Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міст Єлизавети, Ержебет-гід (угор. Erzsébet híd) — підвісний автодорожній міст через Дунай у Будапешті, що сполучає Буду та Пешт. Перший ланцюговий міст збудовано у 1898—1903 роках. На момент відкриття він був найбільшим серед мостів такого типу у світі (довжина середнього прольоту — 290 м). Зруйнований 1945 року. Відновлений у 1960—1964 роках. Останній із відновлених після війни мостів через Дунай у Будапешті та єдиний, який не відновлено в первісному вигляді. Силует мосту, повторюючи в загальних рисах силует мосту 1903, дозволив відтворити колишній характер панорами міста, зберігши історичну наступність національних архітектурно-художніх традицій. Визначний твір архітектури 1960-х років.
| Міст Єлизавети угор. Erzsébet híd | |
|---|---|
 | |
| 47°29′27″ пн. ш. 19°02′57″ сх. д. / 47.49083333336077573° пн. ш. 19.04916666669477721° сх. д.Координати: 47°29′27″ пн. ш. 19°02′57″ сх. д. / 47.49083333336077573° пн. ш. 19.04916666669477721° сх. д. | |
| Країна |  Угорщина |
| Розташування | Будапешт |
| Перетинає | Дунай |
| Матеріал | сталь |
| Загальна довжина | 378,6 м |
  Міст Єлизавети Міст Єлизавети (Hungary) | |
 Міст Єлизавети у Вікісховищі | |
Назва
Міст названо на честь імператриці Єлизавети Баварської (угорською її ім'я звучить як Ержебет), відомої як Сіссі. На будайській частині мосту, в центрі саду, розташована її бронзова статуя.
Розташування
Розташований у створі [hu], з'єднуючи її з [hu]. На лівому березі міститься пагорб Геллерт зі статуєю Святого Геллерта.
Вище за течією розташований Ланцюговий міст, нижче — міст Свободи.
Історія
Ланцюговий міст
Міжнародний конкурс на спорудження мосту було оголошено в липні 1893 року. На розгляд представлено 54 проєкти, більшість з яких були американськими, і лише кілька — європейськими. Переможцем конкурсу став проєкт німецького інженера Юліуса Кюблера та архітекторів [de] та [de]. Проте проєкт не було реалізовано. Його недоліками були недостатня жорсткість пролітної споруди, проблема з виготовленням несних тросів (їх виготовляли тільки за кордоном), а також загальне планування.
Новий проєкт підготували інженери [hu], Іштван Галлік (угор. István Gállik), Йозеф Беке (угор. József Beke), професор Антал Керндл (статичні розрахунки) та архітектор [hu]. Проєктні роботи завершено 1897 року.
Через проблеми зі знесенням будівель при будівництві під'їзних шляхів до мосту, будівельні роботи розпочато лише навесні 1898 року зі влаштування котлованів під анкерні блоки та фундаментів пілонів. Виробництво та складання всієї залізної конструкції велося на [en]. Майже 4100 ланок ланцюга зроблено з листового металу. Оскільки жодна велика іноземна фабрика не виробляла ланцюгів, у Діошдьєрі для цього організовано окремий цех. Роботу розпочато навесні 1899 року та виконано за 21 місяць. Виробництво інших сталевих конструкцій розпочато на початку 1899 і тривало два роки.
При проєктуванні мосту не враховано ґрунтових умов майданчика. Горизонтальні сили від несних ланцюгів передавалися: на правому березі на досить твердий будайський мергель, що залягає досить високо, а з боку Пешта — на тверду глину синього кольору. 1902 року під час виконання робіт з облаштування проїзної частини мосту виявлено, що анкерна конструкція з боку Буди зрушила на 33 мм у бік річки. Встановлено, що зсув відбувається асфальтовим ізоляційним шаром, що розташованим за 1 м від підошви фундаменту і призначеним для ізоляції анкерної камери. Під дією тривалого навантаження та гарячих підземних джерел асфальт став пластичним.
Перед береговими підвалинами, для забезпечення їх стійкості, закладені на глибину до 8 м блоки площею основи 40×23 м, що мали на підошві клиноподібні виступи. Верхні завантажувальні масиви замінено важчими, з чавунним заповненням (4х2800 т). Зведено масивні бетонні вежі заввишки 17 м. Такі ж вежі збудовано з боку Пешта, хоча для цього не було об'єктивних причин. В результаті будівництво мосту подовжено на півтора року і витрати зросли на 20 %.
10 жовтня 1903 року відбулося урочисте відкриття мосту в присутності ерцгерцога Йозефа Августа. Загальна вартість робіт становила понад 12,4 млн. крон.
Міст був ланцюговий, трипролітний. Схема моста була 44,3 + 290 + 44,3 м. Пролітна споруда моста підвішувалась на двох подвійних ланцюгах, відстань між пілонами становила 20 м. Ширина моста становила 18 м (з них проїзна частина — 11 м і два тротуари по 3,5 м). Загальна маса металоконструкцій моста сягала 11 700 т. Архітектурне оформлення мосту було виконано в стилі еклектики, що повною мірою відбилося в химерному оформленні сталевих пілонів і вантажних кам'яних веж-противаг на його анкерах. Чіткий і пластичний абрис ланцюгової конструкції органічно вписався в панораму Дунаю.
Під час проєктування моста використано найсучасніші на той момент конструктивні рішення. На цьому мосту вперше використано ідею хитких пілонів, шарнірно закріплених на опорах, що згодом стала звичною практикою для підвісних мостів. Величина середнього прольоту 290 м була рекордною для свого часу.
14 серпня 1914 року мостом відкрито трамвайний рух, 1928 року почато автобусне сполучення.
18 січня 1945 року війська вермахту, що відступали, підірвали ланцюговий міст Єлизавети. Фотографії та деякі елементи старого мосту, наприклад старовинну ланку ланцюга, можна побачити біля музею транспорту в .
Підвісний міст
1959 року ухвалено рішення про відновлення мосту. Було багато суперечок про те, чи варто відновлювати старий міст у старому місці, чи будувати новий міст. Розглядалося 3 варіанти реконструкції: відновлення ланцюгового мосту, будівництво балкового чи підвісного мосту. З архітектурних та економічних міркувань вирішено побудувати новий підвісний міст сучасної конструкції з використанням збережених опор старого мосту. Міст був спроєктувала група інженерів та архітекторів Будапештського проєктного бюро шляхів сполучення та залізниць під керівництвом [hu]. При проєктуванні використано досвід відновлення [ru] в Кельні. Новий міст Єлизавети був приблизно на 10 м ширшим від старого і при цьому в 2 рази легшим.
Навесні 1960 року почато роботи зі знесення залишків пілона старого мосту і будівництва фундаментів опор. Керівниками робіт були Карой Шавош (угор. Károly Sávos) та Дьордь Фазакаш (угор. György Fazakas). Роботи з будівництва опор виконала компанія Hídépítő Vállalat (інженери Тібор Пенкала (угор. Tibor Penkala), Ерне Петік (угор. Ernő Petik) та Іштван Надь (угор. István Nagy)). Сталеву конструкцію мосту виготовлено на заводі Ganz-MÁVAG (головний інженер Карой Машшаньї (угор. Károly Massányi)). Виготовлення та попереднє складання провів Шандор Домановський (угор. Sándor Domanovszky), а монтаж на місці — Янош Фекете (угор. János Fekete), Карой Фогтом (угор. Károly Vogt) та Іштван Руссак (угор. István Ruszák).
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Відкриття мосту 24 листопада 1964 року |
Восени 1962 року розпочато монтаж металоконструкцій пілонів. 11 липня 1963 року почато навивання несного тросу. Від 14 квітня до 15 липня 1964 року змонтовано 29 секцій прогонової споруди. Урочисте відкриття мосту відбулося 24 листопада 1964 року.
До 1973 року мостом проходила двоколійна трамвайна лінія. 1972 року відкрито лінію метро М2, яка дублювала трамвайні маршрути, що проходили через міст. Через негативний динамічний ефект, трамвайний рух мостом закрито. 1975 року трамвайні колії демонтовано, укладено нову гідроізоляцію та асфальтобетонне покриття. Протягом 1998—2004 років компанія Hídtechnika Kft. відновила антикорозійний захист металоконструкцій мосту. 2009 року встановлено художнє підсвічування мосту, виконане японським дизайнером Ісії Мотоко.
Конструкція
Міст трипролітний висячий. Схема розбивки на прольоти 57+290+57 м. Підвісним є лише середній проліт, а два крайніх не з'єднуються з тросом. Пролітна споруда сталева з ортотропною плитою проїжджої частини. Характерною особливістю моста є пілони, що гойдаються, шарнірно прикріплені до опор. Канелюри на поверхні стійок сталевих пілонів збільшують стійкість їхніх стінок і одночасно позірно стоншують стійки, роблять їх стрункішими.
Для важко навантажених частин конструкцій, особливо для балок зв'язку та окремих частин пілонів використано титанову сталь марки МТА 50. Листи полотна разом із балками, висота профілю яких становить 3,1 м, підвішено на сталевих канатах великої міцності. Загальна маса металоконструкцій мосту становить 6300 т, що майже вдвічі менше від ваги старого мосту Єлізавети (11 700 т). Несний кабель складається з 61 сталевого пасма. Кожне пасмо сплетено з дротяної серцевини і трьох рядів фасонного дроту, що щільно прилягають один до одного.
Довжина мосту становить 378,6 м, ширина — 27,55 м (із них ширина проїзної частини — 18,2 м і два тротуари по 4,75 м). Міст призначений для руху автотранспорту та пішоходів. Проїжджа частина моста включає 6 смуг для руху автотранспорту. Покриття проїжджої частини та тротуарів — асфальтобетон. Перильна огорожа металева з простим малюнком. На південній стороні мосту (з Буди) встановлено меморіальну дошку, присвячену авторам мосту.
Примітки
- Domanovszky, 2000, с. 13.
- Gábor, 2007, с. 108.
- Пунин, 1974, с. 141.
- Lánc híd, 1984.
- Gábor, 2007, с. 95—96.
- Gábor, 2007, с. 99.
- Gábor, 2007, с. 102.
- Gábor, 2007, с. 103.
- Сечи К. Ошибки в сооружении фундаментов = Alapozási hibák. — М. : Госстройиздат, 1960. — С. 38—40.
- Gábor, 2007, с. 107.
- Domanovszky, 2000, с. 13—14.
- Domanovszky, 2000, с. 14.
- Gábor, 2007, с. 107—108.
- Верё, 1970, с. 335.
- Пунин, 1974, с. 45.
- Gábor, 2007, с. 105.
- Верё, 1970, с. 334—335.
- Пунин, 1974, с. 142.
- Gáll, 1984.
- Gebauer Hanga (8 жовтня 2009). Kész a díszkivilágítás a kölni Mülheim hídról koppintott Erzsébet hídon (угор.). Origo. оригіналу за 8 квітня 2019.
- Gábor, 2007, с. 167.
- Szeptemberre kész az Erzsébet híd díszkivilágítása (угор.). Index. 200-12-19. оригіналу за 29 липня 2020.
- Смирнов В. А. Висячие мосты больших пролетов. — 2-е. — М. : Высшая школа, 1975. — С. 15, 68.
- Верё, 1970, с. 332.
Література
- Пунин А. Л. Архитектура современных зарубежных мостов. — Л. : Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1974. — 168 с.
- Верё И. Азот и прочность стали // Наука и человечество. — Знание, 1970. — С. 324—336.
- Gáll Imre. Erzsébet (lánc) híd // A budapesti Duna-hidak. — Budapest : Hídépítő, 1984. — . (угор.)
- Gáll Imre. Erzsébet híd // A budapesti Duna-hidak. — Budapest : Hídépítő, 1984. — . (угор.)
- Domanovszky Sándor. A magyarországi közúti Duna-hidak acél felszerkezeteinek története. Különlenyomat a 40. Hídmérnöki Konferencia előadásainak kiadványából. — Budapest, 2000. (угор.)
- Gábor Páll. A budapesti Duna-hidak története. — Budapest, 2007. — С. 95—109. — (Lánchíd füzetek) — . (угор.)
Посилання
- Elisabeth Bridge // Structurae(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mist Yelizaveti Erzhebet gid ugor Erzsebet hid pidvisnij avtodorozhnij mist cherez Dunaj u Budapeshti sho spoluchaye Budu ta Pesht Pershij lancyugovij mist zbudovano u 1898 1903 rokah Na moment vidkrittya vin buv najbilshim sered mostiv takogo tipu u sviti dovzhina serednogo prolotu 290 m Zrujnovanij 1945 roku Vidnovlenij u 1960 1964 rokah Ostannij iz vidnovlenih pislya vijni mostiv cherez Dunaj u Budapeshti ta yedinij yakij ne vidnovleno v pervisnomu viglyadi Siluet mostu povtoryuyuchi v zagalnih risah siluet mostu 1903 dozvoliv vidtvoriti kolishnij harakter panorami mista zberigshi istorichnu nastupnist nacionalnih arhitekturno hudozhnih tradicij Viznachnij tvir arhitekturi 1960 h rokiv Mist Yelizaveti ugor Erzsebet hid47 29 27 pn sh 19 02 57 sh d 47 49083333336077573 pn sh 19 04916666669477721 sh d 47 49083333336077573 19 04916666669477721 Koordinati 47 29 27 pn sh 19 02 57 sh d 47 49083333336077573 pn sh 19 04916666669477721 sh d 47 49083333336077573 19 04916666669477721Krayina UgorshinaRoztashuvannyaBudapeshtPeretinayeDunajMaterialstalZagalna dovzhina378 6 mMist YelizavetiMist Yelizaveti Hungary Mist Yelizaveti u VikishovishiNazvaMist nazvano na chest imperatrici Yelizaveti Bavarskoyi ugorskoyu yiyi im ya zvuchit yak Erzhebet vidomoyi yak Sissi Na budajskij chastini mostu v centri sadu roztashovana yiyi bronzova statuya RoztashuvannyaRoztashovanij u stvori hu z yednuyuchi yiyi z hu Na livomu berezi mistitsya pagorb Gellert zi statuyeyu Svyatogo Gellerta Vishe za techiyeyu roztashovanij Lancyugovij mist nizhche mist Svobodi IstoriyaLancyugovij mist Mizhnarodnij konkurs na sporudzhennya mostu bulo ogolosheno v lipni 1893 roku Na rozglyad predstavleno 54 proyekti bilshist z yakih buli amerikanskimi i lishe kilka yevropejskimi Peremozhcem konkursu stav proyekt nimeckogo inzhenera Yuliusa Kyublera ta arhitektoriv de ta de Prote proyekt ne bulo realizovano Jogo nedolikami buli nedostatnya zhorstkist prolitnoyi sporudi problema z vigotovlennyam nesnih trosiv yih vigotovlyali tilki za kordonom a takozh zagalne planuvannya Novij proyekt pidgotuvali inzheneri hu Ishtvan Gallik ugor Istvan Gallik Jozef Beke ugor Jozsef Beke profesor Antal Kerndl statichni rozrahunki ta arhitektor hu Proyektni roboti zaversheno 1897 roku Cherez problemi zi znesennyam budivel pri budivnictvi pid yiznih shlyahiv do mostu budivelni roboti rozpochato lishe navesni 1898 roku zi vlashtuvannya kotlovaniv pid ankerni bloki ta fundamentiv piloniv Virobnictvo ta skladannya vsiyeyi zaliznoyi konstrukciyi velosya na en Majzhe 4100 lanok lancyuga zrobleno z listovogo metalu Oskilki zhodna velika inozemna fabrika ne viroblyala lancyugiv u Dioshdyeri dlya cogo organizovano okremij ceh Robotu rozpochato navesni 1899 roku ta vikonano za 21 misyac Virobnictvo inshih stalevih konstrukcij rozpochato na pochatku 1899 i trivalo dva roki Shema lancyugovogo mostu Yelizaveti Pri proyektuvanni mostu ne vrahovano gruntovih umov majdanchika Gorizontalni sili vid nesnih lancyugiv peredavalisya na pravomu berezi na dosit tverdij budajskij mergel sho zalyagaye dosit visoko a z boku Peshta na tverdu glinu sinogo koloru 1902 roku pid chas vikonannya robit z oblashtuvannya proyiznoyi chastini mostu viyavleno sho ankerna konstrukciya z boku Budi zrushila na 33 mm u bik richki Vstanovleno sho zsuv vidbuvayetsya asfaltovim izolyacijnim sharom sho roztashovanim za 1 m vid pidoshvi fundamentu i priznachenim dlya izolyaciyi ankernoyi kameri Pid diyeyu trivalogo navantazhennya ta garyachih pidzemnih dzherel asfalt stav plastichnim Pered beregovimi pidvalinami dlya zabezpechennya yih stijkosti zakladeni na glibinu do 8 m bloki plosheyu osnovi 40 23 m sho mali na pidoshvi klinopodibni vistupi Verhni zavantazhuvalni masivi zamineno vazhchimi z chavunnim zapovnennyam 4h2800 t Zvedeno masivni betonni vezhi zavvishki 17 m Taki zh vezhi zbudovano z boku Peshta hocha dlya cogo ne bulo ob yektivnih prichin V rezultati budivnictvo mostu podovzheno na pivtora roku i vitrati zrosli na 20 10 zhovtnya 1903 roku vidbulosya urochiste vidkrittya mostu v prisutnosti ercgercoga Jozefa Avgusta Zagalna vartist robit stanovila ponad 12 4 mln kron Lancyugovij mist Yelizaveti Mist buv lancyugovij triprolitnij Shema mosta bula 44 3 290 44 3 m Prolitna sporuda mosta pidvishuvalas na dvoh podvijnih lancyugah vidstan mizh pilonami stanovila 20 m Shirina mosta stanovila 18 m z nih proyizna chastina 11 m i dva trotuari po 3 5 m Zagalna masa metalokonstrukcij mosta syagala 11 700 t Arhitekturne oformlennya mostu bulo vikonano v stili eklektiki sho povnoyu miroyu vidbilosya v himernomu oformlenni stalevih piloniv i vantazhnih kam yanih vezh protivag na jogo ankerah Chitkij i plastichnij abris lancyugovoyi konstrukciyi organichno vpisavsya v panoramu Dunayu Pid chas proyektuvannya mosta vikoristano najsuchasnishi na toj moment konstruktivni rishennya Na comu mostu vpershe vikoristano ideyu hitkih piloniv sharnirno zakriplenih na oporah sho zgodom stala zvichnoyu praktikoyu dlya pidvisnih mostiv Velichina serednogo prolotu 290 m bula rekordnoyu dlya svogo chasu 14 serpnya 1914 roku mostom vidkrito tramvajnij ruh 1928 roku pochato avtobusne spoluchennya 18 sichnya 1945 roku vijska vermahtu sho vidstupali pidirvali lancyugovij mist Yelizaveti Fotografiyi ta deyaki elementi starogo mostu napriklad starovinnu lanku lancyuga mozhna pobachiti bilya muzeyu transportu v Pidvisnij mist 1959 roku uhvaleno rishennya pro vidnovlennya mostu Bulo bagato superechok pro te chi varto vidnovlyuvati starij mist u staromu misci chi buduvati novij mist Rozglyadalosya 3 varianti rekonstrukciyi vidnovlennya lancyugovogo mostu budivnictvo balkovogo chi pidvisnogo mostu Z arhitekturnih ta ekonomichnih mirkuvan virisheno pobuduvati novij pidvisnij mist suchasnoyi konstrukciyi z vikoristannyam zberezhenih opor starogo mostu Mist buv sproyektuvala grupa inzheneriv ta arhitektoriv Budapeshtskogo proyektnogo byuro shlyahiv spoluchennya ta zaliznic pid kerivnictvom hu Pri proyektuvanni vikoristano dosvid vidnovlennya ru v Kelni Novij mist Yelizaveti buv priblizno na 10 m shirshim vid starogo i pri comu v 2 razi legshim Navesni 1960 roku pochato roboti zi znesennya zalishkiv pilona starogo mostu i budivnictva fundamentiv opor Kerivnikami robit buli Karoj Shavosh ugor Karoly Savos ta Dord Fazakash ugor Gyorgy Fazakas Roboti z budivnictva opor vikonala kompaniya Hidepito Vallalat inzheneri Tibor Penkala ugor Tibor Penkala Erne Petik ugor Erno Petik ta Ishtvan Nad ugor Istvan Nagy Stalevu konstrukciyu mostu vigotovleno na zavodi Ganz MAVAG golovnij inzhener Karoj Mashshanyi ugor Karoly Massanyi Vigotovlennya ta poperednye skladannya proviv Shandor Domanovskij ugor Sandor Domanovszky a montazh na misci Yanosh Fekete ugor Janos Fekete Karoj Fogtom ugor Karoly Vogt ta Ishtvan Russak ugor Istvan Ruszak Zovnishni videofajli Vidkrittya mostu 24 listopada 1964 roku Voseni 1962 roku rozpochato montazh metalokonstrukcij piloniv 11 lipnya 1963 roku pochato navivannya nesnogo trosu Vid 14 kvitnya do 15 lipnya 1964 roku zmontovano 29 sekcij progonovoyi sporudi Urochiste vidkrittya mostu vidbulosya 24 listopada 1964 roku Do 1973 roku mostom prohodila dvokolijna tramvajna liniya 1972 roku vidkrito liniyu metro M2 yaka dublyuvala tramvajni marshruti sho prohodili cherez mist Cherez negativnij dinamichnij efekt tramvajnij ruh mostom zakrito 1975 roku tramvajni koliyi demontovano ukladeno novu gidroizolyaciyu ta asfaltobetonne pokrittya Protyagom 1998 2004 rokiv kompaniya Hidtechnika Kft vidnovila antikorozijnij zahist metalokonstrukcij mostu 2009 roku vstanovleno hudozhnye pidsvichuvannya mostu vikonane yaponskim dizajnerom Isiyi Motoko KonstrukciyaNesnij tros Mist triprolitnij visyachij Shema rozbivki na proloti 57 290 57 m Pidvisnim ye lishe serednij prolit a dva krajnih ne z yednuyutsya z trosom Prolitna sporuda staleva z ortotropnoyu plitoyu proyizhdzhoyi chastini Harakternoyu osoblivistyu mosta ye piloni sho gojdayutsya sharnirno prikripleni do opor Kanelyuri na poverhni stijok stalevih piloniv zbilshuyut stijkist yihnih stinok i odnochasno pozirno stonshuyut stijki roblyat yih strunkishimi Dlya vazhko navantazhenih chastin konstrukcij osoblivo dlya balok zv yazku ta okremih chastin piloniv vikoristano titanovu stal marki MTA 50 Listi polotna razom iz balkami visota profilyu yakih stanovit 3 1 m pidvisheno na stalevih kanatah velikoyi micnosti Zagalna masa metalokonstrukcij mostu stanovit 6300 t sho majzhe vdvichi menshe vid vagi starogo mostu Yelizaveti 11 700 t Nesnij kabel skladayetsya z 61 stalevogo pasma Kozhne pasmo spleteno z drotyanoyi sercevini i troh ryadiv fasonnogo drotu sho shilno prilyagayut odin do odnogo Dovzhina mostu stanovit 378 6 m shirina 27 55 m iz nih shirina proyiznoyi chastini 18 2 m i dva trotuari po 4 75 m Mist priznachenij dlya ruhu avtotransportu ta pishohodiv Proyizhdzha chastina mosta vklyuchaye 6 smug dlya ruhu avtotransportu Pokrittya proyizhdzhoyi chastini ta trotuariv asfaltobeton Perilna ogorozha metaleva z prostim malyunkom Na pivdennij storoni mostu z Budi vstanovleno memorialnu doshku prisvyachenu avtoram mostu PrimitkiDomanovszky 2000 s 13 Gabor 2007 s 108 Punin 1974 s 141 Lanc hid 1984 Gabor 2007 s 95 96 Gabor 2007 s 99 Gabor 2007 s 102 Gabor 2007 s 103 Sechi K Oshibki v sooruzhenii fundamentov Alapozasi hibak M Gosstrojizdat 1960 S 38 40 Gabor 2007 s 107 Domanovszky 2000 s 13 14 Domanovszky 2000 s 14 Gabor 2007 s 107 108 Veryo 1970 s 335 Punin 1974 s 45 Gabor 2007 s 105 Veryo 1970 s 334 335 Punin 1974 s 142 Gall 1984 Gebauer Hanga 8 zhovtnya 2009 Kesz a diszkivilagitas a kolni Mulheim hidrol koppintott Erzsebet hidon ugor Origo originalu za 8 kvitnya 2019 Gabor 2007 s 167 Szeptemberre kesz az Erzsebet hid diszkivilagitasa ugor Index 200 12 19 originalu za 29 lipnya 2020 Smirnov V A Visyachie mosty bolshih proletov 2 e M Vysshaya shkola 1975 S 15 68 Veryo 1970 s 332 LiteraturaPunin A L Arhitektura sovremennyh zarubezhnyh mostov L Strojizdat Leningr otd nie 1974 168 s Veryo I Azot i prochnost stali Nauka i chelovechestvo Znanie 1970 S 324 336 Gall Imre Erzsebet lanc hid A budapesti Duna hidak Budapest Hidepito 1984 ISBN 963 218 690 7 ugor Gall Imre Erzsebet hid A budapesti Duna hidak Budapest Hidepito 1984 ISBN 963 218 690 7 ugor Domanovszky Sandor A magyarorszagi kozuti Duna hidak acel felszerkezeteinek tortenete Kulonlenyomat a 40 Hidmernoki Konferencia eloadasainak kiadvanyabol Budapest 2000 ugor Gabor Pall A budapesti Duna hidak tortenete Budapest 2007 S 95 109 Lanchid fuzetek ISBN 978 963 87648 1 2 ugor PosilannyaElisabeth Bridge Structurae angl