Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Кузик (18 квітня 1888 — 5 квітня 1947) — український політичний діяч, кооператор в Галичині. Посол до польського сейму у Варшаві від УНДО (у двох каденціях у 1928-35 рр.). Член Центрального Комітету УНДО.
| Кузик Степан | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 січня 1888 Рогатинський район, Івано-Франківська область |
| Помер | 7 квітня 1947 (59 років) Берхтесгаден, Берхтесґаден[d], Верхня Баварія, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
| Діяльність | адвокат |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Партія | УНДО |
| |
Біографія
Степан Кузик народився у с. Загір'я 18 квітня 1888 р. По закінченні народної школи за порадою пароха о. Андрія Пеленського батьки віддали здібного хлопця до української гімназії в Коломиї. По закінченні гімназії Степан Кузик студіював право й політичні науки у Львівському університеті, який закінчив до Першої світової війни. У часі навчання батьки не мали змоги достатньо забезпечити сина, і він мусив заробляти на своє утримання приватними лекціями. Однією з перших громадських справ, яку успішно провів Степан Кузик, була організація читальні «Просвіти» в Загір'ю в 1910 р. Через нього проходило все листування в справах читальні з Головним Виділом «Просвіти» у Львові, на його адресу зі Львова присилали книжки для читальні.
З вибухом Першої світової війни Степан Кузик пішов добровольцем до легіону Українських Січових Стрільців, однак по дорозі до Стрия, де був збірний пункт УСС, царські солдати захопили його разом з більшою групою добровольців і, як військовополонених, вислали в Росію, де він перебував аж до большевицького перевороту 1917 р. Визвольні змагання застали його в Харкові, де він зголосився до послуг уряду УНР. Його призначили на працю в МЗС і делегували як правного дорадника до української амбасади в Туреччині. Про свій побут у російському полоні і працю в часі визвольних змагань Степан Кузик не залишив ніяких спогадів.
Після війни Степан Кузик повернувся додому, одружився з донькою о. Лева Юрчинського, Меланією. Дружина була добрим помічником у його суспільно-громадській праці. Подружжя мало двох синів і доньку. Старший син Любомир (01.01.1920-17.07.1993) народився на парафії свого діда в с. Добромірка на Поділлі. Згодом у подружжя народилася двійня — син Юрко і донька Рома. Короткий час Степан Кузик провадив спільно з д-ром Семеном Гладким адвокатську канцелярію в Рогатині. Співпрацював з папським шамбеляном (послом) , що довгі роки очолював суспільно-громадську працю в Рогатинщині. Згодом сам очолив цей рух і став душею національного і господарського відродження повіту. Не було села в Рогатинщині, в якому Степан Кузик не був би 2-3 рази з різними рефератами, доповідями, нарадами, щоб відновити діяльність «Просвіти», кружків «Рідної Школи» і «Сільського Господаря», або організації кооператив, бо всі ті товариства під час війни були знищені.
Степан Кузик мав підприємницький хист, був добрим економістом і фінансистом, володів неабиякими організаторськими здібностями. Він розумів, що самою культурно-освітньою працею не вдасться вивести народ з економічного занепаду, що українському селянству треба допомогти самоорганізуватися економічно шляхом кооперації. Він включився в кооперативну роботу, пристав до акції т. зв. «Першої бригади кооператорів», яка в 1920-22 роках під проводом молодого та енергійного інженера й агронома Юліяна Павликовського, президента Ревізійного Союзу Українських Кооператив, почала свій переможний похід під кличем «До добра і краси», щоб перебудувати українське господарське життя власними силами на кооперативних основах. У 1922 р. під проводом Степана Кузика засновано в Рогатині Організаційний Кооперативний Комітет, що розпочав організацію сільських кооператив. У 1923 р. в Рогатинському повіті діяло вже 20 кооператив.
Для ліквідації всіх проявів українського організованого життя польський уряд провів у 1930 р. державну терористичну акцію, так звану «пацифікацію». Поляки нищили доробок українських товариств, читальні «Просвіти», бібліотеки, театральний гардероб. Нищили господарства чільних українських громадян, арештовували політичних діячів. Постраждав також посол до сейму Степан Кузик, коли 6 вересня 1930 р., о 8-й годині ранку до його помешкання в Рогатині прийшов повітовий комісар поліції Гляйц із 5-ма поліцаями. Без судового дозволу, незважаючи на протести посла до сейму (депутата парламенту) Кузика, до 12 години дня поліція робила обшук. Нічого не знайшовши, Кузика арештували і під конвоєм відпровадили, як небезпечного злочинця, до комісаріату поліції. Коли ж Кузик не погодився на те, щоб йому робили відтиски пальців, і відмовився робити будь-які зізнання, його відправили до арешту повітового суду в Рогатині. На початку жовтня 1930 р. в польських тюрмах сиділо 16 послів-українців.
Ще у 1924 р. Степан Кузик бере участь у реорганізації Центросоюзу — крайової централі для всіх кооператив. Його вибирають до Надзірної Ради Центросоюзу. Цю функцію він виконував 20 років, а в 1942-44 рр. був головою Надзірної Ради. Від 1926 р. Степан Кузик у Раді найвищої кооперативної централі, Ревізійного Союзу Українських Кооператив у Львові, а згодом член Президії і віце-президент централі. У 1925-44 рр. він був також членом Надзірної Ради найстаршої кооперативної установи «Народна Торговля» у Львові, заснованої інженером В. Нагірним у 1883 р. Рівночасно він був у проводі Видавничої Спілки , членом Головного Виділу «Просвіти», «Рідної Школи» і «Сільського Господаря» у Львові. Коли у 1935 р. відійшов на пенсію директор «Центробанку» Омелян Саєвич, один із перших директорів цієї установи, Степан Кузик погодився на пост директора «Центробанку». Він став побіч д-ра Костя Левицького, сеньйора української кооперації в Галичині, що був головним директором «Центробанку» і разом з ним та з інж. І. Ольховим розбудували цю установу на справжню центральну касу української кооперації в Західній Україні. На цьому посту Степан Кузик працював до вибуху Другої світової війни в 1939 р.
Степан Кузик був активним політичним діячем. У двох каденціях у 1928-35 рр. він обирався послом до польського сейму в Варшаві від УНДО. Будучи членом Центрального Комітету УНДО, Степан Кузик підтримував тісні зв'язки з проводом ОУН і виконував таємні вказівки Євгена Коновальця. Про це є інформація в архівних матеріалах польської поліції, про це заявляє у своїх спогадах колишній голова Філії «Просвіти» в Рогатині, діяч УСРП д-р . Користуючись депутатською недоторканністю, С. Кузик разом з послами до сейму від УНДО Д. Палієвим, В. Коханом, О. Яворським, Ю. Чукором за завданням ОУН перевозив з Гданська до Львова підпільну літературу, зброю та вибухівку. Найближчий соратник Кузика по праці в ОСК, член УНДО, княгиничанин Іван Поритко був членом УВО, а згодом ОУН. Не викликає сумніву, що значні матеріальні та фінансові ресурси ОСК завдяки Іванові Поритку та Степанові Кузику йшли на потреби ОУН.
У 1939 р. Степан Кузик виїхав до Кракова, де створено Український Центральний Комітет під проводом проф. В. Кубійовича. За дорученням УЦК він взявся до організації Центральної Каси Української Кооперації, яка на базі Українбанку в Ярославі з відділами в Кракові та Любліні, діяла для потреб українських кооператив Лемківщини, Засяння і Холмщини до 1943 р., обслуговуючи близько 1000 нових кооператив. У 1941 р. Степан Кузик на вимогу РСУК повернувся до Львова й разом з іншими кооператорами став до відбудови знищеної большевиками української кооперації. Йому припав обов'язок разом з інженером І. Ольховим і В. Коханом наново організувати «Центробанк». Він це завдання виконав блискуче, об'єднавши 72 повітових Українбанки, які обертали поважною сумою капіталів, обслуговуючи цілу мережу українських сільськогосподарських і торговельних кооператив, а також і приватний сектор.
У 1944 р. Степан Кузик, як і багато інших провідників українського громадського життя, йде на важку еміграційну мандрівку. Постійна загроза насильного повороту до СССР, журба про родину, головно про найстаршого сина Любомира, що був у дивізії «Галичина», про якого довший час не мав вістки, різні клопоти еміграційного життя підривають його здоров'я, внаслідок чого він захворів на цукровий діабет. Перебуваючи в таборі для переміщених осіб у Берхтесѓардені, зустрів нарешті сина, який втік до родини з табору полонених у Ріміні. Його племінник Іван Кузик, що Степан Кузик помер у таборі в нього на очах. Прийшовши у неділю з церкви після Служби Божої, Степан Кузик нахилився, щоб розшнурувати черевики, і впав мертвий від розриву серця. У публікації, присвяченій Степанові Кузику, Андрій Качор подає інформацію, що смерть настала в суботу 5 квітня 1947 р. у шпиталі на Швабінгу, в Баварії. Похорон відбувся 8 квітня в Берхтесѓардені при участі численної української громади емігрантів. Від української кооперації прощальне слово над гробом виголосив інж. Юліян Павликовський, колишній президент Ревізійного Союзу Українських Кооператив у Львові. Родина Степана Кузика 1953 р. емігрувала до США.
Посилання
- Мартинець В. Українське підпілля. Від УВО до ОУН. — Вінніпег, 1949. — С. 295.
- Дмитрів Г. Проти хвиль (Спогади лікаря). — Канада, 1964. — С. 9.
- Качор А. Степан Кузик (1888–1947) // Рогатинська земля. Збірник історично-мемуарних, етнографічних і побутових матеріялів.- Нью-Йорк-париж-Сидней-Торонто.-Том.1.-1989.-С.575-578.
- Воробій Л. Загір'я Княгиницьке: Історико-краєзнав. студії. — Л.: Опілля, 2005. — 616 с. — (Серія "Опілля. Поселення Рогатинщини).
- Кузик С. Княгиничі: краєзнавчі студії. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка; Опілля, 2002. — 448 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Kuzik 18 kvitnya 1888 5 kvitnya 1947 ukrayinskij politichnij diyach kooperator v Galichini Posol do polskogo sejmu u Varshavi vid UNDO u dvoh kadenciyah u 1928 35 rr Chlen Centralnogo Komitetu UNDO Kuzik StepanNarodivsya7 sichnya 1888 1888 01 07 Rogatinskij rajon Ivano Frankivska oblastPomer7 kvitnya 1947 1947 04 07 59 rokiv Berhtesgaden Berhtesgaden d Verhnya Bavariya Bavariya Bizoniya okupovana soyuznikami Nimechchina NimechchinaDiyalnistadvokatAlma materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPartiyaUNDO Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuzik Stepan KuzikBiografiyaStepan Kuzik narodivsya u s Zagir ya 18 kvitnya 1888 r Po zakinchenni narodnoyi shkoli za poradoyu paroha o Andriya Pelenskogo batki viddali zdibnogo hlopcya do ukrayinskoyi gimnaziyi v Kolomiyi Po zakinchenni gimnaziyi Stepan Kuzik studiyuvav pravo j politichni nauki u Lvivskomu universiteti yakij zakinchiv do Pershoyi svitovoyi vijni U chasi navchannya batki ne mali zmogi dostatno zabezpechiti sina i vin musiv zaroblyati na svoye utrimannya privatnimi lekciyami Odniyeyu z pershih gromadskih sprav yaku uspishno proviv Stepan Kuzik bula organizaciya chitalni Prosviti v Zagir yu v 1910 r Cherez nogo prohodilo vse listuvannya v spravah chitalni z Golovnim Vidilom Prosviti u Lvovi na jogo adresu zi Lvova prisilali knizhki dlya chitalni Z vibuhom Pershoyi svitovoyi vijni Stepan Kuzik pishov dobrovolcem do legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv odnak po dorozi do Striya de buv zbirnij punkt USS carski soldati zahopili jogo razom z bilshoyu grupoyu dobrovolciv i yak vijskovopolonenih vislali v Rosiyu de vin perebuvav azh do bolshevickogo perevorotu 1917 r Vizvolni zmagannya zastali jogo v Harkovi de vin zgolosivsya do poslug uryadu UNR Jogo priznachili na pracyu v MZS i deleguvali yak pravnogo doradnika do ukrayinskoyi ambasadi v Turechchini Pro svij pobut u rosijskomu poloni i pracyu v chasi vizvolnih zmagan Stepan Kuzik ne zalishiv niyakih spogadiv Pislya vijni Stepan Kuzik povernuvsya dodomu odruzhivsya z donkoyu o Leva Yurchinskogo Melaniyeyu Druzhina bula dobrim pomichnikom u jogo suspilno gromadskij praci Podruzhzhya malo dvoh siniv i donku Starshij sin Lyubomir 01 01 1920 17 07 1993 narodivsya na parafiyi svogo dida v s Dobromirka na Podilli Zgodom u podruzhzhya narodilasya dvijnya sin Yurko i donka Roma Korotkij chas Stepan Kuzik provadiv spilno z d rom Semenom Gladkim advokatsku kancelyariyu v Rogatini Spivpracyuvav z papskim shambelyanom poslom sho dovgi roki ocholyuvav suspilno gromadsku pracyu v Rogatinshini Zgodom sam ocholiv cej ruh i stav dusheyu nacionalnogo i gospodarskogo vidrodzhennya povitu Ne bulo sela v Rogatinshini v yakomu Stepan Kuzik ne buv bi 2 3 razi z riznimi referatami dopovidyami naradami shob vidnoviti diyalnist Prosviti kruzhkiv Ridnoyi Shkoli i Silskogo Gospodarya abo organizaciyi kooperativ bo vsi ti tovaristva pid chas vijni buli znisheni Stepan Kuzik mav pidpriyemnickij hist buv dobrim ekonomistom i finansistom volodiv neabiyakimi organizatorskimi zdibnostyami Vin rozumiv sho samoyu kulturno osvitnoyu praceyu ne vdastsya vivesti narod z ekonomichnogo zanepadu sho ukrayinskomu selyanstvu treba dopomogti samoorganizuvatisya ekonomichno shlyahom kooperaciyi Vin vklyuchivsya v kooperativnu robotu pristav do akciyi t zv Pershoyi brigadi kooperatoriv yaka v 1920 22 rokah pid provodom molodogo ta energijnogo inzhenera j agronoma Yuliyana Pavlikovskogo prezidenta Revizijnogo Soyuzu Ukrayinskih Kooperativ pochala svij peremozhnij pohid pid klichem Do dobra i krasi shob perebuduvati ukrayinske gospodarske zhittya vlasnimi silami na kooperativnih osnovah U 1922 r pid provodom Stepana Kuzika zasnovano v Rogatini Organizacijnij Kooperativnij Komitet sho rozpochav organizaciyu silskih kooperativ U 1923 r v Rogatinskomu poviti diyalo vzhe 20 kooperativ Posli do polskogo sejmu Zinovij Pelenskij Stepan Kuzik ta anglijskij posol Dejvis perekladach Olesnickij pid chas inspekciyi Galichini pislya pacifikaciyi 1930 r Dlya likvidaciyi vsih proyaviv ukrayinskogo organizovanogo zhittya polskij uryad proviv u 1930 r derzhavnu teroristichnu akciyu tak zvanu pacifikaciyu Polyaki nishili dorobok ukrayinskih tovaristv chitalni Prosviti biblioteki teatralnij garderob Nishili gospodarstva chilnih ukrayinskih gromadyan areshtovuvali politichnih diyachiv Postrazhdav takozh posol do sejmu Stepan Kuzik koli 6 veresnya 1930 r o 8 j godini ranku do jogo pomeshkannya v Rogatini prijshov povitovij komisar policiyi Glyajc iz 5 ma policayami Bez sudovogo dozvolu nezvazhayuchi na protesti posla do sejmu deputata parlamentu Kuzika do 12 godini dnya policiya robila obshuk Nichogo ne znajshovshi Kuzika areshtuvali i pid konvoyem vidprovadili yak nebezpechnogo zlochincya do komisariatu policiyi Koli zh Kuzik ne pogodivsya na te shob jomu robili vidtiski palciv i vidmovivsya robiti bud yaki ziznannya jogo vidpravili do areshtu povitovogo sudu v Rogatini Na pochatku zhovtnya 1930 r v polskih tyurmah sidilo 16 posliv ukrayinciv She u 1924 r Stepan Kuzik bere uchast u reorganizaciyi Centrosoyuzu krajovoyi centrali dlya vsih kooperativ Jogo vibirayut do Nadzirnoyi Radi Centrosoyuzu Cyu funkciyu vin vikonuvav 20 rokiv a v 1942 44 rr buv golovoyu Nadzirnoyi Radi Vid 1926 r Stepan Kuzik u Radi najvishoyi kooperativnoyi centrali Revizijnogo Soyuzu Ukrayinskih Kooperativ u Lvovi a zgodom chlen Prezidiyi i vice prezident centrali U 1925 44 rr vin buv takozh chlenom Nadzirnoyi Radi najstarshoyi kooperativnoyi ustanovi Narodna Torgovlya u Lvovi zasnovanoyi inzhenerom V Nagirnim u 1883 r Rivnochasno vin buv u provodi Vidavnichoyi Spilki chlenom Golovnogo Vidilu Prosviti Ridnoyi Shkoli i Silskogo Gospodarya u Lvovi Koli u 1935 r vidijshov na pensiyu direktor Centrobanku Omelyan Sayevich odin iz pershih direktoriv ciyeyi ustanovi Stepan Kuzik pogodivsya na post direktora Centrobanku Vin stav pobich d ra Kostya Levickogo senjora ukrayinskoyi kooperaciyi v Galichini sho buv golovnim direktorom Centrobanku i razom z nim ta z inzh I Olhovim rozbuduvali cyu ustanovu na spravzhnyu centralnu kasu ukrayinskoyi kooperaciyi v Zahidnij Ukrayini Na comu postu Stepan Kuzik pracyuvav do vibuhu Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 r Ukrayinska Parlamentarna Reprezentaciya na Kongresi Mizhparlamentarnoyi Uniyi 1928 r v Berlini Poseredini polkovnik Yevgen Konovalec i posol Stepan Kuzik Stepan Kuzik buv aktivnim politichnim diyachem U dvoh kadenciyah u 1928 35 rr vin obiravsya poslom do polskogo sejmu v Varshavi vid UNDO Buduchi chlenom Centralnogo Komitetu UNDO Stepan Kuzik pidtrimuvav tisni zv yazki z provodom OUN i vikonuvav tayemni vkazivki Yevgena Konovalcya Pro ce ye informaciya v arhivnih materialah polskoyi policiyi pro ce zayavlyaye u svoyih spogadah kolishnij golova Filiyi Prosviti v Rogatini diyach USRP d r Koristuyuchis deputatskoyu nedotorkannistyu S Kuzik razom z poslami do sejmu vid UNDO D Paliyevim V Kohanom O Yavorskim Yu Chukorom za zavdannyam OUN perevoziv z Gdanska do Lvova pidpilnu literaturu zbroyu ta vibuhivku Najblizhchij soratnik Kuzika po praci v OSK chlen UNDO knyaginichanin Ivan Poritko buv chlenom UVO a zgodom OUN Ne viklikaye sumnivu sho znachni materialni ta finansovi resursi OSK zavdyaki Ivanovi Poritku ta Stepanovi Kuziku jshli na potrebi OUN U 1939 r Stepan Kuzik viyihav do Krakova de stvoreno Ukrayinskij Centralnij Komitet pid provodom prof V Kubijovicha Za doruchennyam UCK vin vzyavsya do organizaciyi Centralnoyi Kasi Ukrayinskoyi Kooperaciyi yaka na bazi Ukrayinbanku v Yaroslavi z viddilami v Krakovi ta Lyublini diyala dlya potreb ukrayinskih kooperativ Lemkivshini Zasyannya i Holmshini do 1943 r obslugovuyuchi blizko 1000 novih kooperativ U 1941 r Stepan Kuzik na vimogu RSUK povernuvsya do Lvova j razom z inshimi kooperatorami stav do vidbudovi znishenoyi bolshevikami ukrayinskoyi kooperaciyi Jomu pripav obov yazok razom z inzhenerom I Olhovim i V Kohanom nanovo organizuvati Centrobank Vin ce zavdannya vikonav bliskuche ob yednavshi 72 povitovih Ukrayinbanki yaki obertali povazhnoyu sumoyu kapitaliv obslugovuyuchi cilu merezhu ukrayinskih silskogospodarskih i torgovelnih kooperativ a takozh i privatnij sektor U 1944 r Stepan Kuzik yak i bagato inshih providnikiv ukrayinskogo gromadskogo zhittya jde na vazhku emigracijnu mandrivku Postijna zagroza nasilnogo povorotu do SSSR zhurba pro rodinu golovno pro najstarshogo sina Lyubomira sho buv u diviziyi Galichina pro yakogo dovshij chas ne mav vistki rizni klopoti emigracijnogo zhittya pidrivayut jogo zdorov ya vnaslidok chogo vin zahvoriv na cukrovij diabet Perebuvayuchi v tabori dlya peremishenih osib u Berhtesѓardeni zustriv nareshti sina yakij vtik do rodini z taboru polonenih u Rimini Jogo pleminnik Ivan Kuzik sho Stepan Kuzik pomer u tabori v nogo na ochah Prijshovshi u nedilyu z cerkvi pislya Sluzhbi Bozhoyi Stepan Kuzik nahilivsya shob rozshnuruvati chereviki i vpav mertvij vid rozrivu sercya U publikaciyi prisvyachenij Stepanovi Kuziku Andrij Kachor podaye informaciyu sho smert nastala v subotu 5 kvitnya 1947 r u shpitali na Shvabingu v Bavariyi Pohoron vidbuvsya 8 kvitnya v Berhtesѓardeni pri uchasti chislennoyi ukrayinskoyi gromadi emigrantiv Vid ukrayinskoyi kooperaciyi proshalne slovo nad grobom vigolosiv inzh Yuliyan Pavlikovskij kolishnij prezident Revizijnogo Soyuzu Ukrayinskih Kooperativ u Lvovi Rodina Stepana Kuzika 1953 r emigruvala do SShA PosilannyaMartinec V Ukrayinske pidpillya Vid UVO do OUN Vinnipeg 1949 S 295 Dmitriv G Proti hvil Spogadi likarya Kanada 1964 S 9 Kachor A Stepan Kuzik 1888 1947 Rogatinska zemlya Zbirnik istorichno memuarnih etnografichnih i pobutovih materiyaliv Nyu Jork parizh Sidnej Toronto Tom 1 1989 S 575 578 Vorobij L Zagir ya Knyaginicke Istoriko krayeznav studiyi L Opillya 2005 616 s Seriya Opillya Poselennya Rogatinshini Kuzik S Knyaginichi krayeznavchi studiyi Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka Opillya 2002 448 s