При́сліп — село в Україні, у Міжгірській селищній громаді Хустського району Закарпатської області. Населення становить 851 осіб.
село Присліп | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Хустський район | ||||
Громада | Міжгірська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA21120190140064540 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1392 | ||||
Населення | 851 | ||||
Поштовий індекс | 90014 | ||||
Телефонний код | +380 3146 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 711 м | ||||
Водойми | р. Присліп, р. Ріка | ||||
Відстань до обласного центру | до районного центру 24,5 км км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 90014, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Присліп, 67 | ||||
Карта | |||||
Присліп | |||||
Присліп | |||||
Мапа | |||||
Присліп у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване у північно-східній частині Закарпаття. Воно компактно розмістилося між двома гірськими масивами — Вододільний хребет (на півночі) і Полонинський хребет (на півдні). Це захищає взимку від холодних вітрів і забезпечує прохолодне літо. Село лежить у верхів'ях річки Ріка.
Відтань до районного центру — 24 км, до залізничної станції Воловець — 68 км. Присліп розташований неподалік від стику меж трьох областей: Закарпатської, Львівської та Івано-франківської.
Історія
Вперше село згадується в 1392 році. Згодом було підтверджено документально у XVII ст. Населення села складали селяни-українців та 29 сімей єврейського походження. За етнічністю селяни називали себе бойками або русинами. Вони мали специфічну говірку — суміш українських діалектів. Селяни займалися сільським господарством, а євреї — торгівлею.
Взимку жителі села рубали ліс і підвозили до річки для сплаву. Дуже дошкуляли селянам різні державні податки. Щоб сплатити їх, вони виїжджали за межі області — в Галичину, Словаччину та Боснію. Більшість селян були неписьменні через матеріальні нестатки та мадяризацію мови.
Тепер у Прислопі є 9 річна школа, дитсадок, 4 церкви, 3 бібліотеки, 3 медпункти і клуб на 300 місць.
Перекази про походження села
Існують різні теорії походження Прислопа. За словами одного зі старожилів села, «чилядь прийшла сюд з Завіки, бо там бло дуже студино у зимі, а туй у ямі май тепло і звірь худобу так не міг май украсти. А бло туй ведмидів много та люди клали на них великі капкани — прислопи — від цього і назва. Тепир, де школу нову постройили, там я рубав дерево на сісю стару школу, бо там така хаща бла, що темнося у ній було. То бло ще при мадярах, а дале й при чехах».
Як свідчать старожили, перші люди поселилися в районі села на присілку Завийка. Назва цього присілка походить від того, що це було дуже давно, тобто через вік. Тут був збудований монастир і жили перші люди — монахи. Не менш цікава історія приселка Тітківці. Колись, у сиву давнину, втекла сім'я від панів, поселилися тут і жили. Так від слова «тікати» має свою назву приселок Тітківці. Отже, перше поселення починається із присілків. У самому теперішньому центрі села було лише стійбище. Часто на худобу нападали дикі звірі, ведмеді, вовки. Для того, щоб захищати худобу від звірів, пастухи змушені були класти сліпці. Саме від цього походить назва села Присліп — «присліплювати», тобто спіймати.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 868 осіб, з яких 422 чоловіки та 446 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 843 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,76 % |
російська | 0,24 % |
Герб Прислопа
У 1901 році у Віденському архіві був знайдений дивний клаптик плакату, на якому був зображений у центрі лицарський щит, ліворуч від нього бурий ведмідь, символ Закарпаття, праворуч гірська сарна — одна з найзагадковіших тварин Карпат. Це символічне зображення показувало на титульний герб жителів Карпат. На щиті проявлялись його червоні контури, що є символічним захистом. Щит розділений був по центру вертикально на дві частини. Права його частина ділилась горизонтально на дві частини. У лівій частині прослідковувалися контури ключа — символу мудрості й загадковості. У двох інших частинах були розміщені символ квітки (ймовірно едельвейс) та контур хреста — належність до християнства. Але найцікавіше відкриття чекало на науковців після року досліджень. Внизу прослідковувався надпис, що дуже стерся. Детальний аналіз розкрив цей таємничий напис і науковцям відкрився текст написаний латинню «PRISLOP-1392». Це розкрило таємницю походження плакату. У самому верху вгадувався контур перехрещених топірців.
Згодом у 1939 році на таємному засіданні уряду Карпатської України за представленням Августина Волошина були розглянуті зразки символіки молодої держави, серед них був також і цей зразок, але дещо модернізований. На щиті з'явилась кольори: більша смуга — стала зеленою (символізувала вічно-зелені ліси Карпат) інша — синя і жовта — символи України. На гербу з'явилось багато золотого кольору, що символізувало золото Карпат. Але цей проект так і не був ухвалений у зв'язку з швидкоплинністю тогочасних історичних подій. Оригінал герба був втрачений під час війни.
Вищеописаний герб став частиною герба села Присліп.
Релігія
Перша церква була малою дерев'яною спорудою, вкритою соломою. Теперішня велика храм св. Миколи Чудотворця, збудована із смерекових брусів, є одним із барокових шедеврів Верховини.
Переповідають, що жителі горішнього кінця ніяк не могли зійтися з жителями нижньої частини села щодо місця спорудження церкви. Тоді горішняни вночі зняли хрест зі старої церкви і закопали його на місці, де стоїть теперішня церква. Долішняни не зрозуміли хитрощів і погодилися на місце, облюбоване «вищою силою».
Церкву датують 1797 роком за написом на верхній поперечині одвірку. Від монументальних форм святині віє могутністю і старовиною. Церква має чудові художні деталі: різьблені стовпчики ґанку, фігурно вирізані випуски вінців зрубів, різьблені арочки верхніх і нижніх голосниць, двері й одвірок із різьбленням. Біля церкви стоїть велика дерев'яна дзвіниця, унікальна за своїми архаїчними формами. Нижній зрубний ярус вкритий крутими схилами опасання, у місці переходу до каркаса — ще один пояс даху, прикріплений майже вертикально і, нарешті, над верхніми голосницями,— могутній восьмисхилий шатровий верх. Відреставрована 1968 року. Дзвіниця добре збереглася і разом з церквою творить гарний архітектурний ансамбль. З нагоди 200-річчя храму його, на жаль, оббили бляхою, позолотили іконостас і спорудили новий престол.
Туристичні місця
- храм св. Миколи Чудотворця
- полонини
- мінеральне джерело
Відомі люди
- Бандусяк Дмитро — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1944—1946 рр. Загинув у селі на початку 1946 року.
Примітки
- Г. В. Горовий, Географія Закарпаття. Ужгород — 2008
- В. Головко. Оповітки про людей
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Монинець В. В.
- М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008.
Література
- В. Головко. «Оповітки про людей».
- М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008.
- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М. : Искусство, 1971. — С. 125—126.
- Монинець В. В.
Посилання
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Владислав Никитенко. Міжгірський район. Присліп
- http://www.woodenchurches.com.ua/ukr/mizh/pryslip.htm[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pri slip selo v Ukrayini u Mizhgirskij selishnij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Naselennya stanovit 851 osib selo Prislip Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Mizhgirska selishna gromada Kod KATOTTG UA21120190140064540 Osnovni dani Zasnovane 1392 Naselennya 851 Poshtovij indeks 90014 Telefonnij kod 380 3146 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 41 34 pn sh 23 31 46 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 711 m Vodojmi r Prislip r Rika Vidstan do oblasnogo centru do rajonnogo centru 24 5 km km Misceva vlada Adresa radi 90014 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n s Prislip 67 Karta Prislip Prislip Mapa Prislip u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prislip GeografiyaSelo roztashovane u pivnichno shidnij chastini Zakarpattya Vono kompaktno rozmistilosya mizh dvoma girskimi masivami Vododilnij hrebet na pivnochi i Poloninskij hrebet na pivdni Ce zahishaye vzimku vid holodnih vitriv i zabezpechuye proholodne lito Selo lezhit u verhiv yah richki Rika Vidtan do rajonnogo centru 24 km do zaliznichnoyi stanciyi Volovec 68 km Prislip roztashovanij nepodalik vid stiku mezh troh oblastej Zakarpatskoyi Lvivskoyi ta Ivano frankivskoyi IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v 1392 roci Zgodom bulo pidtverdzheno dokumentalno u XVII st Naselennya sela skladali selyani ukrayinciv ta 29 simej yevrejskogo pohodzhennya Za etnichnistyu selyani nazivali sebe bojkami abo rusinami Voni mali specifichnu govirku sumish ukrayinskih dialektiv Selyani zajmalisya silskim gospodarstvom a yevreyi torgivleyu Vzimku zhiteli sela rubali lis i pidvozili do richki dlya splavu Duzhe doshkulyali selyanam rizni derzhavni podatki Shob splatiti yih voni viyizhdzhali za mezhi oblasti v Galichinu Slovachchinu ta Bosniyu Bilshist selyan buli nepismenni cherez materialni nestatki ta madyarizaciyu movi Teper u Prislopi ye 9 richna shkola ditsadok 4 cerkvi 3 biblioteki 3 medpunkti i klub na 300 misc Perekazi pro pohodzhennya selaIsnuyut rizni teoriyi pohodzhennya Prislopa Za slovami odnogo zi starozhiliv sela chilyad prijshla syud z Zaviki bo tam blo duzhe studino u zimi a tuj u yami maj teplo i zvir hudobu tak ne mig maj ukrasti A blo tuj vedmidiv mnogo ta lyudi klali na nih veliki kapkani prislopi vid cogo i nazva Tepir de shkolu novu postrojili tam ya rubav derevo na sisyu staru shkolu bo tam taka hasha bla sho temnosya u nij bulo To blo she pri madyarah a dale j pri chehah Yak svidchat starozhili pershi lyudi poselilisya v rajoni sela na prisilku Zavijka Nazva cogo prisilka pohodit vid togo sho ce bulo duzhe davno tobto cherez vik Tut buv zbudovanij monastir i zhili pershi lyudi monahi Ne mensh cikava istoriya priselka Titkivci Kolis u sivu davninu vtekla sim ya vid paniv poselilisya tut i zhili Tak vid slova tikati maye svoyu nazvu priselok Titkivci Otzhe pershe poselennya pochinayetsya iz prisilkiv U samomu teperishnomu centri sela bulo lishe stijbishe Chasto na hudobu napadali diki zviri vedmedi vovki Dlya togo shob zahishati hudobu vid zviriv pastuhi zmusheni buli klasti slipci Same vid cogo pohodit nazva sela Prislip prisliplyuvati tobto spijmati NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 868 osib z yakih 422 choloviki ta 446 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 843 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 76 rosijska 0 24 Gerb PrislopaU 1901 roci u Videnskomu arhivi buv znajdenij divnij klaptik plakatu na yakomu buv zobrazhenij u centri licarskij shit livoruch vid nogo burij vedmid simvol Zakarpattya pravoruch girska sarna odna z najzagadkovishih tvarin Karpat Ce simvolichne zobrazhennya pokazuvalo na titulnij gerb zhiteliv Karpat Na shiti proyavlyalis jogo chervoni konturi sho ye simvolichnim zahistom Shit rozdilenij buv po centru vertikalno na dvi chastini Prava jogo chastina dililas gorizontalno na dvi chastini U livij chastini proslidkovuvalisya konturi klyucha simvolu mudrosti j zagadkovosti U dvoh inshih chastinah buli rozmisheni simvol kvitki jmovirno edelvejs ta kontur hresta nalezhnist do hristiyanstva Ale najcikavishe vidkrittya chekalo na naukovciv pislya roku doslidzhen Vnizu proslidkovuvavsya nadpis sho duzhe stersya Detalnij analiz rozkriv cej tayemnichij napis i naukovcyam vidkrivsya tekst napisanij latinnyu PRISLOP 1392 Ce rozkrilo tayemnicyu pohodzhennya plakatu U samomu verhu vgaduvavsya kontur perehreshenih topirciv Zgodom u 1939 roci na tayemnomu zasidanni uryadu Karpatskoyi Ukrayini za predstavlennyam Avgustina Voloshina buli rozglyanuti zrazki simvoliki molodoyi derzhavi sered nih buv takozh i cej zrazok ale desho modernizovanij Na shiti z yavilas kolori bilsha smuga stala zelenoyu simvolizuvala vichno zeleni lisi Karpat insha sinya i zhovta simvoli Ukrayini Na gerbu z yavilos bagato zolotogo koloru sho simvolizuvalo zoloto Karpat Ale cej proekt tak i ne buv uhvalenij u zv yazku z shvidkoplinnistyu togochasnih istorichnih podij Original gerba buv vtrachenij pid chas vijni Visheopisanij gerb stav chastinoyu gerba sela Prislip ReligiyaDokladnishe Mikolayivska cerka Prislip Persha cerkva bula maloyu derev yanoyu sporudoyu vkritoyu solomoyu Teperishnya velika hram sv Mikoli Chudotvorcya zbudovana iz smerekovih brusiv ye odnim iz barokovih shedevriv Verhovini Mikolayivska cerkva Perepovidayut sho zhiteli gorishnogo kincya niyak ne mogli zijtisya z zhitelyami nizhnoyi chastini sela shodo miscya sporudzhennya cerkvi Todi gorishnyani vnochi znyali hrest zi staroyi cerkvi i zakopali jogo na misci de stoyit teperishnya cerkva Dolishnyani ne zrozumili hitroshiv i pogodilisya na misce oblyubovane vishoyu siloyu Cerkvu datuyut 1797 rokom za napisom na verhnij poperechini odvirku Vid monumentalnih form svyatini viye mogutnistyu i starovinoyu Cerkva maye chudovi hudozhni detali rizbleni stovpchiki ganku figurno virizani vipuski vinciv zrubiv rizbleni arochki verhnih i nizhnih golosnic dveri j odvirok iz rizblennyam Bilya cerkvi stoyit velika derev yana dzvinicya unikalna za svoyimi arhayichnimi formami Nizhnij zrubnij yarus vkritij krutimi shilami opasannya u misci perehodu do karkasa she odin poyas dahu prikriplenij majzhe vertikalno i nareshti nad verhnimi golosnicyami mogutnij vosmishilij shatrovij verh Vidrestavrovana 1968 roku Dzvinicya dobre zbereglasya i razom z cerkvoyu tvorit garnij arhitekturnij ansambl Z nagodi 200 richchya hramu jogo na zhal obbili blyahoyu pozolotili ikonostas i sporudili novij prestol Turistichni miscya hram sv Mikoli Chudotvorcya polonini mineralne dzhereloVidomi lyudiBandusyak Dmitro okruzhnij providnik OUN Zakarpattya u 1944 1946 rr Zaginuv u seli na pochatku 1946 roku PrimitkiG V Gorovij Geografiya Zakarpattya Uzhgorod 2008 V Golovko Opovitki pro lyudej database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Moninec V V M Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 LiteraturaV Golovko Opovitki pro lyudej M Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 Pop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 S 125 126 Moninec V V PosilannyaInformaciya na sajti Derev yani Hrami Ukrayini 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vladislav Nikitenko Mizhgirskij rajon Prislip http www woodenchurches com ua ukr mizh pryslip htm nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi