Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Климент III (лат. Clemens; 14 листопада 1121 чи 1130, Рим, Папська держава — 27 березня 1191, Рим, Папська держава) — сто сімдесят третій папа Римський з 19 грудня 1187 року до 27 березня 1191 рік, римлянин.
| Климент III | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 19 грудня 1187 — 27 березня 1191 | ||
| Попередник: | Григорій VIII | |
| Наступник: | Целестин III | |
| Дата народження: | невідомо[1] або 1124[2] | |
| Місце народження: | Рим, Папська держава | |
| Дата смерті: | не раніше 20 березня 1191 і не пізніше 10 квітня 1191 або 20 березня 1191[2] | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
| Поховання: | Латеранська базиліка | |
| Релігія: | католицька церква[3] | |
| Інтронізація: | 20 грудня 1187 | |
| У миру: | Паоло (Пауліно) Сколарі | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Був призначений кардиналом-єпископом Палестрини папою Олександром III у 1180 або 1181 році. Одразу після обрання досяг успіху в залагодженні конфлікту між громадянами Рима та папами, який тривав упродовж півстоліття, досягнувши згоди про те, що мешканці міста вибирають магістратів, а папа призначає правителя міста. Він спонукав Генріха II Англійського та Філіпа II Августа Французького до проведення Третього хрестового походу.
Впровадив деякі незначні зміни до церковних правил. 31 березня 1188 року уклав договір з римлянами, у квітні 1189 року помирився з імператором Фрідріхом I Барбароссою.
Духовна кар'єра
Паоло Сколарі був уродженцем Рима та став першим після смерті Іннокентія II (1143) римлянином на папському престолі. Точна дата його народження невідома, але хроністи відзначають його похилий вік до моменту обрання на кафедру. Упродовж тривалого понтифікату Олександра III був йому відданим і послідовно призначався архіпресвітером Латеранського собору, кардиналом-дияконом Санті-Серджо-е-Бакко та, зрештою (1180), кардиналом-єпископом Палестрини. За два дні після смерті Григорія VIII в Пізі Паоло Сколарі був обраний папою та прийняв ім'я Климента III. 7 січня 1188 року Климент III був коронований, церемонію проводив його майбутній наступник — кардинал Джачінто Бобоне Орсіні.
Понтифікат
Будучи уродженцем Рима, Климент III зумів домогтись примирення папства з римлянами, завершивши конфлікт, що тривав з 1143 року, та повернутись до своєї столиці в лютому 1188 року. Остаточна угода була підписана 31 травня 1188 року: за нею римляни зберегли за собою право виборів магістратів, але право призначення губернатора міста було передано папі.
До числа видатних рішень Климента III належать затвердження архієпископів Трірського (конфлікт навколо подвійних виборів тягнувся з часів Луція III) та Сент-Ендрюського (аналогічний конфлікт з подвійними виборами тривав з понтифікату Олександра III). 13 березня 1188 року Климент III звільнив шотландську Церкву від влади архієпископа Йорку, підпорядкувавши її напряму Святому престолу.
Основним завданням Климента III стала організація Третього хрестового походу, проголошеного його попередником в буллі Audita tremendi. Папські легати домоглись примирення королів Філіпа Августа Французького та Генріха II Англійського, після чого Філіп Август і Річард Левове Серце (син і спадкоємець Генріха II) прийняли хрест. Сам Климент III, продовжуючи політику Григорія VIII, розв'язав політику папства та Імперії, в результаті чого хрест прийняв і Фрідріх Барбаросса. До моменту смерті Климента III Фрідріх Барбаросса загинув, а Філіп Август вирішив повернутися зі Святої Землі до Франції, але похід тривав під командуванням Річарда. До моменту невдалого завершення Третього хрестового походу (1192) Климент III вже помер.
Смерть бездітного сицилійського короля Вільгельма II Доброго (18 листопада 1189 року) послужила початком конфлікту папства з Гогенштауфенами з перервами на сім десятиліть, оскільки порушила традиційно підтримувану папами рівновагу між Священною Римською імперією, до якої входили північноіталійські території, та норманським Сицилійським королівством (Південна Італія). З моменту появи норманів у Південній Італії папи вдало лавірували між імператорами та норманами, підтримуючи то одну, то іншу сторону. Тітка та потенційна спадкоємиця Вільгельма II була у шлюбі з сином Фрідріха Барбаросси Генріхом VI. Перехід Сицилійського королівства до рук Генріха VI означав би для папства катастрофу, оскільки Папська область виявилась би затиснутою між Імперією та Сицилією, що перебували в руках Гогенштауфенів.
У зв'язку з цим, Климент III, в порушення законних прав Генріха VI та Констанції, підтримав обрання на трон Сицилії незаконнонародженого Танкреда ді Лечче, визнав останнього королем і погодився на його коронацію в соборі Палермо (18 січня 1190 року). Генріх VI, зі свого боку, оголосив про свої права на Сицилію, зібрав армію та в листопаді 1190 року вирушив на Рим для своєї імперської коронації, щоб потім вторгнутись до Південної Італії. Ломбардські міста й Піза підтримали короля, й він, не зустрічаючи перепон, підступив до Рима (березень 1191 року). Раптова смерть Климента III (20 березня 1191 року) позбавила папу від зустрічі з Генріхом VI, і проблема сицилійського спадкування престолу перейшла до його наступника Целестина III.
Література
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Джон Норвіч. Розквіт і занепад Сицилійського королівства. Нормандці в Сицилії. 1130-1194. — Москва : Центрполіграф, 2005. — С. 246-353. — .
Примітки
- autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- BeWeB
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Посилання
- (англійською) . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 5 січня 2013.
- (англійською) . Catholic Encyclopedia. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
 | Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kliment III lat Clemens 14 listopada 1121 chi 1130 Rim Papska derzhava 27 bereznya 1191 Rim Papska derzhava sto simdesyat tretij papa Rimskij z 19 grudnya 1187 roku do 27 bereznya 1191 rik rimlyanin Kliment III Papa Rimskij 19 grudnya 1187 27 bereznya 1191 Poperednik Grigorij VIII Nastupnik Celestin III Data narodzhennya nevidomo 1 abo 1124 2 Misce narodzhennya Rim Papska derzhavaData smerti ne ranishe 20 bereznya 1191 i ne piznishe 10 kvitnya 1191 abo 20 bereznya 1191 2 Misce smerti Rim Papska derzhavaPohovannya Lateranska bazilikaReligiya katolicka cerkva 3 Intronizaciya 20 grudnya 1187U miru Paolo Paulino Skolari Mediafajli b u Vikishovishi Buv priznachenij kardinalom yepiskopom Palestrini papoyu Oleksandrom III u 1180 abo 1181 roci Odrazu pislya obrannya dosyag uspihu v zalagodzhenni konfliktu mizh gromadyanami Rima ta papami yakij trivav uprodovzh pivstolittya dosyagnuvshi zgodi pro te sho meshkanci mista vibirayut magistrativ a papa priznachaye pravitelya mista Vin sponukav Genriha II Anglijskogo ta Filipa II Avgusta Francuzkogo do provedennya Tretogo hrestovogo pohodu Vprovadiv deyaki neznachni zmini do cerkovnih pravil 31 bereznya 1188 roku uklav dogovir z rimlyanami u kvitni 1189 roku pomirivsya z imperatorom Fridrihom I Barbarossoyu Duhovna kar yeraPaolo Skolari buv urodzhencem Rima ta stav pershim pislya smerti Innokentiya II 1143 rimlyaninom na papskomu prestoli Tochna data jogo narodzhennya nevidoma ale hronisti vidznachayut jogo pohilij vik do momentu obrannya na kafedru Uprodovzh trivalogo pontifikatu Oleksandra III buv jomu viddanim i poslidovno priznachavsya arhipresviterom Lateranskogo soboru kardinalom diyakonom Santi Serdzho e Bakko ta zreshtoyu 1180 kardinalom yepiskopom Palestrini Za dva dni pislya smerti Grigoriya VIII v Pizi Paolo Skolari buv obranij papoyu ta prijnyav im ya Klimenta III 7 sichnya 1188 roku Kliment III buv koronovanij ceremoniyu provodiv jogo majbutnij nastupnik kardinal Dzhachinto Bobone Orsini PontifikatBuduchi urodzhencem Rima Kliment III zumiv domogtis primirennya papstva z rimlyanami zavershivshi konflikt sho trivav z 1143 roku ta povernutis do svoyeyi stolici v lyutomu 1188 roku Ostatochna ugoda bula pidpisana 31 travnya 1188 roku za neyu rimlyani zberegli za soboyu pravo viboriv magistrativ ale pravo priznachennya gubernatora mista bulo peredano papi Do chisla vidatnih rishen Klimenta III nalezhat zatverdzhennya arhiyepiskopiv Trirskogo konflikt navkolo podvijnih viboriv tyagnuvsya z chasiv Luciya III ta Sent Endryuskogo analogichnij konflikt z podvijnimi viborami trivav z pontifikatu Oleksandra III 13 bereznya 1188 roku Kliment III zvilniv shotlandsku Cerkvu vid vladi arhiyepiskopa Jorku pidporyadkuvavshi yiyi napryamu Svyatomu prestolu Osnovnim zavdannyam Klimenta III stala organizaciya Tretogo hrestovogo pohodu progoloshenogo jogo poperednikom v bulli Audita tremendi Papski legati domoglis primirennya koroliv Filipa Avgusta Francuzkogo ta Genriha II Anglijskogo pislya chogo Filip Avgust i Richard Levove Serce sin i spadkoyemec Genriha II prijnyali hrest Sam Kliment III prodovzhuyuchi politiku Grigoriya VIII rozv yazav politiku papstva ta Imperiyi v rezultati chogo hrest prijnyav i Fridrih Barbarossa Do momentu smerti Klimenta III Fridrih Barbarossa zaginuv a Filip Avgust virishiv povernutisya zi Svyatoyi Zemli do Franciyi ale pohid trivav pid komanduvannyam Richarda Do momentu nevdalogo zavershennya Tretogo hrestovogo pohodu 1192 Kliment III vzhe pomer Smert bezditnogo sicilijskogo korolya Vilgelma II Dobrogo 18 listopada 1189 roku posluzhila pochatkom konfliktu papstva z Gogenshtaufenami z perervami na sim desyatilit oskilki porushila tradicijno pidtrimuvanu papami rivnovagu mizh Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu do yakoyi vhodili pivnichnoitalijski teritoriyi ta normanskim Sicilijskim korolivstvom Pivdenna Italiya Z momentu poyavi normaniv u Pivdennij Italiyi papi vdalo laviruvali mizh imperatorami ta normanami pidtrimuyuchi to odnu to inshu storonu Titka ta potencijna spadkoyemicya Vilgelma II bula u shlyubi z sinom Fridriha Barbarossi Genrihom VI Perehid Sicilijskogo korolivstva do ruk Genriha VI oznachav bi dlya papstva katastrofu oskilki Papska oblast viyavilas bi zatisnutoyu mizh Imperiyeyu ta Siciliyeyu sho perebuvali v rukah Gogenshtaufeniv U zv yazku z cim Kliment III v porushennya zakonnih prav Genriha VI ta Konstanciyi pidtrimav obrannya na tron Siciliyi nezakonnonarodzhenogo Tankreda di Lechche viznav ostannogo korolem i pogodivsya na jogo koronaciyu v sobori Palermo 18 sichnya 1190 roku Genrih VI zi svogo boku ogolosiv pro svoyi prava na Siciliyu zibrav armiyu ta v listopadi 1190 roku virushiv na Rim dlya svoyeyi imperskoyi koronaciyi shob potim vtorgnutis do Pivdennoyi Italiyi Lombardski mista j Piza pidtrimali korolya j vin ne zustrichayuchi perepon pidstupiv do Rima berezen 1191 roku Raptova smert Klimenta III 20 bereznya 1191 roku pozbavila papu vid zustrichi z Genrihom VI i problema sicilijskogo spadkuvannya prestolu perejshla do jogo nastupnika Celestina III LiteraturaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Dzhon Norvich Rozkvit i zanepad Sicilijskogo korolivstva Normandci v Siciliyi 1130 1194 Moskva Centrpoligraf 2005 S 246 353 ISBN 5 9524 1752 3 Primitkiautori vari Enciclopedia dei Papi 2000 d Track Q2818964d Track Q3725036 BeWeB d Track Q77541206 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772Posilannya anglijskoyu Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 21 kvitnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2013 anglijskoyu Catholic Encyclopedia Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 Ce nezavershena stattya pro Papu Rimskogo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi