Вільнодумний союз — міжнаціональне об'єднання депутатів Буковинського крайового сейму (1903–1905) [1].
Створення союзу
Від початку роботи Буковинського сейму (1861), крайовий парламент був виразником практично однієї панівної групи Буковини — румунської боярської верхівки. Виборча система була вибудована таким чином (відсутність прямих виборів, майновий ценз, куріальний принцип тощо), що більшість завжди була в руках «Курії великих землевласників». Представництво українців (найчисельнішої етнічної групи) Буковини було мінімальним. Ті поодинокі українці, які попри протидію румунського боярства таки ставали послами сейму, ні на що впливати не могли. Красномовною була ситуація 1869 го р., коли «румунська більшість» не допустила прийняття закону про вільне використання української мови у місцевому представницькому органі. Проти цього протестували не тільки українські посли та організації, а й офіційні австрійські урядовці (особливо впливовий місцевий політик Антон Кохановський). Мінімальним було й представництво єврейської громади (яка була доволі чисельною).
Ситуація кардинальним чином змінилася з обранням в 1890-х р.р. послом крайового сейму Миколи фон Василька, який зумів консолідувати навколо себе однодумців з числа послів-українців та представників всіх етнічних громад краю[2].
Саме М.Василько став ініціатором створення «міжнаціонального об'єднання», фундаторами якого також стали лідери: румунського демократичного табору Аурел Ончул, єврейської громади Бенно Штраухер та вірменської — , які відмовились йти на компроміс з «великими землевласниками» [1].
Перше засідання «Вільнодумного союзу» відбулося 19 вересня 1903 року. Значна увага на зібраннях об'єднання приділялася розробці програми і виділенню пріоритетних напрямків діяльності. Зокрема, в економічних справах передбачалося добиватися підвищення добробуту робітничих верств і усунення найбільш грубих форм економічної експлуатації, зупинення процесу обезземелення і пролетаризації селян. Для цього пропонувалося заснувати крайовий банк для надання порівняно дешевого іпотечного та іншого кредиту, всіляке стимулювання розвитку спілкового руху. В політичних справах наголошувалося на необхідності домагатися введення загального виборчого права і безпосереднього (прямого) голосування, усунення політичних привілеїв окремих верств населення. Особливо підкреслювалася необхідність задоволення національних потреб представників усіх народів, що населяють Буковину, в тому числі у культурно-просвітніх і релігійних справах, щоб кожен народ, кожне віросповідання мали справді рівні права, як це записано в австрійській конституції [3].
Знаковим було те, що головою союзу обрали Аурела Ончула.
Діяльність союзу
Вже на початку 1904 на бік «вільнодумних» перейшли всі українські, єврейські та німецькі депутати [2]. У червні того ж року було створено комітет «вільнодумних» партій на Буковині, який взяв на себе організацію передвиборчої кампанії. Ним і були озвучені статутні цілі «Вільнодумного союзу» [4]:
...Рішення «Вільнодумного союзу» у справах союзу приймаються на спільних нарадах усіх його членів; в тих справах виступає союз на вні передовсім супроти сейму і преси як одноцільне тіло; для національних справ виступає союз в клубах німецькім, єврейськім, румунськім, руськім, а кожен з них виступає зовсім самостійно... |
На позачергових виборах до Буковинського сейму (1904) «Вільнодумний союз» добився повної перемоги над «партією великих землевласників», забезпечивши собі тверду більшість у представницькому органі краю. Це дало можливість вже в цьому ж скликанні прийняти цілу низку законопроєктів, зокрема про підвищення платні учителям, про реформування виборчого закону до сейму, про ліквідацію «двірських обшарів», про зміни в управлінні сільських громад та вибори до них, про створення «Буковинського крайового банку» тощо [3].
Наслідки діяльності
Прийняті, завдяки «Вільнодумному союзу», рішення Буковинського сейму були спрямовані на ліквідацію залишків феодалізму, які навіть у відсталій Буковині вже давно стали анахронізмом, але протягом десятиліть штучно зберігалися боярською клікою. Ці рішення означали дальший поступ Буковини на шляху розвитку буржуазних суспільно-економічних відносин та забезпечення демократичних прав громадян. Діяльність об'єднання показувала, що об'єднання демократичних сил різних національностей відкривало можливість до успішного реформування суспільних відносин в краї, проведення прогресивних реформ.
Однак, уже 1905-го р. «Вільнодумний союз», проіснувавши трохи більше двох років, розпався у зв'язку з посиленням суперечностей між українськими і румунськими депутатами.
Пропри те, що колишні члени союзу опинилися у супротивних таборах і вели гостру полеміку в сеймі та на сторінках газет, прийняті законопроєкти залишилися у центрі громадського життя, визначаючи головні тенденції суспільного розвитку краю. Діяльність «Вільнодумного союзу» стала своєрідним вододілом в історії громадського життя Буковини. В газетах того періоду любили визначати хронологію подій до «Вільнодумного союзу» і після нього [3].
Такий поділ у своїх працях обґрунтував і відомий буковинознавець Аркадій Жуковський [2]:
...спочатку Буковинський крайовий сейм виконував роль декоративної інституції...і за складом, і реальними можливостями працювати... Становище змінилося після створення в сеймі у 1903 році «Вільнодумного союзу». Щойно відтоді автономна управа краю із своїми різними інституціями ставала дійсністю: у ній брали участь всі народності Буковини... |
Під впливом цього об'єднання змінилася сама суть діяльності крайового сейму, який тепер на перше місце ставив саме реформи в різних галузях життя. Найголовніше ж те, що було покінчено із засиллям невеликої групки румунських поміщиків в управлінні краєм. У цьому й полягала історична місія «Вільнодумного союзу», яку він виконав блискуче [3].
Не менше важливим є й те, що саме учасниками цього союзу були закладені основи зовсім іншої виборчої системи, на основі якої 1911-го року було сформовано кардинально новий та якісно-інший Буковинський крайовий сейм.
Галерея
Керівники «Вільнодумного союзу»:
- Микола фон Василько
- Аурел фон Ончул
- Бенно Штраухер
Джерела
- С. Л. Юсов. Вільнодумний союз[недоступне посилання з червня 2019] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 560. — .
- О. В. Добржанський. Вільнодумний союз [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Буковина: її минуле і сучасне. Ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. Видавництво «Зелена Буковина» [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- І. С. Монолатій.[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilnodumnij soyuz mizhnacionalne ob yednannya deputativ Bukovinskogo krajovogo sejmu 1903 1905 1 Budinok Bukovinskogo krajovogo sejmuStvorennya soyuzuVid pochatku roboti Bukovinskogo sejmu 1861 krajovij parlament buv viraznikom praktichno odniyeyi panivnoyi grupi Bukovini rumunskoyi boyarskoyi verhivki Viborcha sistema bula vibudovana takim chinom vidsutnist pryamih viboriv majnovij cenz kurialnij princip tosho sho bilshist zavzhdi bula v rukah Kuriyi velikih zemlevlasnikiv Predstavnictvo ukrayinciv najchiselnishoyi etnichnoyi grupi Bukovini bulo minimalnim Ti poodinoki ukrayinci yaki popri protidiyu rumunskogo boyarstva taki stavali poslami sejmu ni na sho vplivati ne mogli Krasnomovnoyu bula situaciya 1869 go r koli rumunska bilshist ne dopustila prijnyattya zakonu pro vilne vikoristannya ukrayinskoyi movi u miscevomu predstavnickomu organi Proti cogo protestuvali ne tilki ukrayinski posli ta organizaciyi a j oficijni avstrijski uryadovci osoblivo vplivovij miscevij politik Anton Kohanovskij Minimalnim bulo j predstavnictvo yevrejskoyi gromadi yaka bula dovoli chiselnoyu Situaciya kardinalnim chinom zminilasya z obrannyam v 1890 h r r poslom krajovogo sejmu Mikoli fon Vasilka yakij zumiv konsoliduvati navkolo sebe odnodumciv z chisla posliv ukrayinciv ta predstavnikiv vsih etnichnih gromad krayu 2 Same M Vasilko stav iniciatorom stvorennya mizhnacionalnogo ob yednannya fundatorami yakogo takozh stali lideri rumunskogo demokratichnogo taboru Aurel Onchul yevrejskoyi gromadi Benno Shtrauher ta virmenskoyi yaki vidmovilis jti na kompromis z velikimi zemlevlasnikami 1 Pershe zasidannya Vilnodumnogo soyuzu vidbulosya 19 veresnya 1903 roku Znachna uvaga na zibrannyah ob yednannya pridilyalasya rozrobci programi i vidilennyu prioritetnih napryamkiv diyalnosti Zokrema v ekonomichnih spravah peredbachalosya dobivatisya pidvishennya dobrobutu robitnichih verstv i usunennya najbilsh grubih form ekonomichnoyi ekspluataciyi zupinennya procesu obezzemelennya i proletarizaciyi selyan Dlya cogo proponuvalosya zasnuvati krajovij bank dlya nadannya porivnyano deshevogo ipotechnogo ta inshogo kreditu vsilyake stimulyuvannya rozvitku spilkovogo ruhu V politichnih spravah nagoloshuvalosya na neobhidnosti domagatisya vvedennya zagalnogo viborchogo prava i bezposerednogo pryamogo golosuvannya usunennya politichnih privileyiv okremih verstv naselennya Osoblivo pidkreslyuvalasya neobhidnist zadovolennya nacionalnih potreb predstavnikiv usih narodiv sho naselyayut Bukovinu v tomu chisli u kulturno prosvitnih i religijnih spravah shob kozhen narod kozhne virospovidannya mali spravdi rivni prava yak ce zapisano v avstrijskij konstituciyi 3 Znakovim bulo te sho golovoyu soyuzu obrali Aurela Onchula Diyalnist soyuzuVzhe na pochatku 1904 na bik vilnodumnih perejshli vsi ukrayinski yevrejski ta nimecki deputati 2 U chervni togo zh roku bulo stvoreno komitet vilnodumnih partij na Bukovini yakij vzyav na sebe organizaciyu peredviborchoyi kampaniyi Nim i buli ozvucheni statutni cili Vilnodumnogo soyuzu 4 Rishennya Vilnodumnogo soyuzu u spravah soyuzu prijmayutsya na spilnih naradah usih jogo chleniv v tih spravah vistupaye soyuz na vni peredovsim suproti sejmu i presi yak odnocilne tilo dlya nacionalnih sprav vistupaye soyuz v klubah nimeckim yevrejskim rumunskim ruskim a kozhen z nih vistupaye zovsim samostijno Na pozachergovih viborah do Bukovinskogo sejmu 1904 Vilnodumnij soyuz dobivsya povnoyi peremogi nad partiyeyu velikih zemlevlasnikiv zabezpechivshi sobi tverdu bilshist u predstavnickomu organi krayu Ce dalo mozhlivist vzhe v comu zh sklikanni prijnyati cilu nizku zakonoproyektiv zokrema pro pidvishennya platni uchitelyam pro reformuvannya viborchogo zakonu do sejmu pro likvidaciyu dvirskih obshariv pro zmini v upravlinni silskih gromad ta vibori do nih pro stvorennya Bukovinskogo krajovogo banku tosho 3 Naslidki diyalnostiPrijnyati zavdyaki Vilnodumnomu soyuzu rishennya Bukovinskogo sejmu buli spryamovani na likvidaciyu zalishkiv feodalizmu yaki navit u vidstalij Bukovini vzhe davno stali anahronizmom ale protyagom desyatilit shtuchno zberigalisya boyarskoyu klikoyu Ci rishennya oznachali dalshij postup Bukovini na shlyahu rozvitku burzhuaznih suspilno ekonomichnih vidnosin ta zabezpechennya demokratichnih prav gromadyan Diyalnist ob yednannya pokazuvala sho ob yednannya demokratichnih sil riznih nacionalnostej vidkrivalo mozhlivist do uspishnogo reformuvannya suspilnih vidnosin v krayi provedennya progresivnih reform Odnak uzhe 1905 go r Vilnodumnij soyuz proisnuvavshi trohi bilshe dvoh rokiv rozpavsya u zv yazku z posilennyam superechnostej mizh ukrayinskimi i rumunskimi deputatami Propri te sho kolishni chleni soyuzu opinilisya u suprotivnih taborah i veli gostru polemiku v sejmi ta na storinkah gazet prijnyati zakonoproyekti zalishilisya u centri gromadskogo zhittya viznachayuchi golovni tendenciyi suspilnogo rozvitku krayu Diyalnist Vilnodumnogo soyuzu stala svoyeridnim vododilom v istoriyi gromadskogo zhittya Bukovini V gazetah togo periodu lyubili viznachati hronologiyu podij do Vilnodumnogo soyuzu i pislya nogo 3 Takij podil u svoyih pracyah obgruntuvav i vidomij bukovinoznavec Arkadij Zhukovskij 2 spochatku Bukovinskij krajovij sejm vikonuvav rol dekorativnoyi instituciyi i za skladom i realnimi mozhlivostyami pracyuvati Stanovishe zminilosya pislya stvorennya v sejmi u 1903 roci Vilnodumnogo soyuzu Shojno vidtodi avtonomna uprava krayu iz svoyimi riznimi instituciyami stavala dijsnistyu u nij brali uchast vsi narodnosti Bukovini Pid vplivom cogo ob yednannya zminilasya sama sut diyalnosti krajovogo sejmu yakij teper na pershe misce staviv same reformi v riznih galuzyah zhittya Najgolovnishe zh te sho bulo pokincheno iz zasillyam nevelikoyi grupki rumunskih pomishikiv v upravlinni krayem U comu j polyagala istorichna misiya Vilnodumnogo soyuzu yaku vin vikonav bliskuche 3 Ne menshe vazhlivim ye j te sho same uchasnikami cogo soyuzu buli zakladeni osnovi zovsim inshoyi viborchoyi sistemi na osnovi yakoyi 1911 go roku bulo sformovano kardinalno novij ta yakisno inshij Bukovinskij krajovij sejm GalereyaKerivniki Vilnodumnogo soyuzu Mikola fon Vasilko Aurel fon Onchul Benno ShtrauherDzherelaS L Yusov Vilnodumnij soyuz nedostupne posilannya z chervnya 2019 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 560 ISBN 966 00 0734 5 O V Dobrzhanskij Vilnodumnij soyuz 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Bukovina yiyi minule i suchasne Red D Kvitkovskogo T Brindzana A Zhukovskogo Vidavnictvo Zelena Bukovina 25 veresnya 2013 u Wayback Machine I S Monolatij nedostupne posilannya z chervnya 2019