichah diyav nevelikij zhinochij klyashtor mariavitok de buv pansionat dlya shlyahetskih donok U XVIII storichchi cherez Byelinichi prohodiv torgovelnij shlyah yakij pov yazuvav centr Bilorusi ta Rosiyi u mistechku diyav mitnij punkt pidvladnij golovnij mitnici v Mogilovi 1772 roku Pislya 1 go rozdilu Rechi Pospolitoyi Byelinichi buli priyednani do Rosijskoyi imperiyi i uvijshli do skladu 1785 roku v misti nalichuvalosya 831 zhitel bulo 108 dvoriv pracyuvav mlin provodilisya 4 yarmarki na rik XIX storichchya U Vitchiznyanu vijnu 1812 roku Byelinichi zvilnyali vid francuziv partizani Denisa Davidova Za zvilnennya Byelinichej D Davidov buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya Zi spogadiv pidpolkovnika Denisa Davidova Mistechko Byelinichi sho nalezhit knyazyu Ksaveriyu Oginskomu lezhit na pidvishenomu berezi Druci sho teche z pivnochi na pivden Po dorozi vid Shklovu predstavlyayetsya ploske i shiroke pole Za mistechkom odin mist cherez Druce dosit dovgij tomu sho berega yiyi richki bolotisti Za mostom na shlyahu do mistechka Esmoniv chasti pagorbi sho vkriti lisom vid Esmoniv do Berezini lis majzhe bezperervnij V cij spravi mi ovolodili magazinom i shpitalem v Byelinichah V pershomu znajdeno chotiri sotni chvertej zhita sorok chvertej pshenici dvisti chvertej grechki i p yatdesyat chvertej konopli a v ostannomu vzyali dvisti dev yanosto hvorih cholovik i p yatnadcyat likariv Vzyato odnogo pidpolkovnika chotiroh kapitaniv i sto dev yanosto dvoh ryadovih uves oboz i sto visimdesyat rushnic Originalnij tekst ros Mestechko Belynichi prinadlezhashee knyazyu Ksaveriyu Oginskomu lezhit na vozvyshennom beregu Drucy imeyushej techenie svoyo s severa k yugu Po doroge ot Shklova predstavlyaetsya pole ploskoe i obshirnoe Za mestechkom odin most chrez Drucu dovolno dlinnyj potomu chto berega onoj bolotisty Za mostom na puti k mestechku Esmonam chastye holmy pokrytye lesom ot Esmonov do Bereziny les pochti bespreryvnyj V syom dele my ovladeli magazinom i goshpitalem v Belynichah V pervom najdeno chetyresta chetvertej rzhi sorok chetvertej pshenicy dvesti chetvertej grechihi i pyatdesyat chetvertej konoplej a v poslednem vzyali dvesti devyanosto chelovek bolnyh i pyatnadcat lekarej Vzyat odin podpolkovnik chetyre kapitana i sto devyanosto dva ryadovyh ves oboz i sto vosemdesyat ruzhej 1823 roku v Byelinichi prozhivalo 556 a 1827 go 1085 zhiteliv 1859 roku pid chas velikoyi pozhezhi majzhe vsi miski budivli i kostel zgorili 1861 roku v Byelinichah prozhivalo 1945 zhiteliv 1864 roku v Byelinichah vidkrito dvoklasne narodne uchilishe 1876 roku byelinickij katolickij klyashtor peretvoreno na 1880 roku v mistechku bulo 3 pravoslavni cerkvi z nih 2 kam yani 3 molitovni shkoli likarnya apteka vinokurnya z 1895 roku z parovoyu mashinoyu ceglyane pidpriyemstvo mlin krupoderka U 100 gospodarstvah mistechkovciv pryali lon i pryadivo vigotovlyali tkanini Chastina zhiteliv zajmalisya kovalskim i shvejnim promislami 1897 roku v Byelinichah prozhivalo 2 215 zhiteliv XX storichchya 1909 roku v Byelinichah vidkrilasya persha biblioteka U listopadi 1917 roku v Byelinichah vstanovlena Radyanska vlada i stvorena 17 lipnya 1924 roku utvorenij Byelinickij rajon v skladi BSSR 1924 roku organizovani pershi kolgospi Nova Sokolovka Chyrvony bor Araty 1927 roku stvorena meteorologichna stanciya 1928 roku pochala diyati elektroturbina mistechko otrimalo elektriku Z 1931 roku stala vidavatisya persha byelinicka gazeta Krasnye kollektivist 27 veresnya 1938 roku Byelinichi otrimali status miskogo selisha Velika Vitchiznyana vijna Na pochatku lipnya 1941 roku Byelinichi perebuvali na napryamku golovnogo udaru 2 yi tankovoyi grupi nacistskih vijsk 6 lipnya 1941 roku buli okupovani nacistskimi zagarbnikami U serpni 1941 roku v Byelinickom rajoni buli utvoreni pershi partizanski zagoni 113 121 i 600 yaki diyali protyagom usiyeyi nimecko radyanskoyi vijni Takozh v selishi diyalo Byelinicke patriotichne pidpillya U listopadi 1942 roku partizanski zagoni ob yednalisya v 6 u Byelinicku brigadu v skladi Klichevskogo opercentra U nich na 11 veresnya 1943 roku partizanami i pidpilnikami buv rozgromlenij nacistskij garnizon v Byelinichah 29 chervnya 1944 roku vijskami 49 armiyi 2 go Biloruskogo frontu Byelinichi buli zvilneni Za chas okupaciyi nacistami bulo rozgrabovano i znisheno majno pidpriyemstv i organizacij Byelinickogo rajonu spaleno zhivimi rozstrilyano i zamordovano 3315 mirnih zhiteliv Dolyu Hatini rozdililo selo spaleno nacistami razom z 96 zhitelyami Na byelinickij zemli polyagli smertyu horobrih kapitan partizani major starshij lejtenant Usi voni udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu XXI storichchya 26 lyutogo 2016 roku u pidstavi statti 14 Zakonu Respubliki Bilorus vid 5 travnya 1998 roku Pro administrativno teritorialnij ustrij Respubliki Bilorus v redakciyi Zakonu Respubliki Bilorus vid 7 sichnya 2012 roku i z urahuvannyam dumki gromadyan rajonna Rada deputativ shlyahom vidkritogo golosuvannya pri odnomu golosi proti i odnomu utrimavsya virishila vnesti do Mogilovskoyi oblasnoyi Radi deputativ propoziciyu shodo vidnesennya miskogo selisha Byelinichi do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya zi zberezhennyam za nim kolishnogo najmenuvannya 19 grudnya 2016 roku selishe miskogo tipu peretvoreno v misto rajonnogo pidporyadkuvannya Geraldika2002 roku selishe Byelinichi otrimalo svidoctvo pro derzhavnu reyestraciyu svoyih gerba i prapora Na blakitnomu poli gerba zobrazhena pokrovitelka selisha Byelinicka Bozha Matir z nemovlyam v zolotij odyazi Avtor gerba vikladach obrazotvorchogo mistectva rajonnoyi dityachoyi hudozhnoyi shkoli Larisa Zhuravovich Vidomi urodzhenci i zhiteliBatrakova Natalya Mikolayivna 1964 urodzhenka Byelinichej pismennicya avtor populyarnih romaniv Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik sho zbiv 27 litakiv voroga osobisto i 8 v grupovih boyah Zhiv v Byelinichah Malyushickij Mikola Kirilovich 1872 1929 biloruskij i ukrayinskij agrohimik Akademik AN BRSR urodzhenec Byelinichej sho stav Geroyem Radyanskogo Soyuzu v boyah za Dnipro 1899 1952 radyanskij vijskovij diyach General major 1941 rik Urodzhenec Byelinichej 1939 r n geograf chlen korespondent RAN pochesnij chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva Urodzhenec Byelinichej שרה אשל 2002 1918 izrayilskij dityachij pismennik Byelinickij rajon batkivshina narodnogo hudozhnika BSSR i RRFSR V Byalinickogo Biruli jogo im yam nazvano misteckij muzej v misti narodnogo artista BSSR i SRSR G Ovsyannikova zasluzhenogo artista BSSR V Rogovcova U Byelinichah narodilisya rosijskij poet prozayik kontr admiral Miske planuvannyaCentr Byelinichiv Byelinichi rozvivayutsya vidpovidno do generalnogo planu i proektami detalnogo planuvannya centru Golovna vis selisha zabudovana 1 2 poverhovimi budinkami stvorenij mikrorajon z 3 5 poverhovoyu zhitlovoyu zabudovoyu Diyut hlibozavod sirzavod Babushkina krynka inshi pidpriyemstva Ye dvi seredni shkoli shkola internat shkola mistectv Pracyuyut Centr kulturi 2 biblioteki misteckij muzej im Vidayetsya gazeta Zara nad Druccyu U selishi ye bratski mogili radyanskih voyiniv i partizaniv zhertv fashizmu Postavleni pam yatniki V Byalinickomu Biruli Vizvolennya zemlyakam PromislovistProvidne misce v promislovosti selisha Byelinichi zajmaye ceh z virobnictva siriv Belynichskij VAT Babushkina krynka pitoma vaga v zagalnomu obsyazi produkciyi 86 8 temp zrostannya po promislovoyi produkciyi 159 po spozhivchim tovaram pitoma vaga 94 1 112 3 Vidi produkciyi sho vipuskayetsya sir zhirnij tverdij 17 najmenuvan maslo tvarinne 5 najmenuvan TransportByelinicka centralna rajonna likarnya Transportni poslugi nadaye RUDBAP Avtomobilnij park 7 Funkcionuyut 11 privatnih taksi Ohorona zdorov yaUZ Byelinicka CRL UZ Byelinickij rajonnij centr gigiyeni ta epidemiologiyi Primitki ros Chiselnist naselennya na 1 sichnya 2016 roku i serednorichna chiselnist naselennya za 2015 rik za Respublici Bilorus v rozrizi oblastej rajoniv mist i selish miskogo tipu 30 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Golova rajvikonkomu Mikola Mihajlovich Kodatenko 17 lipnya 2017 u Wayback Machine GeoNames 2005 d Track Q830106 ros Postanovlenie Soveta Ministrov Respubliki Belarus ot 17 noyabrya 2016 g 925 Ob otnesenii poselkov gorodskogo tipa Belynichi i Krugloe Mogilevskoj oblasti k gorodam rajonnogo podchineniya 22 listopada 2016 u Wayback Machine ros Gorodskie poselki Belynichi i Krugloe priobreli status goroda MogilevNews by Novosti Mogileva i Mogilevskoj oblasti 19 lipnya 2018 u Wayback Machine bil belynichi gov by Arhiv originalu za 12 kvitnya 2018 Procitovano 16 kvitnya 2016 Cya stattya perekladena zi statti rosijskoyi Vikipediyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi