Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буковинський крайови́й сейм (нім. Bukowiner Landtag) — представницько-законодавчий орган коронного краю Герцогства Буковина (1861—1918).
| Буковинський сейм Bukowiner Landtag | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: |  Герцогство Буковина  Австро-Угорщина | ||
| Тип: | однопалатний парламент | ||
| Структура: | |||
| Депутатів: | 63 | ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | Czernowitz, Landhausgasse (вул. Крайової палати) Сьогодні: Чернівці, , 10
| ||
| |||
Передумови
«Весна народів», яка прокотилася Австрійською імперією в 1848—1849 роках (давши перші й останні прямі та загальні вибори з обранням до райхстагу 5 українців, 2 румунів і 1 німця), спричинила створення нових конституцій для народів, які жили на території монархії. У конституціях були статті про скликання провінційних сеймів на засадах виборчого права, проте цісарський патент від 31 грудня 1851 призупинив чинність конституції.
Поразка Австрії у війні з П'ємонтом і Францією 1859 року, внаслідок чого було втрачено більшість володінь у північній Італії, похитнула авторитет монарха Франца-Йосифа I як усередині імперії, так і за її межами. Щоб задобрити опозицію та національні рухи всередині держави імператор Франц-Йосиф I своїм дипломом від 20 жовтня 1860 року оголосив про відновлення конституції, скликання загальнодержавного парламенту та провінційних сеймів. У неугорській частині імперії права на власні сейми отримали 17 земель. Зокрема й коронний край Герцогство Буковина. 26 лютого 1861 року цісар санкціонував новий проект конституції, який надавав сеймам ще ширші повноваження, ніж попередній проект. Того ж року Буковинський сейм розпочав роботу у місті Чернівці. Перша сесія Буковинського крайового сейму І скликання розпочалася 6 квітня 1861 року. Перші скликання сейм працював в приміщенні магістрату. 1875-го року в Чернівцях було завершено спорудження «Будинку крайового сейму» (сьогодні «Чернівецький палац дітей та юнацтва», вул. А.Шептицького, 10).
Сейм припинив роботу в 1918 році після окупації королівською Румунією всієї території Буковини.
Структура
Керівництво сейму
Буковинський крайовий сейм очолював крайовий маршалок (нім. Landeshauptmann) Як правило Маршалком ставав один з румунських магнатів, заступником — буковинський Митрополит. Маршалка і заступників за поданням Президента Буковини призначав Цісар із числа послів сейму.
Помітну роль в організації роботи крайового парламенту відігравало його Бюро (нім. Bureau), до складу якого входили: Маршалок, його заступники, секретарі та керуючий справами.
Склад сейму
Буковинський крайовий сейм перших скликань складався з 30 послів:
• Митрополит
• 12 представників від сільських громад
• 10 представників від великих землевласників
• 5 представників від міст
• 2 представника від торгової та промислової палат
Економічні важелі від володіння ресурсами краю і резервування 10 місць дозволяли румунським землевласникам-боярам мати більшість у сеймі та утримувати всю повноту влади.
З 1875-го року — з 31 посла. Ще одним послом «за посадою» став ректор Чернівецького університету.
У результаті виборів 1904 р. у Буковинському сеймі складалося нове співвідношення сил. " Вільнодумці " 17 місць, консервативні румуни і вірмено-поляки разом 12. Крім того, був один депутат від соціал-демократів і один — нейтральний. Для українських народовців ті вибори принесли перемогу тільки у двох нових виборчих округах і наявність сталого представника у виділі.
16 жовтня 1909 року було прийнято новий виборчий закон, який набрав чинності у травні 1910-го р. після санкціонування Цісарем. Закон ігнорував національні пропорції населення Буковини. Відповідно до цього закону Буковинський крайовий сейм складався з 63 послів:
• 23 посла від румунської громади
• 17 послів від української громади
• 10 послів від єврейської громади
• 7 послів від німецької громади
• 6 послів від польської громади
Комісії сейму
Важливими робочими органами Буковинського крайового сейму були його постійні Комісії (нім. Kommission): фінансова, мандатна, правнича, адміністративна, петиційна, шляхова, економічна, депутатської недоторканості тощо. Чисельність комісій була різною. Дозволялось брати участь у роботі кількох комісій.
Активно в комісіях в різні часи працювали й українці. У мандатній комісії Степан Смаль-Стоцький, який у 1904 році займав посаду заступника маршалка, у петиційній — Єротей Пігуляк, у фінансовій — Пігуляк та Зубрицький, у адміністративній — Смаль-Стоцький, Микола Василько, Вольчинський.
Всі комісії зазвичай очолювали німці чи румуни.
Крайовий виділ
Виконавчим органом сейму був Буковинський крайовий виділ (нім. Der Bukowiner Landesausschuss), створений згідно указу цісаря від 26 лютого 1861 р. Виділ складався з 4-х засідателів із числа послів сейму та Голови крайового виділу (Маршалок крайового сейму).
Засідателі обиралися за квотним принципом: від землевласників — 1, від міст і торгово-промислової палати — 1, від сільських общин — 1, від послів сейму — 1.
Згідно закону від 26 травня 1910 р. Буковинський крайовий виділ складався з 8 засідателів, з числа яких голова призначав двох заступників. На засіданнях сейму з числа депутатів обиралися комітети: фінансовий, адміністративний, транспортний, шкільний, розвитку господарства. Два комітети були постійними: ревізійний і з петицій. Строки повноважень Виділу збігалися зі строками діяльності сейму — 6 років.
До функцій Буковинського крайового виділу входило: управління ресурсами краю, проведення обліку крайових фондів, встановлення належності до дворянства, розміщення жандармських постів, управління річковим господарством, утримання поштових станцій, лікарень, видача стипендій і допомоги з коштів благодійних фондів, ведення справ з особового складу крайових державних установ.
Члени виконкому працювали на постійній основі й отримували платню.
З 1911-го р. До складу Крайового виділу входили українці: Омелян Попович, Ілько Семака та Єротей Пігуляк.
Діяльність крайового сейму
В основу виборчої системи, за якою формувався Буковинський крайовий сейм до 1910-го р., було покладено станово-майновий принцип. Вибори до крайового сейму були нерівними для різних соціальних груп населення. До того ж, виборче право не було загальним. Усі виборці поділялися на 4 курії (великих землевласників, торгово-промислова палата, великих міст, невеликих міст і сільських громад). У виборах до Буковинського крайового сейму через високий майновий ценз брало участь тільки близько 9—10 % населення.
Сейм обирався на 6 років. Сесії призначалися цісарем як правило восени. Цісар міг розпустити сейм будь-коли, ще до закінчення строку повноважень.
Офіційною (робочою) мовою сейму була німецька мова.
Компетенція сейму
Компетенція Буковинського крайового сейму була визначена «Конституцією краю» від 26 лютого 1861 р. Так за сеймом було закріплено три групи повноважень:
1. Вирішення питань що стосувались суто крайових справ (культура краю, зведені за крайові кошти громадські будівлі, підтримка добродійних установ, використання крайових прибутків).
2. Делеговані повноваження (справи місцевих громад, церковні та шкільні справи, розквартирування військових підрозділів тощо).
3. Справи щодо устрою краю, що відносились до розгляду сеймом різними спеціальними імперськими законами.
Ухвалення рішень
Повноваження сеймових послів починалися з моменту затвердження їх обрання на спеціальному засіданні першої сесії новообраного крайового сейму та прийняття присяги на вірність цісарю. Посол сейму володів правом голосу з усіх питань, винесених на розгляд сейму чи утвореного ним органу, брати участь у формуванні порядку денного, виступати із заявами від імені своїх виборців, звертатися із запитами до будь-якої урядової установи з подальшим отриманням письмової відповіді.
Черговість розгляду питань порядку денного визначав маршалок. Для прийняття правочинного рішення необхідна була присутність не менше половини послів. Рівність голосів при голосуванні означала відхилення пропозиції.
Для внесення змін до «Крайового статуту» та «Крайового виборчого закону…» була необхідна присутність 3/4 складу сейму й позитивне голосування 2/3 від присутніх послів.
Будь-яке рішення сейму затверджувалось відповідним міністерством і санкціонувалося цісарем.
Вплив на процеси
Реальний вплив сейму на політичний, економічний та культурний розвиток краю зростав поступово. З цієї точки зору історію «буковинського парламентаризму» можна поділити на два умовних періоду «до і після 1903 року». Такий поділ у своїх працях обґрунтував відомий буковинознавець Аркадій Жуковський:
 | ...спочатку Буковинський крайовий сейм виконував роль декоративної інституції...і за складом, і реальними можливостями працювати... Становище змінилося після створення в сеймі у 1903 році «Вільнодумного союзу». Щойно відтоді автономна управа краю із своїми різними інституціями ставала дійсністю: у ній брали участь всі народності Буковини... |  |
Саме завдяки «Вільнодумному союзу» українцям (спільно з представниками єврейської громади) вдалося добитися ухвалення принципово нового виборчого закону (1909—1910), завдяки якому принцип «станово-майнових курій» при формуванні Буковинського сейму, замінили на принцип «соціяльно-національних курій». Згідно з цим же законом, на Буковині вперше відбулися вибори на основі загального, прямого й таємного голосування.
Див. також
Джерела
1. Історія Буковини (австрійський погляд)[недоступне посилання з травня 2019]
2.
3. Державний архів Чернівецької області. Путівник. Том 1. Фонди дорадянського періоду. Київ-Чернівці, 2006 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
4. Науковий вісник ЧНУ. Випуск 103. Чернівці («Рута») 2001. Никифорак М. В. До питання про порядок роботи та компетенцію Буковинського сейму [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
5. Жуковський А. Історія Буковини. Ч. 2.
6. Газета «Буковина» № 34 (2065) [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.]
7. Монолатій І. «Буковинська згода» у контексті історії міжетнічних компромісів у Дунайській монархії. [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
8.
Примітки
- Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX — початку XX ст. — Чернівці: Золоті литаври, 1999. — с-279.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukovinskij krajovi j sejm nim Bukowiner Landtag predstavnicko zakonodavchij organ koronnogo krayu Gercogstva Bukovina 1861 1918 Bukovinskij sejm Bukowiner Landtag Zagalna informaciya Yurisdikciya Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorshina Tip odnopalatnij parlament Struktura Deputativ 63 Adresa Adresa Czernowitz Landhausgasse vul Krajovoyi palati Sogodni Chernivci 10 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bukovinskij sejm Bukowiner Landtag Pechatka Bukovinskogo krajovogo sejmuPeredumovi Vesna narodiv yaka prokotilasya Avstrijskoyu imperiyeyu v 1848 1849 rokah davshi pershi j ostanni pryami ta zagalni vibori z obrannyam do rajhstagu 5 ukrayinciv 2 rumuniv i 1 nimcya sprichinila stvorennya novih konstitucij dlya narodiv yaki zhili na teritoriyi monarhiyi U konstituciyah buli statti pro sklikannya provincijnih sejmiv na zasadah viborchogo prava prote cisarskij patent vid 31 grudnya 1851 prizupiniv chinnist konstituciyi Porazka Avstriyi u vijni z P yemontom i Franciyeyu 1859 roku vnaslidok chogo bulo vtracheno bilshist volodin u pivnichnij Italiyi pohitnula avtoritet monarha Franca Josifa I yak useredini imperiyi tak i za yiyi mezhami Shob zadobriti opoziciyu ta nacionalni ruhi vseredini derzhavi imperator Franc Josif I svoyim diplomom vid 20 zhovtnya 1860 roku ogolosiv pro vidnovlennya konstituciyi sklikannya zagalnoderzhavnogo parlamentu ta provincijnih sejmiv U neugorskij chastini imperiyi prava na vlasni sejmi otrimali 17 zemel Zokrema j koronnij kraj Gercogstvo Bukovina 26 lyutogo 1861 roku cisar sankcionuvav novij proekt konstituciyi yakij nadavav sejmam she shirshi povnovazhennya nizh poperednij proekt Togo zh roku Bukovinskij sejm rozpochav robotu u misti Chernivci Persha sesiya Bukovinskogo krajovogo sejmu I sklikannya rozpochalasya 6 kvitnya 1861 roku Pershi sklikannya sejm pracyuvav v primishenni magistratu 1875 go roku v Chernivcyah bulo zaversheno sporudzhennya Budinku krajovogo sejmu sogodni Cherniveckij palac ditej ta yunactva vul A Sheptickogo 10 Sejm pripiniv robotu v 1918 roci pislya okupaciyi korolivskoyu Rumuniyeyu vsiyeyi teritoriyi Bukovini StrukturaKerivnictvo sejmu Bukovinskij krajovij sejm ocholyuvav krajovij marshalok nim Landeshauptmann Yak pravilo Marshalkom stavav odin z rumunskih magnativ zastupnikom bukovinskij Mitropolit Marshalka i zastupnikiv za podannyam Prezidenta Bukovini priznachav Cisar iz chisla posliv sejmu Dokladnishe Marshalki Bukovinskogo sejmu Pomitnu rol v organizaciyi roboti krajovogo parlamentu vidigravalo jogo Byuro nim Bureau do skladu yakogo vhodili Marshalok jogo zastupniki sekretari ta keruyuchij spravami Sklad sejmu Bukovinskij krajovij sejm pershih sklikan skladavsya z 30 posliv Mitropolit 12 predstavnikiv vid silskih gromad 10 predstavnikiv vid velikih zemlevlasnikiv 5 predstavnikiv vid mist 2 predstavnika vid torgovoyi ta promislovoyi palat Ekonomichni vazheli vid volodinnya resursami krayu i rezervuvannya 10 misc dozvolyali rumunskim zemlevlasnikam boyaram mati bilshist u sejmi ta utrimuvati vsyu povnotu vladi Z 1875 go roku z 31 posla She odnim poslom za posadoyu stav rektor Cherniveckogo universitetu U rezultati viboriv 1904 r u Bukovinskomu sejmi skladalosya nove spivvidnoshennya sil Vilnodumci 17misc konservativni rumuni i virmeno polyaki razom 12 Krim togo buv odin deputat vid social demokrativ i odin nejtralnij Dlya ukrayinskih narodovciv ti vibori prinesli peremogu tilki u dvoh novih viborchih okrugah i nayavnist stalogo predstavnika u vidili 16 zhovtnya 1909 roku bulo prijnyato novij viborchij zakon yakij nabrav chinnosti u travni 1910 go r pislya sankcionuvannya Cisarem Zakon ignoruvav nacionalni proporciyi naselennya Bukovini Vidpovidno do cogo zakonu Bukovinskij krajovij sejm skladavsya z 63 posliv 23 posla vid rumunskoyi gromadi 17 posliv vid ukrayinskoyi gromadi 10 posliv vid yevrejskoyi gromadi 7 posliv vid nimeckoyi gromadi 6 posliv vid polskoyi gromadi Komisiyi sejmu Vazhlivimi robochimi organami Bukovinskogo krajovogo sejmu buli jogo postijni Komisiyi nim Kommission finansova mandatna pravnicha administrativna peticijna shlyahova ekonomichna deputatskoyi nedotorkanosti tosho Chiselnist komisij bula riznoyu Dozvolyalos brati uchast u roboti kilkoh komisij Aktivno v komisiyah v rizni chasi pracyuvali j ukrayinci U mandatnij komisiyi Stepan Smal Stockij yakij u 1904 roci zajmav posadu zastupnika marshalka u peticijnij Yerotej Pigulyak u finansovij Pigulyak ta Zubrickij u administrativnij Smal Stockij Mikola Vasilko Volchinskij Vsi komisiyi zazvichaj ocholyuvali nimci chi rumuni Krajovij vidil Vikonavchim organom sejmu buv Bukovinskij krajovij vidil nim Der Bukowiner Landesausschuss stvorenij zgidno ukazu cisarya vid 26 lyutogo 1861 r Vidil skladavsya z 4 h zasidateliv iz chisla posliv sejmu ta Golovi krajovogo vidilu Marshalok krajovogo sejmu Zasidateli obiralisya za kvotnim principom vid zemlevlasnikiv 1 vid mist i torgovo promislovoyi palati 1 vid silskih obshin 1 vid posliv sejmu 1 Zgidno zakonu vid 26 travnya 1910 r Bukovinskij krajovij vidil skladavsya z 8 zasidateliv z chisla yakih golova priznachav dvoh zastupnikiv Na zasidannyah sejmu z chisla deputativ obiralisya komiteti finansovij administrativnij transportnij shkilnij rozvitku gospodarstva Dva komiteti buli postijnimi revizijnij i z peticij Stroki povnovazhen Vidilu zbigalisya zi strokami diyalnosti sejmu 6 rokiv Do funkcij Bukovinskogo krajovogo vidilu vhodilo upravlinnya resursami krayu provedennya obliku krajovih fondiv vstanovlennya nalezhnosti do dvoryanstva rozmishennya zhandarmskih postiv upravlinnya richkovim gospodarstvom utrimannya poshtovih stancij likaren vidacha stipendij i dopomogi z koshtiv blagodijnih fondiv vedennya sprav z osobovogo skladu krajovih derzhavnih ustanov Chleni vikonkomu pracyuvali na postijnij osnovi j otrimuvali platnyu Z 1911 go r Do skladu Krajovogo vidilu vhodili ukrayinci Omelyan Popovich Ilko Semaka ta Yerotej Pigulyak Diyalnist krajovogo sejmuV osnovu viborchoyi sistemi za yakoyu formuvavsya Bukovinskij krajovij sejm do 1910 go r bulo pokladeno stanovo majnovij princip Vibori do krajovogo sejmu buli nerivnimi dlya riznih socialnih grup naselennya Do togo zh viborche pravo ne bulo zagalnim Usi viborci podilyalisya na 4 kuriyi velikih zemlevlasnikiv torgovo promislova palata velikih mist nevelikih mist i silskih gromad U viborah do Bukovinskogo krajovogo sejmu cherez visokij majnovij cenz bralo uchast tilki blizko 9 10 naselennya Sejm obiravsya na 6 rokiv Sesiyi priznachalisya cisarem yak pravilo voseni Cisar mig rozpustiti sejm bud koli she do zakinchennya stroku povnovazhen Oficijnoyu robochoyu movoyu sejmu bula nimecka mova Kompetenciya sejmu Kompetenciya Bukovinskogo krajovogo sejmu bula viznachena Konstituciyeyu krayu vid 26 lyutogo 1861 r Tak za sejmom bulo zakripleno tri grupi povnovazhen 1 Virishennya pitan sho stosuvalis suto krajovih sprav kultura krayu zvedeni za krajovi koshti gromadski budivli pidtrimka dobrodijnih ustanov vikoristannya krajovih pributkiv 2 Delegovani povnovazhennya spravi miscevih gromad cerkovni ta shkilni spravi rozkvartiruvannya vijskovih pidrozdiliv tosho 3 Spravi shodo ustroyu krayu sho vidnosilis do rozglyadu sejmom riznimi specialnimi imperskimi zakonami Uhvalennya rishen Povnovazhennya sejmovih posliv pochinalisya z momentu zatverdzhennya yih obrannya na specialnomu zasidanni pershoyi sesiyi novoobranogo krajovogo sejmu ta prijnyattya prisyagi na virnist cisaryu Posol sejmu volodiv pravom golosu z usih pitan vinesenih na rozglyad sejmu chi utvorenogo nim organu brati uchast u formuvanni poryadku dennogo vistupati iz zayavami vid imeni svoyih viborciv zvertatisya iz zapitami do bud yakoyi uryadovoyi ustanovi z podalshim otrimannyam pismovoyi vidpovidi Chergovist rozglyadu pitan poryadku dennogo viznachav marshalok Dlya prijnyattya pravochinnogo rishennya neobhidna bula prisutnist ne menshe polovini posliv Rivnist golosiv pri golosuvanni oznachala vidhilennya propoziciyi Dlya vnesennya zmin do Krajovogo statutu ta Krajovogo viborchogo zakonu bula neobhidna prisutnist 3 4 skladu sejmu j pozitivne golosuvannya 2 3 vid prisutnih posliv Bud yake rishennya sejmu zatverdzhuvalos vidpovidnim ministerstvom i sankcionuvalosya cisarem Vpliv na procesi Realnij vpliv sejmu na politichnij ekonomichnij ta kulturnij rozvitok krayu zrostav postupovo Z ciyeyi tochki zoru istoriyu bukovinskogo parlamentarizmu mozhna podiliti na dva umovnih periodu do i pislya 1903 roku Takij podil u svoyih pracyah obgruntuvav vidomij bukovinoznavec Arkadij Zhukovskij spochatku Bukovinskij krajovij sejm vikonuvav rol dekorativnoyi instituciyi i za skladom i realnimi mozhlivostyami pracyuvati Stanovishe zminilosya pislya stvorennya v sejmi u 1903 roci Vilnodumnogo soyuzu Shojno vidtodi avtonomna uprava krayu iz svoyimi riznimi instituciyami stavala dijsnistyu u nij brali uchast vsi narodnosti Bukovini Same zavdyaki Vilnodumnomu soyuzu ukrayincyam spilno z predstavnikami yevrejskoyi gromadi vdalosya dobitisya uhvalennya principovo novogo viborchogo zakonu 1909 1910 zavdyaki yakomu princip stanovo majnovih kurij pri formuvanni Bukovinskogo sejmu zaminili na princip sociyalno nacionalnih kurij Zgidno z cim zhe zakonom na Bukovini vpershe vidbulisya vibori na osnovi zagalnogo pryamogo j tayemnogo golosuvannya Div takozhBukovinskij sejm H sklikannyaDzherela1 Istoriya Bukovini avstrijskij poglyad nedostupne posilannya z travnya 2019 2 3 Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Putivnik Tom 1 Fondi doradyanskogo periodu Kiyiv Chernivci 2006 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine 4 Naukovij visnik ChNU Vipusk 103 Chernivci Ruta 2001 Nikiforak M V Do pitannya pro poryadok roboti ta kompetenciyu Bukovinskogo sejmu 23 sichnya 2022 u Wayback Machine 5 Zhukovskij A Istoriya Bukovini Ch 2 6 Gazeta Bukovina 34 2065 1 serpnya 2021 u Wayback Machine 7 Monolatij I Bukovinska zgoda u konteksti istoriyi mizhetnichnih kompromisiv u Dunajskij monarhiyi 10 chervnya 2015 u Wayback Machine 8 PrimitkiDobrzhanskij O Nacionalnij ruh ukrayinciv Bukovini drugoyi polovini XIX pochatku XX st Chernivci Zoloti litavri 1999 s 279