Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петрида ва трапляється також написання Петрідава стародавнє місто яке деякі дослідники ототожнювали з Кам янцем Подільсь

Петридава

Петридава

Петрида́ва (трапляється також написання — Петрідава) — стародавнє місто, яке деякі дослідники ототожнювали з Кам'янцем-Подільським. Часто фігурує у парі з містом Клепідава.

Історія питання

Погляди дослідників 19 століття

Вавжинець Марчинський у книзі «Статистичний, топографічний і історичний опис Подільської губернії», виданій 1820 року у Вільно, припускав, що Кам'янець стоїть на місці Петридави (назву утворено від грецького ρετρος — камінь) . Ця думка набула певного поширення у краєзнавчій і історичній літературі.

Олександр Сементовський у книзі «Кам'янець-Подільський», виданій 1862 року в Санкт-Петербурзі, писав, що не має «жодного надійного підґрунтя прив'язувати Кам'янець до того місця, де існувало давнє місто Клепідава чи Петродава, закладене даками неподалік від Дністра, у межах нинішньої Подільської губернії» .

1866 року польський лікар і історик Юзеф Ролле створив рукопис обсягом 229 аркушів своєї першої історичної монографії польською мовою «Кам'янець. Історичний нарис». В ній, як зазначає дослідниця життя та творчості Ролле Стефанія Баженова, «автор стверджував, чого не доведено історичною наукою й сьогодні, що місто Кам'янець-Подільський виникло на базі давньогрецьких колоній Клепідава і Петридава й існувало як „град“ аж до знищення його ордою хана Батия 1241 року» .

Монографія починалася так (переклад Надії Пашкової й Ольги Пламеницької): «Каменеція, Каменеціум, Каменікум, Клепідава, Петридава, град зі скелі, град кам'яний, підмурок християнства, старий, як слов'янство, гордий, як лицар на рубежах, вийшов до молдавського кордону і присів на скелястому узгір'ї, боронячи давню славу, і так стояв упродовж довгих віків незламний, непереможний, аж доки не впав під навалою орд Батия-хана, але хто ж тоді під ними не впав?» 

1882 року «Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країв» у статті про Кам'янець, співавтором якої був Юзеф Ролле, писав, що «ще на планах, зроблених Птолемеєм, те місце, де нині стоїть Кам'янець, називалося спочатку Клепідава («клепсіс» — злодій) і Петридава («петра» — скеля)... Петридавою могли називати його римські вигнанці, що мешкали у Валахії та Молдові, від вапняків, скель, на яких збудований».

1895 року Юхим Сіцінський у книзі «Місто Кам'янець-Подільський» зазначив: «Історики, які писали про Кам'янець, як давні (Целярій), так і нові (Марчинський, Ліпінський та інші), кажуть, що наше місто є одним із найдавніших міст Дакії, яке згадує географ другого століття Птолемей, і має назву Клепідава чи Петридава, причому назву Петридава виводять від латинського кореня petra — скеля, камінь, і таким чином назву Петридави (кам'яного міста) ототожнюють із нашою назвою міста». Сіцінський не підтримав версію про дакійське походження Кам'янця-Подільського, оскільки «немає жодних доказів того, що Кам'янець насправді є одним із вказаних дакійських міст, хоча можливо, що стоїть на місці якого-небудь давнього поселення» .

Погляди дослідників 20—21 століть

Петро Павло́вич у брошурі «Поділля. Історичні пам'ятки» (Аугсбург, 1946) писав про Кам'янець: «Клепідавою (містом злодіїв) його називали греки, які терпіли від нападів місцевого населення, а Петрідавою (кам'яним містом) тому, що Кам'янець лежить на кам'яних скелях» .

1983 року краєзнавці Андрій Паравійчук і Тамара Сис у статті в газеті «Радянське Поділля» (Хмельницький), пишучи про опис Скіфії батьком історії Геродотом, підкреслили, що він серед скіфських населених пунктів відзначив «місто з назвою Петридава (Кам'янець)», а Клавдій Птолемей пізніше на місці Петридави позначив Клепідаву. Висновок краєзнавців такий: «Поки археологи жодного міста цих часів не знайшли. Тому ці назви ніяк не можна ототожнювати з Кам'янцем-Подільським — дітищем слов'ян» .

1995 року Тамара Сис у статті, опублікованій в газеті «Кам'янець-Подільський вісник», повернулася до теми про Геродота та Петридаву: «Ішов 512 рік до нашого літочислення, як почалося це персо-грецьке лихоліття. Великий грецький учений Геродот, якого люди прозвали батьком історії, мандрував трохи пізніше по наших краях. Він і залишив опис першої зустрічі персів зі скіфами. Описав тоді і місто грецьке Петрідаву (місто з каменя, або Кам'янець). Довести не можемо, чи то був попередник слов'янського Кам'янця, чи лиш випадковий збіг назви, але багато археологічних знахідок свідчать про перебування тут греків» .

В «Історії» Геродота не виявлено жодної згадки про Петридаву. Проте на початку 21 століття тема Геродотової Петридави несподівано прозвучала в спільній праці професійних істориків Олександра Завальнюка та Олександра Комарніцького — в історико-популярному нарисі «Кам'янець-Подільський» (Кам'янець-Подільський, 2001) і у виданих на його основі «Нарисах з історії Кам'янця-Подільського» (Львів, 2006). Аналізуючи дако-римську гіпотезу про заснування Кам'янця-Подільського Євгенії та Ольги Пламеницьких, історики пишуть, що «ця концепція базується на своєрідному тлумаченні повідомлень античних авторів. Зокрема, географа 2 століття Птолемея про місто Клепідаву в Європейській Сарматії на лівому березі Дністра, чи Геродота про Петридаву — «місто на камені», біля стін якого 712 року до нового літочислення було розгромлено страшного завойовника — перського царя Дарія. Через тисячу років (1910 року) тут було знайдено скарб із чистого червоного золота вагою у 150 кілограмів, різні архітектурно-археологічні пам'ятки» .

Як зазначили Євгенія та Ольга Пламеницькі, географ 2 століття Клавдій Птолемей називає два міста, що мають схожу назву — Патридава та Петродава , однак «за координатами (широтою) однозначно локалізіє їх на правому березі Дністра, у межах Дакії» .

Герактум (дані Птолемея) 53° 30' сх. д. 48° 40' пн. ш.
Гігентаваріум (дані Птолемея) 53° 10' сх. д. 48° 40' пн. ш.
Клепідава (дані Птолемея) 52° 30' сх. д. 48° 40' пн. ш.
Метоніум (дані Птолемея) 51° 00' сх. д. 48° 30' пн. ш.
Кародунум (дані Птолемея) 49° 30' сх. д. 48° 40' пн. ш.
Кам'янець-Подільський (сучасні дані) 26° 35' сх. д. 48° 39' пн. ш.
Патридава (дані Птолемея) 53° 00' сх. д. 48° 10' пн. ш.
Петродава (дані Птолемея) 53° 45' сх. д. 47° 40' пн. ш.

«Словник сучасних географічних назв» (під загальною редакцією академіка РАН Володимира Котлякова) у статті про місто Орхей (Оргєєв) у Молдові, розташоване на річці Реут за 46 кілометрів на північ від Кишинева, пише, що це місто виникло наприкінці 13 століття як Старий Орхей на місці фортеці Петродава . Георге Штефан, мер міста П'ятра-Нямц у Румунії, запевняє, що в його місті «є багато історичних пам'яток, музеїв, руїни гето-дакської фортеці, яка називалася Петродава» .

Популярність назви

У сезоні 1994—1995 років у любительській лізі чемпіонату України з футболу виступала команда «Петридава» з Кам'янця-Подільського. Набравши 26 очок у 24 матчах (7 перемог, 5 нічиїх і 12 поразок), вона посіла десяте місце в другій підгрупі .

1999 року українська кіностудія «Контакт» у серії «Міста України» зняла документальний фільм про Кам'янець-Подільський під назвою «Петридава» (продюсер Лариса Роднянська, у ролі гіда в стрічці знявся кам'янчанин В'ячеслав Полятинчук). 2001 року цей фільм разом із фільмом про Коломию завоював гран-прі Міжнародного фестивалю туристичних фільмів «Вітер мандрів» .

Нині у Кам'янці-Подільському діють туристична фірма «Петридава» , народний театр української пісні «Петридава».

Примітки

  1. Wawrzyniec Marczyński. Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami. — T. 1. — Wilno, 1820. — S. 162.
  2. Сементовский Александр. Каменец-Подольский. — Санкт-Петербург, 1862. — С. 36—37.
  3. Баженова Стефанія. Юзеф Антоній Роллє: життя, діяльність, творчість. — 2-е видання. — Кам'янець-Подільський, 2002. — С. 98.
  4. Пам'ятки України. — 2000. — № 3—4. — С. 59.
  5. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. — Киев, 1895. — С. 5.
  6. Павлович Павло. Поділля. Історичні пам'ятки. — Аугсбург: Брама Софії, 1946. — С. 9.
  7. Паравійчук А., Сис Т. З історії картографії // Радянське Поділля. — Хмельницький, 1983. — 19 жовтня.
  8. Сис Тамара. То була не легенда! // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 25 березня.
  9. Завальнюк О., Комарницький О. Кам'янець-Подільський, 2001. — С. 7; Завальнюк Олександр, Комарніцький Олександр. Нариси з історії Кам'янця-Подільського. — Львів: Центр європи, 2006. — С. 7—8.
  10. Book III, Chapter 8. Location of Dacia (from the Ninth Map of Europe)
  11. Пламеницька Ольга, Пламеницька Євгенія. Кам'янець-Подільський — місто на периферії Римської імперії // Пам'ятки України. — 1999. — № 4. — С. 8; Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 14.
  12. Словник сучасних географічних назв[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  13. Туристичні атракції повіту Нямц[недоступне посилання з липня 2019]
  14. Чемпіонат України. Любительська ліга 1994/95(рос.)
  15. . Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2009.
  16. Туристична фірма «Петридава»[недоступне посилання з липня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petrida va traplyayetsya takozh napisannya Petridava starodavnye misto yake deyaki doslidniki ototozhnyuvali z Kam yancem Podilskim Chasto figuruye u pari z mistom Klepidava Istoriya pitannyaPoglyadi doslidnikiv 19 stolittya Vavzhinec Marchinskij u knizi Statistichnij topografichnij i istorichnij opis Podilskoyi guberniyi vidanij 1820 roku u Vilno pripuskav sho Kam yanec stoyit na misci Petridavi nazvu utvoreno vid greckogo retros kamin Cya dumka nabula pevnogo poshirennya u krayeznavchij i istorichnij literaturi Oleksandr Sementovskij u knizi Kam yanec Podilskij vidanij 1862 roku v Sankt Peterburzi pisav sho ne maye zhodnogo nadijnogo pidgruntya priv yazuvati Kam yanec do togo miscya de isnuvalo davnye misto Klepidava chi Petrodava zakladene dakami nepodalik vid Dnistra u mezhah ninishnoyi Podilskoyi guberniyi 1866 roku polskij likar i istorik Yuzef Rolle stvoriv rukopis obsyagom 229 arkushiv svoyeyi pershoyi istorichnoyi monografiyi polskoyu movoyu Kam yanec Istorichnij naris V nij yak zaznachaye doslidnicya zhittya ta tvorchosti Rolle Stefaniya Bazhenova avtor stverdzhuvav chogo ne dovedeno istorichnoyu naukoyu j sogodni sho misto Kam yanec Podilskij viniklo na bazi davnogreckih kolonij Klepidava i Petridava j isnuvalo yak grad azh do znishennya jogo ordoyu hana Batiya 1241 roku Monografiya pochinalasya tak pereklad Nadiyi Pashkovoyi j Olgi Plamenickoyi Kameneciya Kamenecium Kamenikum Klepidava Petridava grad zi skeli grad kam yanij pidmurok hristiyanstva starij yak slov yanstvo gordij yak licar na rubezhah vijshov do moldavskogo kordonu i prisiv na skelyastomu uzgir yi boronyachi davnyu slavu i tak stoyav uprodovzh dovgih vikiv nezlamnij neperemozhnij azh doki ne vpav pid navaloyu ord Batiya hana ale hto zh todi pid nimi ne vpav 1882 roku Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayiv u statti pro Kam yanec spivavtorom yakoyi buv Yuzef Rolle pisav sho she na planah zroblenih Ptolemeyem te misce de nini stoyit Kam yanec nazivalosya spochatku Klepidava klepsis zlodij i Petridava petra skelya Petridavoyu mogli nazivati jogo rimski vignanci sho meshkali u Valahiyi ta Moldovi vid vapnyakiv skel na yakih zbudovanij 1895 roku Yuhim Sicinskij u knizi Misto Kam yanec Podilskij zaznachiv Istoriki yaki pisali pro Kam yanec yak davni Celyarij tak i novi Marchinskij Lipinskij ta inshi kazhut sho nashe misto ye odnim iz najdavnishih mist Dakiyi yake zgaduye geograf drugogo stolittya Ptolemej i maye nazvu Klepidava chi Petridava prichomu nazvu Petridava vivodyat vid latinskogo korenya petra skelya kamin i takim chinom nazvu Petridavi kam yanogo mista ototozhnyuyut iz nashoyu nazvoyu mista Sicinskij ne pidtrimav versiyu pro dakijske pohodzhennya Kam yancya Podilskogo oskilki nemaye zhodnih dokaziv togo sho Kam yanec naspravdi ye odnim iz vkazanih dakijskih mist hocha mozhlivo sho stoyit na misci yakogo nebud davnogo poselennya Poglyadi doslidnikiv 20 21 stolit Petro Pavlo vich u broshuri Podillya Istorichni pam yatki Augsburg 1946 pisav pro Kam yanec Klepidavoyu mistom zlodiyiv jogo nazivali greki yaki terpili vid napadiv miscevogo naselennya a Petridavoyu kam yanim mistom tomu sho Kam yanec lezhit na kam yanih skelyah 1983 roku krayeznavci Andrij Paravijchuk i Tamara Sis u statti v gazeti Radyanske Podillya Hmelnickij pishuchi pro opis Skifiyi batkom istoriyi Gerodotom pidkreslili sho vin sered skifskih naselenih punktiv vidznachiv misto z nazvoyu Petridava Kam yanec a Klavdij Ptolemej piznishe na misci Petridavi poznachiv Klepidavu Visnovok krayeznavciv takij Poki arheologi zhodnogo mista cih chasiv ne znajshli Tomu ci nazvi niyak ne mozhna ototozhnyuvati z Kam yancem Podilskim ditishem slov yan 1995 roku Tamara Sis u statti opublikovanij v gazeti Kam yanec Podilskij visnik povernulasya do temi pro Gerodota ta Petridavu Ishov 512 rik do nashogo litochislennya yak pochalosya ce perso grecke liholittya Velikij greckij uchenij Gerodot yakogo lyudi prozvali batkom istoriyi mandruvav trohi piznishe po nashih krayah Vin i zalishiv opis pershoyi zustrichi persiv zi skifami Opisav todi i misto grecke Petridavu misto z kamenya abo Kam yanec Dovesti ne mozhemo chi to buv poperednik slov yanskogo Kam yancya chi lish vipadkovij zbig nazvi ale bagato arheologichnih znahidok svidchat pro perebuvannya tut grekiv V Istoriyi Gerodota ne viyavleno zhodnoyi zgadki pro Petridavu Prote na pochatku 21 stolittya tema Gerodotovoyi Petridavi nespodivano prozvuchala v spilnij praci profesijnih istorikiv Oleksandra Zavalnyuka ta Oleksandra Komarnickogo v istoriko populyarnomu narisi Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij 2001 i u vidanih na jogo osnovi Narisah z istoriyi Kam yancya Podilskogo Lviv 2006 Analizuyuchi dako rimsku gipotezu pro zasnuvannya Kam yancya Podilskogo Yevgeniyi ta Olgi Plamenickih istoriki pishut sho cya koncepciya bazuyetsya na svoyeridnomu tlumachenni povidomlen antichnih avtoriv Zokrema geografa 2 stolittya Ptolemeya pro misto Klepidavu v Yevropejskij Sarmatiyi na livomu berezi Dnistra chi Gerodota pro Petridavu misto na kameni bilya stin yakogo 712 roku do novogo litochislennya bulo rozgromleno strashnogo zavojovnika perskogo carya Dariya Cherez tisyachu rokiv 1910 roku tut bulo znajdeno skarb iz chistogo chervonogo zolota vagoyu u 150 kilogramiv rizni arhitekturno arheologichni pam yatki Yak zaznachili Yevgeniya ta Olga Plamenicki geograf 2 stolittya Klavdij Ptolemej nazivaye dva mista sho mayut shozhu nazvu Patridava ta Petrodava odnak za koordinatami shirotoyu odnoznachno lokaliziye yih na pravomu berezi Dnistra u mezhah Dakiyi Geraktum dani Ptolemeya 53 30 sh d 48 40 pn sh Gigentavarium dani Ptolemeya 53 10 sh d 48 40 pn sh Klepidava dani Ptolemeya 52 30 sh d 48 40 pn sh Metonium dani Ptolemeya 51 00 sh d 48 30 pn sh Karodunum dani Ptolemeya 49 30 sh d 48 40 pn sh Kam yanec Podilskij suchasni dani 26 35 sh d 48 39 pn sh Patridava dani Ptolemeya 53 00 sh d 48 10 pn sh Petrodava dani Ptolemeya 53 45 sh d 47 40 pn sh Slovnik suchasnih geografichnih nazv pid zagalnoyu redakciyeyu akademika RAN Volodimira Kotlyakova u statti pro misto Orhej Orgyeyev u Moldovi roztashovane na richci Reut za 46 kilometriv na pivnich vid Kishineva pishe sho ce misto viniklo naprikinci 13 stolittya yak Starij Orhej na misci forteci Petrodava George Shtefan mer mista P yatra Nyamc u Rumuniyi zapevnyaye sho v jogo misti ye bagato istorichnih pam yatok muzeyiv ruyini geto dakskoyi forteci yaka nazivalasya Petrodava Populyarnist nazviU sezoni 1994 1995 rokiv u lyubitelskij lizi chempionatu Ukrayini z futbolu vistupala komanda Petridava z Kam yancya Podilskogo Nabravshi 26 ochok u 24 matchah 7 peremog 5 nichiyih i 12 porazok vona posila desyate misce v drugij pidgrupi 1999 roku ukrayinska kinostudiya Kontakt u seriyi Mista Ukrayini znyala dokumentalnij film pro Kam yanec Podilskij pid nazvoyu Petridava prodyuser Larisa Rodnyanska u roli gida v strichci znyavsya kam yanchanin V yacheslav Polyatinchuk 2001 roku cej film razom iz filmom pro Kolomiyu zavoyuvav gran pri Mizhnarodnogo festivalyu turistichnih filmiv Viter mandriv Nini u Kam yanci Podilskomu diyut turistichna firma Petridava narodnij teatr ukrayinskoyi pisni Petridava PrimitkiWawrzyniec Marczynski Statystyczne topograficzne i historyczne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami T 1 Wilno 1820 S 162 Sementovskij Aleksandr Kamenec Podolskij Sankt Peterburg 1862 S 36 37 Bazhenova Stefaniya Yuzef Antonij Rollye zhittya diyalnist tvorchist 2 e vidannya Kam yanec Podilskij 2002 S 98 Pam yatki Ukrayini 2000 3 4 S 59 Secinskij E Gorod Kamenec Podolskij Kiev 1895 S 5 Pavlovich Pavlo Podillya Istorichni pam yatki Augsburg Brama Sofiyi 1946 S 9 Paravijchuk A Sis T Z istoriyi kartografiyi Radyanske Podillya Hmelnickij 1983 19 zhovtnya Sis Tamara To bula ne legenda Kam yanec Podilskij visnik 1995 25 bereznya Zavalnyuk O Komarnickij O Kam yanec Podilskij 2001 S 7 Zavalnyuk Oleksandr Komarnickij Oleksandr Narisi z istoriyi Kam yancya Podilskogo Lviv Centr yevropi 2006 S 7 8 Book III Chapter 8 Location of Dacia from the Ninth Map of Europe Plamenicka Olga Plamenicka Yevgeniya Kam yanec Podilskij misto na periferiyi Rimskoyi imperiyi Pam yatki Ukrayini 1999 4 S 8 Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K 2004 S 14 Slovnik suchasnih geografichnih nazv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Turistichni atrakciyi povitu Nyamc nedostupne posilannya z lipnya 2019 Chempionat Ukrayini Lyubitelska liga 1994 95 ros Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 31 lipnya 2009 Turistichna firma Petridava nedostupne posilannya z lipnya 2019

Дата публікації:
Топ