Іван Олександрович Джавахішвілі, також Іване Джавахішвілі, в дореволюційних джерелах — князь Иван Александрович Джавахов (груз. ივანე ალექსანდრეს ძე ჯავახიშვილი; 11 [ 23 ] квітня 1876 , Тифліс — 18 листопада 1940, Тбілісі) — грузинський історик, академік Академії наук СРСР (1939), один із засновників Тбіліського університету, який тепер має його ім'я.
Іване Джавахішвілі | |
---|---|
груз. ივანე ალექსანდრეს ძე ჯავახიშვილი | |
Народився | 11 (23) квітня 1876 Тифліс, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1] |
Помер | 18 листопада 1940[1] (64 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] |
Поховання | Тбілісі |
Країна | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка Грузинська РСР СРСР |
Діяльність | історик, викладач університету |
Alma mater | d |
Галузь | історія |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет d Тбіліський державний університет Національний музей Грузії |
Вчителі | Марр Микола Якович |
Відомі учні | d |
Аспіранти, докторанти | d Георгій Чітая d |
Членство | Академія наук СРСР d |
Нагороди | |
Автограф | |
Іване Джавахішвілі у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в аристократичній княжій сім'ї Джавахішвілі (в дореволюційному написанні Джавахови).
Закінчив факультет східних мов Петербурзького університету (1899), в 1901—1902 роках стажувався в Берлінському університеті, з 1902 року — приват-доцент по кафедрі вірмено-грузинської філології.
У 1908 році організував в Петербурзькому університеті студентський «Грузинський науковий гурток», накопичений матеріал з історії, філології, соціології був виданий у вигляді збірника наукових праць (1915, грузинською мовою).
Разом зі своїм учителем М. Я. Марром Джавахішвілі брав участь у відрядженні на Синай, де досліджував давньогрузинські рукописи. У 1905 написав роботу «Політичний і соціальний рух в Грузії в XIX в.», А з 1908 року почав публікацію своєї основної праці — «Історія грузинського народу» (останній, 4-й том вийшов посмертно в 1949 р.), який справив величезний вплив на грузинську історичну науку. Одночасно з «Історією» працював над великим числом книг по допоміжним дисциплінам і джерелознавству: «Завдання, джерела і методи історії колись і тепер», т. 1-4, 1916 1926; «Стародавньо-грузинська історична література», 1916; «Грузинська нумізматика та метрологія», 1925; «Грузинська палеографія», 1926; «Грузинська дипломатика», 1926.
У 1917—1918 став одним з основних діячів у боротьбі за заснування Тбіліського університету, в березні 1917 року на своїй петроградській квартирі зібрав нараду з розробки плану конкретних дій. У нараді брали участь , , , , Е. Чіджавадзе. Разом з І. А. Кипшидзе і А. Г. Шанідзе виїжджав до Грузії для проведення робіт на місці. Автор «Положення про грузинськом університеті». При виборах керівництва університету номінувався в ректори, але взяв самовідвід. Був обраний деканом філософського (в той час — єдиного) факультету.
У 1919 році змінив (був обраний) Петре Мелікішвілі на посаді ректора ТДУ і перебував на цій посаді до 1926 року, коли був звільнений як немарксист в ході «чисток», що відбулися за повстанням в Грузії в серпні 1924 року. 23 березня 1936 року, на Науковій раді з історії Тбіліського державного університету тодішній ректор університету виступив з доповіддю, основною метою якого було спростувати заслуги Джавахішвілі як засновника університету. Джавахішвілі був звинувачений в тому, що він «не хоче або не може трактувати історію грузинської нації відповідно до принципів історичного матеріалізму» і усунений від викладання в університеті.
Був головою Грузинського історико-етнографічного товариства (до 1925). Потім працював над працями: «Історія грузинського права» (т. 1-2, 1928—1929), «Економічна історія Грузії» (т. 1-2, 1930—1934), «Основні питання історії грузинської музики» (1938). З 1937 до кінця життя — директор Музею ім. Шота Руставелі і керівник Мцхетської археологічної експедиції.
Раптово помер під час читання лекції.
Похований в парку університету.
Ім'я Джавахішвілі присвоєно, крім ТДУ, також Інституту історії АН Грузії і в Тбілісі.
Нагороди
Посмертно удостоєний Сталінської премії (1947). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1938).
Примітки
- Джавахишвили Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Список гг. авторов, статьи которых помещены или будут помещены в Энциклопедическом Словаре. Енциклопедичний словник Гранат — Т. 1 (и последующие): М.: Изд. тов. А. Гранат и К°, 1910 и далее
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
- Андро Бицадзе К 70-летию основания Тбилисского университета
- Вечно твой Вано, или 140 лет со дня рождения грузинского гения
- Улица Джавахишвили
- Дом № 66 по Джавахишвили, где, собственно, и жил сам Иван Александрович Джавахишвили
Посилання
- Джавахишвили (Джавахов) Иванэ Александрович // Биографика СПбГУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Oleksandrovich Dzhavahishvili takozh Ivane Dzhavahishvili v dorevolyucijnih dzherelah knyaz Ivan Aleksandrovich Dzhavahov gruz ივანე ალექსანდრეს ძე ჯავახიშვილი 11 23 kvitnya 1876 Tiflis 18 listopada 1940 Tbilisi gruzinskij istorik akademik Akademiyi nauk SRSR 1939 odin iz zasnovnikiv Tbiliskogo universitetu yakij teper maye jogo im ya Ivane Dzhavahishviligruz ივანე ალექსანდრეს ძე ჯავახიშვილიNarodivsya11 23 kvitnya 1876 Tiflis Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 Pomer18 listopada 1940 1940 11 18 1 64 roki Tbilisi Gruzinska RSR SRSR 1 PohovannyaTbilisiKrayina Rosijska imperiya Gruzinska Demokratichna Respublika Gruzinska RSR SRSRDiyalnististorik vikladach universitetuAlma materdGaluzistoriyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet d Tbiliskij derzhavnij universitet Nacionalnij muzej GruziyiVchiteliMarr Mikola YakovichVidomi uchnidAspiranti doktorantid Georgij Chitaya dChlenstvoAkademiya nauk SRSR dNagorodiAvtograf Ivane Dzhavahishvili u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhavahishvili ZhittyepisNarodivsya v aristokratichnij knyazhij sim yi Dzhavahishvili v dorevolyucijnomu napisanni Dzhavahovi Zakinchiv fakultet shidnih mov Peterburzkogo universitetu 1899 v 1901 1902 rokah stazhuvavsya v Berlinskomu universiteti z 1902 roku privat docent po kafedri virmeno gruzinskoyi filologiyi U 1908 roci organizuvav v Peterburzkomu universiteti studentskij Gruzinskij naukovij gurtok nakopichenij material z istoriyi filologiyi sociologiyi buv vidanij u viglyadi zbirnika naukovih prac 1915 gruzinskoyu movoyu Razom zi svoyim uchitelem M Ya Marrom Dzhavahishvili brav uchast u vidryadzhenni na Sinaj de doslidzhuvav davnogruzinski rukopisi U 1905 napisav robotu Politichnij i socialnij ruh v Gruziyi v XIX v A z 1908 roku pochav publikaciyu svoyeyi osnovnoyi praci Istoriya gruzinskogo narodu ostannij 4 j tom vijshov posmertno v 1949 r yakij spraviv velicheznij vpliv na gruzinsku istorichnu nauku Odnochasno z Istoriyeyu pracyuvav nad velikim chislom knig po dopomizhnim disciplinam i dzhereloznavstvu Zavdannya dzherela i metodi istoriyi kolis i teper t 1 4 1916 1926 Starodavno gruzinska istorichna literatura 1916 Gruzinska numizmatika ta metrologiya 1925 Gruzinska paleografiya 1926 Gruzinska diplomatika 1926 U 1917 1918 stav odnim z osnovnih diyachiv u borotbi za zasnuvannya Tbiliskogo universitetu v berezni 1917 roku na svoyij petrogradskij kvartiri zibrav naradu z rozrobki planu konkretnih dij U naradi brali uchast E Chidzhavadze Razom z I A Kipshidze i A G Shanidze viyizhdzhav do Gruziyi dlya provedennya robit na misci Avtor Polozhennya pro gruzinskom universiteti Pri viborah kerivnictva universitetu nominuvavsya v rektori ale vzyav samovidvid Buv obranij dekanom filosofskogo v toj chas yedinogo fakultetu U 1919 roci zminiv buv obranij Petre Melikishvili na posadi rektora TDU i perebuvav na cij posadi do 1926 roku koli buv zvilnenij yak nemarksist v hodi chistok sho vidbulisya za povstannyam v Gruziyi v serpni 1924 roku 23 bereznya 1936 roku na Naukovij radi z istoriyi Tbiliskogo derzhavnogo universitetu todishnij rektor universitetu vistupiv z dopoviddyu osnovnoyu metoyu yakogo bulo sprostuvati zaslugi Dzhavahishvili yak zasnovnika universitetu Dzhavahishvili buv zvinuvachenij v tomu sho vin ne hoche abo ne mozhe traktuvati istoriyu gruzinskoyi naciyi vidpovidno do principiv istorichnogo materializmu i usunenij vid vikladannya v universiteti Buv golovoyu Gruzinskogo istoriko etnografichnogo tovaristva do 1925 Potim pracyuvav nad pracyami Istoriya gruzinskogo prava t 1 2 1928 1929 Ekonomichna istoriya Gruziyi t 1 2 1930 1934 Osnovni pitannya istoriyi gruzinskoyi muziki 1938 Z 1937 do kincya zhittya direktor Muzeyu im Shota Rustaveli i kerivnik Mchetskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Raptovo pomer pid chas chitannya lekciyi Pohovanij v parku universitetu Im ya Dzhavahishvili prisvoyeno krim TDU takozh Institutu istoriyi AN Gruziyi i v Tbilisi NagorodiPam yatnik na mogili I Dzhavahishvili Posmertno udostoyenij Stalinskoyi premiyi 1947 Kavaler ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1938 PrimitkiDzhavahishvili Ivan Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Spisok gg avtorov stati kotoryh pomesheny ili budut pomesheny v Enciklopedicheskom Slovare Enciklopedichnij slovnik Granat T 1 i posleduyushie M Izd tov A Granat i K 1910 i dalee Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 Andro Bicadze K 70 letiyu osnovaniya Tbilisskogo universiteta Vechno tvoj Vano ili 140 let so dnya rozhdeniya gruzinskogo geniya Ulica Dzhavahishvili Dom 66 po Dzhavahishvili gde sobstvenno i zhil sam Ivan Aleksandrovich DzhavahishviliPosilannyaDzhavahishvili Dzhavahov Ivane Aleksandrovich Biografika SPbGU