Мотив (фр. motif, від лат. motivus — рухливий) — складова частина композиції, що постійно використовується в якомусь творі, наприклад, у картині, розписі, вишивці, орнаменті.
У музиці мотивом називають «найменшу самостійну одиницю форми», рівну одному метричному такту, розвиток якої здійснюється за допомогою різноманітних повторень та перетворень. Таке визначення цілком відповідає функції мотиву в архітектурі, орнаменті, образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві.
Образотворча композиція також розвивається в часі та просторі за допомогою видозмін та перетворень різних мотивів. В основі будь-якої композиції лежить деяка ідея (яка виражається словесно або образотворчо). Наприклад, у живопису чи архітектурі: ідея піднесення, рівноваги, напруги чи, навпаки, умиротворення, завершеності, цілісності. При цьому у всіх модифікаціях образотворчої форми зберігаються приховані інваріанти (постійні архетипи мислення). Кожній ідеї відповідає певний архетип: вертикаль, хрест чи квадрат, трикутник, горизонталь, коло. Кількість таких архетипів, інакше званих модусами (лат. modus — зразок, спосіб дії), обмежена, але їх поєднання породжують нескінченну варіативність.
Форму висловлення ідеї та відповідного архетипу мислення називають темою (грец. θέμα — належне, встановлене). Тема твору мистецтва, згідно з ієрархічним принципом змістовно-формальної цілісності, стає змістом нової форми — мотиву. Так, наприклад, у музиці з окремих мотивів складається «тема з варіаціями», або лейтмотив (нім. Leitmotiv — провідний мотив) — музична фраза, що повторюється, гармонійний зворот, те саме, що в образотворчому мистецтві «спрямованість форми». Так в архітектурі: арка — різновид будівельної конструкції — є темою, а ряд арок, що повторюється, — аркада, — мотивом архітектурної композиції певного художнього стилю. Ряд напівциркульних арок є мотивом романського мистецтва, стрілчастих — характерний мотив готики, підковоподібних — арабської та іспано-мавританської архітектури, [ru]», відповідно до назви, — типовий мотив давньоримської архітектури; напівциркульна арка, що спирається безпосередньо на капітелі колон, — одна з основних тем архітектури епохи італійського Відродження.
Мотив — відносно самостійна і завершена в собі модульна композиція, але від поєднання та взаємодії різних мотивів, що розглядаються в русі у часі та просторі, з'являються нові мотиви та теми. Так, із зигзагу виникає мотив хвилі чи меандру, з ромба — мотив трельяжу, із розкріпленого карнизу — «хвилювання стін» в архітектурі стилю бароко. Тому мотив є основою (структурним елементом) формоутворення будь-якого орнаменту.
У творах образотворчого мистецтва — живописних, скульптурних, графічних творах — мотиви мають важливе іконографічне значення. Звідси відомий вислів живописця чи рисувальника: «ходити на мотив» (у значенні йти «на натуру», у пошуках відповідного мотиву зображення).
Галерея
- Фрагмент малюнка шпалер. Повторювані мотиви квітки та спіралі
- Ритмічне повторення кількох мотивів утворює раппорт. Ілюстрація з книги Граматика орнаменту (The Grammar of Ornament). 1856
Примітки
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х томах. — М.: Прогресс. — Т. 2, 1986. — С. 664 (рос.)
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 357 (рос.)
- Соколова Т. М. Орнамент — почерк эпохи. — Л.: Аврора, 1972 (рос.)
- Henze W. Ornament, dekor und zeichnen. — Dresden, 1958
Посилання
- Мотив (в изобразительном искусстве) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Содержание и форма орнаментов и орнаментальных мотивов
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Motiv fr motif vid lat motivus ruhlivij skladova chastina kompoziciyi sho postijno vikoristovuyetsya v yakomus tvori napriklad u kartini rozpisi vishivci ornamenti U muzici motivom nazivayut najmenshu samostijnu odinicyu formi rivnu odnomu metrichnomu taktu rozvitok yakoyi zdijsnyuyetsya za dopomogoyu riznomanitnih povtoren ta peretvoren Take viznachennya cilkom vidpovidaye funkciyi motivu v arhitekturi ornamenti obrazotvorchomu ta dekorativno uzhitkovomu mistectvi Obrazotvorcha kompoziciya takozh rozvivayetsya v chasi ta prostori za dopomogoyu vidozmin ta peretvoren riznih motiviv V osnovi bud yakoyi kompoziciyi lezhit deyaka ideya yaka virazhayetsya slovesno abo obrazotvorcho Napriklad u zhivopisu chi arhitekturi ideya pidnesennya rivnovagi naprugi chi navpaki umirotvorennya zavershenosti cilisnosti Pri comu u vsih modifikaciyah obrazotvorchoyi formi zberigayutsya prihovani invarianti postijni arhetipi mislennya Kozhnij ideyi vidpovidaye pevnij arhetip vertikal hrest chi kvadrat trikutnik gorizontal kolo Kilkist takih arhetipiv inakshe zvanih modusami lat modus zrazok sposib diyi obmezhena ale yih poyednannya porodzhuyut neskinchennu variativnist Formu vislovlennya ideyi ta vidpovidnogo arhetipu mislennya nazivayut temoyu grec 8ema nalezhne vstanovlene Tema tvoru mistectva zgidno z iyerarhichnim principom zmistovno formalnoyi cilisnosti staye zmistom novoyi formi motivu Tak napriklad u muzici z okremih motiviv skladayetsya tema z variaciyami abo lejtmotiv nim Leitmotiv providnij motiv muzichna fraza sho povtoryuyetsya garmonijnij zvorot te same sho v obrazotvorchomu mistectvi spryamovanist formi Tak v arhitekturi arka riznovid budivelnoyi konstrukciyi ye temoyu a ryad arok sho povtoryuyetsya arkada motivom arhitekturnoyi kompoziciyi pevnogo hudozhnogo stilyu Ryad napivcirkulnih arok ye motivom romanskogo mistectva strilchastih harakternij motiv gotiki pidkovopodibnih arabskoyi ta ispano mavritanskoyi arhitekturi ru vidpovidno do nazvi tipovij motiv davnorimskoyi arhitekturi napivcirkulna arka sho spirayetsya bezposeredno na kapiteli kolon odna z osnovnih tem arhitekturi epohi italijskogo Vidrodzhennya Motiv vidnosno samostijna i zavershena v sobi modulna kompoziciya ale vid poyednannya ta vzayemodiyi riznih motiviv sho rozglyadayutsya v rusi u chasi ta prostori z yavlyayutsya novi motivi ta temi Tak iz zigzagu vinikaye motiv hvili chi meandru z romba motiv trelyazhu iz rozkriplenogo karnizu hvilyuvannya stin v arhitekturi stilyu baroko Tomu motiv ye osnovoyu strukturnim elementom formoutvorennya bud yakogo ornamentu U tvorah obrazotvorchogo mistectva zhivopisnih skulpturnih grafichnih tvorah motivi mayut vazhlive ikonografichne znachennya Zvidsi vidomij visliv zhivopiscya chi risuvalnika hoditi na motiv u znachenni jti na naturu u poshukah vidpovidnogo motivu zobrazhennya GalereyaFragment malyunka shpaler Povtoryuvani motivi kvitki ta spirali Ritmichne povtorennya kilkoh motiviv utvoryuye rapport Ilyustraciya z knigi Gramatika ornamentu The Grammar of Ornament 1856PrimitkiFasmer M Etimologicheskij slovar russkogo yazyka V 4 h tomah M Progress T 2 1986 S 664 ros Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 357 ros Sokolova T M Ornament pocherk epohi L Avrora 1972 ros Henze W Ornament dekor und zeichnen Dresden 1958PosilannyaMotiv v izobrazitelnom iskusstve Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Soderzhanie i forma ornamentov i ornamentalnyh motivov