Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ерцгерцог Йозеф Август Віктор Клеменс Марія Австрійський (нім. Erzherzog Joseph August Viktor Klemens Maria von Österreich; угор. József Ágost Viktor Kelemen Mária; 9 серпня 1872 — 6 липня 1962) — австро-угорський військовий і державний діяч, останній австрійський фельдмаршал, останній палатин Угорського Королівства (1905-1918), регент Угорщини в 1918 і 1919 роках.
| Йозеф Август Австрійський | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Joseph August von Österreich | ||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 9 серпня 1872[2][3][…] d, d, Феєр, Угорське королівство, Австро-Угорщина | |||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 6 липня 1962[1] (89 років) або 7 липня 1962[2] (89 років) Штраубінг[1] | |||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Замок Буда | |||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Угорщина Австрія Долитавщина | |||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | політик, військовослужбовець | |||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||||||||||||||
| Членство | Угорська академія наук | |||||||||||||||||||||||||||
| Титул | d[5] | |||||||||||||||||||||||||||
| Посада | Палатин, член Палати панів Імперської Ради[d] і d | |||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | Фельдмаршал | |||||||||||||||||||||||||||
| Партія | незалежний політик | |||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Габсбурги-Лотаринзькі | |||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Йозеф Карл Австрійський | |||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Клотильда Саксен-Кобург-Готська | |||||||||||||||||||||||||||
| Брати, сестри | d, Марія Доротея Австрійська, Маргарита Клементина Австрійська, d, d і d | |||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Августа Марія Баварська | |||||||||||||||||||||||||||
| Діти | d, d[4], d[4], d[4], d[4] і d[4] | |||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Ерцгерцог Йозеф Август був старшим сином ерцгерцога Йозефа Карла (1833-1905) і ерцгерцогині Клотільди, уродженої принцеси Саксен-Кобург-Готської (1846-1927). Належав до так званої «угорської» гілки династії, був онуком угорського палатина Йозефа і племінником останнього палатина Стефана Франца, а також троюрідним братом імператора Франца Йозефа I і фельдмаршала ерцгерцога Фрідріха.
Жив переважно в Будапешті і своєму маєтку Альчут. У 1936-44 роках обіймав посаду президента Угорської академії наук. В кінці 1944 року, коли радянські війська окупували Угорщину, ерцгерцог Йозеф переїхав в США.
Пізніше повернувся до Німеччини і проживав у своєї сестри княгині Маргарити Турн-унд-Таксіс в Регенсбурзі.
У 1957-1962 роках очолював угорський лицарський Орден Витязя.
Військова кар'єра
Вступив на службу 26 квітня 1890 року лейтенантом 1-го піхотного полку. У 1893 році переведений в 72-й піхотний полк. У 1894 переведений в 6-й драгунський. У 1902 році за власним бажанням перейшов в 1-й гонведний гусарський полк (з липня 1904 призначений його командиром). Командуючи 31-ю піхотною дивізією, він одночасно вивчав право в Будапештському університеті.
Під час Першої світової війни під керівництвом Йозефа перебуває 7-й корпус, який воював в Галичині. Після вступу у війну Італії в 1915 році воював на італійському фронті. У 1916 році взяв участь в операціях проти румунських військ в Трансільванії. З 15 січня 1918 року призначений командувачем 6-ю армією на італійському фронті, з 15 липня 1918 року — командувачем групою армій «Ергцерцог Йосип Август». 27 жовтня 1918 року ерцгерцог покинув пост командувача.
Політична діяльність
27 жовтня 1918 імператор Карл I призначив Йосифа серпня регентом Угорщини. Але вже через кілька днів затверджене регентом уряд був повалений в ході «революції айстр», а сам він поїхав в свій маєток Альчут. Влітку 1919 року, після падіння Угорської Радянської республіки ерцгерцог знову став регентом, але вже 23 серпня склав із себе повноваження. Одним з виданих розпоряджень в цей період стало призначення адмірала Міклоша Горті на посаді командувача угорської армії. Пізніше політикою ерцгерцог не займався.
Шлюб і діти
15 листопада 1893 року у Мюнхені ерцгерцог Йозеф одружився з принцесою Августою Марією Луїзою (1875-1964), дочкою Леопольда Баварського і його дружини австрійської ерцгерцогині Гізели. По материнській лінії Августа була онукою імператора Франца Йосифа I і імператриці Єлизавети. У шлюбі народилися шестеро дітей:
- (1895-1957) одружений з принцесою Анною Саксонською.
- Гізела Августа (1897-1901)
- Софія Клементина (1899-1978)
- Ладіслас Луїтпольд (1901-1946);
- Маттіас Йозеф (1904-1905)
- Магдалена Марія (1909-2000)
Нагороди
Австро-Угорщина
- Орден Золотого руна (24 березня 1891)
- Маріанський хрест (1895)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу (29 травня 1905)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (1916)
- Ювілейний хрест
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова (20 вересня 1911)
- срібна (5 серпня 1917)
- Орден Леопольда (Австрія), великий хрест з військовою відзнакою (1915)
- Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
- 1-го класу з військовою відзнакою (1915)
- військова зірка (1917)
- Військовий Хрест Карла (березень 1917)
- Військовий орден Марії Терезії, командорський хрест (17 серпня 1917)
- Золота медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) (1927)
Третє Болгарське царство
- Орден «Святий Олександр», великий хрест (1905)
- (1912)
Королівство Пруссія
- Орден Червоного орла
- 1-го класу (1906)
- великий хрест
- Орден Чорного орла
- Залізний хрест
- 2-го класу (1915)
- 1-го класу (1916)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (30 травня 1917)
- дубове листя (26 березня 1918)
Угорське королівство
- Орден Витязя (1920) — перший нагороджений.
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
Інші країни
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Вюрцбург; 1897)
- (Іран; 1900)
- Королівський Вікторіанський орден, великий хрест (Британська імперія; 1908)
- Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 1909)
- Срібна і золота медаль «Імтияз» (Османська імперія; 1916)
- Орден Святого Стефана (Тоскана), великий хрест (15 березня 1918)
- Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест з мечами
Вшанування пам'яті
- Іменем ерцгерцога названий діамант «Ерцгерцог Йозеф» вагою 76 каратів, який йому належав. В 2012 році діамант був проданий з аукціону за рекордну для безбарвних діамантів суму в $ 21.5 млн.
Література
- Шимов Я. Австро-Венгерская империя. — М.:Изд-во Эксмо, 203.— 608 с.—
Посилання
- Біографія на сайті «Хронос». [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Deutsche Nationalbibliothek Record #130249823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- Lundy D. R. The Peerage
- Data Collection of the Hungarian Peerage — 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ercgercog Jozef Avgust Viktor Klemens Mariya Avstrijskij nim Erzherzog Joseph August Viktor Klemens Maria von Osterreich ugor Jozsef Agost Viktor Kelemen Maria 9 serpnya 1872 6 lipnya 1962 avstro ugorskij vijskovij i derzhavnij diyach ostannij avstrijskij feldmarshal ostannij palatin Ugorskogo Korolivstva 1905 1918 regent Ugorshini v 1918 i 1919 rokah Jozef Avgust Avstrijskijnim Joseph August von OsterreichNarodivsya 9 serpnya 1872 1872 08 09 2 3 d d Feyer Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer 6 lipnya 1962 1962 07 06 1 89 rokiv abo 7 lipnya 1962 1962 07 07 2 89 rokiv Shtraubing 1 Pohovannya Zamok BudaKrayina Ugorshina Avstriya DolitavshinaDiyalnist politik vijskovosluzhbovecZnannya mov nimeckaUchasnik Persha svitova vijnaChlenstvo Ugorska akademiya naukTitul d 5 Posada Palatin chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d i dVijskove zvannya FeldmarshalPartiya nezalezhnij politikRid Gabsburgi LotarinzkiBatko Jozef Karl AvstrijskijMati Klotilda Saksen Koburg GotskaBrati sestri d Mariya Doroteya Avstrijska Margarita Klementina Avstrijska d d i dU shlyubi z Avgusta Mariya BavarskaDiti d d 4 d 4 d 4 d 4 i d 4 AvtografNagorodi Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Kavaler ordena Zolotogo runa Marianskij hrest Yuvilejna pam yatna medal 1898 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Yuvilejnij hrest Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Pochesnij znak Avstrijskogo Chervonogo Hresta Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Komandor ordena Mariyi Tereziyi Medal za horobrist Avstro Ugorshina Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Svyati Rivnoapostolni Kirilo ta Mefodij Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Orden Chornogo orla Medal Imtiyaz Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Bavariya Pam yatna vijskova medal Ugorshina Orden Vityazya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaErcgercog Jozef Avgust buv starshim sinom ercgercoga Jozefa Karla 1833 1905 i ercgercogini Klotildi urodzhenoyi princesi Saksen Koburg Gotskoyi 1846 1927 Nalezhav do tak zvanoyi ugorskoyi gilki dinastiyi buv onukom ugorskogo palatina Jozefa i pleminnikom ostannogo palatina Stefana Franca a takozh troyuridnim bratom imperatora Franca Jozefa I i feldmarshala ercgercoga Fridriha Zhiv perevazhno v Budapeshti i svoyemu mayetku Alchut U 1936 44 rokah obijmav posadu prezidenta Ugorskoyi akademiyi nauk V kinci 1944 roku koli radyanski vijska okupuvali Ugorshinu ercgercog Jozef pereyihav v SShA Piznishe povernuvsya do Nimechchini i prozhivav u svoyeyi sestri knyagini Margariti Turn und Taksis v Regensburzi U 1957 1962 rokah ocholyuvav ugorskij licarskij Orden Vityazya Vijskova kar yeraVstupiv na sluzhbu 26 kvitnya 1890 roku lejtenantom 1 go pihotnogo polku U 1893 roci perevedenij v 72 j pihotnij polk U 1894 perevedenij v 6 j dragunskij U 1902 roci za vlasnim bazhannyam perejshov v 1 j gonvednij gusarskij polk z lipnya 1904 priznachenij jogo komandirom Komanduyuchi 31 yu pihotnoyu diviziyeyu vin odnochasno vivchav pravo v Budapeshtskomu universiteti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pid kerivnictvom Jozefa perebuvaye 7 j korpus yakij voyuvav v Galichini Pislya vstupu u vijnu Italiyi v 1915 roci voyuvav na italijskomu fronti U 1916 roci vzyav uchast v operaciyah proti rumunskih vijsk v Transilvaniyi Z 15 sichnya 1918 roku priznachenij komanduvachem 6 yu armiyeyu na italijskomu fronti z 15 lipnya 1918 roku komanduvachem grupoyu armij Ergcercog Josip Avgust 27 zhovtnya 1918 roku ercgercog pokinuv post komanduvacha Politichna diyalnist27 zhovtnya 1918 imperator Karl I priznachiv Josifa serpnya regentom Ugorshini Ale vzhe cherez kilka dniv zatverdzhene regentom uryad buv povalenij v hodi revolyuciyi ajstr a sam vin poyihav v svij mayetok Alchut Vlitku 1919 roku pislya padinnya Ugorskoyi Radyanskoyi respubliki ercgercog znovu stav regentom ale vzhe 23 serpnya sklav iz sebe povnovazhennya Odnim z vidanih rozporyadzhen v cej period stalo priznachennya admirala Miklosha Gorti na posadi komanduvacha ugorskoyi armiyi Piznishe politikoyu ercgercog ne zajmavsya Shlyub i ditiErcgercog Jozef z druzhinoyu ta ditmi Jozefom Francem Gizeloyu i Sofiyeyu 1910 15 listopada 1893 roku u Myunheni ercgercog Jozef odruzhivsya z princesoyu Avgustoyu Mariyeyu Luyizoyu 1875 1964 dochkoyu Leopolda Bavarskogo i jogo druzhini avstrijskoyi ercgercogini Gizeli Po materinskij liniyi Avgusta bula onukoyu imperatora Franca Josifa I i imperatrici Yelizaveti U shlyubi narodilisya shestero ditej 1895 1957 odruzhenij z princesoyu Annoyu Saksonskoyu Gizela Avgusta 1897 1901 Sofiya Klementina 1899 1978 Ladislas Luyitpold 1901 1946 Mattias Jozef 1904 1905 Magdalena Mariya 1909 2000 Ercgercog Jozef z druzhinoyu NagorodiAvstro Ugorshina Orden Zolotogo runa 24 bereznya 1891 Marianskij hrest 1895 Yuvilejna pam yatna medal 1898 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu 29 travnya 1905 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 1916 Yuvilejnij hrest Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina bronzova 20 veresnya 1911 sribna 5 serpnya 1917 Orden Leopolda Avstriya velikij hrest z vijskovoyu vidznakoyu 1915 Pochesnij znak Avstrijskogo Chervonogo Hresta 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 1915 vijskova zirka 1917 Vijskovij Hrest Karla berezen 1917 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi komandorskij hrest 17 serpnya 1917 Zolota medal Za horobrist Avstro Ugorshina 1927 Tretye Bolgarske carstvo Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest 1905 1912 Korolivstvo Prussiya Orden Chervonogo orla 1 go klasu 1906 velikij hrest Orden Chornogo orla Zaliznij hrest 2 go klasu 1915 1 go klasu 1916 Pour le Merite z dubovim listyam orden 30 travnya 1917 dubove listya 26 bereznya 1918 Ugorske korolivstvo Orden Vityazya 1920 pershij nagorodzhenij Pam yatna vijskova medal Ugorshina z mechami Inshi krayini Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Vyurcburg 1897 Iran 1900 Korolivskij Viktorianskij orden velikij hrest Britanska imperiya 1908 Orden Karlosa III velikij hrest Ispaniya 1909 Sribna i zolota medal Imtiyaz Osmanska imperiya 1916 Orden Svyatogo Stefana Toskana velikij hrest 15 bereznya 1918 Orden Za zaslugi Bavariya velikij hrest z mechamiVshanuvannya pam yatiImenem ercgercoga nazvanij diamant Ercgercog Jozef vagoyu 76 karativ yakij jomu nalezhav V 2012 roci diamant buv prodanij z aukcionu za rekordnu dlya bezbarvnih diamantiv sumu v 21 5 mln LiteraturaShimov Ya Avstro Vengerskaya imperiya M Izd vo Eksmo 203 608 s ISBN 5 699 01891 3PosilannyaBiografiya na sajti Hronos 15 veresnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Deutsche Nationalbibliothek Record 130249823 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Data Collection of the Hungarian Peerage 2015 d Track Q104601195