Красі їв село в Україні у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області Розташоване на річц

Красі́їв — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа на сході району. До 2020 року адміністративний центр Красіївської сільської ради. До Красіїва приєднано хутір Сеньків. У зв'язку з переселенням жителів хутори Діброва, Підмонастирець, Під Яром виключені з облікових даних.

село Красіїв
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Монастириська міська громада
Облікова картка	Красіїв
Основні дані
Засноване	1464
Населення	818
Територія	2.967 км²
Густота населення	275.7 осіб/км²
Поштовий індекс	48331
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°03′42″ пн. ш. 25°01′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д. / 49.06167; 25.03028Координати: 49°03′42″ пн. ш. 25°01′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д. / 49.06167; 25.03028
Водойми	Золота Липа
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до залізничної станції	33 км


Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Красіїв
Красіїв
Мапа

Красіїв у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.

Населення — 817 осіб (2003).

Історія

Поблизу Красіїва виявлено археолологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури фракійського гальштату. У 1840-х роках знайдено скарб — 2281 римську монету 92-192 років, які зберігались у Віденському природничому музеї.

Перша писемна згадка — 1464 року.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», кооператива.

У травні 1943 р. були заарештовані 5 членів осередку ОУН; двоє з них загинули в німецькому концтаборі. Улітку 1943 р. із боївки самооборони почала творитися сотня УПА. В листопаді 1943 р. через село пройшов рейдом курінь “Бистрого” “Сірі вовки”. До цього підрозділу вступили Степан Воронюк та Степан Тримбалюк (1927 р. н., загинув у бою з німцями в 1944 р.).

В сотні “Тура” УПА перебувало 45 уродженців села.

У вересні 1944 р. в Марківському лісі під час бою з військами НКДБ в урочищі Романова долина загинуло 5 мешканців Красіїва: Іван Воронюк, Степан Грона, Данило Дубровський, Степан Підручний, Василь Пристай.

У селі було розміщено гарнізон військ НКДБ.

8 листопада 1944 сотня “Яреми” біля Красіїва напала на партактив з охороною НКДБ (понад 25 осіб). 13 листопада повстанці вступили у бій зі “стрибками” і партійним активом. За цей бій село було піддано каральній акції. 18 листопада спалено 118 дворів, вбито 16 осіб, серед них:

Михайло Грона, Степан Кінаш, Григорій та Микола Кухарі, Олекса Налужний, Степан Роїк, Василь Тримбалюк, Іван і Василь Цибульські.

У серпні 1945 р. гарнізон НКДБ спалив у Красіїві церкву, священика Ореста Погорецького заарештували і вивезли в концтабори Сибіру. Боротьба УПА на місцевих теренах тривала до 1952 року.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.

Пам'ятки

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1993), капличка (1994), «фігура» Матері Божої.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (реставровано 1990), споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипана символічна могила УСС (1990).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Красіївське».

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Будівля старої школи
Будинок культури
Автобусна зупинка

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
може, зберігаються
Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 17.
Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.299, №3210 (лат.)
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

Бігус М., Уніят Г. Красіїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 218. — .
Рібий В., Федечко І. Красіїв // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 63—64. — .
Krasiejów, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 614. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] може, зберігаються

[3] Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 17.

[4] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.299, №3210 (лат.)

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»