Глухий ясенний дрижачий відрізняється від дзвінкого ясенного дрижачого /r/ лише відсутністю вібрації голосових зв'язок. Цей звук існує в кількох мовах, зазвичай разом із дзвінкою його версією, як подібна фонема або алофон.
Глухий ясенний дрижачий | |||
---|---|---|---|
r̥ | |||
Номер МФА | 122 402A | ||
Кодування | |||
X-SAMPA | r_0 | ||
| |||
Звучання | |||
джерело · |
Праіндоєвропейське *sr із часом розвинулось і стало в давньогрецькій мові ⟨ῥ⟩, тобто символом, що позначається літерою на позначення звука /r/ та діакритичним знаком звука /h/. Скоріше за все, це був глухий ясенний дрижачий, що став алофоном /r/ на початку слова в аттичному діалекті, та якого вже не існує у сучасній грецькій.
- ПІЄ *srew- > давньогрецьке ῥέω "литися, текти", скоріше за все вимовлялося як [r̥é.ɔː]
Властивості
Властивості глухого ясенного дрижачого:
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
- Місце творення — зубне, ясенне або заясенне, тобто звук артикулюється проти верхніх передніх зубів, ясенного бугорка, або за ясенним бугорком. Найчастіше є апікальним, тобто зазвичай звук артикулюється кінчиком язика.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
barhi | [ˈbar̥i] | 'камінь' | Розрізняється з /r/. | ||
Естонська | Алофон /r/ наприкінці слова після /t, s, h/. | ||||
Нідерландська | herinvoering | [ɦɛr̥ɪnvuːrɪŋ] | 'поновлення на роботі' | Можливий алофон /r/ наприкінці слова; | |
Ісландська | hrafn | [ˈr̥apn̥] | 'крук' | Розрізняється з /r/. Деякі мовці можуть натомість вимовляти . Також у прикладі є [n̥]. | |
puRi | [pur̥i] | 'мурашник' | Є розрізнення між /ɾ r r̥ ɽ/. | ||
Лезгинська | крчар/krčar | [ˈkʰr̥t͡ʃar] | 'роги' | Алофон /r/ між глухими обструентами | |
Лімбурзька | Хассельтський діалект | geer | [ɣeːr̥] | 'запах' | Можливий алофон /r/ наприкінці слова; Також може бути увулярним [ʀ̥]. |
Мокшанська | нархне/närhn'e | [ˈnar̥nʲæ] | 'ці травинки' | Є розрізнення з /r/: нарня [ˈnarnʲæ] "коротка трава". Є також палаталізована фонема /r̥ʲ/: марьхне [ˈmar̥ʲnʲæ] "ці яблука", але марьня [ˈmarʲnʲæ] "яблучко" | |
Нівхська | Амурський діалект | р̌ы/řy | [r̥ɨ] | 'двері' | Розрізняється з /r/. У сахалінському діалекті зазвичай це фрикативний звук: ⟨r̝̊⟩. |
Є розрізнення з /r/ | |||||
Польська | krtań | [ˈkr̥täɲ̟] | 'гортань' | Алофон /r/ між глухими приголосними або наприкінці слова після глухих приголосних. | |
Українська | центр/centr | [t̪͡s̪ɛn̪t̪r̥] | 'центр' | Алофон /r/ наприкінці слова після /t/. | |
Валлійська | Rhagfyr | [ˈr̥aɡvɨr] | 'грудень' | Розрізняється з /r/. | |
dirha | [ˈdir̥a] | 'зуб' | Розрізняється з /r/. | ||
Кьеголанійська | rsil | [r̥sil] | 'рано' | Розрізняється з /r/. |
Примітки
- Ladefoged & Maddieson (1996:228)
- Terrill, (2002), с. 4.
- Asu та Teras, (2009), с. 368.
- Emeneau, (1970).
- Krishnamurti, (2003), с. 70.
- Haspelmath (1993:35)
- Peters (2006)
- Хоч Peters (2006) не каже про це безпосередньо, але він використовує символ ⟨r̥⟩ у ряді випадків де /r/ наприкінці слова.
- Danyenko & Vakulenko (1995:8)
- Regnier (1993:11)
Джерела
- Asu, Eva Liina; Teras, Pire (2009), Estonian, Journal of the International Phonetic Association, 39 (3): 367—372, doi:10.1017/s002510030999017x
- Dankovičová, Jana (1999), Czech, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 70—74, ISBN
- Danyenko, Andrii; Vakulenko, Serhii (1995), Ukrainian, Lincom Europa, ISBN
- Fabiánová, Martina (2011), Srovnání české a norské fonetiky (PDF)
- (1993), A Grammar of Lezgian, Mouton Grammar Library, т. 9, Berlin; New York: Mouton de Gruyter, ISBN
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. .
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Regnier, Sue (1993), Quiegolani Zapotec Phonology, Work Papers of the Summer Institute of Linguistics, University of Dakota, 37: 37—63
- Šimáčková, Šárka; Podlipský, Václav Jonáš; Chládková, Kateřina (2012), Czech spoken in Bohemia and Moravia (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 42 (2): 225—232, doi:10.1017/S0025100312000102
- Terrill, Angela (2002), Dharumbal: The Language of Rockhampton, Australia, Canberra: Pacific Linguistics, ISBN
Посилання
- Перелік мов зі звуком [r̥] у PHOIBLE
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluhij yasennij drizhachij vidriznyayetsya vid dzvinkogo yasennogo drizhachogo r lishe vidsutnistyu vibraciyi golosovih zv yazok Cej zvuk isnuye v kilkoh movah zazvichaj razom iz dzvinkoyu jogo versiyeyu yak podibna fonema abo alofon Gluhij yasennij drizhachijr Nomer MFA122 402AKoduvannyaX SAMPAr 0ZobrazhennyaZvuchannya source source noicon dzherelo dopomoga Praindoyevropejske sr iz chasom rozvinulos i stalo v davnogreckij movi ῥ tobto simvolom sho poznachayetsya literoyu na poznachennya zvuka r ta diakritichnim znakom zvuka h Skorishe za vse ce buv gluhij yasennij drizhachij sho stav alofonom r na pochatku slova v attichnomu dialekti ta yakogo vzhe ne isnuye u suchasnij greckij PIYe srew gt davnogrecke ῥew litisya tekti skorishe za vse vimovlyalosya yak r e ɔː VlastivostiVlastivosti gluhogo yasennogo drizhachogo Sposib tvorennya drizhachij tobto vin artikulyuyetsya drizhannyam yazika v misci tvorennya Misce tvorennya zubne yasenne abo zayasenne tobto zvuk artikulyuyetsya proti verhnih perednih zubiv yasennogo bugorka abo za yasennim bugorkom Najchastishe ye apikalnim tobto zazvichaj zvuk artikulyuyetsya kinchikom yazika Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota PrikladiMova Slovo MFA Znachennya Primitki barhi ˈbar i kamin Rozriznyayetsya z r Estonska Alofon r naprikinci slova pislya t s h Niderlandska herinvoering ɦɛr ɪnvuːrɪŋ ponovlennya na roboti Mozhlivij alofon r naprikinci slova Islandska hrafn ˈr apn kruk Rozriznyayetsya z r Deyaki movci mozhut natomist vimovlyati Takozh u prikladi ye n puRi pur i murashnik Ye rozriznennya mizh ɾ r r ɽ Lezginska krchar krcar ˈkʰr t ʃar rogi Alofon r mizh gluhimi obstruentami Limburzka Hasseltskij dialekt geer ɣeːr zapah Mozhlivij alofon r naprikinci slova Takozh mozhe buti uvulyarnim ʀ Mokshanska narhne narhn e ˈnar nʲae ci travinki Ye rozriznennya z r narnya ˈnarnʲae korotka trava Ye takozh palatalizovana fonema r ʲ marhne ˈmar ʲnʲae ci yabluka ale marnya ˈmarʲnʲae yabluchko Nivhska Amurskij dialekt r y ry r ɨ dveri Rozriznyayetsya z r U sahalinskomu dialekti zazvichaj ce frikativnij zvuk r Ye rozriznennya z r Polska krtan ˈkr taɲ gortan Alofon r mizh gluhimi prigolosnimi abo naprikinci slova pislya gluhih prigolosnih Ukrayinska centr centr t s ɛn t r centr Alofon r naprikinci slova pislya t Vallijska Rhagfyr ˈr aɡvɨr gruden Rozriznyayetsya z r dirha ˈdir a zub Rozriznyayetsya z r Kegolanijska rsil r sil rano Rozriznyayetsya z r PrimitkiLadefoged amp Maddieson 1996 228 Terrill 2002 s 4 Asu ta Teras 2009 s 368 Emeneau 1970 Krishnamurti 2003 s 70 Haspelmath 1993 35 Peters 2006 Hoch Peters 2006 ne kazhe pro ce bezposeredno ale vin vikoristovuye simvol r u ryadi vipadkiv de r naprikinci slova Danyenko amp Vakulenko 1995 8 Regnier 1993 11 DzherelaAsu Eva Liina Teras Pire 2009 Estonian Journal of the International Phonetic Association 39 3 367 372 doi 10 1017 s002510030999017x Dankovicova Jana 1999 Czech Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 70 74 ISBN 0 521 65236 7 Danyenko Andrii Vakulenko Serhii 1995 Ukrainian Lincom Europa ISBN 9783929075083 Fabianova Martina 2011 Srovnani ceske a norske fonetiky PDF 1993 A Grammar of Lezgian Mouton Grammar Library t 9 Berlin New York Mouton de Gruyter ISBN 3 11 013735 6 Ladefoged Peter Maddieson Ian 1996 The Sounds of the World s Languages Oxford Blackwell ISBN 0 631 19814 8 Peters Jorg 2006 The dialect of Hasselt Journal of the International Phonetic Association 36 1 117 124 doi 10 1017 S0025100306002428 Regnier Sue 1993 Quiegolani Zapotec Phonology Work Papers of the Summer Institute of Linguistics University of Dakota 37 37 63 Simackova Sarka Podlipsky Vaclav Jonas Chladkova Katerina 2012 Czech spoken in Bohemia and Moravia PDF Journal of the International Phonetic Association 42 2 225 232 doi 10 1017 S0025100312000102 Terrill Angela 2002 Dharumbal The Language of Rockhampton Australia Canberra Pacific Linguistics ISBN 0 85883 462 6PosilannyaPerelik mov zi zvukom r u PHOIBLE